Вплив оздоровчого бігу на фізичний стан учнів середнього шкільного віку

То скільки ж бігати дітям? Стільки, скільки вони хочуть, і стільки, скільки вони зможуть  без шкоди для себе. Діти завжди бігали багато і люблять бігати. “Дитина – природжений бігун на довгі дистанції, її гра – постійна біганина. Численні рентгенівські знімки демонструють більш сприятливе співвідношення між об’ємом серця і вагою тіла у дітей, ніж у дорослих. Дослідження показують, що у звичайної дев’ятирічної дитини відношення об’єму серця до маси тіла більше, ніж коли-небудь потім в її житті, якщо тільки вона не буде тренуватись на рівні спортсменів світового класу”, - стверджує лікар Ернст ван Аакен. Відомі тренери А. Лідьярд і П. Черутті стверджують, що дитина може спокійно в сумі за день подолати марафон [38].

Сьогодні, коли у школярів існує дефіцит рухової активності і спостерігається тенденція  до її подальшого зниження, найбільш економічно вигідним та ефективним засобом профілактики захворюваності, підвищення опірності організму, покращення фізичної працездатності підростаючого покоління є заняття оздоровчим бігом. І найбільш сприятливим для занять є середній шкільний вік.

 

Висновки до розділу 1

 

Аналіз літературних джерел свідчить, що в сучасних умовах життя значно знижується рухова активність людей. Ця проблема масово проникає в середовище дітей. І навіть уроки фізичної культури не компенсують необхідний для дитячого організму обсяг РА.

У такій ситуації найбільш економічно вигідним та ефективним засобом, що може компенсувати недостатність РА є оздоровчий біг. Найбільш сприятливим для занять оздоровчим бігом вважається середній шкільний вік, де відбуваються значні зміни фізичного і психічного розвитку дитини, закладаються основи здоров’я.

На жаль, переважна більшість програм занять оздоровчим бігом зорієнтована на доросле населення, тому на сучасному етапі потребують розробки програми занять оздоровчим бігом для дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ

 

МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

1. Методи дослідження

 

Мета і задачі дослідження визначили набір методів, які застосовувались у роботі:

1. Аналіз та узагальнення літературних джерел.
2. Антропометричне обстеження, яке включало вимірювання таких показників: а) довжина тіла;

б) маса тіла;

в) екскурсія  грудної клітки (ЕГК);

г) життєва  ємність легень (ЖЄЛ).

3. Дослідження і оцінка фізичного розвитку (ФР).
4. Дослідження рівня фізичної підготовленості (РФП).
5. Педагогічний експеримент (ПЕ).
6. Методи математичної статистики.

 

Аналіз  та узагальнення літературних джерел. Бібліографічний пошук та аналіз літературних даних здійснювався нами з метою вивчення  проблем фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл і шляхів його удосконалення. У процесі аналізу літературних джерел значна увага приділялась вивченню робіт, присвячених питанням побудови та змісту процесу фізичного виховання школярів у школі і в позаурочний час. Це дозволило отримати уяву форми організації рухової активності дітей, ознайомитись із прогресивними шляхами залучення дітей до фізкультурних занять. Були проаналізовані нормативно-правові документи, які регламентують фізкультурно-спортивну діяльність учнів загальноосвітніх шкіл. Це дозволило усвідомити правові основи фізкультурно-оздоровчої роботи в школі, її особливості, порівняти з вимогами сьогодення, ще більш чітко виділити сучасні проблеми фізичного виховання підростаючого покоління.

Аналіз літературних джерел показав, що існує багато різних програм занять оздоровчим бігом, зокрема: К. Купера (1970р), Н.М. Амосова (1972р), А. Астранда і К. Родала (1970), С. Розенцвейга (1982р), Р. Гіббса (1981р), А. Волленберга (1983р) і інші.

Всього в  процесі роботи було проаналізовано близько 100 джерел літератури і документів, частина з яких включена нами у  список використаних джерел.

Антропометричне обстеження. Антропометричні обстеження дітей проводились стандартним інструментарієм за загальноприйнятою методикою [22, 28].

