Розвиток творчої компетентності на уроках інформатики

 Дуже важливо знаходити  при мотивації навчальної діяльності, і не лише при цьому, зв’язок  навчального матеріалу з реальним  життям.

При вивченні  нового матеріалу, точніше при первинному його закріпленні практикою, я використовую метод роботи в малих групах. Для цього важливо підібрати такі задачі, які можна розбити на прості складові. Кожна група отримує окремий елемент такої задачі, працює над її розв’язанням, а потім результати окремих груп об’єднуються. І що ж ми маємо? А маємо розв’язок великої та складної, як для одного учня, задачі. Прикладом може бути така задача, для розв’язку якої я і використовую метод роботи в малих групах.

Задача. Скласти програму, яка б знаходила середню температуру за місяць та підрахунку теплих (t⁰C>0) і холодних (t⁰C<0) днів. Учні доходять до висновку, що основним завданням у цьому алгоритмі є знаходження суми всіх середньодобових температур та організація підрахунку  кількості відповідних днів. Я повідомляю, що при розв’язуванні різноманітних обчислювальних задач часто виникає потреба підраховувати кількість якихось подій або якихось даних, що задовольняють певним умовам, накопичувати суму або добуток. Для розв’язання таких задач також використовується оператор циклу.

Об’єдную учнів для цього в 3-4 малих груп, з однаковою кількістю учасників в кожній. У кожній групі пропоную обрати спікера (голову), секретаря, посередника, доповідача. Якщо в групі мало членів, то кожен з учасників має виконувати декілька функцій, наприклад, ролі посередника і доповідача може виконувати одна особа. Кожна група отримує картку із самим завданням, фрагментом програми, що реалізує вказаний алгоритм, проте в цьому фрагменті опущені деякі частини операторів. Завдання, що стоїть перед групами – це доповнити програму необхідними даними. Відводжу проміжок часу  на виконання цієї роботи. Після роботи у групах я пропоную доповідачам повідомити (відобразити на центральному вчительському комп’ютері, який працює в режимі Demo  програми NetopSchool(можна скористатися й іншою програмою  роботи з локальною мережею класу)  виправлені фрагменти. Після виступу всіх груп учні можуть на своїх комп’ютерах в режимі демонстрації з центральної машини бачити повністю підсумкову програму, в якій розділ опису змінних, розділ міток, операторні дужки для тіла програми,  оператор варіанту до кінця дописується колективно. Після чого програма запускається на виконання та проходить тестування.

На етапі формування практичних умінь та навичок, наприклад  складання алгоритмів та програм, мені подобається застосовувати інтерактивний метод “ажурна пилка”. Так, наприклад, на уроці на тему: „Складання програм з використанням вказівки   розгалуження” я його використовую таким чином:

1) Спочатку формую  учнів  в 3 групи, після чого  учні отримують картку одного з кольорів (синього, червоного або зеленого). Групи отримують картки із завданнями, знайомляться з ними, розглядають наведену блок-схему та програму, обговорюють висновки, наведені в картках, записують у зошит програму та висновки.

2) Після чого допомагаю сформувати «експертні» групи. У кожну експертну групу потрапляють представники з кожної «домашньої» групи. Учні з різних «домашніх» груп, користуючись зробленим конспектом, розповідають, як складати алгоритм та програму обчислення виразу, в якому обов’язково потрібно перевірити область дозволених значень, алгоритм та програму  знаходження найбільшого, найменшого числа з декількох чисел, алгоритм  та програму задачі, в якій більше, ніж одна умова;

3) Далі пропоную учням  знову об’єднатися в «домашні» групи, члени яких обмінюються між собою відомостями, отриманими в «експертних» групах.

4) «Домашні» групи  отримують наступні завдання  на картках.

Цим методом зручно користуватися  на уроках формування умінь та навичок  під час вивчення такої великої  теми, як „Основи алгоритмізації та програмування”.

