Вплив оздоровчого бігу на фізичний стан учнів середнього шкільного віку

 

У контрольних групах хлопчиків і дівчаток теж відмічено  вірогідне збільшення результатів (р<0,05) у показниках зросту і маси тіла, проте їх приріст вдвічі менший. Також зафіксовано підвищення показників ЖЄЛ і ЕГК у хлопчиків, але воно невірогідне і приріст результатів відбувся у перші 6 місяців, в подальшому показники не лише не зросли, а навіть дещо знизилися, зокрема, ЖЄЛ зменшилася на 30 мл. Щодо показників ЖЄЛ і ЕГК дівчат, то вони за час експерименту змінювались хвилеподібно. Так, за перші 6 місяців вони збільшились  відповідно на  58 мл і  0,25 см, а в наступних пів року суттєво знизились відповідно на 64 мл і 0,18 см.

Рис.3.1. Динаміка показників ЖЕЛ учнів впродовж року

 

Отже, аналіз одержаних результатів показав позитивні зміни впродовж року у показниках фізичного розвитку учнів експериментальних груп.

У контрольних групах зміни менш помітні і не завжди позитивні. Тому, проведене дослідження  дозволяє зробити висновок про позитивний вплив занять бігом  на показники  фізичного розвитку учнів  11-12 років.

 

3.3. Аналіз показників  фізичної підготовленості

 

Крім аналізу показників фізичного розвитку ми також провели  оцінку показників фізичної підготовленості.

Зведені результати показників ФП представлені в таблиці 3.6.

На початок педагогічного  експерименту результати тестувань  дівчаток контрольної і експериментальної  груп вірогідно не відрізнялись в  усіх шести видах випробувань: біг 60 м, стрибок в довжину з місця, згинання і розгинання рук в упорі лежачи, човниковий біг 4х9 м, гнучкість, біг 1500 м, тобто групи були однорідні за цими показниками.

У групах хлопчиків відмічено  вірогідні розбіжності (р<0,05) у  результатах – човникового бігу 4х9м, за решта показниками рухових  тестів вірогідних розбіжностей не спостерігається, тобто групи можна вважати однорідними на початок педагогічного експерименту.

Таблиця 3.6

Зміни показників ФП учнів  під впливом ПЕ (M±m)

 

Група		Біг 60м,с	Стрибок в довжину, см	Підтягування (хл), віджи-мання (дів), кількість раз
Х л о п ч и к и
ЕГ	До ПЕ	10,32±0,10	167,4±1,75	4,72±0,39
	Через 6 місяців	10,00±0,09	177±1,53	6,76±0,44
	Після ПЕ	9,91±0,08	182,12±1,11	7,92±0,39
КГ	До ПЕ	10,36±0,10	167,6±1,69	3,88±0,50
	Через 6 місяців	10,28±0,8	170±1,32	3,72±0,44
	Після ПЕ	10,33±0,11	169,4±1,72	3,6±0,36
Д і в ч а т  к а
ЕГ	До ПЕ	10,79±0,11	142,8±2,97	10,84±0,89
	Через 6 місяців	10,35±0,11	155,6±2,3	15,48±0,87
	Після ПЕ	10,28±0,09	161,24±2,16	17,64±0,76
КГ	До ПЕ	10,86±0,09	143,52±3,25	12,08±0,59
	Через 6 місяців	10,72±0,08	152±2,64	13,04±0,59
	Після ПЕ	10,76±0,08	149,2±3,06	11,52±0,59

 

Продовження таблиці 3.6.

Група		Човниковий біг, с	Гнучкість, см	Біг 1500 м, хв.с
Х л о п ч и  к и
ЕГ	До ПЕ	10,68±0,09	5,52±0,56	7,36±0,13
	Через 6 місяців	10,52±0,07	8,04±0,61	6,81±0,14
	Після ПЕ	10,39±0,07	8,28±0,38	6,75±0,14
КГ	До ПЕ	10,94±0,7	6,12±0,57	7,52±0,13
	Через 6 місяців	10,95±0,05	5,56±0,53	7,44±0,12
	Після ПЕ	10,86±0,06	4,32±0,39	7,41±0,10
Д і в ч а т  к а
ЕГ	До ПЕ	11,54±0,07	8,84±0,76	8,67±0,18
	Через 6 місяців	11,26±0,05	11,72±0,75	8,12±0,18
	Після ПЕ	11,15±0,04	12,4±0,63	7,98±0,18
КГ	До ПЕ	11,68±0,10	10,08±0,58	8,89±0,21
	Через 6 місяців	11,54±0,09	10,36±0,51	8,64±0,19
	Після ПЕ	11,59±0,11	8,64±0,45	8,79±0,20

 

Протягом  педагогічного експерименту відбулися вірогідні зміни (р<0,05) у результатах бігу на 60 м у хлопчиків і дівчаток експериментальних груп. У них результати покращились відповідно на 0,41 і 0,51 с. При чому, більший приріст відзначається в першій половині педагогічного експерименту.

