Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Марта 2014 в 18:18, контрольная работа
Метою контрольної роботи є дослідження сутності державного і правового регулювання інвестиційних відносин.
Для досягнення поставленої мети окреслені основні завдання дослідження:
визначити поняття інвестиційних правовідносин та їх класифікацію;
дослідити процес виникнення і розвитку інвестиційного законодавства;
проаналізувати роль правового регулювання інвестиційних відносин;
визначити поняття та форми державного регулювання і державного управління інвестиційною діяльністю;
провести аналіз принципів та функцій державного управління інвестиційною діяльністю;
охарактеризувати правовий статус органів державного управління інвестиційних правовідносин;
здійснити дослідження системи гарантій суб’єктів інвестиційної діяльності та захисту інвестицій.
ВСТУП 3
1 Інвестиційні правовідносини 6
1.1. Поняття і види інвестиційних правовідносин 6
1.2. Суб’єкти, об’єкти інвестиційних правовідносин та методи їх правового регулювання 9
2 Правове регулювання інвестиційних правовідносин 20
2.1. Історія розвитку інвестиційного законодавства 20
2.2. Поняття і система інвестиційного законодавства 24
3 Державне регулювання інвестування та захист інвестицій 31
ВИСНОВКИ 37
Відповіді на питання 40
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 45
Суб'єктами інвестиційної діяльності відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Закон поділяє суб'єктів на дві категорії - інвесторів та учасників, але вони можуть одночасно суміщати ці статуси.
Інвестори — це суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Залежно від виду інвестицій розрізняють портфельних, фінансових і стратегічних інвесторів, а також внутрішніх (українських) та іноземних інвесторів.
Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.
Суб'єкти інвестиційної діяльності наділені певними інвестиційними правами та несуть інвестиційні обов'язки. Зазначені права і обов'язки можуть бути як загальними (стосуються всіх інвестиційних правовідносин), так і спеціальними (стосуються окремих інвестиційних правовідносин, наприклад, концесійних).
Суб'єктивні інвестиційні права — це міра можливої поведінки учасників інвестиційної діяльності, а суб'єктивні інвестиційні обов'язки - це міра належної (необхідної) поведінки. З метою усвідомлення структури правовідносин ці права поділяють на абсолютні та відносні.
В абсолютних інвестиційних правовідносинах суб'єкту протистоїть невизначене коло зобов'язаних осіб з пасивним обов'язком не протидіяти здійсненню права. Таким є право власності інвестора, право суб'єкта формувати результати інвестиційної діяльності тощо. До відносних належать права з кореспондуючим їм обов'язком, найчастіше позитивного характеру, інших суб'єктів. Такими є правовідносини, що виникають унаслідок укладення договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» усі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.
Основні (загальні) права суб'єктів інвестиційної діяльності визначені ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність»:
- право на розміщення інвестицій у будь-які об'єкти, крім тих, інвестування в які заборонене або обмежене законодавством України відповідно до ч. 2 ст. 4 цього Закону;
- право самостійно визначати цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучати для їх реалізації на договірній основі будь- яких учасників інвестиційної діяльності, у т.ч. шляхом організації конкурсів і торгів;
- за рішенням інвестора володіти, користуватися і розпоряджатися інвестиціями, а також результатами їхнього здійснення відповідно до встановленого законом порядку і умов укладено го між ними (учасниками інвестиційної діяльності) договору;
- залучати фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску у встановленому законодавством порядку цінних паперів і позик;
- володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України;
- набувати необхідне для здійснення інвестиційної діяльності майно у громадян та юридичних осіб безпосередньо чи через посередників за цінами і на умовах, що визначаються за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження за обсягом і номенклатурою.
Майно інвестора може бути використане ним для забезпечення його зобов'язань. У заставу приймається лише те майно, яке перебуває у власності позичальника або належить йому на праві повного господарського відання, якщо інше не передбачене законодавчими актами України. Заставлене майно при порушенні заставних зобов'язань може бути реалізоване відповідно до чинного законодавства.
Для державних підприємств, які виступають інвесторами за межами України та яким відкрито іпотечний кредит, встановлюється гарантія для цих інвестицій з боку держави.
Основні (загальні) обов'язки суб'єктів інвестиційної діяльності передбачені ст. 8 Закону України «Про інвестиційну діяльність». Законодавець визначає обов'язки інвесторів і обов'язки суб'єктів інвестиційної діяльності. До загальних обов'язків суб'єктів інвестиційної діяльності належать такі:
- додержуватися державних норм і стандартів, порядок встановлення яких визначається законодавством України;
- виконувати вимоги державних органів і посадових осіб, що висуваються в межах їх компетенції;
- подавати в установленому порядку бухгалтерську і статистичну звітність;
- не допускати недобросовісної конкуренції і виконувати вимоги антимонопольного регулювання;
- на виконання спеціальних робіт, що потребують відповідної атестації виконавця, одержати ліцензію в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Інвестор у випадках і порядку, встановлених законодавством України, зобов'язаний:
- подати фінансовим органам декларацію про обсяги і джерела здійснюваних інвестицій;
- одержати необхідний дозвіл або узгодження відповідних державних органів та спеціальних служб на капітальне будівництво;
- одержати позитивний комплексний висновок державної експертизи щодо додержання в інвестиційних програмах та проектах будівництва діючих нормативів з питань санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог.
1. Господарський кодекс України від 16.01.2003р. // Голос України. – 2003. – 14 березня.
2. Закон України від 18.09.1991р. «Про інвестиційну діяльність»// Відомості Верховної Ради України. – 1991.- № 47. – Ст. 646.
3. Основи законодавства про інвестиційну діяльність// Відомості Верховної Ради СССР. – № 51. – Ст. 1109.
4. Авер’янов В. Б. Державне управління в Україні: Навчальний посібник. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького, 1999. – 288 с.
5. Авер’янов В. Б. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики. – К.: Факт, 2003. – 364 с.
6. Алексеєв С. С. Теория государства и права.– М, 1985. – 395 с.
7. Бутузов В. М., Марущак А. І. Правові основи інвестиційної діяльності: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2007. – 256 с.
8. Вінник О. М. Інвестиційне право: Навчальний посібник. – К.: Юридична думка, 2005. – 568 с.
9. Котик О. Поняття іноземних інвестицій та їх місце у соціально-економічній сфері України // Юридична Україна. – 2006. - № 10. – С. 60-65.
10. Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2003. – 376 с.
11. Мандра Г. Інвестиційний імідж України // Зовнішньоекономічна діяльність. – 2007. – № 6 (20). – С. 21-24.
12. Нагребельний В. П. Банківське та інвестиційне законодавство України: проблеми вдосконаленя // Правова держава: Щорічник наукових праць. Вип. 13. – К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2002. – 436 с.
13. Омельченко А. В. Інвестиційне право: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 1999. – 176 с.
14. Поєдинок В. В. Види інвесторів за законодавством України // Юридична Україна. – 2004. - №3. – С. 48-52.
15. Поєдинок В. В. Інвестиційний ризик як правове поняття // Вісник господарського судочинства, - 2008. - № 6. – С. 72-73.
16. Радзієвська В. Позиціювання інвестора на фінансовому ринку (теоретичний аспект) // Ринок цінних паперів України. - № 11-12. – С. 116-118.
17. Саніахметова Н. О. Господарське право України: Навчальний посібник. – Х.: Одіссей, 2005. – 608 с.
18. Слєпушкіна А. С. Державне регулювання інвестиційної взаємодії економічних суб’єктів України і міжнародних інвестиційних інститутів. Автореф. дис. … канд. ек. наук . – 08.02.03/ Київ, 2000. – 20 с.
19. Стойка В. М. Захист прав суб’єктів інвестиційної діяльності. Автореф. дис. на зд. наук. ступ. канд. ек. наук. – 08.02.03/ Донецьк, 2003. – 23 с.
20. Червова Л. Г., Назарчук М. І. Правове регулювання інвестиційної діяльності // Фінанси України. – 2005. - № 4. – С. 68-73.
21. Чернадчук В. Д. Основи інвестиційного права України: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга»; К.: Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. – 384 с.