Етапи розвитку законодавства України у сфері промислової власності

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Декабря 2012 в 10:57, реферат

Краткое описание

Патентну форму охорони об'єктів промислової власності в Україні введено вперше. Патентне законодавство формується досить активно, оскільки така форма охорони результатів творчої діяльності відповідає вимогам ринкової економіки. Воно має передусім стимулювати широкий розвиток науково-технічної творчості і використання її досягнень у народному господарстві України.

Оглавление

Введення
І. Етапи розвитку законодавства України у сфері промислової власності
ІІ. Право на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
ІІІ. Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
IV. Право на секрети виробництва (ноу-хау), на селекційні досягнення, на селекційні досягнення в галузі тваринництва, на науково-технічну інформацію
V. Право на знаки для товарів і послуг
VI. Промислова власність як об'єкт управління
VII. Захист прав на об'єкти промислової власності
Висновки.
Використана література

Файлы: 1 файл

yyti.docx

— 64.06 Кб (Скачать)

 Винахід  є промислово придатним, якщо  його може бути використано  у промисловості, сільському господарстві, в системі охорони здоров'я та інших галузях. У цій нормі Закону (п.7 ст.6) йдеться про два аспекти поняття «промислова придатність»: а) галузі застосування винаходу; б) технічна можливість використання винаходу.

 Корисна  модель — це конструктивне  виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим і промислово придатним.

 Корисна  модель визнається новою, якщо  вона не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати і подання заявки до Держпатенту України. На новизну корисної моделі також не впливає розкриття інформації про неї протягом 12 місяців до подання заявки до Держпатенту України.

 Винаходи  і корисні моделі — близькі  між собою результати технічної  творчості. Вони мають відповідати  таким умовам патентоспроможності,  як умови світової новизни і промислової придатності. Проте до корисної моделі не ставиться умова винахідницького рівня. Принципова відмінність між ними полягає в об'єкті — до винаходів відносять продукти і способи, до корисної моделі — конструктивне виконання пристрою.

 Промисловий  зразок — це нове художньо-конструктивне  вирішення виробу, що визначає  його зовнішній вигляд і придатне  для здійснення промисловим способом.

 Об'єктом  промислового зразка може бути  форма, малюнок чи розфарбування  або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

 Промисловий  зразок відповідає умовам патентоспроможності,  якщо він новий і промислово  придатний. Він визнається новим,  якщо сукупність його суттєвих  ознак не стала загальнодоступною  у світі до дати подання заявки до Держпатенту України. Проте на новизну промислового зразка не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом шести місяців до дати подання заявки до Держпатенту України.

 Промисловий  зразок визнається промислово  придатним, якщо його може бути  використано в промисловості  або в будь-якій іншій галузі діяльності.

 Відповідно  до Закону України «Про охорону  прав на промислові зразки»  його дія не поширюється на: об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друковану продукцію як таку; об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних їм речовин тощо.

 Автором  будь-якого результату творчої  праці може бути громадянин  України, громадянин будь-якої іншої держави і особа без громадянства, тобто це завжди буде фізична особа.

 Громадяни  можуть бути авторами винаходу, корисної моделі чи промислового  зразка незалежно від віку. Інколи  малолітні автори вносять цінні  пропозиції, які використовуються  у виробництві.

 Поняття  суб'єкта права на винахід,  корисну модель чи промисловий  зразок стосується як автора  результату творчої діяльності, так і його правонаступників  — будь-яких фізичних і юридичних  осіб, яким автор передав своє суб'єктивне майнове право на результат своєї творчої праці. Такими правонаступниками можуть бути спадкоємці або держава. Так, відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» власником патенту може стати Фонд винаходів України. Законодавчі акти про промислову власність передбачають і інші випадки, коли суб'єктом прав на результати творчої праці виступають саме юридичні особи, держава або її органи.

 Суб'єктами  зазначених прав можуть бути  будь-які фізичні чи юридичні особи, до яких суб'єктивні права авторів перейшли за договором або за заповітом.

 Держава  може стати суб'єктом зазначених  прав у чітко визначених законом випадках. Так, право на винаходи, корисні моделі чи промислові зразки, строк охорони на які минув, переходить до суспільства або держави.

