Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Декабря 2011 в 22:27, реферат
Галузь регулювання суміжних прав є суттєвою частиною суспільних відносин і значно доповнює норми цивільного права, що стосуються авторських прав. Суміжні права є невід'ємними від авторських прав, а норми, що фіксують їх, складають суміжні частини нормативно-правових актів. Суб'єктами суміжних прав є широке коло осіб, а сфера їх застосування надзвичайно велика - все це дозволяє говорити про актуальність даної галузі права.
Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України
Національний
авіаційний університет
РЕФЕРАТ
з дисципліни «Інтелектуальна власність»
на тему:
«Основні об’єкти суміжних
прав, їх характеристика.»
Виконала: студентка ФЛА 505
Перевірив: Орденов С.С.
Київ 2011
Галузь регулювання суміжних прав є суттєвою частиною суспільних відносин і значно доповнює норми цивільного права, що стосуються авторських прав. Суміжні права є невід'ємними від авторських прав, а норми, що фіксують їх, складають суміжні частини нормативно-правових актів. Суб'єктами суміжних прав є широке коло осіб, а сфера їх застосування надзвичайно велика - все це дозволяє говорити про актуальність даної галузі права. Перш за все, актуальним є вивчення структури об'єктів та суб'єктів суміжних прав, а також дослідження специфіки правовідносин, які виникають між тими чи іншими суб'єктами суміжних прав із метою подальшої класифікації та уніфікації. Мета даної роботи полягає в тому, щоб розкрити специфіку правовідносин,які стосуються суміжних прав, в Україні. Задля успішного виконання цієї мети доцільно виконати більш дрібні завдання:
- сформулювати поняття суміжних прав, визначити сферу їх застосування;
- визначити,
які нормативно-правові акти
- розібрати класифікацію суб'єктів та об'єктів суміжних прав, яка властива українській правовій моделі;
- виявити специфіку правовідносин, які виникають щодо прав суб'єктів суміжних прав.
Об'єктом роботи є українське законодавство щодо авторського права та суміжних прав. Предмет роботи - правові норми, що регулюють суміжні права. Структура роботи складається з двох розділів - перший присвячено розкриттю поняття суміжних прав, об'єктної сфери та сфери нормативного регулювання суміжних прав; другий розділ стосується суб'єктів суміжних прав, специфіки правовідносин, які виникають між суб'єктами суміжних прав в Україні.
1. Поняття суміжних прав
Сумімжні правам (англ. related rights, фр. droits voisins, рос. смежные права) -- тип прав на інтелектуальну власність, спрямованих забезпечити охорону інтересів фізичних та юридичних осіб, що сприяють створенню творів, які після створення стають доступними для широкого загалу. Починаючи з 1994 p. цивільно-правовому регулюванню підлягають так звані суміжні права. Дані права виникають з відносин, які вже давно існують у творчому житті нашого суспільства. Особливого значення ці відносини набули з розвитком техніки, що зумовило виникнення нових можливостей щодо виконання та розповсюдження авторських творів, а разом з тим і необхідність їх правового захисту. Охорона суміжних прав здійснюється відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права". Суб'єктів авторського права і суміжних прав об'єднує дух творчої діяльності. Правовий аспект взаємовідносин полягає в тому, що грунтом для виникнення суміжних прав є твір автора, який може бути певним шляхом розповсюджений. Носіями суміжних прав є диригент та музиканти, які виконують музичний твір композитора, студія звукозапису, яка вперше здійснила запис компактного диску виконавця, телекомпанія, яка транслює свої програми. Розділ III вищезгаданого закону забезпечує правову охорону суміжних прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення. Отже, можна дати таке визначення суміжних прав.
Суміжні права -- це права виконавців на результати творчої діяльності, а також права виробників фонограм та організацій мовлення щодо використання творів науки, літератури і мистецтва, які охороняються авторським правом.
Згідно із Римською конвенцією строк охорони суміжних прав має складати щонайменше 20 років починаючи з останнього дня року, у якому відбулося виконання, було здійснено запис фонограми або було вперше сповіщено передачу мовлення.
Згідно із Угодою щодо торгових аспектів прав інтелектуальної власності (ТРІПС) права виконавців та виробників фонограм охороняються протягом щонайменше 50 років починаючи із останнього дня року, у якому відбулося виконання або було здійснено запис фонограми, та протягом щонайменше 20 років, починаючи з останнього дня року, коли було вперше сповіщено передачу мовлення.
В Україні суміжні права на усі види об'єктів (виконання, фонограми, передачі мовлення) охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання, першого опублікування або запису фонограми та першого публічного сповіщення передачі мовлення. Закінчення речинців захисту настає 1 січня року, наступного за роком, у якому закінчилися передбачені законодавством строки захисту
. Відповідно
до ЦК України (ст. 449), Закону України «Про
авторське право і суміжні права» (ст.
35) об'єктами суміжних прав без виконання
будь-яких формальностей щодо цих об'єктів
та незалежно від їх призначення, змісту,
цінності тощо, а також способу чи форми
їх вираження є виконання, фонограми, відеограми,
програми (передачі) організації мовлення.
Виконання — це представлення творів,
фонограм, відеограм, виконань шляхом
гри, декламації, співу, танцю в живому
виконанні або за допомогою технічних
засобів (телерадіомовлення, кабельного
телебачення та інших технічних засобів),
а також показ кадрів аудіовізуального
твору в їх послідовності (із супроводом
або без супроводу звуком).
Фонограма — це будь-який виключно звуковий
запис виконань або інших звуків.
Відеограма — це відеозапис на відповідному
матеріальному носії виконання або будь-яких
рухомих зображень, крім зображень у вигляді
запису, що входить до аудіовізуального
твору.
Програма (передача) організації мовлення
— програма (передача), створена самою
організацією мовлення, а також на її замовлення
і за рахунок її коштів іншою організацією.
У чинному законодавстві України про інтелектуальну
власність з'явилося нове поняття — «суміжні
права». Зокрема, Закон України «Про авторське
право і суміжні права» містить розділ
III, який так і називається «Суміжні права».
Слід зазначити, що до прийняття цього
Закону цивільне законодавство України
не передбачало правової охорони суміжних
прав.
Суміжні права безпосередньо пов'язані
з авторськими правами, саме тому вони
називаються суміжними і охороняються
одним Законом. Особливістю суміжних прав
є те, що вони ґрунтуються на використанні,
як правило, об'єктів авторських прав.
Суміжні права випливають із творчої діяльності
з реалізації, інтерпретації, використання
уже оприлюднених творів літератури і
мистецтва. Наприклад, поет написав слова
пісні, композитор — музику до цієї пісні.
Але пісня може бути донесена до слухачів
(користувачів) тільки певним виконавцем
— співаком. Творчість співака є суміжною
творчою діяльністю з реалізації самої
пісні. Це не просто використання чужого
твору, а його реалізація, якою може бути
інтерпретація, подання тощо. Із цієї творчої
діяльності випливає право співака на
власне виконання пісні, яке одержало
назву суміжного права.
Суміжні права останнім часом набули прискореного
розвитку. Сучасні технічні засоби надають
можливість певним чином фіксувати виконання
будь-якого виконавця (артиста, диригента,
клоуна тощо) без його дозволу і в такий
спосіб одержувати неправомірні доходи
з чужої майстерності, таланту. Щоб цьому
запобігти і запроваджено охорону суміжних
прав.
Під суміжними правами розуміються права
виконавців, виробників фонограм, відеограм
і організацій мовлення. Отже, цим поняттям
охоплюється чотири групи прав:
1) права виконавців;
2) права виробників фонограм;
3) права виробників відеограм;
4) права організацій мовлення.
То постає запитання — права на що. Тобто,
що є об'єктом суміжних прав. До об'єктів
суміжних прав належать виконання фонограми,
відеограми і програми теле- чи радіомовлення.
Виконанням визнається здійснення чужого
твору фізичною
особою. Це може бути гра артиста на сцені
чи в кіно, гра музиканта, спів співака,
танець танцюриста, декламація декламатора,
керівництво диригентом оркестром, хором
у процесі розучування і публічного виконання
музичних творів або будь-який інший спосіб
виконання твору літератури чи мистецтва.
Надання правової охорони об'єкту суміжних
прав не потребує виконання будь-яких
формальностей. Проте виробники фонограм,
відеограм і виконавці для сповіщення
про свої права можуть на всіх примірниках
фонограм та відеограм або їх упаковках
використовувати знак охорони суміжних
прав. Цей знак складається з латинської
літери Р у колі — ®, імені (назви) особи,
якій належить суміжне право, і зазначення
року першої публікації фонограми (відеограми).
Об'єктом правової охорони виконання стає,
коли воно здійснюється будь-якою особою
— професіоналом чи любителем, якщо ця
особа виконує роль, співає, грає на музичному
інструменті чи будь-яким іншим способом
виконує твір літератури і мистецтва.
Виконання стає об'єктом правової охорони
лише за певних умов: якщо воно вперше
виконане на території України; виконання,
зафіксоване на фонограмі (відеограмі),
що охороняється в Україні; виконання
не зафіксоване на фонограмі (відеограмі),
але воно включене у передачу організації
мовлення, передачі яких охороняються
в Україні.
Фонограма (відеограма) стає об'єктом правової
охорони за таких умов:
— виробник є громадянином України або
юридичною особою з офіційним місцезнаходженням
на території України;
— фонограму (відеограму) вперше опубліковано
на території України або опубліковано
на території України протягом ЗО днів
від дня її першої публікації в іншій державі.
Об'єктом прав організацій мовлення є
їх програми. Поняття «програма» містить
будь-які передачі організацій мовлення.
Зазначені програми стають об'єктом правової
охорони за умов:
1) організації мовлення мають офіційне
місцезнаходження на території
України;
2) передачі здійснюються з передавачів,
розташованих на території України.
Список використаної літератури
1. Драпак Г. ,
Скиба М. Основи
2. Закон України
«Про авторське право і
Информация о работе Основні об’єкти суміжних прав, їх характеристика