Виявлення ознак неплатоспроможності та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства підпр

        У ході проведення аналізу заповнюється таблиця 3.3.1 "Показники для виявлення ознак дій з приховування банкрутства".

Таблиця 3.3.1

Показники для виявлення ознак дій з приховування банкрутства ВАТ "Кузнецовський хлібозавод"за 2009-2010 роки

Висновки : При проведенні аналізу виявлення ознак дій з приховування банкрутства ВАТ "Кузнецовський хлібозавод" за 2009-2010 роки можна  сказати що у результаті перевірки не було виявлено ознак приховування банкрутства. Підпрємство не має для цього мотивів і підстав. Підприємство не має  значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства. Хоча показники його діяльності  зовсім незадовільні .Отже можна сказати що ВАТ "Кузнецовський хлібозавод" не приховує свого занедбаного фінансово-господарського стану і не ускладнює ситуацію приховування свого банкрутства, а навпаки шукає шляхи вирішення даної проблеми.

4. Визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності

     Механізм  банкрутства підприємств є інструментом перерозподілу ресурсів виробництва  та їх передачі ефективному власнику, а також засобом захисту майнових прав кредиторів. В той же час  протягом періоду становлення ринкових відносин в Україні механізм банкрутства не завжди використовували за своєю метою і він став засобом, що є альтернативним приватизації та для перерозподілу прав власності. Крім того, враховуючи особливість національній економіки, що полягає у наявності значної кількості збиткових підприємств, необхідно забезпечити можливість відновлення їх платоспроможності. Отже, дослідження формування та функціонування механізму відновлення платоспроможності підприємств чи визнання їх банкрутами та пошук шляхів його вдосконалення є надзвичайно важливим і актуальним для України.       Для оперативного внутрішнього аналізу поточної платоспроможності, щоденного контролю за надходженням засобів від продажу продукції, погашення дебіторської заборгованості й інших надходжень коштів, а також для контролю за виконанням платіжних зобов'язань перед постачальниками, банками й іншими кредиторами складається платіжний календар, у якому, з одного боку, підраховуються наявні й очікувані платіжні засоби, а з іншого боку — платіжні зобов'язання на цей же період (1, 5, 10, 15 днів, 1 міс). Оперативний платіжний календар складається на основі даних про відвантаження і реалізацію продукції, про закупівлі засобів виробництва, документів про розрахунки з оплати праці, на видачу авансів працівникам, виписок з рахунків банків та інших . Платіжний календар забезпечує щоденний контроль за надходженням і витратою коштів, дозволяє синхронізувати позитивні й негативні грошові потоки, визначити пріоритетність платежів за ступенем їхнього впливу на фінансові результати. Таким чином, він є важливим інструментом оперативного управління поточною платоспроможністю підприємства.       Низький рівень платоспроможності, що виражається в нестачі готівки і наявності прострочених платежів, може бути випадковим (тимчасовим) і хронічним (тривалим). Тому, аналізуючи стан платоспроможності ВАТ "Кузнецовський хлібозавод", треба розглядати причини фінансових труднощів, частоту їхнього утворення і тривалість прострочених боргів.  Причинами неплатоспроможності ВАТ "Кузнецовський хлібозавод" можуть бути: а) невиконання плану з виробництва і реалізації продукції, підвищення її собівартості, невиконання плану прибутку і, як наслідок, нестача власних джерел самофінансування підприємства; 

     б) неправильне використання оборотного капіталу: відволікання засобів у дебіторську заборгованість, вкладення в надпланові запаси та інші сфери, що тимчасово не мають джерел фінансування;     в) іноді причиною неплатоспроможності є не безгосподарність підприємства, а неспроможність його клієнтів;       г) високий рівень оподаткування, штрафних санкцій за невчасну чи неповну сплату податків також може стати однією з причин неплатоспроможності суб'єкта господарювання.      Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення.         Під час проведення аналізу фінансово-господарського стану ВАТ "Кузнецовський хлібозавод"   з метою запобігання їх банкрутству оцінюється фінансова ситуація. Провівши аналіз коефіцієнтів покриття і коефіцієнта забезпечення власними засобами можна сказати що фінансовий стан ВАТ "Кузнецовський хлібозавод" характеризується поточною неплатоспроможністю, адже  на момент момент виявлення банкрутства  у зв'язку з випадковим збігом обставин тимчасово суми наявних у нього коштів і високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу, що відповідно до законодавчого визначення розглядається як неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі із заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності. Наприкінці  звітного періоду  коефіцієнт покриття  перевищує його нормативне значення спостерігається їх зростання, перевага надається позасудовим заходам відновлення платоспроможності боржника або його санації в процесі провадження справи про банкрутство. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Висновки

          З вищенаведеного можна зробити наступні висновки: Центральний податковий орган України, реалізовуючи свої повноваження, бере активну участь у запровадженні державної політики запобігання банкрутству шляхом забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржників. Небезпідставною є зацікавленість з боку держави в максимальному збереженні платників податків — бюджетних боржників, стан яких визнається кризовим.

