Розвиток творчої компетентності на уроках інформатики

 

 

Моя методика ось така:               

                                       Проблема

                                    

                                    Зацікавлення

                                          Пошук

 

Дослідження         Вивчення      Спостереження

                

                                        Висновок

Учень на основі власного життєвого досвіду, враховуючи свої можливості,

знаходить істину та робить відповідні висновки. Навчання стає проектним, бо я намагаюся спланувати поступовий мовленнєвий розвиток кожного учня, а це дає можливість школярам проявити власне «я», вільно спілкуватися, аргументовано доводити свою думку, визнавати власні помилки, додержуватися культури мовлення, дискусії, навчає уникати категоричності, використовувати адекватну лексику.

 Будь-які зміни,  нововведення – нелегка, кропітка  праця. Це невдачі і прорахунки, промахи і поразки, але водночас  це і знахідки, досягнення, здобутки, успіхи, перемоги. Важливо, щоб у  цьому процесі учні займали  не пасивну позицію, були не спостерігачами, а співтворцями уроку. І це сприятиме формуванню комунікативної    компетентності, вихованню успішного, конкурентно спроможного громадянина України.

РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення методів розвитку  творчості учнів на уроках інформатики у  ЧНВК №13

 

3.1. Розробка  комплексу методичних заходів  для організації навчання з метою розвитку творчого мислення учнів

 

Я, як вчитель інформатики  виробляю свій власний інструментарій навчання(рис.3). Разом з тим існують загальні методичні прийоми, вживані в різних модифікаціях багатьма вчителями:  

1) використовування «ресурсів  навчання» (засобів навчання) і  створення умов, що забезпечують  їх фізичну і психологічну  доступність тим, хто вчиться;             2) створення в процесі навчання різноманітних «зворотних зв'язків» між вчителем і учнем(опит,  бесіди,   групові   форми   спілкування і т. п.);  

3) розподіл класу на  групи з позитивними установками  відносно гуманістичного навчання  і тих, хто більш схильний  до авторитарного навчання;

4) організація груп вільного спілкування з метою формування гуманістичних особових установок.

При технологічному навчанні я дотримуваюсь наступних вимог до заняття:

Забезпечення науковості навчання. Зміст кожного заняття  повинен відображати новітні  досягнення науки й техніки в галузі інформаційних технологій та подальші перспективи її розвитку.

1. Здійснення зв’язку теоретичного та технологічного навчання. У своїй практичній роботі використовую знання учнів як зі спецкурсу, так і з інших предметів для кращого розуміння матеріалу, що вивчається, розробляючи завдання так, щоб для їх виконання необхідно було комплексне застосування знань з ряду предметів. Тому що вміння, котрі ми намагаємося сформувати в учнів, більшою частиною не можна відокремити в технологічних умовах в чистому вигляді, ізольовано від інших вмінь.
2. Розвиток творчих здібностей учнів. Максимально заохочую на заняттях прагнення учнів знайти найкращі способи, підходи до розв’язування та використання деяких задач.
3. Виховання позитивних якостей особистості учня. Організовую роботу групи так, щоб до неї були залучені усі учні та був забезпечений індивідуальний підхід до кожного. Необхідно забезпечити умови для активності, ініціативи кожного учня, сумлінне відношення до будь-якого виду роботи.

Виходячи з  цих вимог, підкреслю, що головною метою навчання для вчителів інформатики є практичне навчання учнів вмінню систематизувати та використовувати одержані знання для розв’язання поставленої проблеми.

Інформатика на сьогоднішній день є динамічним предметом, який враховує сучасні тенденції розвитку та удосконалення використання НІТ.

Практичні вміння та навички необхідно закріплювати та поглиблювати під час роботи на уроках математики, мови, малювання, музики. Якщо немає такої можливості, ознайомлюю учнів з цими програмами на уроках  інформатики.

На сьогоднішній день зберігається в деяких школах ситуація, коли учні в 9 класі вперше вивчають предмет інформатики та обчислювальної техніки. В таких школах вивчається базовий курс відповідно міністерської програми. В нашій школі йде поглиблене вивчення інформатики за програмою Т.П. Караванової.

На цьому етапі відбувається формування необхідних навичків використання комп’ютера як інструментального засобу професійної діяльності, велика увага  приділяється роботі з прикладними  програмами, особливо програмами комп’ютерного моделювання.