У контрольних групах через 6 місяців експерименту результати у бігу на 60 м також зростають вірогідно з 10,36 до 10,28 с у хлопчиків і з 10,86 до 10,72 у дівчаток. Але їх приріст за  рік, тобто після закінчення педагогічного експерименту, невірогідний (р>0,05): у хлопчиків результат покращується до 10,33 с, у дівчаток - до 10,76 с.

У показниках стрибків в довжину з місця  за 6 місяців педагогічного експерименту встановлено вірогідне зростання  результатів в усіх 4-х групах. У другій половині експерименту результати в експериментальних групах продовжують зростати вірогідно (р<0,05), а в контрольних групах – починають знижуватись. У підсумку за час ПЕ в експериментальних групах хлопчиків і дівчаток результати зросли вірогідно і їх приріст складав у хлопчиків 14,7 см, у дівчаток – 18,44 см. У контрольних групах приріст не є вірогідним (р>0,05) і становить 1,8 см у хлопчиків і 5,68 см у дівчаток.

Аналогічна  картина спостерігається у результатах  згинання і розгинання рук в упорі  лежачи у дівчаток. За перші 6 місяців  знову результати зростають в обох групах, а в наступні – лише в експериментальній. Впродовж року в експериментальній групі показники зросли з 10 до 17 разів, а в контрольній вони дещо знизились у порівнянні з вихідними.

У підтягуванні на перекладені у хлопчиків експериментальної групи зафіксовано вірогідне (р<0,05) підвищення результатів впродовж року. Більший приріст показників відмічено в першій половині педагогічного експерименту. У контрольних групах результати протягом року майже не  змінилися.

За результатами човникового бігу 4 х 9 м через 6 місяців встановлено суттєве покращення результатів (р<0,05) у хлопчиків і дівчаток експериментальної групи (відповідно на 0,16 і 0,28 с) і дівчаток контрольної групи (на 0,14 с). У хлопчиків контрольної групи результати погіршились на 0,01 с. Після закінчення експерименту результати в усіх   4-х групах покращились, в експериментальних групах хлопчиків і дівчаток вірогідно  з 10,68 до 10,39 с і з 11,54 до 11,15 с відповідно, в контрольних групах – невірогідно з 10,94 до 10,86 с у хлопчиків і з 11,68 до 11,59 с у дівчаток.

Щодо показників гнучкості то за час педагогічного  експерименту вони вірогідно (p<0,05) покращились в експериментальних групах: у хлопчиків з 5,52 до 8,28 см, у дівчаток - з 8,84 до 12,4см. У контрольних групах результати погіршилися: з 6,12 до 4,32 см у хлопчиків і з 10,08 до 8,64 см у дівчаток.

Аналіз показників бігу на 1500 м показав через 6 місяців  позитивні зрушення в усіх 4-х  групах. Однак, після закінчення експерименту вірогідні зміни (p<0,05) відзначені лише в експериментальних групах. Так, у хлопчиків результати покращились на 0,61 с, а у дівчаток - на 0,69 с. У контрольних групах зміни менш помітні, всього на 0,11 с покращилися результати у хлопчиків і на 0,1с - у дівчаток.

Отже, за час  ПЕ зафіксовано вірогідні зміни (p<0,05) в експериментальних групах хлопчиків і дівчаток за всіма руховими тестами. Щодо контрольних груп, то через 6 місяців ПЕ показники ФП у них теж покращились, однак, на відміну від експериментальних, їх приріст був меншим і не завжди вірогідним. Зокрема, вірогідні зміни (p<0,05) відбулись у хлопчиків в таких тестах: біг 60 м, стрибок в довжину з місця і біг на 1500 м. У тестах: підтягування на перекладені, човниковий біг 4х9 м і гнучкість вірогідних змін не відбулося. У дівчаток контрольної групи після 6 місяців ПЕ невірогідні зміни спостерігаються лише у показниках гнучкості (p>0,05), у решта показників зміни вірогідні (p<0,05), хоча їх приріст поступається приросту в експериментальній групі.

Одначе, протягом наступних 6 місяців ПЕ (тобто через 1 рік) результати в контрольних група хлопчиків і дівчаток погіршуються і їх зміни стають невірогідними (p>0,05) за всіма руховими тестами.

Отже, аналіз показників фізичної підготовленості  учнів до і після експерименту показав, що в експериментальних групах відбулись вірогідні зміни фізичної підготовленості в усіх рухових тестах.

В контрольних  групах у жодному з видів тестувань  після закінчення експерименту не спостерігалось вірогідного зростання результатів, що підтверджує ефективність запропонованої нами програми.

 

3.4. Оцінка рівня  фізичного розвитку і фізичної  підготовленості школярів

 

Оцінка рівня фізичного  розвитку дітей проводилась методом  сигмальних відхилень [15]. Для цього нами були розроблені оціночні таблиці для кожного з показників фізичного розвитку (див. додаток).