 Досить  часто винахід, корисна модель  чи промисловий зразок можуть  бути створені не одним автором, а спільною творчою працею кількох співавторів. У такому разі складаються відносини, які прийнято називати співавторством. Але співавторство має місце лише тоді, коли воно носить творчий характер. Надання технічної допомоги автору іншими особами не є співавторством.

 За законодавством  про промислову власність відносини  між співавторами визначаються  угодою між ними, передбачаючи  при цьому рівність прав усіх співавторів. Склад співавторів може бути змінений Держпатентом України на підставі поданої співавторами заяви.

 Нове  законодавство про інтелектуальну  власність істотно підняло роль ще одного суб'єкта права на результат творчої праці. Йдеться про роботодавця, який надав творцеві роботу.

 Закони  про винаходи, корисні моделі  і промислові зразки передбачають  норми, відповідно до яких право  на одержання патенту має роботодавець, якщо винахід, корисну модель  чи промисловий зразок створено  у зв'язку з виконанням службових  обов'язків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше. Право власності на винаходи, корисні моделі і промислові зразки у переважній більшості випадків належить саме роботодавцеві, оскільки близько 90 % авторів працюють за наймом.

 

 Як уже  зазначалося, суб'єктом права  на винаходи, корисні моделі може  бути Фонд винаходів України.  Це юридична особа, яка має  право користуватися і розпоряджатися  переданими йому об'єктами на  свій розсуд на комерційних засадах.

 

ІІІ. Оформлення прав на винаходи, корисні  моделі і промислові зразки

 

Як зазначалося  вище, автор пропозиції, що має ознаки винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, може стати суб'єктом патентних  прав лише після відповідної кваліфікації даної пропозиції компетентним державним органом. Для цього автор пропозиції повинен надати їй об'єктивної форми, яка б робила останню можливою для сприйняття іншими особами. Пропозиція повинна бути втілена в креслення, дослідний зразок чи просто описана так, щоб її сутність була зрозумілою і доступною іншим особам і придатною для користування.

 Право  кваліфікації творчої пропозиції  як винаходу, корисної моделі  чи промислового зразка належить  Держпатенту України. Лише після того як Держпатент України визнає заявлену пропозицію винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, прийме рішення про внесення її до відповідного Державного реєстру і видачу патенту автору, останній офіційно визнається автором свого творіння і для нього виникають певні права та пільги, встановлені законодавством. Тільки після цього акту, автор, а також інші особи можуть розголошувати сутність пропозиції шляхом публікації, усних доповідей тощо.

 Право  на винахід, корисну модель  чи промисловий зразок охороняється  державою і засвідчується патентом.

 Патент  — це техніко-юридичний документ, який засвідчує визнання заявленої  пропозиції винаходом, корисною  моделлю чи промисловим зразком,  авторство на них, пріоритет і право власності на зазначені об'єкти.

 Оформлення  прав на винахід, корисні моделі  і промислові зразки потребує  подання належним чином оформленої  заявки до Держпатенту України,  проведення спеціальних експертиз  поданої заявки в тих випадках, коли вони передбачені, занесення  до спеціального державного Реєстру  об'єктів, які відповідають умовам  патентоспроможності. Після державної реєстрації видається спеціальний правоохоронний документ — патент.

 Право  на подання заявки на винахід,  корисну модель чи промисловий  зразок передусім має автор.  Він може (але не зобов'язаний) подавати заявки до Держпатенту  України через представника у  справах інтелектуальної власності  (патентного повіреного) або іншу  довірену особу. Іноземні громадяни і юридичні особи подають заявки тільки через представників у справах інтелектуальної власності.

 Право  на подання заявки має також  роботодавець, якщо винахід, корисна  модель чи промисловий зразок  створено у зв'язку з виконанням  службового обов'язку чи доручення  роботодавця.

 Право на подання заявки мають також правонаступники як авторів, так і роботодавців, а також Фонд винаходів України. Заявка складається українською мовою і має стосуватися лише одного результату технічної творчості. Об'єднання в заявці двох винаходів, корисних моделей чи промислових зразків не допускається.

 Заявка  повинна містити: заяву про видачу патенту на винахід, корисну модель чи промисловий зразок відповідно; опис (винаходу, корисної моделі чи промислового зразка); формулу винаходу, корисної моделі; креслення (якщо на нього є посилання в описі); реферат; документ про сплату встановленого збору за подання заявки.

