Розвиток творчої компетентності на уроках інформатики

• емоційна стабільність, що повинна відображатися у загальному настрої роботи;
• сприятливість соціального оточення;
• рівень задоволення у спілкуванні та турботі;
• рівень самооцінки;
• прояви тривожності та агресії.

Для отримання відповідей на поставлені запитання, використуємо процедуру інтерпретації продуктів  дитячої спонтанної творчості:

І етап – констатувальний  – ми лише фіксуємо найперші загальні враження (як емоційні, так і естетичні), що виникають під час розгляду роботи.

ІІ етап – виявлення  та оцінка ключових елементів роботи:

• колірна гама роботи;
• загальне розташування малюнка на екрані;
• розмір хмаринки та її форма;
• наявність краплинок, їх кількість, форма та розміри;
• контури фігур;
• аналіз деталей, що відповідають органам чуттів (очі, ніс, рот).

ІІІ етап – полягає  в глибокому аналізі індивідуальних особливостей учня, його життя, соціального  оточення, стосунків із членами родини, однокласниками, вчителями.

ІV етап – визначення перспективних цілей корекційної роботи з метою подолання дезадаптації учнів чи звернення за кваліфікованою психологічною допомогою до фахівця.

Найціннішим, що може отримати дитина від таких занять – це радість самопізнання (можливість відчинити дверцята у свій внутрішній світ) та задоволення від творчості без будь-яких обмежень та шаблонів.

Обов’язковим елементом, своєрідним завершальним ритуалом арт-терапевтичного заняття повинна бути вербалізація тих думок, почуттів, переживань, асоціацій, що виникали у дітей в процесі малювання. Діти, зазвичай, з великим задоволенням розповідають, чому і що малювали, діляться своїми враженнями.

Завершуючи роботу, вчитель  повинен підкреслити успіх усіх та кожного у проведеній роботі.