Рейтингова система, як новий підхід до оцінювання досягнень з фізичної культури

Такі вимоги до оцінювання їхньої діяльності — це своєрідна угода між учителем і учнем у спільних діях, тому їх зміст не повинен містити питань, розв'язання яких сьогодні у школі є проблематичним або й зовсім нереальним. Інакше виховний, стимулюючий вплив таких вимог можна поставити під сумнів. У процесі підготовки, обговорення і реалізації вимог пам'ятайте вираз відомого педагога-новатора І. Волкова: "Діти все можуть, їх у цьому треба тільки переконати".

Основним принципом  оцінювання дітей повинен бути принцип взаємоповаги і співпраці. Співдружності з деякими дітьми треба домагатися інколи й роками. Шлях до взаєморозуміння лежить через впевненість у можливості досягти успіху, що народжується в дитині. Тому спілкування з дітьми не починайте словами "Ти завжди ...", "Ти ніколи ...", "Ти взагалі...". Слід заборонити як даремні, навіть шкідливі фрази: "Ти ледар", "Попереджую тебе останній раз", "Як тобі не соромно" та ін.

Учитель, який не вміє користуватися похвалою, заохоченням, нетерплячий в очікуванні результатів, не вірить у дітей, ставить двійки за двійками, є вкрай небезпечним для школи, він може назавжди відбити бажання дитини займатися фізичними вправами.

Оцінюючи діяльність учнів, вчителеві потрібно завжди керуватися міркуваннями: якщо під час виконання вправ діти припускаються помилок, — у чомусь він помилився, а отже, повинен знайти відповідний прийом, що допоможе дитині їх подолати. Лінивих дітей небагато, ними вони стають, коли не можуть подужати висунуті завдання. Дитячі лінощі — це захист від невміння, некомпетентності вчителя. Учитель повинен пишатися не сильними учнями, а слабкими, котрі під його керівництвом стали сильними.

Тому лейтмотивом  кожного уроку повинні стати  оптимістичні заклики типу: "Ви молодці!", "У вас все вийде!", ""Ви скоро навчитесь!", "Ще трішки зусиль, і ви станете сильними, спритними!". Такий лейтмотив обов'язковий від першого до одинадцятого класу, незалежно від типу і змісту уроку, настрою вчителя. Діти повинні знати і вірити, що вчителя радують їхні успіхи і засмучують невдачі. Свої захоплення і смуток педагог повинен виражати не тільки словами, а й більшою мірою — усмішкою, поглядом, мімікою, реплікою.

 

 

2.2 Структура оцінювання діяльності учнів в системі освіти України

Ґрунтуючись на загальних принципах і положеннях, оцінка діяльності учнів на уроці фізичної культури має свою специфіку. Вона повинна відповідати індивідуальним можливостям вихованців і віддзеркалювати ту працю, яку дитина вклала у досягнення не якогось загального нормативу, а індивідуально можливого результату. Так, невиконання кількісних показників із незалежних від учня причин (непропорційний фізичний розвиток, тривалі пропуски з поважних причин при позитивних оцінках за техніку, знання) не є підставою для зниження підсумкової оцінки.

Під час оцінювання фізичної підготовленості школярів рекомендується вчителям враховувати реальні можливості кожного учня на основі попереднього тестування й оцінювати динаміку приросту результатів. Наближення результату учня від вихідного до запланованого на 50% можна оцінювати як "задовільно", не менше, як на 70% — "добре", не менше, як на 90% — "відмінно". При цьому планування необхідних результатів здійснюється на основі вихідного тестування вчителем і учнем спільно.

На кожному  уроці доцільно виставляти п'ять-шість оцінок (цифрових). Це допоможе протягом семестру накопичити достатню їхню кількість для кінцевої оцінки.

Оцінка рівня  розвитку фізичних якостей здійснюється на початку року, перед початком кожної серії уроків і в кінці  року. Частіше варто перевіряти ті якості, котрі швидко змінюються. Тестові перевірки повинні забезпечити мінімальні витрати часу. Тому на один урок беруть, зазвичай, один тест, який органічно вписується у зміст уроку. При цьому слід мати на увазі, що ознайомлюючись із результатами тестування, дитина може сприймати їх для себе фатально. Для усунення можливості негативного впливу на дитячу психіку тестування має супроводжуватися роз'яснювальною бесідою про відносність його результатів і, головне, про вирішальну роль людської волі до самовдосконалення. Тут учень за допомогою тестів зуміє виявити свої слабкі та сильні риси, зрозуміти схильності та потреби і разом із педагогом накреслити реальні шляхи до самовдосконалення. Кожне тестування для кожного учня стане цікавою сторінкою в книзі власних спостережень і досягнень, а отримані результати нададуть впевненості у власних силах.

