Поняття та види непідприємницьких товариств

      Згідно  із законодавством України господарські товариства можуть бути створені у  формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою  або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

      У найменуванні господарських товариств обов'язково має бути зазначений вид товариства: «повне товариство», «акціонерне товариство» тощо.

      Засновниками  і учасниками товариства можуть бути суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, зазначені  у ст. 2 ГК, а також громадяни, які не є суб'єктами господарювання. В той же час, учасниками повного товариства та повними учасниками (товаришами) командитного товариства можуть бути згідно з ч. 7 ст. 80 ГК лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.¹⁶

      Законом може бути заборонена чи обмежена участь окремих категорій громадян у господарських товариствах, за винятком публічних акціонерних товариств.

      На  відміну від Закону України «Про господарські товариства», ст. 114 ЦК України  передбачила можливість створення господарського товариства (за винятком повного і командитного товариств) однією особою, яка стає його єдиним учасником.¹⁷

      Господарські  товариства з одним учасником  з’явились лише у другій половині ХХ століття: в німецькому праві  такі товариства називаються "Einmanngesellschaft", у Франції – "la sosiete unipersonalle", у праві Англії – "one man company". Тенденція до визнання господарських товариств одного учасника зумовлена розвитком ринкової економіки (в основному у зв’язку з частими випадками концентрації всіх часток (акцій) у одного учасника (акціонера)) і спрямована на заміну інституту приватного підприємства.¹⁸

      Законодавством  України можуть бути встановлені  обмеження щодо участі у господарських  товариствах певних юридичних осіб. Так, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 р. № 24-92 «Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств» державним підприємствам (за винятком будівельних організацій, підприємств будівельної індустрії та будівельних матеріалів, які є засновниками господарських товариств, що здійснюватимуть проектування та перспективне будівництво за кордоном) заборонено бути засновниками господарських товариств, кооперативів.¹⁹

      Як  і будь-яка організація, господарське товариство є суб'єктом права власності. Відповідно до ст. 115 ЦК України майно господарського товариства складається з:

      1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

      2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

      3) одержаних доходів;

      4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

      Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

      Учасник господарського товариства має право  передати в рахунок сплати вкладу до статутного капіталу право на користування земельною ділянкою, власником якої він є, та право на об'єкти інтелектуальної власності.²⁰

      Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою між  учасниками товариства, а у випадках, передбачених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці. Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, включаючи внески до статутного капіталу товариств і підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України.

      Перерахування інвестиційних сум в іноземній  валюті у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України.²¹

      У рахунок сплати вкладу до статутного капіталу вносяться права інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно із законами країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо, що вносяться як вклади до статутного капіталу, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні.²²

      Характерні  риси господарських товариств наступні:

      • господарські організації корпоративного типу (як правило, наявність двох і більше засновників – фізичних та/або юридичних осіб, а також подільність майна на частки та корпоративна форма управління справами);

      • універсальність цієї організаційно-правової форми: можливість її застосування для підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки, що мають на меті отримання прибутку (банків, страхових компаній, інвестиційних фондів, неприбуткових господарських організацій (фондові біржі тощо), господарських об'єднань (холдингові компанії з мережею дочірніх підприємств);

      • наявність статусу юридичної особи;

      • основний правовий титул майна товариства – право власності, джерелами формування якого є: вклади засновників та учасників товариства; вироблена продукція; отримані доходи; майно, набуте на підставі договорів та інших правочинів, не заборонених законом;

      • корпоративний характер управління – учасниками товариства (в персональних товариствах) або системою органів (об'єднання капіталів);

      • подільність майна товариства на частки, розмір яких визначається установчими документами товариства;

      • можливість для засновників (залежно від їх інтересів щодо порядку управління товариством, можливості залучення коштів інших осіб до формування майна товариства, ступеня закритості товариства, виду діяльності та ін.) вибору форми товариства, що передбачені законом: акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство;

      • наявність в учасників ГТ корпоративних прав: право участі в розподілі прибутку товариства, право участі в його управлінні, право участі в розподілі майна товариства у разі його ліквідації.²³

• учасники товариства беруть участь у підприємницькій діяльності товариства;
• Товариство створюється з метою отримання прибутку.²⁴

      Між господарським товариством та його учасником виникають певні відносини, зміст яких складають відповідні права та обов'язки. Так, учасник господарського товариства наділений у відношенні до господарського товариства такими основними правами:

      1) брати участь в управлінні  товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

      2) брати участь у розподілі прибутку  товариства і одержувати його  частину (дивіденди);

      3) вийти у встановленому порядку  з товариства;

      4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

      5) одержувати інформацію про діяльність  товариства у порядку, встановленому  установчим документом.²⁵

      В свою чергу, учасник господарського товариства зобов'язаний:

      1) додержуватися установчого документа  товариства та виконувати рішення  загальних зборів;

      2) виконувати свої зобов'язання  перед товариством, у тому числі  ті, що пов'язані з майновою  участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом;

      3) не розголошувати комерційну  таємницю та конфіденційну інформацію  про діяльність товариства. ²⁶

      Даний перелік прав та обов'язків не є  вичерпним і законом чи установчим документом товариства можуть бути встановлені додаткові права та обов'язки учасника господарського товариства.

      Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України  та Закон «Про господарські товариства» називають п'ять видів господарських товариств: повні товариства, командитні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та акціонерні товариства.²⁷

      Особливості правого статусу кожного із зазначених вище товариств буде охарактеризовано нами у наступному розділі.

      3. Особливості правового статусу різних організаційно-правових форм господарських товариств

      3.1. Правовий статус акціонерних товариств  

      Найбільш  розповсюдженим видом господарських товариств є акціонерне товариство. Кількість акціонерних товариств в Україні становить близько 32 тис. Вони виробляють майже 75 % валового внутрішнього продукту країни. Саме в акціонерних товариствах зосереджено понад 60 % промислово-виробничого потенціалу України.²⁸

      Акціонерним є товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. (ст. 152 ЦК України).²⁹

      Акціонерне  товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать.

      Акціонери, які не повністю оплатили акції, у випадках, встановлених статутом, відповідають за зобов'язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.

      Відповідно  до ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерні товариства за типом поділяються на публічні товариства та приватні товариства. Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів. Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.

      Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.³⁰

      Засновниками  акціонерного товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування.

      Засновниками  акціонерного товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб.

      Якщо  акціонерне товариство створюється  кількома особами, вони укладають між  собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства. Цей договір не є установчим документом товариства. Договір про створення акціонерного товариства укладається в письмовій формі, а якщо товариство створюється фізичними особами, договір підлягає нотаріальному посвідченню.

      Відповідно  до ч. 3 ст. 153 ЦК України особи, які створюють акціонерне товариство, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до державної реєстрації товариства, а останнє відповідає за такими зобов'язаннями, що пов'язані з його створенням, лише у разі наступного схвалення їх дій загальними зборами акціонерів.

      Акціонерне  товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним  акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації й опублікуванню для загального відома.