Проводжу позаурочну роботу з інформатики, яка має своєю метою підвищення інтересу до вивчення інформатики, проведення профорієнтаційної роботи. 
Види роботи:

– екскурсії (знайомство з сучасною технікою та напрямками професійного використання НІТ);

– диспути (наприклад, «Ерудит – інформатик»; «Проблема вибору. Розгалуження»);

– вікторини (наприклад, «Мандрівка по гіпертексту»; «Інформація навколо нас»);

– усні журнали (наприклад, «Віртуальний світ»; «Країна алгоритмів»);

– інтелектуальні гри (наприклад, «Цикли у нашому житті»).

Аналіз поведінки учнів  на уроках інформатики показав, що в порівнянні з поведінкою на традиційних уроках учні більше говорять з вчителем і між собою, більш ініціативні в мовному спілкуванні, ставлять більше питань, більше часу зайнято рішенням учбових задач. Вони рідше пропускають заняття, володіють більш високою самооцінкою, демонструють більш високі академічні досягнення по всіх учбових дисциплінах, створюють менше проблем для вчителя на уроках, стабільно підвищують свій IQ і показники креативности впродовж всього учбового року. 

 

Рис 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2.Організація арт-терапевтичної роботи в умовах навчально-виховного процесу ЧНВК №13

 

• Вік: молодші, середні або старші класи.
• Форма проведення: індивідуальна, парно-групова або групова.
• Час проведення: 15, 20 або 25 хвилин.
• Обладнання: комп’ютери.
• Попередня підготовка: робота з  комп’ютером.
• Інструкція до роботи.

Арт-терапевтичні техніки:

1. «Трояндовий кущ»;
2. «Намалюй хмаринку»;
3. «Малюємо кола»;
4. «Намалюй мене»;
5. «Галактика класу» та ін.

Арт-терапевтична техніка «Трояндовий кущ» (В. Окландер)

 

Вік: середні, старші класи.

Форма проведення: індивідуальна.

Час проведення: 20-30 хвилин.

Обладнання: комп’ютери.

Попередня підготовка: робота з комп’ютером в графічному редакторі.

Мета: дослідження уявлень учнів про себе, діагностика психічного та емоційного стану учнів, створення арт-терапевтичного простору, що сприяє реалізації творчого потенціалу учнів, їх саморозкриттю, самопізнанню.

Інструкція  до роботи:

Для виконання даної  техніки необхідно попросити  учнів зручніше вмоститися на своїх  стільчиках, розслабитися та заплющити  очі. Кілька разів глибоко вдихнути та запропонувати трішки пофантазувати:

• Уявіть, ніби Ви – квітковий кущ троянди…
• Який це кущ – великий чи маленький?..
• Він сильний – чи слабкий, чи, можливо – тендітний?..
• Чи є на ньому квіти?.. Якщо є, то які вони?.. Якого кольору та розміру?.. Як багато їх?..
• Які гілочки та листочки на цьому кущі?.. А чи відчуваєте Ви його коріння?.. Яке воно?..
• А тепер погляньте навколо: що оточує Ваш кущ?.. Де він росте (ліс, галявина, сад, будинок)?..
• Можливо, хтось доглядає за ним чи просто приходить до нього в гості?..
• Як він себе почуває?.. Які почуття наповнюють його?..

Ще раз обведіть поглядом картину, що постала перед Вами. Спробуйте запам’ятати її. Тепер знову глибоко вдихнемо повітря, видихнемо, ще раз… Розплющимо очки та намалюємо кожен свій кущик.

Інтерпретація малюнків надзвичайно важлива для пошуку «вказівок» на проблеми учня, оцінювання психічного та емоційного стана дитини, її ресурсного потенціалу. [1,3-8]

Цілісне уявлення про  внутрішній стан дитини під час інтерпретації  дитячих робіт допоможуть отримати наступні критерії:

• емоційна стабільність, що повинна відображатися у загальному настрої роботи;
• сприятливість соціального оточення;
• рівень задоволення у спілкуванні та турботі;
• рівень самооцінки;
• прояви тривожності та агресії.

 

Для отримання відповідей на поставлені запитання, використаємо процедуру інтерпретації продуктів дитячої спонтанної творчості:

І етап – констатувальний  – ми лише фіксуємо найперші загальні враження (як емоційні, так і естетичні), що виникають під час розгляду роботи.

