Захист авторського та суміжних прав

 
 
 
 
 
 
 

Контроль

на  робота

Інтелектуальна  власність: Захист авторського та суміжних прав. Види відповідальності за порушення авторських та суміжних прав. Законодавчі та договірні санкції за порушення авторських та суміжних прав

 

План.

1. Захист авторського та суміжних прав.
2. Види відповідальності за порушення авторських та суміжних прав.
3. Законодавчі та договірні санкції за порушення авторських та суміжних прав.

 

 

1. Захист авторського  та суміжних прав.

        Законодавство України щодо захисту авторського  права і суміжних прав включає Конституцію України, відповідні норми ЦКУ, Закон України «Про авторське право і суміжні права» із останнім змінами і доповненнями, інших законів України: «Про власність», «Про кінематографію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про видавничу справу», «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм», та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб’єктів авторського права і суміжних прав.

        Захист  цих прав може здійснювати в адміністративному, кримінально – правовому та цивільно-правовому порядку.

        При захисті право авторів значну роль відіграє Державний комітет  України з питань науки та інтелектуальної  власності, що виконує такі захисні  функції:

• забезпечує відтворювачів, імпортерів і експортерів примірників аудіовізуальних творів, фонограм контрольними марками, веде єдиний реєстр одержувачів контрольних марок;
• організовує приймання і розгляд заявок на державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також на реєстрацію договорів, які стосуються прав авторів на твори, і здійснення їх реєстрації;
• організовує публікацію офіційного бюлетеня з питань охорони авторського права і суміжних прав;
• забезпечує розробку і реалізацію освітніх програм у сфері охорони авторського права і суміжних прав;
• представляє інтереси України з питань охорони авторського права і суміжних прав у міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства;
• доручає закладам, які входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації, виконувати окремі завдання у сфері правової охорони інтелектуальної власності.

        Треба зазначити, що правова охорона поширюється  тільки на форму вираження твору  і не поширюється на будь – які, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені проілюстровані у творі. Частина твору, яка може використовуватися  
самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і  
охороняється у загальному порядку.

        Особа, яка має авторське право для  сповіщення про свої права може  
використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається  
елементів: знак, ім’я особи,яка має авторське право; рік першої публікації твору. Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору.

        Знак  охорони суміжних прав складається  з таких елементів: латинська  літера «Р», обведена колом, імена осіб, які мають щодо цих об’єктів суміжні  права; рік першої публікації фонограм.

        Порушенням авторського права і (або) суміжних права, що дає підстави для судового захисту,є :

1. вчинення будь – якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб’єктів авторського права і суміжних прав та їх майнові права;
2. піратство у сфері авторського права і суміжних прав опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактивних примірників творів ( у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;
3. плагіат – оприлюднення, повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;
4. ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і суміжні права, примірників творів, фонограм, програм мовлення;
5. вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і суміжних прав;
6. будь – які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту  
   авторського права і суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження,  
   ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого  обходу;
7. підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб’єктів авторського права і суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;
8. розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою  
   розповсюдження, публічне сповіщення об’єктів авторського права і суміжних  
   прав, з яких без дозволу суб’єктів авторського права і суміжних вилучена  
   чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній  формі.

        2. Види відповідальності  за порушення авторських  та суміжних прав.

        За  захистом свого авторського права  і суміжних прав субєкти авторського  права та суміжних прав можуть звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції і мають право:

• вимагати визнання та поновлення своїх прав;
• звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та припинення дій, що порушують авторське право та суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
• подавати позови про відшкодування моральної шкоди;
• подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і суміжних прав, або виплату компенсації;
• вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів захисту;
• брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов’язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права і суміжних прав, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• вимагати в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і суміжні права а судові рішення щодо цих порушень;
• вимагати від осіб, які порушують авторське право і суміжні права  
  позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдження контрофактних примірників творів і об’єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження;
• вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов’язаних із захистом авторського права та суміжних прав.

     Загалом можна виділити такі основні норми відповідальності:

Закон України "Про авторське право і суміжні права"

     (Закон  України N3792-XII від 23.12.93, в редакції  Закону N2627-III від 11.07.2001, із змінами, внесеними згідно Законами N850-IV від 22.05.2003, N1294-V від 20.11.2003)

        Стаття 52.

        Суд має право при порушені авторського  і суміжних прав постановити рішення  чи ухвалу про:

1. відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
2. відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
3. стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;
4. виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
5. заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав;
6. вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об'єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.

     Стаття 53. Способи забезпечення позову у справах про порушення авторського права і суміжних прав

1. До завершення розгляду справи по суті суддя одноособово має право винести ухвалу про заборону відповідачеві, щодо якого є достатні підстави вважати, що він є порушником авторського права і (або) суміжних прав, вчиняти до винесення рішення чи ухвали суду певні дії, а саме: виготовлення, відтворення, продаж, здавання в майновий найм, прокат, ввезення на митну територію України та інше передбачене цим Законом використання, а також транспортування, зберігання або володіння з метою введення в цивільний обіг примірників творів, у тому числі комп'ютерних програм і баз даних, а також записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, і засобів обходу технічних засобів захисту.
2. За наявності достатніх даних про вчинення такого порушення авторського права і (або) суміжних прав, за яке відповідно до закону передбачена кримінальна відповідальність, орган дізнання, слідства або суд зобов'язані вжити заходів для забезпечення розшуку і накладення арешту на примірники творів, матеріали й обладнання, документи, рахунки та інші предмети.
3. У разі, якщо відповідач по справі порушення авторського права і (або) суміжних прав відмовляє у доступі до необхідної інформації чи не забезпечує її надання у прийнятний строк, робить перешкоди у здійсненні судових процедур, або з метою збереження відповідних доказів щодо інкримінованого порушення, особливо у випадку, коли будь-яке відстрочення може завдати непоправної шкоди особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, або коли є очевидний ризик того, що доказ буде знищено, суд або суддя одноособово мають право за заявою заявника застосувати тимчасові заходи до пред'явлення позову.

        Цивільний кодекс України (набув чинності з 01.01.2004 р.)

        Стаття 431. Наслідки порушення права інтелектуальної власності.

        Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього  права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

        Стаття 432. Захист права інтелектуальної власності судом.

        1. Кожна особа має право звернутися  до суду за захистом свого  права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

        2. Суд у випадках та в порядку,  встановлених законом, може постановити  рішення про: 

1. застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
2. зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
3. вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності;
4. вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності;
5. застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності;
6. опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

        Також передбачена кримінальна відповідальність за порушення авторського та суміжних прав.

Кримінальний кодекс України

     (набув  чинності з 01.01.2001 р. )

     Стаття 176. Порушення прав на об'єкти права інтелектуальної власності.

1. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження – караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, - караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, - караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для їх виготовлення.