Виявлення ознак неплатоспроможності та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства підпр

     Продовження табл. 2.2.3.2. 

        Висновки:При проведенні аналізу руху власного капіталу можна зробити висновки що коефіцієнт вибуття власного капіталу становить – 0.92, а коефіцієнт надходження - -7.85, що взагальному оціюється негативно,адже коефіцієнт надходження має переважати над коефіцієнтом вибуття і тоді це свідчитиме про надходження власного капіталу,а так можна лише говорити про його вибуття.  
 

2.2.4. Поглиблений аналіз  дебіторської заборгованості (аналіз структури, тенденцій та аналітичних показників) 

      Хід проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможного підприємства: визначається дебіторська заборгованість, установлюється її обґрунтованість та строки виникнення; виявляється нормальна та невиправдана дебіторська заборгованість; установлюється ймовірність стягнення такої заборгованості та аналізуються заходи, які вживалися при її стягненні; аналізується облікова політика підприємства щодо створення резерву сумнівних боргів, визначається, чи відповідає вона нормам чинного законодавства, та з'ясовується, чи враховує підприємство ці норми під час нарахування резерву сумнівних боргів.

     На  фінансовий стан підприємства впливає  не наявність дебіторської заборгованості, а її розмір, рух і форма, тобто причини, у зв'язку з якими вона виникла. Розрізняється нормальна та невиправдана заборгованість. Невиправдана заборгованість - заборгованість щодо претензій, відшкодування матеріальної шкоди. Ця заборгованість являє собою форму незаконного відволікання оборотних коштів і порушення фінансової дисципліни.

Крім  того, необхідно згрупувати дебіторську  заборгованість за строками її виникнення та проаналізувати, у зв'язку з чим  утворилась довгострокова дебіторська  заборгованість, а також з'ясувати, чи існує ймовірність її сплати. За результатами аналізу заповнюється таблиця 2.2.4.1 "Групування дебіторської заборгованості за строками її виникнення". При цьому досліджується динаміка загальної суми заборгованості протягом періоду, що аналізується. У разі збільшення її розміру аналізуються заходи, ужиті керівництвом підприємства щодо стягнення дебіторської заборгованості (повнота та своєчасність проведеної претензійної роботи). У разі зменшення - з'ясовується, яким чином погашена ця заборгованість: грошовими коштами, за рахунок взаємозаліку чи списання (при цьому вказуються причини списання).

Таблиця 2.2.4.1

Групування дебіторської заборгованості за строками її виникнення у 2010 році ВАТ " Кузнецовський хлібозавод "

Продовження табл. 2.2.4.1

    Висновки: У ході дослідження дебіторської заборгованості було виявлено, що найбільшу частку заборгованості складає заборгованість за  розрахунки з дебіторами за товари, роботи та послуги – 2649 тис.грн. , а строки її виникнення не перевищують 12 місяців. Інша поточна дебіторська заборгованість становить 2173 тис.грн. і теж має бути погашена протягом 12 місяців. Отже на підприємстві не виявлено  простроченої дебіторської заборгованості через яку могли б бути порушені спірні питання. 

2.2.5. Аналіз кредиторської заборгованості  

     Одним із джерел залучення активів в  оборот підприємства є кредиторська заборгованість, відображена у IV-му розділі пасиву балансу «Поточні зобов'язання». Вона виникає у зв'язку з тим, що у процесі діяльності підприємства не завжди здійснюють розрахунки з юридичними і фізичними особами одночасно з відчуженням майна, виконанням робіт, наданням послуг, що призводить до виникнення певних зобов'язань перед постачальниками та іншими контрагентами господарських відносин. Кредиторська заборгованість, що при цьому виникає, є різновидом комерційного кредиту, який виступає важливим фактором стабілізації фінансового стану підприємства.

     Поточна кредиторська заборгованість складається із заборгованості постачальникам за одержані від них товарноматеріальні цінності, заборгованості перед бюджетом за податковими платежами, заборгованості з оплати праці і страхування, авансів покупців у рахунок майбутніх відвантажень та ін.

     Залежно від умов виникнення кредиторську заборгованість поділяють на допустиму і невиправдану. Допустимою вважається заборгованість постачальникам за акцептованими платіжними вимогами, непрострочена заборгованість перед бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування та інших поточних зобов'язань.          До невиправданої кредиторської заборгованості належать усі види простроченої заборгованості підприємства перед постачальниками, банками, бюджетом, учасниками та іншими контрагентами господарських відносин. Така заборгованість часто є наслідком скрутного фінансового стану, коли відсутні кошти для платежів. Вона може виникати також у зв'язку з несвоєчасним оформленням і поданням розрахунково-платіжних документів, допущеними помилками у розрахунках.

     Підприємства зобов'язані своєчасно розраховуватися за своїми зобов'язаннями. За несвоєчасні розрахунки вони мають сплачувати штрафи і неустойки. Однак практика свідчить, що можливість уникнути майнової відповідальності за невиконання власних договірних зобов'язань дає їм змогу ухилятися від взаєморозрахунків з партнерами.

     Несвоєчасність платежів викликає фінансові ускладнення у підприємств-кредиторів, негативно впливає на їх господарську діяльність, а у підсумку і на економіку країни загалом. В умовах кризового стану економіки частка кредиторської заборгованості у джерелах формування майна підприємств торгівлі суттєво зростає. Це призводить до збільшення їх фінансової залежності від кредиторів. Тому під час аналізу фінансового стану кредиторській заборгованості повинна приділятися належна увага. Джерелом інформації для здійснення аналізу кредиторської заборгованості є третій і четвертий розділи пасиву балансу підприємства.  У ході аналізу оцінюються структура кредиторської заборгованості (таблиця 2.2.5.1"Структура поточної кредиторської заборгованості").Слід проводити аналіз господарських договорів, виконання яких призвело до збільшення кредиторської заборгованості, на предмет доцільності їх укладення відповідно до основного виду діяльності підприємства, а також умови їх виконання.

Таблиця 2.2.5.1.

Структура поточної кредиторської заборгованості ВАТ " Кузнецовський хлібозавод " за 2009-2010 роки

     Продовження табл. 2.2.5.1.

         Висновки: Під час здійснення аналізу кркдиторської заборгованості ВАТ " Кузнецовський хлібозавод " за 2009-2010 роки варто сказати що поточні зобовязання підпрємства у 2010 році збільшилися на 3606 тис.грн. в порівняні з 2009 роком, що оцінюється негативно для підприємства. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги у 2009 році становила 1764 грн. , а у 2010рці – 2680 тобто зросла на 916 тис.грн. що є негативною тенденцією. Причинами такого коливанння може бути нестійкий фінансовий стан підприємства а відповідно неспроможність погасити кредиторську заборгованість. 

2.2.6. Аналіз прибутковості  підприємства 

     Прибутковість підприємства оцінюється наявністю  і розмірами прибутку від основної реалізації та чистого прибутку, а  також показниками рентабельності.У ході аналізу з'ясовуються:величина чистого прибутку, на яку змінився рівень прибутку від реалізації; тенденції зміни цих показників та фактори, якими обумовлені виявлені зміни. Визначається структура джерел формування чистого прибутку у відсотках чистого доходу (виручки) від реалізації (таблиця 2.2.6.1 "Формування чистого прибутку").

         Для аналізу динаміки розміру прибутку підприємства з'ясовується вплив таких основних показників, як дохід (виручка) від реалізації, податок на додану вартість, акцизний збір, собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), а також фінансові результати від іншої операційної діяльності, здійснення позареалізаційних операцій тощо.