Поняття та види непідприємницьких товариств

      До  товариства з додатковою відповідальністю застосовуються такі самі положення ЦК України, що й до товариства з обмеженою відповідальністю, якщо інше не передбачено установчими документами товариства.

      3.3. Особливості правового статусу командитних та повних товариств

      Повним визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

        Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.

      Перші на зразок повного товариства торговельні компанії з'являлися ще на початку XII ст. у Венеції та Генуї на основі сім'ї, оскільки сама суть такої торговельної компанії передбачає ступінь найвищої довіри учасників.⁴⁰

      Установчим  документом сучасного повного товариства є засновницький договір, який підписується усіма його учасниками і повинен містити, крім загальних відомостей, розмір частки кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення вкладів, форму їх участі у справах товариства.

      Для учасників повного товариства характерні довірчі відносини, оскільки кожен з них може впливати на ведення справ. Управління діяльністю повного товариства здійснюється за спільною згодою всіх учасників. Засновницьким договором товариства можуть бути передбачені випадки, коли рішення приймається більшістю голосів учасників. Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма учасниками, або одним чи кількома з них, які виступають від імені товариства. В останньому випадку обсяг повноважень учасників визначається дорученням, яке повинно бути підписано рештою учасників товариства.

      Кожний  учасник повного товариства має один голос, якщо засновницьким договором не передбачений інший порядок визначення кількості голосів. При цьому, незалежно від того, чи є учасник, уповноважений вести справи товариства, він має право ознайомлюватися з усією документацією щодо ведення справ товариства. Відмова від цього права чи його обмеження, зокрема за домовленістю учасників товариства, є нікчемними.

      Прибуток  та збитки повного товариства розподіляються між його учасниками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі, якщо інше не передбачено засновницьким договором або домовленістю учасників.

      Передача учасником повного товариства своєї частки (її частини) іншим учасникам цього товариства або третім особам може бути здійснена лише за згодою всіх учасників.

      Ведення справ повного товариства регулюється ст. 122 ЦК України, яка передбачає, що ведення справ товариства може як провадитися всіма учасниками, так і бути доручене окремим учасникам.⁴¹

      При спільному веденні учасниками справ товариства для вчинення кожного правочину є необхідною згода всіх учасників товариства, а якщо ведення справ доручене окремим учасникам, інші учасники можуть вчиняти правочини від імені товариства за наявності у них довіреності, виданої учасниками, яким доручено ведення справ товариства.

      У відносинах з третіми особами  товариство не може посилатися на положення  засновницького договору, які обмежують  повноваження учасників повного  товариства щодо права діяти від  імені товариства, крім випадків, коли товариство доведе, що третя особа у момент вчинення правочину знала чи могла знати про відсутність в учасника товариства права діяти від імені товариства.

      Учасник повного товариства, який діяв у  спільних інтересах, але не мав на це повноважень, має право у разі, якщо його дії не були схвалені іншими учасниками, вимагати від товариства відшкодування здійснених ним витрат, якщо він доведе, що завдяки його діям товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю перевищує ці витрати.

      У разі спору між учасниками повного  товариства повноваження на ведення  справ товариства, надані одному чи кільком учасникам, можуть бути припинені  судом на вимогу одного чи кількох інших учасників товариства за наявності для цього достатніх підстав, зокрема внаслідок грубого порушення учасником, уповноваженим на ведення справ товариства, своїх обов'язків чи виявлення його нездатності до розумного ведення справ. На підставі рішення суду до засновницького договору товариства вносяться необхідні зміни.⁴²

      Учасники повного товариства не вправі від свого імені та в своїх інтересах здійснювати угоди, однорідні з цілями діяльності товариства, а також брати участь у будь-яких товариствах (крім акціонерних товариств), які мають однорідну з повним товариством мету діяльності.

      Учасник повного товариства, що було створено на невизначений строк, може в будь-який час вийти з товариства, попередивши про це не пізніш як за 3 місяці.

        Вихід із товариства, що було створено на визначений строк, допускається лише при наявності поважних причин та за умови, що попередження про це надійшло не пізніш як за 6 місяців.

      Учасник повного товариства має право  за згодою інших його учасників передати свою частку у складеному капіталі чи її частину іншому учасникові товариства або третій особі.

      При переданні частки (її частини) новому учасникові до нього переходять повністю чи у відповідній частині права, що належали учасникові, який передав частку (її частину). Особа, якій передано частку (її частину), несе відповідальність за зобов'язаннями товариства у порядку, встановленому ч. 2 ст. 124 ЦК України, тобто відповідає за боргами товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу до товариства. Передання учасником товариства усієї частки іншій особі припиняє участь цього учасника в повному товаристві і породжує для нього наслідки, передбачені ч. 3 ст. 124 ЦК України, а саме: відповідальність протягом трьох років з дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, у якому учасник вибув із товариства.

