Оскільки  в складі пасивів можна виділити зобов'язання різного рівня строковості, то у зв'язку з цим, усі зобов'язання підприємства, залежно від строковості їхнього погашення ділять на 4 групи:

         1 група (П1) ─ найбільш строкові зобов'язання (кредиторська  заборгованість і кредити банку, строк погашення яких настав);

     2 група (П2) ─ середньострокові  зобов'язання (короткострокові кредити  банку);

     3 група (П3) ─ довгострокові зобов'язання (довгострокові кредити банку  та позики);

     4 група (П4) – постійні (стійкі) пасиви (власний капітал, що постійно  знаходиться в розпорядженні  підприємства).

     Баланс  вважають абсолютно ліквідним, якщо А1≥П1, А2≥П2, А3≥П3, А4≤П4. При цьому  якщо виконуються перші три обов’язкові  умови ліквідності А1≥П1, А2≥П2, А3≥П3, то виконується і остання нерівність А4≤П4, яка має балансуючий характер та підтверджує наявність у суб’єкта господарювання власних оборотних  коштів і означає дотримання мінімальної умови фінансової стійкості.

     За  результатами аналізу даних табл. 2.1 можемо зробити наступні висновки про ліквідність балансу: як по кожному звітному періоду, так і за досліджуваний період взагалі з урахуванням наступного.

        Проаналізуємо спочатку 2007 рік, як  на початок так і на кінець  року спостерігається не достаток  найбільш ліквідних активів, тобто  спостерігається така нерівність  – А1<П1, тому що на початок року А1 = 7537,1 тис. грн., а П1 = 56760,6 тис. грн. І на кінець року А1 = 3112,6 тис. грн. П1 = 65493,7 тис. грн. А2>П2 на початок року і на кінець року. А3<П3 – це говорить про не достаток активів, що повільно реалізуються для покриття довгострокових пасивів і така різниці складає на початок аналізованого періоду 28329,4 тис. грн. на кінець –54622,4 тис. грн. як видно така ситуація на підприємстві не являється позитивною, а на кінець року вона ще й погіршилась. Але як бачимо дана 

     Таблиця 2.1

     Показники ліквідності балансу підприємства у 2007 - 2009 роках 

     Примітка: * - крім рядків, які не входять до підсумку балансу. 

нерівність  компенсується за рахунок активів, що важко реалізуються (А4), що покривають постійні пасиви (П4).

     Проаналізувавши 2007 рік і зробивши до нього висновки, проаналізуємо 2008 та 2009 роки. Так як і в 2007 році спостерігається не достаток найбільш ліквідних активів для  покриття найбільш термінових зобов’язань, і такий не достаток складає в 2008 році 131078 тис грн. та така ситуація являється загрозливою для підприємства. Такий стан найбільш ліквідних активів  виявився і в 2009 році. Дана ситуація може свідчити про неплатоспроможність  підприємства, а також це може говорити про особливу політику підприємства по управлінню грошових розрахунків. Тому підприємству «Кременчукмясо» слід контролювати ситуацію для того щоб  її покращити.  Також із розрахунків  ми спостерігаємо , що в 2008 та 2009 роках  не достаток активів, що повільно реалізуються і така різниця складає 247530 тис. грн.  – в 2008 році, 268394 тис. грн. – в 2009 році, але дана нерівність компенсується  за рахунок активів, що швидко реалізуються і важко реалізуються.

     Отже, за 2007 - 2009 роки ліквідність балансу  підприємства «Кременчукмясо» не являється  абсолютною, але підприємству потрібно покращувати таку ситуацію для того щоб це не викликало недостачу  коштів для погашення термінових зобов’язань.

     Наступним етапом аналізу ліквідності є  дослідження відповідних фінансових коефіцієнтів (табл. 2.2), яке здійснюється поетапним співставленням окремих груп активів з короткостроковими пасивами на основі даних балансу.

     Узагальнюючим показником ліквідності є коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття), який визначається співвідношенням всіх поточних активів з поточними зобов’язаннями і характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів. Він показує в 2007 році 0,85 г. о. на початок періоду і 0,94 на кінець, тобто у підприємства у 2007 році було недостатньо оборотних активів для погашення своїх боргів, тому що нормативне значення цього показника дорівнює від 1,5 до 2. Але як бачимо в 2008 та 2009 роках даний показник значно збільшився до 2,1 і 2,7 г. о. відповідно тому в ці роки підприємство мало достатньо оборотних коштів для погашення своїх боргів, тобто 2,1 та 2,7 грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов’язань.

     Коефіцієнт  швидкої (проміжної) ліквідності розраховують за більш вузьким колом оборотних  активів, коли з їх загальної величини  віднімають найменш ліквідну їх частину – запаси. В 2007 році цей показник складає 0,64 та 0,72, а нормативне значення даного показника 0,5 – 1, тобто в 2007 році підприємство ефективно використовувало свої оборотні кошти, та в 2008 – 2009 роках цей коефіцієнт збільшився і дорівнює 1,9 та 2,4 г. о. – це говорить про те, що підприємство стало не ефективно використовувати власні оборотні кошти порівняно з 2007 роком та із нормативним значенням даного коефіцієнта.

