Розвиток творчої компетентності на уроках інформатики

Таким чином, критичне мислення — це складний ментальний процес, який починається із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення.

Методична структура уроку (моделі за методикою розвитку критичного мислення)

Модель уроку, згідно з методичною структурою розвитку критичного мислення, складається з трьох фаз.

І Евокація (фаза актуалізації, виклику)

На цьому  етапі здійснюється декілька важливих пізнавальних операцій: учні активно згадують усе, що відомо з теми.

Це первинне занурення дає можливість учням установити рівень власних знань, що є визначальним, адже міцні знання можуть бути сформовані тільки на основі того, що відомо.

  Навчальний процес — це процес поєднання нового з відомим:

• відбувається активізація діяльності учнів, активізація їх мислення, говоріння, що є дуже важливим, бо, промовляючи свої думки, знання учнів переходять на рівень самоусвідомлення;

зацікавленість  і само направленість учнів на дослідження теми, при цьому визначається мета навчання, що є вирішальним моментом.

Основні форми  роботи на фазі евокації:

• «мозкова атака»;
• робота в парах;
• робота в групах.

ІІ Осмислення (фаза вивчення нового матеріалу)

Тут учні вступають у контакт з новою інформацією, ідеями, працюючи з текстом, інформацією, історичними документами, відеоматеріалами. У процесі роботи використовуються такі прийоми, як читання із системою позначок «Допомога». При цьому, прочитавши речення, треба поряд поставити відповідну позначку:

S          відома інформація;

+ нова інформація;

?          здивувала, зацікавила;

— суперечить тому, що знаю.

Система позначок дає можливість учням активізувати розумові операції, зіставляти власне розуміння того, що читає дитина, з тим, що вже знає. Так виникає зв'язок між відомим та невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей учнів.

III. Рефлексія (фаза розмірковування)

Діяльність  учнів на цій фазі полягає в тому, що вони:

• індивідуально чи сумісно складають список нової інформації, яку здобули;
• розповідають один одному, записують вивчене;
• складають схеми, таблиці, малюнки за темою і пояснюють новий матеріал класу.

На стадії рефлексії реалізуються важливі завдання:

• Учні розуміють краще те, що можуть уявити і виразити власними словами:

Те, що я чую, я забуваю,

Те, що я бачу і чую, я трохи запам'ятовую,

Те, що я бачу, чую і промовляю, я починаю розуміти.

• Відбувається активний обмін думками, висловлюваннями.

Це забезпечує збільшення словарного запасу, дає можливість розширити знання за темою, побачити різні підходи до оформлення відповіді, складання схем. А значить, здійснюється процес формування інформаційних комунікативних компетентностей та компетентносте й саморозвитку й самоосвіти учнів.

Таким чином, наведена методична система дає можливість учителю:

• активізувати мислення учнів;
• мотивувати та стимулювати їх діяльність;
• залучити всіх учнів до творчої, продуктивної, навчальної діяльності;
• активізувати пізнавальний процес;
• розвивати вміння логічно та аргументовано викладати матеріал;
• розвивати навички, колективного спілкування, почуття взаємо допомоги, взаємопідтримки;
• формувати ключові компетентності учнів.

Щоб стимулювати  критичне мислення, учителю необхідно:

• виділити час і забезпечити можливість для використання критичного мислення;
• дозволити учням вільно розмірковувати та висловлювати свої думки;
• приймати різноманітні ідеї та думки;
• сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;
• висловлювати впевненість у здібностях кожного учня;
• продовжувати критичне судження;
• цінувати критичне мислення учнів.

Щоб почати ефективно  практикувати критичне мислення, учні повинні:

• розвивати впевненість у собі, розуміння цінностей власних поглядів та ідей;
• активно брати участь у процесі навчання;
• поважати думки інших;
• бути готовими продовжувати чи відкидати міркування, судження.

Творче мислення  – це вища форма мислення продуктивного. Цей тип мислення характеризується створенням суб’єктивно нового продукту і новоутвореннями в самій пізнавальній діяльності щодо його створення. З теоретичної точки зору творче мислення є особливим процесом, в якому виражається сутність мислення, що полягає в універсальній здатності активно будувати і перебудовувати схеми дій відповідно до кожного збігу обставин. Творче мислення характеризують не деякі властивості, а здатність до адекватних в даних умовах дій.

• Існує чотири стадії (етапи) творчого мислення. Перший етап (свідома робота)  – підготовка  – особливий дієвий стан, який є передумовою для інтуїтивного проблиску нової ідеї. Другий етап (несвідома робота) – дозрівання (визрівання) – несвідома робота над проблемою, інкубація спрямовуючої ідеї. Третій етап (перехід несвідомого в свідоме) – натхнення – в результаті несвідомої роботи в сферу свідомості надходить ідея винаходу, відкриття, спочатку в гіпотетичному вигляді. Четвертий етап (свідома робота) – розвиток ідеї, її кінцеве оформлення і перевірка. Але в реальній повсякденній мислительній діяльності при роботі навіть над однією і тією ж проблемою ці чотири стадії постійно перекривають одна одну.

 

 

 

 

 

 

4. Арт-терапія на уроках інформатики

 

 Одним із стратегічних  завдань реформування освіти  в Україні, згідно з державною  національною програмою «Освіта», є формування освіченої, творчої  особистості, становлення її фізичного, психічного і морального здоров’я. Розв’язання цього завдання передбачає обов’язкове психолого-педагогічне обґрунтування змісту і методів навчально-виховного процесу, а також вимагає від учителів переосмислення свого ставлення до дитини, її потреб, прагнень та бажань.