Таблиці показників містять  наступні дані: вік, n – кількість учнів даної статі, М – середня арифметична величина, m – помилка середньої арифметичної величини, δ – середнє квадратичне відхилення. Весь діапазон ФР для кожної вікової і статевої групи розділявся на 5 рівнів: низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий. Кожен рівень встановлювався на основі відповідних значень середніх арифметичних величин і середніх квадратичних відхилень даного варіаційного ряду.

Нормою вважали всі  значення, які знаходилися в межах  від середньої арифметичної величини.

Показники ФР кожного обстеженого  школяра оцінювались за розробленими стандартами. При цьому за кожен  показник ФР виставлявся відповідний бал: низький рівень – 1, нижче середнього – 2, і так до 5-ти балів. У результаті кожному учню виставлялись чотири окремі бали: за результатами зросту, маси, екскурсії грудної клітки та ЖЄЛ. Ці бали сумувались і виводився середній бал по якому визначався РФР школяра.

Зведені результати РФР  школярів представлені в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7.

Динаміка рівня фізичного  розвитку учнів (у %)

Група		Рівні фізичного розвитку
		Нижче середнього	середній	Вище середнього	Високий
Експериментальна (хлопчики)	До ПЕ	12	72	16	–
	Через 6 місяців	–	60	40	–
	Після ПЕ	–	20	72	8
Контрольна (хлопчики)	До ПЕ	12	76	12	–
	Через 6 місяців	–	84	16	–
	Після ПЕ	–	76	24	–
Експериментальна (дівчатка)	До ПЕ	4	88	8	–
	Через 6 місяців	–	52	44	4
	Після ПЕ	–	32	52	16
Контрольна (дівчатка)	До ПЕ	4	88	8	–
	Через 6 місяців	–	84	16	–
	Після ПЕ	–	68	32	–

 

Результати  показують, що на початок ПЕ суттєвих розбіжностей між рівнями фізичного  розвитку дітей контрольних і  експериментальних груп не спостерігалося (p>0,05). За час ПЕ картина дещо змінюється, а саме: в експериментальній групі хлопчиків через 6 місяців ПЕ на 12% зменшилась кількість учнів з середнім РФР і на 24% зросла кількість з РФР вище середнього. Після закінчення експерименту (через один рік) зміни результатів стають ще більш помітними: на 52% зменшується кількість дітей з середнім РФР і на 56% збільшується з РФР вище середнього. Характерно, що в експериментальній групі хлопчиків після закінчення експерименту з’являються діти з високим РФР (8%).

У контрольній  групі хлопчиків через 6 місяців ПЕ на 8% збільшилась кількість дітей з середнім і на 4% з вище середнього РФР. Після закінчення експерименту в контрольній групі хлопчиків збільшується на 12% кількість учнів з РФР вище середнього.

За час  експерименту також відбулись вірогідні зміни у РФР дівчат експериментальної групи: за 6 місяців зменшується на 36% кількість дітей з середнім рівнем і відповідно збільшується кількість з вище середнього РФР на 36%. Через 6 місяців в групі дівчат з’являються діти з високим РФР, хоча їх кількість і незначна – усього 4%.

Через 1 рік  експерименту вже на 56% зменшується  кількість учнів з середнім РФР, на 44% збільшується - з вище середнього РФР, а відсоток дівчаток з високим  рівнем сягає 16 %.

У контрольній  групі дівчат розподіл за РФР теж  змінився, проте менш помітно. Так, на 20% зменшилась кількість учнів з середнім рівнем і на 24% зросла кількість з РФР вище середнього.

Отже, під  впливом занять оздоровчим бігом  відбулись позитивні зрушення у  РФР учнів. Ці зміни більш чітко  простежуються в експериментальних і контрольних групах дівчаток, ніж у хлопчиків. Це насамперед пов’язано з періодом статевого дозрівання, який у дівчаток починається приблизно на 1,5-2 роки раніше і припадає саме на 11-12 років [35 ,67].

Оцінка рівня  фізичної підготовленості дітей також проводилась методом сигнальних відхилень [15]. Нами були розроблені оціночні таблиці для кожного з показників фізичної підготовленості (див. додаток).

За кожен  показник фізичної підготовленості  виставлявся відповідний бал: низький  рівень – 1 бал, нижче середнього – 2 бали і так до 5-ти балів. У результаті кожному учню виставлялись шість окремих балів: за результатами бігу на 60 м, стрибка в довжину з місця, підтягування (хлопчики), згинання і розгинання рук в упорі лежачи (дівчатка), човниковому бігу 4х9 м, гнучкості і бігу на 1500 м.  Ці  бали сумувались і виводився середній бал по якому визначався РФП школяра. Зведені результати РФП представлені в табл. 3.8.