Зовнішньоторговельні угоди з купівлі-продажу послуг

Україна не є  новатором у правовому закріпленні договору про надання послуг. Цим шляхом пішли багато інших країн світу. Проте коріння цього правочину сягає ще римського класичного права, яке розробило договір найму послуг. За цим договором одна сторона (виконавець) приймала на себе зобов'язання виконати на користь іншої сторони (наймача) певні послуги, а наймач приймав на себе зобов'язання оплатити за ці послуги встановлену винагороду. Цей договір, на відміну від договорів про виконання робіт, метою якого було надання підрядчиком готового результату роботи, мав своїм предметом виконання окремих послуг.

За договором  про надання послуг виконавець зобов'язується виконати певні дії або здійснити  певну діяльність, які, як правило, не мають матеріального результату.

Перелік даних  договорів є надзвичайно великим, проте слід приділити увагу наступним:

- транспортні  договори (договір на перевезення), суть яких лежить в тому, що  одна сторона (перевізник, відправник) зобов'язується перемістити в  просторі груз (багаж) і/або пасажирів  з можливим наданням додаткових послуг;

- договір зберігання, по якому одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ,  яка передана їй іншою стороною, і повернути її в збереженні;

- договори страхування,  по яких одна сторона (страховик)  зобов'язується у разі настання певних подій (страхового випадку) виплатити іншій стороні (страхувальникові) або іншій особі, вказаній в договорі, грошову суму (страхову виплату), а страховик зобов'язується оплачувати страхові платежі і виконувати інші умови договору;

- договори довіреності, по якій одна сторона (повірений) зобов'язується здійснити від імені і за рахунок іншої сторони (довірителя) певні юридичні дії;

- договір позики, договір позики,  договір факторингу, договір поручительства, договір  комісії. Ці договори пов'язані з передачею в тимчасове користування грошових коштів або інших матеріальних  цінностей на основі терміновості і поворотності.

- договір про  надання туристичних послуг.

Існує корисний з аналітичної точки зору розподіл міжнародних угод про послуги  залежно від характеру поводження продавця і покупця послуг (табл.1.1).

Таблиця 1.1

Способи надання послуг залежно від характеру  поводження продавця та покупця

	Споживач не переміщується	Споживач переміщується
Виробник не переміщується	Транспорт, комп'ютерні й інформаційні послуги	Подорожі (туризм), освіта і медичні послуги
Виробник переміщується	Прямі іноземні інвестиції, тимчасова трудова міграція	Подорожі в  треті країни, організовані фірмами-нерезидентами

Джерело: [29]

 

Ця класифікація включає не тільки послуги в традиційному значенні, а й рух факторів виробництва, що є носіями цих послуг. Вона дозволяє виділити 4 типи угод, що укладаються між експортерами та імпортерами послуг. До них належать:

• угоди, у яких для надання послуги виробник рухається до споживача;

• угоди, у яких відбувається зворотній рух;

• угоди, у яких відбувається рух як продавця, так  і покупця;

• угоди, у яких виробник і споживач не змінюють свого  місцезнаходження.

Договір (або  контракт) про надання послуг укладається  між суб'єктами економічної діяльності, а також між ними і споживачами.

Договір повинен визначати  об'єм, умови і якість надання  послуг, порядок оплати і розрахунків, термін дії, права й обов'язки сторін, їх відповідальність за невиконання  чи невідповідне виконання умов договору. Договір укладається в письмовій формі, скріплюється печаткою і підписами сторін. Договір (контракт) між суб'єктами економічної діяльності і споживачами послуг вважається укладеним з моменту оплати вартості послуги.

Кожна із сторін має право  вимагати зміни чи розірвання договору в зв'язку з істотними змінами обставин, з яких сторони виходили при укладенні договору (див. Додаток Б).

 

 

1.4. Методичні підходи  до визначення ефективності міжнародних  угод з торгівлі послугами

 

 

Серцевину будь-якої економіки складає виробництво, діяльність різних економічних об'єктів в умовах ринку. Це можуть бути не тільки виробничі підприємства, але і різні організації з надання тих чи інших послуг населенню, суспільству, світу.

Діяльність господарських  об'єктів створює основу для споживання і збільшення національного багатства. Від того, наскільки ефективно працюють підприємства, який їх фінансовий стан, залежить здоров'я всієї економіки та індустріальна міць держави.

Як і будь-яка господарська одиниця, підприємство не може існувати у відриві від реальності, ізольовано від інших господарських суб'єктів. Так чи інакше, доводиться взаємодіяти з багатьма іншими підприємствами та організаціями для того, щоб робота підприємства була більш ефективною і приносила якомога більше вигоди.

Взаємодії відбуваються з  постачальниками, покупцями і т.п. Такі взаємозв'язки часто необхідно  підкріплювати різного роду документами, у яких будуть обговорені всі умови  угод. Для того, щоб угода відбулася  у визначений термін, з урахуванням  багатьох факторів, важливих і необхідних для обох сторін, щоб угода не завдала збитків господарської діяльності підприємства, всі умови фіксуються в спеціальних документах: договорах, контрактах.

Таким чином договори, контракти  і багато інших документів є важливою складовою діяльності організацій і грають величезну роль у сфері економіки, оскільки вони регламентують діяльність підприємств, порядок виконання зобов'язань сторін, що вступають у взаємодію. Від того наскільки якісно і уважно будуть складені документи, наскільки більш повно в ньому будуть відображені необхідні аспекти угоди, залежить подальше існування підприємства, успіх або неуспіх угоди і подальшого розвитку. Для складання договорів потрібно враховувати багато нюансів, якщо будь - які з них не будуть враховані і обговорені, то підприємство може понести великий збиток у результаті своєї діяльності.

Щоб оцінити  ефективність міжнародних угод, потрібно проаналізувати фінансово-економічний  стан підприємства. Основним джерелом інформації для фінансового аналізу є бухгалтерська (фінансова) звітність підприємства.

Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів [72]:

• оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни;
• аналіз фінансових результатів діяльності підприємства;
• аналіз ліквідності;
• аналіз ділової активності;
• аналіз платоспроможності (фінансової стійкості);
• аналіз рентабельності.

 

Аналіз фінансових коефіцієнтів ведеться за допомогою формул, представлених в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Показник	Формула розрахунку	Нормативне  значення
1	2	3
1.1.Аналіз майнового  стану підприємства
1.1.Коефіцієнт зносу  основних засобів	ф1р.032/ф1р.031	зменшення
1.2.Коефіцієнт оновлення  основних засобів	ф5р.260(гр.5)/ф1р.031(гр.4)	збільшення
1.3.Коефіцієнт вибуття  основних засобів	ф5р.260(гр.8)/ф1р.031(гр.3)	повинен бути менше ніж  коефіцієнт оновлення основних засобів
2.Аналіз ліквідності  підприємства
2.1.Коефіцієнт покриття	ф1р.260/ф1р.620	>1
2.2.Коефіцієнт швидкої  ліквідності	(ф1(р.260 - р.100 - р.110 - р.120 - р.130 - р.140))/ ф1р.620	0,6 - 0,8
2.3.Коефіцієнт абсолютної ліквідності	ф1(р.220 + р.230 + р.240)/ф1р.620	>0 збільшення
2.4.Чистий оборотний  капітал, тис.грн.	ф1(р.260 - р.620)	>0 збільшення
3.Аналіз платоспроможності  підприємства
3.1.Коефіцієнт платоспроможності  (автономії)	ф1р.380/ф1р.640	> 0,5
3.2.Коефіцієнт фінансування	ф1(р.430 + р.480 + р.620 + р.630)/ф1р.380	<1 зменшення
3.3.Коефіцієнт забезпеченості  власними оборотними засобами	ф1(р.260 - р.620)/ф1р.260	> 0,1
3.4.Коефіцієнт маневреності  власного капіталу	ф1(р.260 - р.620)/ф1р.380	>0 збільшення

 

 

 

 

 

 

Продовж. табл. 1.2

4.Аналіз ділової  активності підприємства
4.1.Коефіцієнт оборотності  активів	ф2р.035/ ф1р.280(гр.3) + р.280(гр.4)/2	збільшення
4.2.Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості	ф2р.035/ф1(S(р.520/р.600)гр.3 + S(р.520/р.600)гр.4)/2	збільшення
4.3.Коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості	ф2р.035/ ф1(S(р.150/р.210) гр.3 + S(р.150/р.210) гр.4)/2	збільшення
4.4.Строк погашення  дебіторської заборгованості, днів	тривалість періоду/коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	зменшення
4.5.Строк погашення  кредиторської заборгованості, днів	тривалість періоду/коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	зменшення
4.6.Коефіцієнт оборотності  матеріальних запасів	ф2 р.040/ф1(S(р.100/р.140) гр.3 + S (р.100/р.140) гр.4)/2	збільшення
4.7.Коефіцієнт оборотності  основних засобів (фондовіддача)	ф2 р.035/ф1(р.031(гр.3) + р.031(гр.4))/2	збільшення
4.8.Коефіцієнт оборотності  власного капіталу	ф2 р.035/ ф1(р.380 (гр.3) + р.380 (гр.4))/2	збільшення
5.Аналіз рентабельності підприємства
5.1.Коефіцієнт рентабельності  активів	ф2 р.220 або р.225/ ф1 р.280 (гр.3) + р.280 (гр.4))/2	>0 збільшення
5.2.Коефіцієнт рентабельності  власного капіталу	ф2 р.220 або р.225/ ф1 р.380 (гр.3) + р.380 (гр.4))/2	>0 збільшення
5.3.Коефіцієнт рентабельності  діяльності	ф2 р.220 або р.225/ ф2 р.035	>0 збільшення
5.4.Коефіцієнт рентабельності  продукції	ф2 р.100(або р.105) + 090 - 060/ ф2 (р.040+070+080)	>0 збільшення

          Примітки:

ф1 - "Баланс підприємства"; ф2 - "Звіт про фінансові результати"; ф5 - "Примітки до річної фінансової звітності"; S - сума

Джерело: [72]

Оцінка майнового  стану підприємства дає змогу  визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період, відслідкувати тенденції  їхньої зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.

Для оцінки майнового  стану підприємства розраховуються наступні показники (коефіцієнти), які  характеризують виробничий потенціал  підприємства:

• коефіцієнт зносу основних засобів;
• коефіцієнт оновлення основних засобів;
• коефіцієнт вибуття основних засобів.

Коефіцієнт  зносу основних засобів характеризує стан та ступінь зносу основних засобів  і розраховується як відношення суми зносу основних засобів до їхньої первісної вартості.

Коефіцієнт  оновлення основних засобів показує, яку частину від наявних на кінець звітного періоду становлять нові основні засоби, і розраховується як відношення первісної вартості основних засобів, що надійшли за звітний період, до первісної вартості основних засобів, наявних на балансі підприємства на кінець звітного періоду.

Коефіцієнт  вибуття основних засобів показує, яка частина основних засобів вибула за звітний період, та розраховується як відношення первісної вартості основних засобів, що вибули за звітний період, до первісної вартості основних засобів, наявних на балансі підприємства на початок звітного періоду.

Мета формування фінансових результатів діяльності підприємства - це визначення суми чистого  прибутку, який залишається в розпорядженні  підприємства.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства передбачає дослідження динаміки та структури фінансових результатів його діяльності, дає змогу визначити чинники, що вплинуть на формування величини чистого прибутку (збитку) підприємства.

Для цього виду аналізу використовуються такі показники:  виручка від реалізації продукції, ПДВ, акцизний збір, чистий доход від реалізації продукції, собівартість реалізованої продукції, валовий прибуток, інші операційні доходи, адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансовий результат від операційної діяльності (збитки чи прибуток), фінансові витрати, прибуток від реалізації продукції, фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (збитки чи прибуток), податок на прибуток від звичайної діяльності, фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток або збиток), чистий прибуток (збиток).

Аналіз ліквідності  підприємства дає змогу визначити  спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання.

Аналіз ліквідності  підприємства здійснюється шляхом розрахунку наступних показників (коефіцієнтів):

• коефіцієнта покриття;
• коефіцієнта швидкої ліквідності;
• коефіцієнта абсолютної ліквідності;
• чистого оборотного капіталу.