       Незважаючи на те що антикризове управління економікою спрямовано на подолання таких явищ, як банкрутство, безпосередньо у діяльності підприємства (на мікрорівні) важливе значення має також регулювання ситуації з неплатоспроможністю на державному (макро) рівні шляхом запровадження сучасних розвинених систем правового регулювання неплатоспроможності.  
        Державне регулювання проблеми неплатоспроможності найбільшою мірою залежить від законодавчої бази, основою якої є Закон України від 14.05.92 р. № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (зі змінами та доповненнями; далі — Закон № 2343-ХІІ), проте не менш важливим є факт застосування норм цього Закону на практиці.

       Податкові органи, використовуючи надане Законом № 2181-III право на стягнення податкового боргу, а також у випадку, якщо застосування заходів щодо запобігання банкрутству боржника, зокрема досудової санації, виявилось неефективним або їх проведення не привело до бажаного результату (відновлення платоспроможності боржника), то звертаються до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство щодо такого платника податків.

      Податкові органи можуть також приєднати свої вимоги до кредиторських вимог іншого позивача.

       Негативна сутність банкрутства полягає у визнанні господарським судом неможливості боржника відновити платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

     При порушенні справи про банкрутство прагнення органів державної податкової служби застосовувати банкрутство не як юридичний механізм знищення суб’єкта підприємницької діяльності, а як економічну процедуру щодо його оздоровлення, не суперечить загальнодержавним цілям.  
    Як відомо, існує безліч шляхів запобігання банкрутству, які умовно поділяються на недоведення платника податків до порушення провадження у справі про банкрутство i судове врегулювання питання.

   Податковим законодавством та законодавством про банкрутство передбачено ряд запобіжних заходів, спрямованих на захист платоспроможності боржників, а саме: податкова порука, мирова угода, розстрочення та відстрочення податкових зобов’язань (боргу) платника податків, списання податкового боргу, досудова санація i власне санація тощо.  
   На сьогодні податкові органи вимушені одночасно захищати як державні інтереси, так i інтереси суб’єктів господарювання, оскільки лише їх діяльність приведе економіку держави до поступового відродження i подальшого розвитку.

   Суперечність полягає в тому, що податкові органи, незважаючи на специфіку своєї роботи, мають на меті як стратегічний крок — збереження суб’єкта підприємницької діяльності (платника податків), який у подальшому забезпечуватиме наповнення державної казни, так i тактичний — ліквідацію суб’єкта підприємництва, забезпечуючи тим самим часткове зменшення загальної суми податкового боргу платників податків перед бюджетами усіх рівнів України.

    Тобто виправлення ситуації щодо зазначеної проблеми залежить від ефективності координації зусиль органів виконавчої та судової влади в реалізації спільної із суб’єктами підприємницької діяльності проблеми.  
I нарешті, не в останню чергу вдала реалізація в Україні правових та економічних механізмів відновлення платоспроможності підприємств-боржників залежить від компетентності, досвіду, знань, сумлінності податкових та арбітражних керуючих.

      Отже виконавш дану роботу можна зробити висновки,що банкрутство підприємств - це наслідок глибокої фінансової кризи. Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини. На практиці з кризою, як правило, ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або брак у фірми потенціалу для успішного функціонування. З позиції фінансового менеджменту кризовий стан підприємства полягає в його неспроможності здійснювати фінансове забезпечення поточної виробничої діяльності. Фінансову кризу на підприємстві характеризують за трьома параметрами: джерела (фактори) виникнення; вид кризи; стадія розвитку кризи. Ідентифікація вказаних ознак уможливлює правильне визначення діагнозу фінансової неспроможності підприємства та підбір найефективніших санаційних заходів. Для цього передовсім необхідно ідентифікувати причини фінансової неспроможності суб'єкта господарювання. Фактори, які можуть зумовити фінансову кризу на підприємстві, заведено поділяти на зовнішні, або екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства), та внутрішні, або ендогенні (що залежать від підприємства).

    Для виведення підприємства з кризового  становища потрібно вживати певні  заходи. Одним із виходів з кризового становища ВАТ "Кузнецовський хлібозавод" є процес реструктуризації. Завдання реструктуризації: відновити конкурентоспроможність і платоспроможність підприємства;домогтися виживання підприємства.