Законодавство в Україні та шляхи його удосконалення

Юридичний закон — це певний вираз зовнішньої форми правової природи речей, що безпосередньо спостерігаються, тобто зовнішніх проявів людських взаємовідносин. Саме тому, писав К. Маркс, правова природа речей не може ". пристосовуватися до закону — закон, навпаки, повинен пристосовуватися до неї". Законодавець шляхом законотворення, тобто встановлення норм права, які він повинен виводити з реально існуючих суспільних відносин, життєво необхідних потреб, надає праву "в собі", як писав Гегель, форму загальності та істинної визначеності. Проте це не означає, що воля законодавця сама по собі є правом, вона лише засіб його об'єктивізації, конкретизації і реального застосування.

Вступ
1. Закон, як правовий акт вищої юридичної сили
1.1 Поняття та види законів
1.2 Процедура прийняття законів в Україні
2. Систематизація законів та її способи
2.1 Поняття систематизації законодавства та її мета
2.2 Інкорпорація, консолідація, та кодифікація як основні види систематизації законодавства
3. Шляхи удосконалення законодавства в Україні та проблеми його адаптації до правової системи Європейського союзу
3.1 Проблеми українського законодавства та шляхи їх вирішення
3.2 Вдосконалення українського законодавства в умовах інтеграції в європейське співтовариство
Висновок
Список використаних джерел