Для вимірювання  росту використовувався ростомір. Учень  ставав босими ногами на горизонтальний майданчик ростоміру спиною до його вертикальної стійки, торкаючись стійки ростоміру трьома точками: п’ятами, тазом і спиною. Голова встановлюється так, що нижній край ока і верхній край зовнішнього слухового отвору знаходились на одній горизонтальній лінії. Точність вимірювань до 0,5 см.

Визначення  маси тіла проводилось на десяткових медичних терезах з точністю до 50г. Терези перед проведенням дослідження вивірялись. Зважування проводилось вранці, без верхнього одягу і взуття.

Визначення  ЕГК проводилось за допомогою  сантиметрової стрічки. ЕГК –  це обвід грудної клітки при максимальному вдиху мінус обвід при максимальному видиху. Сантиметрова стрічка при цьому проходила горизонтально по спині, по нижніх кутах лопаток, під руками, спереду по виступаючих точках грудних залоз.

Визначення  ЖЄЛ проводилось за допомогою  спірометра. Зробивши максимальний вдих учень робив через мундштук максимальний видих у спірометр. При цьому напружувались дихальні м’язи та черевний прес. Дослідження повторювалось три рази і вираховувалась середня величина (мл).

Дослідження і оцінка фізичного розвитку. Оцінка фізичного розвитку школярів здійснювалась на основі вказаних вище антропометричних показників

Це дало можливість розробити оціночні таблиці для  кожного з показників ФР (зріст, маса, ЕГК, ЖЄЛ). Весь діапазон ФР для кожної вікової і статевої групи розділявся на 5 рівнів: низький, нижче середнього, середній, вище середнього і високий. Кожен рівень встановлювався на основі відповідних значень середніх арифметичних величин і середніх квадратичних відхилень даного варіаційного ряду [15]. При визначенні граничних величин показників прийняті такі значення:

• середній рівень М ;
• вище середнього рівень М ;
• нижче середнього рівень М – ;
• високий рівень М > ;
• низький рівень М < – .

Результати  окремих показників ФР оцінювались  по п’яти рівнях, які переводились в бали від одного (низький рівень) до п’яти (високий рівень) і заносились в спеціальні протоколи.

Дослідження рівня фізичної підготовленості. Проводилося тестування, яке дозволило визначити рівень і динаміку фізичної підготовленості учнів 11-12 років. Тести підбиралися таким чином, щоб всебічно охарактеризувати структуру ФП школярів і складались з таких видів випробувань [2]:

а) витривалість: біг на 1500 м, хв., с;

б) сила: згинання та розгинання рук в упорі лежачи на підлозі (дівчатка); підтягування на перекладині (хлопчики); стрибок у довжину  з місця, см;

в) швидкість: біг на 60 м, с;

г) спритність: човниковий біг 4х9 м, с;

д) гнучкість: нахил тулуба вперед з положення сидячи, см.

Усі вищеназвані випробування виконувалися у відповідності з  вимогами “Державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення  України” (1996). Результати заносились в загальний протокол і підлягали  подальшій статистичні обробці. Вони класифікувались за рівнем фізичної підготовленості, який визначався методом сигнальних відхилень (див. п.2.2.3. Оцінка фізичного розвитку). Оцінка результатів здійснювалась на основі розроблених нами оціночних таблиць.

           Педагогічний експеримент. ПЕ полягав у визначенні ефективності розробленої програми занять оздоровчим бігом на показники фізичного стану школярів. У ході його проведення визначалися зміни у показниках ФР і ФП школярів.

            Математична обробка результатів дослідження. Математична обробка результатів дослідження проводилась на комп’ютері з допомогою ліцензованих таблиць “ЕХЕL 97” і включала:

• розрахунки статистичних показників у всіх рядах (М, m, σ, CV%);
• достовірність різниці між статистичними групами оцінювали за

t-критерієм Стьюдента. При перевірці достовірності за основу був прийнятий 5-%  рівень значущості

 

2.2. Організація дослідження

 

Дослідження проводилося  з жовтня 2008 року по травень 2009 року і складалося з трьох етапів.