ІІ етап – виявлення  та оцінка ключових елементів роботи:

• розмір куща та його розміщення – свідчить про рівень самооцінки дитини, оскільки роботу можна умовно розподілити на три частини – середню, нижню та верхню, кожна з яких символізує нормальну (адекватну) самооцінку, занижену (невпевненість у собі, нерішучість, деяка байдужість до свого становища в оточуючому соціумі, безініціативність) та завищену (незадоволеність своїм становищем у соціумі, претензія до визнання, прагнення самоствердження) самооцінку;
• наявність квітів, їх форма та забарвлення – своєрідна характеристика особистості: велика кількість квітів різної форми та кольору свідчить про велику внутрішню енергію особистості, різноплановість її інтересів, нестандартність мислення;
• наявність шипів – страх чи образа на оточуючий світ, що нерідко у відповідь викликає недовіру та агресію;
• коріння, земля зазвичай свідчать, наскільки комфортно рости «кущу» у своєму середовищі;
• місцезнаходження куща не лише вказує на оточення автора роботи, а й засвідчує його ставлення до нього (прив’язаність, комфорт або навпаки – сум, пригнічення та прагнення вирватися);
• наявність людей або тварин вказує на потребу у спілкуванні, теплі, любові та свідчить про існування близьких, дорогих людей: фігури людей символізують переважно турботу та догляд (зазвичай це образи батьків, бабусь чи дідусів), а тварини, птахи, рибки, метелики – вірних та щирих друзів;
• інші рослини – соціум, наявність великого дерева біля куща зазвичай символізує батьківську опіку;
• сонце – задоволення, емоційна стабільність та самодостатність учня;
• похмурі чи низько нависаючі над кущем хмари свідчать про тривожність, негаразди та проблеми;
• дороги – ідея нестримного пошуку, розвитку, руху вперед;
• вода: стояча – ставки, озера символізують спокій, врівноваженість – своєрідна зупинка, відпочинок на життєвому шляху; бурхлива вода – маю свою ціль і шлях до неї;
• варто звернути увагу ще на один аспект: робота – це модель простору, яка тісно пов’язана з часом (минулим, сучасним, майбутнім), емоційним відношенням та дієвістю; тому ліва сторона й низ – минулий період і бездіяльність, депресивні емоції, невпевненість й пасивність; а права сторона й зверху пов’язані з майбутнім та дієвістю, з позитивно забарвленими емоціями, енергією, активністю, конкретністю дій.

Такі ключові елементи відіграють основну роль під час  інтерпретації арт-терапевтичних  робіт. Та неможливо написати конкретні формули чи дати чіткі рекомендації, оскільки символічні образи зазвичай «багатомірні».

ІІІ етап – полягає  в глибокому аналізі індивідуальних особливостей учня, його життя, соціального  оточення, стосунків із членами родини, однокласниками, вчителями.

ІV етап – визначення перспективних цілей корекційної роботи з метою подолання дезадаптації учнів чи звернення за кваліфікованою психологічною допомогою до фахівця.

Обов’язковим елементом, своєрідним завершальним ритуалом арт-терапевтичного заняття повинна бути вербалізація тих думок, почуттів, переживань, асоціацій, що виникали у дітей в процесі малювання. Діти, зазвичай, з великим задоволенням розповідають, чому і що малювали, діляться своїми враженнями.

Завершуючи роботу, я підкреслюю успіх усіх та кожного у проведеній роботі.

В результаті спонтанної дитячої творчості, отримані роботи краще за будь-які слова допоможуть розкрити таємниці дитячої душі, допоможуть зрозуміти їх надії та сподівання, спроектувати вчителю подальшу виховну роботу. Та найвагомішим здобутком є той ціннісний досвід, що отримують самі учні у процесі самопізнання та занурення у світ власних почуттів, бо саме звідси починається шлях позитивних змін, що обов’язково приведе до самоприйняття та гармонізації особистісного розвитку.

Арт-терапевтична техніка «Намалюй хмаринку» (Т. Федорова)

 

Вік: молодші, середні класи.

Форма проведення: індивідуальна.

Час проведення: 15-20 хвилин.

Обладнання: комп’ютери.

Попередня підготовка: робота з комп’ютером.

Мета: дослідження уявлень учнів про себе, діагностика психічного та емоційного стану учнів, створення арт-терапевтичного простору, що сприяє реалізації творчого потенціалу учнів, їх саморозкриттю, самопізнанню.

Інструкція  до роботи:

• новий матеріал – Paint, побудова еліпсу;
• завдання – намалювати хмаринку, використовуя тільки еліпс, гумку та заливку;
• алгоритм виконання – декілька перехрещівающіхся еліпсів, «гумова» доріжка всередині, без пошкодження зовнішнього контуру, заливка;
• зробити хмаринку «живою» - намалювати оченята, носик та ротик.

Цілісне уявлення про  внутрішній стан дитини під час інтерпретації  дитячих робіт допоможуть отримати наступні критерії: