Зовнішньоторговельні угоди з купівлі-продажу послуг

Коефіцієнт  покриття розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов’язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань.

Коефіцієнт  швидкої ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних  засобів (грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов’язань підприємства. Він відображає платіжні можливості підприємства до сплати поточних зобов’язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

Коефіцієнт  абсолютної ліквідності розраховується як відношення грошових засобів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов’язань  та показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно.

Чистий оборотний капітал розраховується як різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов’язаннями. Його наявність та величина свідчать про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання та розширювати подальшу діяльність.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється за даними балансів підприємства, він характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів):

• коефіцієнта платоспроможності (автономії);
• коефіцієнта фінансування;
• коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами;
• коефіцієнта маневреності власного капіталу.

Коефіцієнт  платоспроможності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства, він показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.

Коефіцієнт  фінансування розраховується як співвідношення залучених та власних засобів  і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.

Коефіцієнт  забезпеченості власними оборотними засобами розраховується як відношення величини чистого оборотного капіталу до величини оборотних активів підприємства, він показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами.

Коефіцієнт  маневреності власного капіталу розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу і показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка – капіталізована.

Аналіз ділової  активності підприємства дає змогу  проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства.

Аналіз ділової  активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів):

• коефіцієнта оборотності активів;
• коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості;
• коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості;
• тривалості обертів дебіторської та кредиторської заборгованості;
• коефіцієнта оборотності матеріальних запасів;
• коефіцієнта оборотності основних засобів (фондовіддачі);
• коефіцієнта оборотності власного капіталу.

Коефіцієнт  оборотності активів обчислюється як відношення чистої виручки від  реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини підсумку балансу  підприємства, він характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення.

Коефіцієнт  оборотності дебіторської заборгованості розраховується як підношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості, він показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.

Коефіцієнт  оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості, він показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству.

Строк погашення  дебіторської та кредиторської заборгованостей  розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта  оборотності дебіторської або кредиторської  заборгованості підприємства, він показує середній період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства.

Коефіцієнт  оборотності матеріальних запасів  розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів, він характеризує швидкість реалізації товарно — матеріальних запасів підприємства.

Коефіцієнт  оборотності основних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів, він показує ефективність використання основних засобів підприємства.

Коефіцієнт  оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від  реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства, він показує ефективність використання власного капіталу підприємства.

Аналіз рентабельності підприємства дає змогу визначити  ефективність вкладення коштів у  підприємство та раціональність їхнього  використання.

Аналіз рентабельності підприємства здійснено шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів):

• коефіцієнта рентабельності активів;
• коефіцієнта рентабельності власного капіталу;
• коефіцієнта рентабельності діяльності;
• коефіцієнта рентабельності продукції.

Коефіцієнт  рентабельності активів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства.

Коефіцієнт  рентабельності власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладання коштів до даного підприємства.

Коефіцієнт  рентабельності діяльності розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) і характеризує ефективність господарської діяльності підприємства.

Коефіцієнт  рентабельності продукції розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) до витрат на її виробництво та збут і характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності.

Показник ефективності надання послуг розраховується за формулою:

Е=(Прибуток до оподаткування/ Повні витрати на експорт послуг)*100

За допомогою  цього показника можна прослідкувати, як в динаміці змінювалась ефективність.

2005: Е= (7605,1/ 29973,1)*100= 25,4

2006: Е= (11341,3/ 40940,8)*100= 27,7

2007: Е= (8509,5/ 54693,4)*100 = 15,6

2008: Е= (3155/ 73143)*100=4,3

Показник ефективності послуг у ЗАТ «КАПС «КИЙ АВІА»  протягом 2005 і 2006 років зростав, тобто ефективність надання послуг збільшувалася. Протягом 2007 и 2008 років ефективність різко знизилась, це пов’язано, насамперед, із світовою кризою. Авіакомпанії значною мірою залежать від зовнішніх факторів, таких як загальний стан економічної кон'юнктури, динаміка основних макроекономічних показників та рівня нестабільності економіки країни та світу взагалі. Протягом цього періоду знизилась кількість пасажирів, підвищилась ціна на авіаційне паливо. Ця ситуація є відображенням загальної економічної ситуації у світі, зокрема проблеми тотального скорочення обсягів пасажиро- та вантажоперевезень, зниження темпів розвитку, зменшення обороту тощо.