На цьому ж етапі, тобто етапі формування практичних умінь та навичок, вдалим , на мою  думку, є інтерактивний метод  „Броунівський рух”       („Навчаючись – учусь”). Наведу приклад його реалізації. Для цього спочатку клас розбивається на групи по 4 особи. Кожен член групи отримує картку із завданням, що представляє собою задачу, до розв’язку якої потрібно скласти програму, яка вже частково розв’язана на картці. Потім я задаю певну кількість часу, що відводиться на індивідуальне виконання завдання з картки. Напротязі цього часу кожен учень розв’язує отримане завдання. Після чого члени однієї групи ознайомлюють один одного із своїм баченням розв’язання отриманої на картці задачі в максимально доступній формі. Кожен член групи має право говорити лише з однією особою, при цьому по черзі він має поспілкуватися з усіма членами його групи. Таким способом учні отримують нові знання, при цьому обмінюючись своїми. Вчитель виконує роль консультанта.

Метод „Уявний мікрофон” можна використати як на початку уроку, наприклад, при актуалізації опорних знань, так і по закінченню його при закріпленні вивченого на уроці матеріалу. На завершальному етапі, я також практикую  5-хвилинні ессе, пропонуючи учням у лаконічній формі написати, що нового вони дізналися на уроці.

Застосування описаних вище інтерактивних методів можна  більш детально розглянути на зразках  розробках уроків, поданих на конкурс.

Застосування цих  методик викликає інтерес до творчості, поштовх до вільного мислення, дає можливість показати себе в колективі, відбувається розкріпачення особистості - дитина почувається вільно, спокійно, впевнено.

Щоб навчання було інтенсивним, цікавим для учнів, я також використовую й інші інтерактивні форми роботи: уроки-діалоги, уроки-дослідження, урок-диспут, урок-парадокс, урок-ділова гра, уроки-конкурси учнівських проектів, захисту рефератів, круглі столи, уроки-звіти, уроки - КВК, семінарські заняття.

Урок із використанням  інтерактивних методів - це активна  пошуково-пізнавальна діяльність школяра, в процесі якої він вчиться мислити критично. Такий урок досить ефективний, хоча вимагає багато часу, концентрації уваги, чітко фіксованої мети.

У своїй роботі, особливо при вивченні інформатики в 9 класі, я використовую технологію навчання як дослідження. Пізнавальні конфлікти, які виникають в процесі дослідження, підводять учнів до необхідності збору, аналізу і узагальнення даних, до висунення і перевірки гіпотез. Застосування дослідницького підходу в навчанні спрямоване на становлення в школярів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості.

Метою дослідницької технології є  набуття учнями навичок дослідницької  роботи, формування активної, творчої  особистості.

 Роль учителя в процесі  дослідницьких методів навчання полягає в:

• спрямуванні учнів на осмислення проблеми в цілому;
• створенні умов для пошукової творчої діяльності;
• організації самостійної пошукової діяльності.

Дослідницька технологія вимагає від учителя чіткого  визначення тих тем програмного  матеріалу, розкриття яких саме через постановку дослідів матиме найвищий результат. До таких тем я відношу теми уроків: „Будова і принципи роботи комп’ютера”,  „Процесор, його функції, характеристики”, „Діагностика диска. Дефрагментація диска. Відновлення інформації на диску”, „Комп’ютерні віруси”, „Архівація файлів”. Найціннішим моментом на уроках із застосуванням дослідницької технології є самостійне виведення учнями правильних наукових висновків на основі отриманих результатів.

Як показав мій досвід, досить цікавою для учнів та й самого вчителя є інтегральна педагогічна технологія та проектна технологія. Особливо цікаво виходить, коли вдається поєднати ці дві технології в одну. Оскільки  використання комп'ютера на інших уроках передбачає знання вчителем принципів роботи комп'ютера, його можливостей, а також доцільності його застосування при вивченні тих чи інших тем, важливою умовою успішного його використання є співпраця вчителя інформатики і вчителя-предметника. Вчитель інформатики забезпечує технічний бік процесу навчання, консультує вчителя-предметника з питань програмного забезпечення.