На першому  етапі був проведений аналіз літературних джерел, узагальнювався досвід використання бігу в оздоровчій фізичній культурі, вивчалися фізіологічні зміни організму людини під впливом занять бігу, особливості реакцій організму підлітка на фізичні навантаження, проводився аналіз існуючих програм занять оздоровчим бігом.

Крім того, підбирався контингент дітей для  подальшого педагогічного експерименту (ПЕ), формувалась програма його проведення, спрямована на збільшення рухової активності школярів і покращення їх фізичного стану.

Другий етап включав ПЕ, який тривав з листопада 2008 року по березень 2009 року. Для його проведення було сформовано 4 групи, до складу яких увійшли учні 11-12 років.

У дослідженні  приймали участь практично здорові, тобто віднесені за станом здоров’я до основної медичної групи учні 5-6 класів Коростенської середньої школи №2 . Загальна кількість школярів складала  100 осіб, серед яких 50 хлопчиків і 50 дівчаток. З їх числа було сформовано дві контрольні і дві експериментальні групи, які формувались за статтю.

В експериментальній  групі, учні окрім обов’язкових уроків фізичної культури додатково займались  в секції оздоровчого бігу 3 рази в тиждень тривалістю 60-90 хв. на відкритому повітрі. В кожному занятті 60-70% часу відводилось кросовому бігу, звичайній і спортивній ходьбі, рухливим і спортивним іграм, давались спеціальні вправи бігуна, які виконувались в русі і на місці.

Програма  контрольної групи реалізовувалась  відповідно до календарного плану виховних, фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів школи. Учні контрольної групи жодних додаткових занять протягом року не відвідували.

На початку, в середині та в кінці експерименту проводились  вимірювання показників маси тіла, зросту, ЕГК, артеріального тиску, ЖЄЛ; проводились тестування у шести видах випробувань згідно програми “Державних тестів і нормативів оцінки рівня фізичної підготовленості населення України” (1996).

Третій етап передбачав математичну обробку, аналіз та узагальнення результатів ПЕ. На їх основі були складені висновки та розроблені практичні рекомендації щодо методики застосування бігу в процесі ФВ учнів середнього шкільного віку.

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ

 

ВПЛИВ ЗАНЯТЬ ОЗДОРОВЧИМ БІГОМ НА

ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК І ФІЗИЧНУ ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ ПІДЛІТКІВ

 

3.1. Характеристика  програми педагогічного експерименту

 

Для проведення нашого експерименту була розроблена авторська програма занять оздоровчим бігом для дітей  середнього шкільного віку, у якій ми використали деякі елементи методики професора Ю. Травіна [62, 63, 64, 65].

Заняття проводилися  тричі на тиждень і включали: кросовий біг, ходьбу, рухливі і спортивні ігри, спеціальні вправи бігуна, які застосовувалися з метою покращення техніки бігу і розвитку необхідних для бігуна фізичних якостей.

Вони використовувались  у всіх частинах заняття:

• у підготовчій – 5-6 вправ, темп виконання яких поступово зростав;
• в основній частині заняття вправи проводились серіями з максимально можливою частотою рухів;
• у заключній частині вправи виконувались в повільному темпі, розслаблено.

Бігові і стрибкові  вправи чергувались з вправами на розслаблення у вигляді струшувань і вільних махових рухів.

Бігове навантаження знаходилось в межах від 2-3 км до 5-6 км. Оптимальна частота пульсу 145-150 уд/хв.

Рухливим і спортивним іграм відводилось 10-35 хв. у кожному  занятті. При чому, загальнорозвиваючі вправи та ігри проводились як в основній частині, так і після неї.

Підготовча частина  заняття тривала 10-12 хв., 5-7 хв. – ходьба у поєднанні з бігом і 5-6 хв. - загальнорозвиваючі вправи.

Заключна частина тривала 3-5 хв. і складалась з вправ на розслаблення, виконаних у русі, після яких пульс був приблизно на 50 ударів нижчий, ніж в основній частині заняття.

Всі вправи, які використовувались  в заняттях, були розподілені на такі підгрупи:

І – вправи, які сприяють зміцненню м’язових груп рук, плечового поясу і шиї;