Розвиток творчої компетентності на уроках інформатики

 

Вступ

 

Сучасному суспільству потрібна вільна творча особистість, здатна самостійно мислити, генерувати ідеї, приймати нестандартні рішення (на відміну від людини-виконавця). Особистість опинилася у ситуації досить жорстких вимог як до її загальноосвітньої, так і до професійної підготовки. Основними критеріями оцінки професійної діяльності на сучасному етапі є освіченість та компетентність. Першочергова роль відводиться компоненту технологічної підготовки, формуванню якого сприяють такі якості особистості, як інтелектуальна активність, творче мислення, впевненість у собі, ініціативність, здатність до виправданого ризику, адекватна самооцінка, готовність до співпраці, мотивація досягнення, висока працездатність. [3, 235-236]

Ідея самореалізації кожної особистості як громадянина України є центральною у Національній доктрині розвитку освіти України у XXI ст.

Проблема  самореалізації стала провідною у багатьох сучасних концепціях про людину (А. Маслоу, К. Роджерс, Е. Фромм, А. Брушлінський, Г. Балл). У науково-теоретичних джерелах самореалізація визначається: як процес здійснення індивідуальних та особистісних можливостей «я» через докладання власних зусиль, а також у співдіяльності з іншими людьми.

Процес самореалізації визначається як творче самовираження та самоствердження особистості (Л. Виготський, В. Моляко, Г. Балл). При цьому під творчим самовираженням розуміють здатність людини будувати свій внутрішній світ, своє світовідчуття, самого себе в цьому світі. Предметом життєтворчості виступає сам об'єкт діяльності, який ставить перед собою мету і прагне її здійснення.

Школа має  навчити творчості, формувати у дитини досвід творчої самореалізації, а не зосереджуватися лише на техніці вирішення навчальних завдань, бо лише той учень зможе повноцінно діяти у навколишньому світі, принести у нього щось нове, який спроможний самостійно вийти за межі стандартного набору знань, навичок та вмінь, зробити самостійний свій вибір, прийняти самостійне рішення.

Основою успіху на ниві просвітительства є любов. Любов до дитини, любов до предмета. Саме вона веде вчителя до основної мети — створення людини. Любов учителя до своєї справи веде його шляхами нових і старих методик. Проте зайва емоційність, прагнення все «взяти на себе», «соломку підстелити» притаманні нашій виховній культурі.

На уроках, по-можливості, доцільно моделювати «ситуації успіху», що призводять до створення позитивних емоцій і формування позитивної особистісної мотивації навчання. Власне, навчальний процес — це розвивальна діяльність учнів у вільному спілкуванні з учителем.

Для створення  психологічно сприятливої атмосфери в класі стосунки з учнями доцільно будувати на принципах паритетності (ось тут виникає і відчуття поваги, і виховання творчої людини, здатної самостійно, критично, неординарно мислити, і відбувається становлення особистості, адже всі стають співучасниками пізнання, процесу пошуку відповіді на екзистенційні питання).

Одразу побудувати стосунки учня з учителем неможливо. Учні мають прийняти позицію учителя, систему оцінювання, проявити власне ставлення до навчання. Адаптаційний період триває приблизно два місяці. Учні мають навчитися активно працювати на уроці, мати право на помилкові припущення або висновки. У цей період вони звикають до системи оцінювання.

Таким чином, практична значимість вказаних проблем і об`єктивна необхідність виховання творчих особистостей в Україні зумовили вибір теми курсової роботи, мету і завдання, предмет та об`єкт дослідження.

Метою моєї курсової роботи є дослідження формування продуктивної творчої компетентності учнів у процесі вивчення інформатики .

У відповідності до мети роботи, поставлено наступні цілі:

• дослідити методи вирішення проблеми
• визначити пріоритетні напрями в сфері інновацій;
• обгрунтувати вибір критеріїв якісної та кількісної оцінки ефективності діяльності інноваційних структур.

Виходячи з вищевикладеного, за предмет дослідження обрано формування продуктивної творчої компетентності у процесі вивчення інформатики (на базі НВК №13 м. Червонограда).

В якості об`єкта дослідження  вибрано учнів ІV-Б класу гімназії ЧНВК №13 м. Червонограда Львівської області.

В процесі дослідження  використано метод критичного мислення, спостереження, бесіди,  аналіз продуктів діяльності й ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. Розвиток творчої компетентності учнів  як важлива складова навчальної діяльності

1. Компетентнісно орiєнтований підхід до навчання та виховання

В українській  педагогіці спроба пояснити поняття «компетентність», «компетенція» триває понад десяти років. За Хуторським, «компетенція» — це сукупність взаємопов'язаних якостей особистості:

• знань; умінь;

• навичок;

• способів діяльності.

Компетентність  — це володіння людиною відповідною компетенцією. Освітня компетенція — це певний рівень розвитку особистості учня. Він пов'язаний, перш за все, з якісним опануванням змісту освіти. Але треба пам'ятати, що компетенція не зводиться лише до сукупності знань та навичок учнів. Міжнародна комісія Ради Європи розглядає це поняття як загальні або ключові вміння, фундаментальні шляхи навчання, ключові кваліфікації. Таким чином, компетенція — це здатність розв'язувати завдання і проблеми, здатність, готовність діяти та виконувати поставлені задачі.