Оцінюючи якість (техніку) виконання вправ, учитель  керується вимогами до аналогічних вправ у відповідних видах спорту. Відхилення у виконанні вправ учнями від названих вимог вважається помилкою. Помилки умовно поділяють на три групи: незначні, значні та грубі.

Незначні помилки  — відхилення від правильного  виконання, що не порушує структури рухової дії і практично не знижує кількісні показники.

Значні помилки  — відхилення від правильного  виконання, що не порушує структури рухової дії, але знижує кількісні показники. Наприклад, недостатній мах ногою в стрибках у довжину.

Грубі помилки  — відхилення від правильного  виконання, що порушує структуру  рухової дії і призводить до значного зниження результату.

Орієнтовно  рекомендується при незначних помилках і безпомилковому виконанні ставити відмінну оцінку, значні помилки є причиною зниження оцінки до рівня — добре, а грубі є підставою для задовільної оцінки. При цьому вік учнів не враховується, тобто передбачені програмою вправи для кожного класу повинні виконуватися згідно з ідеальним уявленням щодо їхньої якості.

У зв'язку з оцінюванням  техніки часто виникає питання  про умови перевірки. Наприклад, на якій висоті повинна бути планка під час оцінки техніки стрибка у висоту, тобто створювати полегшенні умови для демонстрації техніки чи оцінювати її на висотах, рівних нормативним? У молодших і середніх класах допускається окремо прийом техніки і навчальних нормативів, а в старших — техніку оцінюють на тлі виконання навчального нормативу.

Насамперед, оцінку ставлять учням, які відмінно справляються із завданнями. На основі критеріїв техніки вправи діти зможуть об'єктивно оцінювати хід засвоєння розучуваної рухової дії і досягнення товаришів. Навчити дітей самооцінки і взаємооцінки — важлива умова для самостійних занять.

Знання оцінюються через їхній практичний прояв  під час організації самостійних  занять, засвоєння техніки та фізичних якостей, а також через виконання  різноманітних функцій і дій  у процесі уроку, інших форм фізичного виховання у школі та за місцем проживання.

Підсумкова  оцінка виводиться з врахуванням усіх критеріїв, а у видах, де немає кількісних показників, вона визначається за знаннями і технікою (стройові і танцювальні вправи, акробатика, спуск з гірки на лижах і т. ін.). Виставлені оцінки бажано коментувати, щоб уникнути можливої дитячої підозри у суб'єктивізмі вчителя. Річна оцінка виставляється на підставі семестрових.

Останнім часом  оцінки за рік виставлялись (у порядку  експерименту) за результатами заліків  та іспитів, що стимулює самостійну роботу учнів, зацікавленість їхніх сімей. Сьогодні іспити введені в багатьох школах України, але в кожній з них проводяться по-різному. Так, у багатьох школах в іспиті передбачено теоретичні питання і вимоги з техніки, в інших — тільки відповідні нормативи.

Уміння здійснювати  фізкультурно-оздоровчу діяльність оцінюють шляхом виявлення можливостей  учнів:

• щодо складання  і демонстрації різноманітних комплексів вправ і програм вирішення  конкретних завдань фізичного виховання; » підготувати місце занять, підібрати необхідний інвентар і обладнання;

• контролювати хід виконання завдань, оцінювати  його;

• виявляти і  виправляти власні помилки і помилки  товаришів;

• оцінювати  стан свого організму і рівень фізичної підготовленості;

• проводити  окремі частини і цілі заняття фізичними вправами. З огляду використання оцінки як фактора мотивації учнів до фізкультурно-спортивної діяльності учнів слід вітати введення у школах України дванадцятибальної системи оцінювання. фізичну активність учнів, їх ставлення до процесу фізичного виховання, і таким чином заохотити та стимулювати подальшу активність.

Прагнучи до повної успішності, вчитель повинен  знати причини, котрі заважають  засвоєнню відповідних вимог. Найсуттєвішими з них є:

1) Недостатній руховий досвід учнів. Відомо, що успіх вивчення кожної нової вправи залежить від арсеналу рухів і рухових дій, яким володіє учень;

2) Низький рівень фізичного розвитку і підготовленості. Для вивчення будь-якої рухової дії необхідний певний рівень сили, гнучкості, прудкості і витривалості. Під час виконання різних рухових дій значущість кожної з них неоднакова. Тому перед вивченням кожної наступної вправи вчитель повинен визначити провідні якості і своєчасно потурбуватися про потрібний рівень їх розвитку;

3) Відставання в інтелектуальному розвитку. Результати спеціальних досліджень свідчать про те, що відставання в інтелектуальному розвитку гальмує процес засвоєння фізичних вправ. Це можна пояснити труднощами таких учнів в аналізі техніки, оцінці своїх дій, управлінні емоціями;