Розрахувавши  всі ці показники, можна зробити  висновки щодо фінансового-економічного стану підприємства та наскільки ефективним є укладання міжнародних угод з надання послуг.

 

Висновок  до розділу 1

 

 

1. Послуга - це будь-яка дія чи вигода, яка надається однією стороною іншій і на відміну від товару має специфічні, тільки їй притаманні характерні риси. До переліку таких особливостей можна віднести її незбереженість, уявність, зміну якості та ін. Послугу неможливо відокремити від її об’єкту і процесу надання, вона є результатом безпосередньої дії виробника і споживача та внутрішньої діяльності виробника із задоволення споживача. А надання послуг – це діяльність виробника, що необхідна для надання послуг. Послуги задовольняють найрізноманітніші потреби: суспільні, виробничі, особисті. Відповідно до різнобічного характеру задоволення потреб та особливостей функціонування послуги класифікуються за різними ознаками.

2. Нині міжнародний ринок послуг є надзвичайно динамічною сферою, яка відіграє значну роль в економічному розвитку багатьох країн світу. Такий важливий сегмент міжнародних торговельних відносин, не міг лишатись не врегульованим на світовому рівні.

В умовах глобалізації економіки діюча система регулювання ринку послуг функціонує на декількох рівнях, а саме: на національному, галузевому, регіональному і глобальному, для кожного з яких характерна наявність ряду специфічних організацій.

3. Одним з найбільш поширених видів договорів є договір про надання послуг. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ  ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ В УКРАЇНІ  НА ПРИКЛАДІ

ЗАТ «КИЇВСЬКЕ АГЕНТСТВО ПОВІТРЯНИХ СПОЛУЧЕНЬ «КИЙ АВІА»

 

 

 

1.1.Тенденції  розвитку міжнародної торгівлі послугами України

 

 

 

Торгівля послугами  відіграє особливу роль у міжнародній  економічній діяльності України. Особливості  участі України в міжнародній  торгівлі послугами в 90-х роках 20ст. та на початку 21 ст. традиційно зумовлюється тим, що вона до певної міри компенсувала негативне сальдо загального торгівельного балансу країни. Це відбувалось завдяки наявності таких особливо важливих для торгівлі послугами переваг міжнародної економічної діяльності, як сприятливе географічне розташування (в економічній термінології – транзитний статус), наявність відповідно до історичних традицій участі в міжнародній торгівлі розгалуженої транспортної інфраструктури рухомого складу. Цей транспортний потенціал , навіть з урахуванням його кризового стану на зламі століть, може, порівняно з переважною частиною економіки, розглядатись як достатньо потужне джерело валютних надходжень. Отже, можна відзначити, що позитивним явищем для України є порівняно значний розвиток сфери послуг. У послуг як виду економічної діяльності є низка об’єктивних переваг, які мають велике значення для трансформаційної економіки України [93].

У соціалістичному минулому Україна підтримувала зовнішньоекономічні  зв'язки з 123 країнами світу. З огляду на командно-адміністративну економіку  та монополію держави, на зовнішньоекономічну діяльність, основні рішення щодо розвитку міжнародної торгівлі України приймалися у Москві. 1400 підприємств України, що брали участь у зовнішньоекономічній діяльності, керувалися вказівками з гори.

Після здобуття Україною незалежності її інтеграція у світову економіку виявилася, як і слід було очікувати, болісною. Економіка України включилася у міжнародну торговельну гонку з позицій аутсайдера.

Таблиця 2.1

Експорт та імпорт  послуг України за 2006-2009 рр.

	2006		2007		2008		2009
	тис. дол.	у % до попер. періоду	тис. дол.	у % до попер. періоду	тис. дол.	у % до попер. періоду	тис. дол.	у % до попер. періоду
Експорт	7505,5	122,3	8989155,7	119,8	11741292,9	129,9	9520757,3	81,8
Імпорт	3812,4	129,8	4878259,2	131,2	6467956,7	129,9	5168803,6	79,9
Сальдо	3693,1		4110896,5		5273336,2		4351953,7