Прикладом може бути моя  співпраця, як вчителя інформатики, з вчителем географії. Останнім часом  набули великої популярності учнівські  навчальні проекти, що є результатом  втілення в життя проектного навчання в школах. Але на перешкоду реалізації даного непоганого починання стає те, що інформатика в більшості шкіл починає вивчатися лише з 9 класу, де учні і знайомляться вперше з тими програмами Microsoft Office, без яких неможливо створити учнівський проект. Тому дуже вдалим є те, що вивчення теми «Економічна географія України» на уроках географії співпадає в часі з вивченням теми «Комп’ютерні презентації» на уроках інформатики. Чим ми і скористалися. Вчитель географії об’єднала дітей класу на творчі групи, кожна з яких мала дослідити певне питання, а вчитель інформатики допомогла учням на своїх уроках створити мультимедійні презентації, знайти потрібну інформацію в Інтернеті. Результатом спільної роботи вчителів географії та інформатики став урок-дослідницький проект з вивчення нового матеріалу для учнів 10 класу на тему: „Створення БД «Географічна»”.

Інтегральний підхід до навчання нині не тільки актуальний, але й перспективний. Побудова предметного  навчання за інтегрованим типом відповідає завданням особистісно-орієнтованого  навчання, бо дає можливість виявити  ставлення учня до навколишнього світу, що є для нього цілісним і

багатогранним. Інтеграція як зміст-технології передбачає пошук  спільних

платформ для зближення  предметних знань та отримання нових  на перетині з  традиційними. Учитель  основного предмета та вчитель-асистент (чи асистенти) формують модель-проект інтегрованого уроку, узгоджують навчальну діяльність навколо спільної освітньої мети. Добираються оптимальні методи та прийоми, форми роботи. Картина сприйняття дійсності постає перед школярами цілісною.

На мою думку, досить цікавим є використання методу проектів на самих уроках інформатики. Особливо доцільно його використовувати в класах поглибленого вивчення інформатики, коли з усіма потрібними для його створення програмними засобами учні вже знайомі. Я використовую дану технологію на лабораторних, заключних уроках з тем. Проект робиться не за одну годину. Він вимагає тривалої, клопіткої роботи в творчих групах, розподілу обов’язків між її членами. Це тривала дослідницька робота з боку учнів під керівництвом вчителя. Тому я ще на початку вивчення теми  об’єдную учнів у творчі групи, даю теми для дослідження, організувати пошуково-дослідницьку діяльність учнів, а під час вивчення теми допомагати реалізації проекту. Останній урок теми – це урок, на якому учні презентують своїм товаришам результати своєї роботи – створене портфоліо. Так, наприклад, перед вивченням теми „Вказівки повторення і розгалуження” в 8 класі (клас поглибленого вивчення інформатики), я об’єдную учнів у 2 творчі групи, одна з яких отримує завдання -  розкрити тему „Розгалуження в нашому житті”, а друга – „Цикли навколо нас”. Тоді підсумковий урок у нас – це урок презентації створених проектів. Після завершення проекту учні обговорюють результати своєї діяльності. Кожен з них визнає свої навчальні досягнення, а також оцінює свій внесок та внесок інших членів групи в реалізацію проекту. Для цього пропоную заповнити таблицю

Учні отримують картку(табл.1) для оцінювання, завдяки якій вони можуть орієнтуватися, на що треба звернути увагу під час створення презентації.

                                        табл. 1

Метод проектів сприяє забезпеченню умов для розвитку індивідуальних здібностей і нахилів дитини, учить критично мислити та інтелектуально вдосконалюватися. Він орієнтує учнів на самостійну, парну чи групову діяльність та активізацію навчання, при цьому реалізується творчий підхід до вирішення певної проблеми.  Учень навчається самостійно планувати, організовувати і контролювати свої знання та дії.

Здійснена мною апробація  системи проектного навчання засвідчила її перспективність та педагогічну доцільність, оскільки сприяє забезпеченню життєво творчого розвитку учнів, створює ефективні передумови для становлення компетентностей особистості (соціальної, полікультурної, інформаційної, комунікативної, саморозвитку й самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.)

Інформатика, як ніякий інший  предмет, максимально наближена  до інформаційних технологій навчання. Тому не дивно, що я стараюсь якомога ширше використовувати в своїй роботі ці технології. Майже до 80% уроків у мене розроблені різноманітні навчальні презентації, що значно спрощує мою роботу, а в учнів сприяє глибокому засвоєнню навчального матеріалу, розвитку їх творчої уяви та образного мислення, унаочнює для них навчальний матеріал. На уроках я також використовую електронні навчальні посібники, програмне навчальне забезпечення для вивчення різних предметів, здійснюю за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій поточний та тематичний контроль знань. Взагалі, нові інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи.