Анализ финансовой деятельности предприятия

     Коефіцієнт  забезпеченості запасів і витрат власними оборотними коштами визначає, яка частина матеріальних запасів  фінансується за рахунок власних  коштів підприємства. На початок 2007 року – 3,86, на кінець 2007 – 4,79, на кінець 2008 – 3,91, на кінець 2009 – 2,63, що не відповідає значенню.

     Коефіцієнт  маневреності ВОК характеризує частку власних оборотних коштів, яка  знаходиться у формі абсолютно  ліквідних активів – грошових коштів. На початок 2007 року – 0,04, на кінець 2007 – 0,02, на кінець 2008 – 0,03, на кінець 2009 – 0,02.

     Коефіцієнт  покриття запасів показує співвідношення величини «нормальних» джерел покриття запасів до величини запасів. До  таких джерел відносяться власні оборотні кошти, короткострокові банківські кредити та кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги. На початок 2007 року -0,16, на кінець 2007 – 1,18, на кінець 2008 – 0,81, на кінець 2009 – 1,17, тобто поточний фінансовий стан підприємства – не стійкий.

     Таким чином можемо зробити висновок, що підприємство «Кременчукмясо» недостатньо  ефективно  використовує власні оборотні кошти, що може негативно вплинути на подальшу діяльність підприємства. 
 

     2.2. Аналіз фінансової стійкості  підприємства 
 

     Фінансова стійкість підприємства характеризується ступенем його фінансової незалежності від зовнішніх кредиторів та інвесторів. Інформаційним забезпеченням аналізу  фінансової стійкості підприємства є форма № 1 «Баланс».

     Фінансова стійкість ─ це такий стан фінансових ресурсів підприємства, при якому раціональне розпорядження ними є  гарантією наявності власних коштів, стійкої прибутковості й забезпечення процесу розширеного відтворення.

     Виконання аналізу фінансової стійкості підприємства передбачає розрахунок абсолютних та відносних показників. В табл. 2.4 представимо абсолютні показники фінансової стійкості підприємства.

      За  результатами аналізу даних табл. 2.4 на основі даних табл. 2.5 визначимо  тип фінансової стійкості підприємства: як по кожному звітному періоду, так  і за досліджуваний період взагалі.

     Отже, можемо сказати, що у підприємства ВАТ  «Кременчукмясо» за 2007 - 2009 роки спостерігається  нормальна фінансова стійкість, вона показує можливість підприємства своєчасно та в повному обсязі розрахуватися із кредиторами та інвесторами. Але підприємству може не вистачати грошових коштів для  придбання виробничих запасів, тому підприємство використовує окрім власних  оборотних коштів також довгострокові  залучені кошти. Нормальна фінансова  стійкість являється  найбільш бажана для підприємства. Визначення типу фінансової стійкості підприємства повинно бути доповнено аналізом відносних показників фінансової стійкості. В табл. 2.6 представлено відносні показники фінансової стійкості підприємства. Відповідно до матеріалів табл. 2.6 заповнюємо табл. 2.7 та надаємо висновки щодо отриманих даних.

     Коефіцієнт  автономії (коефіцієнт концентрації власного капіталу) характеризує частку власних  коштів підприємства (власного капіталу) у загальній сумі коштів, авансованих  у його діяльність.  Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійким, стабільним і більш незалежним від зовнішніх кредиторів є підприємство. На початок 2007 року складає 0,04, на кінець 2007 – 0,04, 2008 – 0,06, 2009 – 0,01, так як даний коефіцієнт за 2007 – 2009 роки виявився дуже низьким, то фінансова стійкість також дуже низька тобто підприємство залежне від зовнішніх кредиторів. В таке підприємство повільніше вкладають кошти, оскільки воно не має можливості погасити борги за рахунок власних коштів, бо як  свідчить практика загальна   сума  заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто джерела фінансування підприємства повинні бути хоча б наполовину сформовані за рахунок власних коштів.

      Коефіцієнт  фінансової залежності є оберненим  до попереднього коефіцієнта. На початок 2007 року складає 22,2, на кінець 2007 – 22,58, 2008 – 17,26, 2009 – 72,87, що означає збільшення частки позикових коштів у фінансування підприємства, тобто втрату фінансової незалежності.

 

     

     Таблиця 2.4

     Абсолютні показники фінансової стійкості

     підприємства  у 2007 - 2009 роках

 

     Таблиця 2.5 

     Типи  фінансової стійкості підприємства 

        
 

      За  коефіцієнтом фінансового ризику здійснюють найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. На початок 2007 року 21,2, на кінець 2007 – 21,58, 2008 – 18,26, 2009 – 71,87 одиниць залучених коштів припадає на одиницю власних, що свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості.

     Коефіцієнт  маневреності власного капіталу: на початок 2007 року – 10,12, на кінець 2007 – 11,9, 2008 – 5,68, 2009 – 13,77 частина власного капіталу знаходиться у обігу, тобто в тій формі, яка діє можливість вільно маневрувати цими коштами, а яка – капіталізована. Для забезпечення гнучкості у використанні власних коштів коефіцієнт маневреності не достатньо високий. Для визначення його оптимального значення необхідно даний показник по конкретному підприємству порівняти з його середнім значенням по галузі або у конкурентів. 

 

Таблиця 2.6 

     Алгоритм  розрахунку відносних показників фінансової стійкості

     Підприємства 

 
 

 

     Таблиця 2.7

     Відносні  показники фінансової стійкості  підприємства у 2007 - 2009 роках 

 

 

     Коефіцієнт  структури покриття довгострокових вкладень: на початок 2007 року 0,81, на кінець 2007 – 0,89, 2008 – 3,18, 2009 – 3,4 частина необоротних активів підприємства профінансована зовнішніми інвесторами, так як спостерігається тенденція до збільшення даного показника, то це свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів. 

     Коефіцієнт  довгострокового залучення коштів та коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих вкладень у сумі дають 1 і характеризують структуру  довгострокових пасивів підприємства, що складаються з власного капіталу та довгострокових зобов’язань. На початок 2007 року коефіцієнту довгострокового залучення коштів 0,9, на кінець 2007 – 0,91, 2008 – 0,01, 2009 – 0,98, що є негативною тенденцією і означає, що з позиції довгострокової перспективи підприємство все у більшій мірі залежить від зовнішніх факторів.

     Важливим  аспектом фінансового аналізу є  визначення запасу фінансової стійкості, що дає можливість обґрунтовувати прийняті управлінські рішення. Запас фінансової стійкості може визначатися за допомогою маржинального аналізу (або аналізу беззбитковості, або CVP-аналізу). Проведення маржинального аналізу вимагає дотримання ряду умов:

     витрати діляться на 2 частини ─ змінні й  постійні;

     змінні  витрати змінюються пропорційно  обсягу виробництва й реалізації продукції;

     постійні  витрати не змінюються в діапазоні  ділової активності підприємства, який встановлюється, виходячи з виробничої потужності підприємства й попиту на продукцію;

     тотожність  виробництва й реалізації продукції  в рамках аналізованого періоду часу, тобто запаси готової продукції істотно не змінюються.

     Отже, в основу методики покладено поділ  виробничих витрат і витрат на збут залежно від зміни обсягу діяльності підприємства на змінні (пропорційні) й постійні (непропорційні) та використання категорії маржинального доходу.

     Для розрахунку запасу фінансової стійкості  підприємства використовують такі показники Звіту про фінансові результати ─ Форми 2:

     чистий  дохід (виручку) від реалізації продукції  без ПДВ і акцизного збору) ─ р. 035;

     маржинальний  дохід ─ р. 050;