     Найбільш  жорстким критерієм ліквідності  виступає коефіцієнт абсолютної ліквідності, який визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов’язань. Із розрахунків за 2007 – 2009 роки даний коефіцієнт складає менше нормативного значення (0,2 - 0,35) в 2007 та 2008 році, а в 2009 році навпаки більше – 0,38. Тобто він показує, яка частина короткострокової заборгованості може бути у випадку необхідності погашена негайно за рахунок найбільш ліквідних активів.

     Показник  власних оборотних коштів за всі три роки має від’ємне значення, тобто за рахунок власного капіталу підприємство не може бути джерелом покриття його поточних активів. Підприємство являється фінансово не  стійким з позиції короткострокової перспективи.

     Коефіцієнт  забезпеченості власними оборотним коштами показує також значення менше за нормативне (> 0)за весь аналізований період і показує, що за рахунок власних коштів підприємства ні яка частина оборотних активів не фінансується. Найвищий показник забезпеченості власними коштами виявився в 2009 році,тому і вище платоспроможність і кредитоспроможність підприємства.

     Коефіцієнт  забезпеченості запасів і витрат власними оборотними коштами визначає, яка частина матеріальних запасів  фінансується за рахунок власних  коштів підприємства. Із розрахунків за 2007 -2009 роки можемо сказати, що за власні кошти не фінансуються власні матеріальні запаси. Його значення рекомендується не нижче 0,5, ми отримали за аналізовані роки від’ємні значення в 2007 році  -4,79, в 2008 році  - 3,91, в 2009 році – 2,63. Коефіцієнт маневреності ВОК показує, що в 2007 році -0,2% власних оборотних коштів знаходиться у

формі абсолютно ліквідних активів  – грошових коштів. В 2008 році -,3%, а в 2009 році -,02%. Хоча даний показник збільшився в 2009 році, його зростання в динаміці розглядається як позитивна тенденція, та все ж це являється недостатнім для позитивного значення даного коефіцієнта. Коефіцієнт покриття запасів показує співвідношення величини «нормальних» джерел покриття запасів до величини запасів. До  таких джерел відносяться власні 

     Таблиця 2.2

     Алгоритм  розрахунку показників ліквідності  підприємства

Таблиця 2.3

     Показники ліквідності підприємства у 2007 - 2009 роках 

оборотні  кошти, короткострокові банківські кредити та кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги. Так як за розрахунками  значення показника  менше за 1 і дорівнює в 2007 році -1,18, в 2008 році – 0,81 і в 2009 році – 1,17, то поточний фінансовий стан підприємства вважається нестійким.

     Таким чином, можемо зробити висновки. Узагальнюючим показником ліквідності є коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття), який характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів. Він показує, скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов’язань. На початок 2007 року 0,84, на кінець 2007 – 0,94, на кінець 2008 – 2,1, на кінець 2009 – 2,7 грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову 1 короткострокових зобов’язань, що не відповідає теоретичному значенню даного показника та являється характеристикою достатності оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів.

     Коефіцієнт  швидкої (проміжної) ліквідності розраховують за більш вузьким колом оборотних  активів. На кінець 2008 року – 1,9, 2009 – 2,4, що не відповідає значенню показника. А на початок 2007 року 0,64, кінець 2007 року – 0,72, тобто в ці періоди присутні швидко ліквідні показники балансу, бо вони являються найбільш приближені до нормативного значення.

     Найбільш  жорстким критерієм ліквідності  виступає коефіцієнт абсолютної ліквідності. Він показує, яка частина короткострокової заборгованості може бути у випадку необхідності погашена негайно за рахунок найбільш ліквідних активів. На початок 2007 року 0,12, на кінець 2008 – 0,03, що вважається теоретично не достатнім. А на кінець 2009 року – 0,38, тобто 38% короткострокової заборгованості може бути у випадку необхідності погашена негайно за рахунок найбільш ліквідних активів. 

     Показник  власних оборотних коштів характеризує ту частину  власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття його поточних активів. Він характеризує свободу  маневру і фінансову стійкість  підприємства з позиції короткострокової перспективи.  На початок 2007 року - 50497 тис. грн., на кінець 2007 – 75023 тис. грн., на кінець 2008 – 112054 тис. грн., на кінець 2009 -80077 тис. грн, отже за рахунок власного капіталу підприємство не може бути джерелом покриття його поточних активів.

     Коефіцієнт  забезпеченості власними оборотним  коштами показує, яка частина  оборотних активів фінансується за рахунок власних коштів підприємства. Чим вище цей показник, тим вище платоспроможність і кредитоспроможність підприємства. На початок 2007 року - 0,97, на кінець 2007 – 1,14, на кінець 2008 – 0,37, на кінець 2009 – 0,24, тобто за рахунок залучених коштів фінансується частина оборотних коштів, а не за власні.