Є шлях, який допоможе досвідченому, мудрому вчителю пізнати та зрозуміти  внутрішній світ дитини – це доволі незвичне для шкільних аудиторій  поєднання творчості, мистецтва  та елементів психотерапії, адже творчість, як визначав видатний український психолог В. Роменець - це засіб самопізнання і засіб саморозвитку, це дивовижне дзеркало, в якому відображаються найтонші намагання й очікування людини, найпотаємніші її думки, вся велич її духу, її неповторного «Я».

Опанування вчителем деяких посильних психотерапевтичних прийомів та форм роботи дозволить цілеспрямовано, свідомо та систематично пілкуватися про учнів.

Існує значна кількість  арт-терапевтичних технік в роботі із дітьми різного шкільного віку. Їх використання у виховному процесі сучасної школи допоможе налагодити ефективну комунікативну взаємодію з учнем у ході художньо-творчої діяльності, більш глибоко пізнати внутрішній світ кожної дитини, відчути її неповторність, особистісну своєрідність, визначити домінуючи потреби та інтереси, діагностувати емоційний, психічний стан школяра, рівень шкільної, соціальної дезадаптації, побудувати навчально-виховний процес на основі особистісно зорієнтованого підходу, провідних принципів гуманізації та демократизації.

 

 

Особливості використання арт-терапії:

• арт-терапія не вимагає особливих здібностей до образотворчої діяльності або спеціальних художніх навичок;
• арт-терапія – це засіб невербального спілкування, що робить її особливо цінною для тих, кому складно словесно описати свої переживання;
• образотворча діяльність є потужним засобом зближення людей, своєрідним «містком» між вчителем і учнем;
• арт-терапія – засіб вільного самовираження і самопізнання;
• арт-терапія заснована на мобілізації творчого потенціалу особистості, дає високий позитивний емоційний заряд, формує активну життєву позицію, впевненість у своїх силах.

Експериментальне дослідження  Л. Лєбєдєвої засвідчило, що система  арт-терапевтичних занять, як одна з  інноваційних форм роботи, дозволяє розв’язати ряд наступних педагогічних задач: виховних, корекційних, психотерапевтичних, діагностичних, розвивальних.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Аналіз специфіки розвитку творчих здібностей учнів Червоноградскому НВК№13

 

2.1.Особливості компетентнісного підходу при викладанні інформатики в ЧНВК №13

 

-предмет має практичну  спрямованість 

-предмет має прикладну спрямованість (міжпредметні зв’язки)

-предмет спрямований  на реалізацію профільного навчання 

-на уроках широко  використовую групові методи  навчання 

Переді мною, як вчителем інформатики, стоїть мета – знайти найбільш оптимальні для учня технології пізнання теоретичної бази знань з основ інформатики та здобуття ними практичних навичок використання засобів сучасних  інформаційних технологій у повсякденній практичній, зокрема навчально - пізнавальній, діяльності. В першу чергу переді мною стоїть завдання  - виробити в учнів практичні навички роботи з пристроями введення - виведення інформації, з програмним забезпеченням загального та навчального призначення: редакторами текстів, графічними редакторами, електронними таблицями, системами управління базами даних; з інформаційно - пошуковими системами; із засобами операційної системи;сформувати навички складання, опису та реалізації головних алгоритмів і програм з використанням засобів навчальної алгоритмічної мови та реальних мов програмування.

Реалізувати поставлені мету та завдання я намагаюся по-різному. В своїй роботі користуюся такими технологіями, як:

• педагогічна технологія критичного мислення;
• технологія навчання як дослідження;
• інтегральна педагогічна технологія;
• інформаційні технології навчання;
• технологія особистісно-орієнтованого уроку;
• проектна технологія.

 

Стратегія критичного мислення сприймається сьогодні як перспектива самореалізації особистості. Мета даної технології  - формувати власну точку зору, впевнено вести дискусії та приймати виважені рішення, самостійно здобувати знання, вчитись відкрито спілкуватись, логічно мислити та аргументувати.  Серед невпинного потоку інформації дуже важливо навчити учнів вибрати головне, необхідне саме тепер. Уміння вибрати найголовніше - запорука успіху. Майбутнє відкриється тільки для того, хто зуміє критично осмислити отриману інформацію і виробити власний план щодо її реалізації. Це можуть зробити лише ті люди, які здатні критично мислити.

Серед методів, які допомагають  мені сформувати і розвинути в  учнів  критичне мислення можна назвати такі:

• метод „Мозкова атака”;
• метод „Ажурна пилка”;
• метод роботи в малих групах;
• метод „Уявний мікрофон”;
• метод „Броунівський рух”( „Навчаючись – учусь”);
• 5-хвилинне ессе.

Їх можна застосовувати  на різних етапах уроку.

Так при здійсненні мотивації  навчальної діяльності учнів я часто використовую метод „Мозкова атака”. Наприклад, на уроці на тему: „Вказівка повторення  та її опис мовою програмування” перед вивченням нового матеріалу за допомогою цього інтерактивного методу обговорюємо  з учнями питання: „Чи правда, що історія будь–якого народу – це скінчена послідовність витків певних подій?” Я прошу учнів навести приклади історичних подій з історії українського народу та інших народів, які відбувалися в різні роки, але були дуже схожі між собою по суті. А сама нагадую учням події з недавнього політичного життя нашої країни. Далі  пропоную учням проаналізувати власне життя та знайти події, які періодично повторюються. Таким чином підводжу учнів до думки, що  циклічність подій спостерігається як в житті суспільства, так і в житті окремо кожної людини. В будь-якій сфері діяльності людина зустрічається з циклами. Таких прикладів можна навести безліч. При обговоренні робимо висновок, що цикли займають важливе місце в нашому житті. Отже, досить важливо знати, як можна використовувати їх при програмуванні.