Щодо учня компетентності виконують такі функції:

• відображають та розвивають особистісної мотиви учня до об'єкта або процесу;
• характеризують ступінь практичної підготовки учня, готовності його діяти;
• розвивають можливості, готовність розв'язувати будь-які проблеми в повсякденному житті (побутові, соціальні, виробничі);
• визначають дієву грамотність учня, якість його підготовки;
• розвивають усі основні групи особистісних якостей учня.

Отже, компетентність — це: мобільні знання, які постійно оновлюються; гнучкі, дієві методи, які дають можливість використовувати ці знання у конкретній ситуації; критичне мислення, яке дозволяє оцінювати окремі ідеї щодо на можливості їх використання в тій чи іншій ситуації.

Цей взаємозв'язок можна виразити схемою :

                   Рис 1

Ключові (надпредметні) компетентності визначаються як здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культуродоцільні види діяльності, ефективно розв'язувати різні навчальні завдання, життєві проблеми.

У критеріях  оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти виділені основні групи ключових компетентностей(рис.2).

                      Рис  2

Отже, особистість, яка формується в сучасній школі, — це особистість, у якої мають бути сформовані всі ці життєві компетентності. Саме така особистість зможе успішно самореалізуватися в соціумі як свідомий громадянин, відповідальний сім'янин, високий професіонал, особистість здатна захищати свої життєві цінності а також піклуватися про інших.

Успішність  та ефективність формування компетентностей учнів залежить від форм та методів організації навчально-виховного процесу. Пріоритетними в цьому відношенні стають сучасні педтехнології, інтерактивні методи навчання, які забезпечують активні форми діяльності учнів, залучають їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки, прийняття рішень, самореалізації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Можливості предмету інформатики щодо формування основних груп компетентностей учнів

 

Реформування системи  освіти відповідно до Закону України  «Про загальну середню освіту», передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, її демократизації, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетентностей.

Освіта повинна базуватися на позитивному  принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не його невдач.

За тлумачним словником: Компетенція  – добра обізнаність із чим-небудь.

Компетентність - це загальна здатність, що базується на знаннях та навичках, досвіді, здібностях, цінностях, здобутих завдяки навчанню.

Навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь і навичок, а сформувати її компетентність, як загальну здатність , що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях набутих завдяки навчанню.

                     Основними групами компетентності є:

соціальна-

пов’язана з готовністю брати на себе відповідальність, бути активними  у прийнятті рішень, у суспільному  житті, у врегулюванні конфліктів ненасильницьким  шляхом, у функціонуванні й розвитку демократичних інститутів суспільства;

Під час уроків інформатики:

-робота учнів в групах;

-проектна діяльність;

-робота учнів по організації  самоврядування,

-усвідомлення ролі комп’ютерів  в житті та розвитку суспільства. 

полікультурна-

стосується розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії, культури, тощо;

 

Під час уроків інформатики:

-робота з інформацією полікультурного  характеру(при вивченні редакторів, робота в мережі Інтернет);

-формування інформаційної культури;

-виховання толерантного ставлення учнів до представників різних расових, релігійних, соціальних та культурних груп.

комунікативна-

передбачає опанування важливого  у роботі і суспільному житті  усного і письмового спілкування, оволодіння кількома мовами

Під час уроків інформатики:

-вивчення комп’ютерної  термінології;

-набуття навичок роботи  в групах під час вивчення  нового матеріалу або роботи  над проектом, виховання взаємоповаги, взаємопідтримки; 

-набуття навичок спілкування  через ЛОМ, електронну пошту,  чат, форуми.

інформаційна-

зумовлена зростанням ролі інформації в сучасному суспільстві  та передбачає оволодіння інформаційними технологіями, умінням здобувати, критично осмислювати й використовувати  різноманітну інформацію;

Під час уроків інформатики:

-набуття навичок самостійно отримувати інформацію;

-використання різних  джерел для отримання інформації: мережа Інтернет, підручник, конспект, довідкова система комп’ютера;

-розвиток критичного  ставлення до інформації;

-оволодіння новими  інформаційними та комунікаційними  технологіями.

саморозвитку  та самоосвіти-

пов’язана з потребою й готовністю постійно навчатися  як у професійному відношенні, так              і в особистому житті;

Під час уроків інформатики:

-набуття навичок вчитися  самостійно;

-пояснюючи іншим –  навчайте себе;

-шукайте нові джерела  інформації;

-навички навчання  за дистанційною освітою. 

продуктивної  творчої діяльності-

Під час уроків інформатики:

-використання різнорівневих  завдань; 

-надання можливостей  вибору творчих завдань; 

-стимулювання учнів до участі в олімпіадах, проектній роботі;

-ведення шкільного  сайту, бази даних, видання  газети.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Особливості методики розвитку  критичного мислення

 

 Критичне  мислення — це: уміння врівноважувати у своїй свідомості різні точки зору;

уміння піддавати ідею м'якому скепсису;

об'єднання  активного та інтерактивного процесу;

перевірка окремих  ідей щодо можливості їх використання;

моделювання систем доказів, на основі яких базуються різні точки зору;

переоцінка  та переосмислення понять та інформації;

здатність знайти необхідну інформацію та використовувати її під час прийняття самостійного рішення.