 У заяві  на видачу патенту обов'язково  має бути вказано прізвище заявника (заявників), його адресу, а також автора (авторів) заявленого результату.

 За датою  надходження заявки до Держпатенту  України визначається пріоритет пропозиції. Якщо пропозиція була створена окремими авторами незалежно один від одного, то пріоритет визначається за тим автором, заявка якого раніше надійшла до Держпатенту. Але при цьому слід мати на увазі, що заявником може бути іноземна фізична чи юридична особа, яка має право на конвенційний пріоритет. Він полягає в тому, що заявник держави — учасники Паризької конвенції про охорону промислової власності мають право протягом 12 місяців від дати подання заявки в одній із країн — учасниць Конвенції, подати цю ж заявку в іншій країні — учасниці Конвенції з пріоритетом по першій поданій заявці. Так, наприклад, якщо громадянин Франції подав у своє патентне відомство заявку 1 лютого 1994 р., а громадянин чи юридична особа України подали заявку на ту ж саму пропозицію до Держпатенту України 1 травня 1994 р. і тільки після цього громадянин Франції подав заявку до Держпатенту України, тобто після 1 травня, то пріоритет по цій заявці буде визнано за громадянином Франції. Заявка заявника України буде відхилена за відсутністю новизни.

 Але варто  мати на увазі, що строки  конвенційного пріоритету різні для різних об'єктів промислової вартості, наприклад, на промислові зразки цей строк становить 6 місяців.

 Після надходження заявки до Держпатенту вона підлягає спеціальній експертизі. Усі заявки перевіряють за формальними ознаками (формальна експертиза), крім того, заявка на винахід підлягає експертизі по суті, мета якої — встановити відповідність пропозиції вимогам патентоспроможності. Заявки на корисні моделі і промислові зразки експертизі на патентоспроможність не піддаються і патент видається під відповідальність його власника без гарантії його чинності.

 Через  18 місяців після дня подання заявки на винахід Держпатент України публікує в офіційному бюлетені визначені ним відомості про заявку за умови, що вона не відхилена і не відкликана. Мета публікації відомостей про заявку в офіційному бюлетені Держпатенту України полягає в тому, щоб сповістити усіх заінтересованих осіб про заявлений винахід для якнайшвидшого його використання в господарстві України. Разом з тим публікація проголошує надання тимчасової правової охорони заявнику на час від дати публікації до прийняття рішення про видачу патенту або про відмову у такій видачі. Нарешті, публікація має забезпечити заявнику право на одержання певної компенсації в разі використання винаходу.

 За результатами  експертизи Держпатент вирішує  питання про видачу патенту  чи про відмову у видачі  патенту і на підставі останнього рішення публікує в офіційному бюлетені відомості про видачу патенту.

 Одночасно  з публікацією відомостей про  видачу патенту Держпатент публікує  опис до патенту на винахід,  що містить формулу та опис самого винаходу. Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту на винахід Держпатент здійснює його державну реєстрацію, для чого вносить до Державного реєстру винаходів України відомості про патент. У місячний строк після державної реєстрації патенту його видають особі, яка має право на одержання патенту. Якщо право на одержання патенту мають кілька осіб, їм видається один патент.

 Строк  дії патенту на винахід становить  20 років від дати подання заявки до Держпатенту. Строк дії патенту на корисну модель — п'ять років від дати подання заявки до Держпатенту і за клопотанням власника може бути продовжений, але не більш як на три роки. На промисловий зразок патент видається строком на 10 років віддати подання заявки до Держпатенту і може бути продовжений за клопотанням власника патенту, але не більш як на п'ять років.

 За одержання  патенту та підтримання його чинності необхідно сплачувати спеціальний збір, розмір якого і порядок сплати встановлюється Кабінетом Міністрів України.

 Дія патенту  на винахід, корисну модель  і промисловий зразок може  достроково припинитися повністю  або частково з двох підстав:

 —    за заявою власника патенту;

 —    за несвоєчасну сплату встановленого  річного збору за підтримання чинності патенту.

 Патент  може бути визнаний недійсним  повністю або частково у випадках:

 —    встановленої невідповідності запатентованого  об'єкта умовам патентоспроможності;

 —    наявності у формулі винаходу, корисної моделі чи промислового  зразка ознак, яких не було  у поданій заявці;

Информация о работе Етапи розвитку законодавства України у сфері промислової власності