        Учасника повного товариства, який систематично не виконує чи неналежним чином виконує обов'язки або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства в порядку, передбаченому установчими документами.

     Вперше  у ЦК України (ст. 129) закріплена норма про можливість вибуття за рішенням товариства з його учасників у разі:

1. смерті учасника, оголошення його таким, що помер, — за відсутності правонаступництва;
2. ліквідації юридичної особи — учасника товариства, в тому числі у зв'язку з оголошенням її банкрутом;
3. визнання учасника недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім;
4. призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи — учасника товариства, зокрема у зв'язку з її неплатоспроможністю, наприклад у процедурі санації відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом»;

     5) звернення стягнення на частину  майна повного товариства, що  відповідає частці учасника у  складеному капіталі товариства.⁴³

     Рішення про вибуття учасника повного товариства приймається одноголосно і може бути оскаржене заінтересованими особами до суду.

      Учасник повного товариства несе підвищену  відповідальність за боргами товариства, на відміну від учасників товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерів.

      Відповідно  до ст. 124 ЦК України у разі недостатності  у повного товариства майна для  задоволення вимог кредиторів у  повному обсязі учасники повного товариства солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення. При цьому не має значення, коли виникли ці борги — до чи після вступу до товариства. Крім цього, ЦК України покладає на учасника, який вибув із повного товариства, обов'язок відповідати за борги, що виникли до моменту його вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися, протягом трьох років з дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вибув із товариства.

      Учасник повного товариства, який повністю сплатив борги товариства, має право звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до інших учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїм часткам у складеному капіталі товариства.

      Повне товариство ліквідовується, крім підстав, зазначених у ст. 110 ЦК України, у  разі, якщо в товаристві залишається один учасник. Він має право протягом шести місяців з моменту, коли став єдиним учасником товариства, перетворити таке товариство в інше господарське товариство у визначеному законом порядку. Зазначене положення закріплене в ЦК України у зв'язку з тим, що, на відміну від акціонерного товариства чи товариства з обмеженою (додатковою) відповідальністю, в повному товаристві не може бути менше ніж два учасники. Тому повне товариство може бути перетворене у командитне товариство.

      Командитним товариством є товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства.

      Тобто командитне товариство немовби включає  дві самостійні структури: повне  товариство і товариство вкладників, які у веденні справ участі не беруть.⁴⁴

      Командитне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору. Засновницький договір підписується усіма повними учасниками.

      Засновницький договір командитного товариства має  містити, крім відомостей, зазначених у ст. 88 ЦК України, відомості про: розмір та склад складеного капіталу товариства, розмір і порядок зміни часток кожного з повних учасників у складеному капіталі, сукупний розмір вкладів вкладників (ст. 134 ЦК України).

      Якщо  внаслідок виходу, виключення чи вибуття у командитному товаристві залишився один повний учасник, засновницький договір переоформляється в одноособову заяву, підписану повним учасником. Якщо командитне товариство створюється одним повним учасником, то засновницьким документом є одноособова заява (меморандум), яка містить усі відомості, встановлені ст. 134 ЦК України для командитного товариства.⁴⁵

      Права та обов'язки повних учасників командитного товариства тотожні правам учасників  повного товариства.

      Повний  учасник командитного товариства не може бути учасником повного товариства. Учасник повного товариства не може бути повним учасником командитного товариства. Повний учасник командитного товариства не може бути вкладником цього самого товариства.

      Управління  діяльністю командитного товариства здійснюється повними учасниками у порядку, встановленому ЦК України для повного товариства. Вкладники не мають права брати участі в управлінні справами командитного товариства та заперечувати дії повних учасників щодо управління діяльністю товариства. Вони можуть діяти від імені товариства лише за довіреністю.

      Вкладник  командитного товариства зобов'язаний зробити вклад до складеного капіталу.

      Сукупний  розмір вкладів вкладників не має перевищувати 50 відсотків майна товариства, зазначеного у засновницькому договорі.

      Якщо  вкладник командитного товариства вчиняє правочин від імені та в інтересах товариства без відповідних повноважень, то в разі схвалення його дій командитним товариством він звільняється від відповідальності перед кредиторами за вчинений правочин.

        Якщо схвалення командитного товариства не буде отримано, вкладник відповідає перед третіми особами за вчиненим ним правочином усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернене стягнення.⁴⁶

      Командитне  товариство ліквідовується при вибутті усіх вкладників. Однак повні учасники мають право замість ліквідації перетворити командитне товариство у повне товариство. Командитне товариство ліквідовується також на підставах, передбачених для ліквідації повного товариства, крім випадків, коли в ньому залишаються хоча б один повний учасник та один вкладник.