Поняття та види непідприємницьких товариств

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Января 2012 в 00:59, курсовая работа

Краткое описание

Основною метою курсової роботи є цивільно-правова характеристика поняття товариств, його ознак та видів; теоретичний аналіз підприємницьких та непідприємницьких товариств, визначення особливостей, які притаманні конкретній організаційно-правовій формі господарських товариств.

Оглавление

Вступ………………………………………………………………… 3
Поняття та види товариств за законодавством
України……………………………………………………………………. 5
Поняття та загальна характеристика підприємницьких товариств у формі господарських товариств………………………… 8
Особливості правового статусу різних організаційно-правових форм господарських товариств…………………………….. 15
3.1. Правовий статус акціонерних товариств………………….. 15
3.2. Характеристика товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю…………………………... 19
3.3. Особливості правового статусу командитних та повних товариств………………………………………………………………….. 22
4. Аналіз правового становища виробничих кооперативів як одного з видів підприємницьких товариств………………………….. 29
5. Поняття та види непідприємницьких товариств…………... 34
Висновки……………………………………………………………. 41
Список використаних джерел……………………………………

Файлы: 1 файл

КУРСАК, товариства.doc

— 278.00 Кб (Скачать)

      Акціонерне  товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа (ст. 153 ЦК України).31

      Установчим документом акціонерного товариства є його статут.

        Статут акціонерного товариства крім відомостей, має містити відомості про: розмір статутного капіталу; умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень. У статуті акціонерного товариства мають також міститися інші відомості, передбачені законом, зокрема: розмір резервного капіталу у разі його формування; розмір дивідендів за привілейованими акціями кожного класу в разі їх розміщення товариством; умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу у разі розміщення привілейованих акцій; порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів; порядок скликання та проведення загальних зборів; компетенцію загальних зборів; спосіб повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів та про зміни у порядку денному загальних зборів; склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції тощо.32

      Статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів.

      Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.

      ЦК  України закріпив гарантуючу функцію  статутного капіталу, встановивши його залежність від майнового (фінансового) стану товариства. Так, ч. 3 ст. 155 визначила: якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити та зареєструвати у встановленому порядку зменшення свого статутного капіталу, при цьому, у разі, якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації.33

      Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості й виду акцій, що їм належать. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.

      Акціонери або їх представники, які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, що їх має кожний акціонер, який бере участь у зборах.

      До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить:

        1) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

        2) утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради;

        3) затвердження річного звіту товариства;

        4) рішення про ліквідацію товариства та інші питання, визначені у ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства».

      Голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом: одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на загальних зборах акціонерного товариства, крім проведення кумулятивного голосування.

      Рішення загальних зборів акціонерного товариства з питання, винесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, встановлених Законом.

      Наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства, може бути створена згідно зі ст. 160 ЦК України.

      В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов'язковим. У товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій 9 осіб і менше у разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами.

      Наглядова рада акціонерного товариства визначає форми контролю за діяльністю його виконавчого органу. Засідання наглядової ради проводяться в міру необхідності з періодичністю, визначеною статутом, але не рідше одного разу на квартал.

      Наглядова рада акціонерного товариства може утворювати постійні чи тимчасові комітети з числа її членів для вивчення і підготовки питань, що належать до компетенції наглядової ради. 34

      Виконавчим  органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом.

        Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.

        Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.35

      Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор). 

      3.2. Характеристика товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю

        Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

        Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб.

      Якщо товариство з обмеженою 36відповідальністю засновується кількома особами, ці особи у разі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства укладають договір у письмовій формі, який встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови.

      Договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю не є установчим документом.

        Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.

        Звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише в разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами.

        Звернення стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю припиняє його участь у товаристві.

        Крім відомостей, зазначених у ст. 88 ЦК України, статут товариства з обмеженою відповідальністю повинен визначати умови щодо розміру статутного капіталу з визначенням частки кожного учасника, склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

      Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників і визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Розмір статутного капіталу товариства не може бути меншим розміру, встановленого законом (ч. 1 ст. 144 ЦК України).

      Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

      До  виключної компетенції загальних  зборів учасників товариства з обмеженою  відповідальністю належить:

      1) визначення основних напрямів діяльності товариства з обмеженою відповідальністю, затвердження його планів і звітів про їх виконання;

      2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу;

      3) створення та відкликання виконавчого органу товариства;

      4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу або створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;

      5) затвердження річних звітів і бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства;

      6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

      7) виключення учасника із товариства;

      8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

      У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний і не зі складу учасників товариства.

      Компетенція виконавчого органу товариства, порядок  ухвалення ним рішень і порядок  вчинення дій від імені товариства визначаються кодексом, законом та установчими документами.

      Контроль  за діяльністю дирекції (директора) товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що утворюється загальними зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб.37

      Звернення стягнення на частину майна товариства, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі за його особистими боргами. Накладення стягнення на частку учасника в майні товариства з обмеженою відповідальністю за його особистими боргами допускається лише при недостатності у нього іншого його майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, що припадає на частку боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для накладення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, визначаються згідно з балансом, який складається на дату заявлення вимог кредиторами.

      Накладення  стягнення на всю частку учасника в майні товариства з обмеженою  відповідальністю припиняє його участь у товаристві.

        Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного (складеного) капіталу, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеска кожного учасника.

      Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу. У разі визнання банкрутом одного з учасників його відповідальність за зобов'язаннями товариства розподіляється між іншими учасниками товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства. 38

      Чинне законодавство України у деяких випадках для здійснення того чи іншого виду підприємницької діяльності вимагає створення товариства з додатковою відповідальністю. Так, ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства» передбачає, що довірчі товариства створюються у формі товариств з обмеженою відповідальністю.39

Информация о работе Поняття та види непідприємницьких товариств