4) Недостатній розвиток вольових якостей. Засвоєння навчальної програми — це напружена фізична і розумова праця. Вона потребує наполегливості, подолання лінощів. Виконання фізичних вправ пов'язане з необхідністю терпіти (долаючи "мертву точку"), у деяких випадках — переборювати страх;

5) Низький рівень активності учнів. Це є характерним, переважно, для дівчат 13-14 років і слабо підготовлених підлітків. Знаючи початковий рівень підготовки з конкретного нормативу і кінцевий результат, який повинен показати учень в кінці навчального року, можна визначити дефіцит фізичної підготовленості. Дефіцит ділиться на кількість тренувальних мікроциклів у навчальному році (один тренувальний мікроцикл — це період між чотирма уроками фізкультури). Таким чином визначається планове завдання на кожен тренувальний цикл. Наприклад, учень 9 класу В.— при першій тестовій перевірці показав результат у стрибку в довжину з місця 175 см. Норматив 230 см. (“відмінно”). Дефіцит тренованості — 55 см. Один тренувальний цикл (14 днів) включає 4 уроки фізкультури. У навчальному році 68 уроків фізкультури. З них 16 уроків відводиться на лижну підготовку.

 

Таблиця 1. Еталонні вимоги та критерії оцінки метання малого м’яча на дальність з-за голови через плече

Таблиця 1

№ п/п	Техніка метання	Еталонні вимоги	Типові помилки	Розміри зниження оцінки (бали)
1.	Вихідне положення  перед метанням (оціночний бал  — 2,5)	–тримання м’яча: вказівний і середній пальці розміщені позаду м’яча, а великий і підмізинний підтримують його збоку; кисть з м’ячем знаходиться на рівні голови, дивитись вперед, підборіддя трішки припідняте; –ліва нога попереду, права назад на носок, вага тіла знаходиться на лівій нозі.	–м’ячик лежить на долоні; –м’ячик утримують лише великий і вказівний пальці; –рука з м’ячиком опущена нижче рівня плеча; –вага тіла знаходиться на правій нозі.	1,5     1,5     0,5     0,5
2.	Відведення  руки з м’ячем (оціночний бал  — 2,5)	–вільне відведення руки з м’ячем здійснюється вперед-вниз-назад до рівня плеча; –вага тіла переноситься на зігнуту праву ногу; –тулуб закручується (поворот плечового поясу праворуч).	–кисть і рука знаходяться в напруженому стані; –права нога пряма; –недостатній поворот плечового поясу праворуч.	0.5   1,0     1,0
3.	Прийняття правильного  фінального положення для метання (оціночний бал — 3.0)	–поворот тулуба ліворуч (груди спрямовані вперед), положення «натягнутого лука».	Відсутність положення  «натягнутого лука».	3.0
4.	Фінальне зусилля (оціночний бал — 4.0)	–швидке розгинання правої ноги з наступним хльостоподібним рухом; –перенести вагу тіла на ліву ногу.	–відсутність хльостоподібного руху метаючої руки; –вага тіла знаходиться на обох ногах.	2.0     0,5

 

Розділивши  решту 52 уроки на 4 уроки, ми визначимо  кількість тренувальних мікроциклів  у навчальному році (12 мікроциклів + 1 резерв ).

 

Таблиця 2. План ліквідації дефіциту фізичної підготовленості учня 9 класу

Таблиця 2

№ п/п	Показники фізичних якостей	Початковий показник	Дефіцит тренованості	Планова норма приросту	Норма на оцінку “відмінно”
1.	Швидкість, біг 60 м.	8,6	0,4	=0,03	8,2
2.	Витривалість (хв.), біг 1500 м.	6,40	0,40	3,3 сек.	6,00
3.	Гнучкість, нахил  тулуба вперед із положення сидячи (см.)	+8,0	+6	0,5	+14,0
4.	Сила, підтягування у висі на перекладині (разів)	7	5	=0,41	12
5.	Спритність, човниковий біг4х9 м (сек.)	10,2	0,6	0,05	9,6
6.	Швидкісно-силові, стрибок у довжину з місця  см.	175	55	=4,58	230

 

 

Таблиця 3. Графік ліквідації дефіциту фізичної підготовленості учнів 9 класу

Таблиця 3    

Показники фізичних якостей
Швидкість	Спритність, швидкісно-силові	Сила, гнучкість	Витривалість
№№ уроків
1	2	3	4
5	6	7	8
9	10	11	12
13	14	15	16
17	18	19	20
21	22	23	24
25	26	27	28
29	30	31	32
33	34	35	36
37	38	39	40
41	42	43	44
45	46	47	48
49	50	51	52
53	54	55	56
57	58	59	60
61	62	63	64
65 резервний	66 резервний	67 резервний	68 резервний