Шляхи підвищення ефективності організації звітності бюджетної установи

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Октября 2011 в 15:03, реферат

Краткое описание

Актуальність теми дослідження обумовлена виникненням проблем у процесі організації звітності у бюджетних установах, що пов’язані із реформуванням економічної системи України в цілому.
В умовах раціонального та економічно обґрунтованого використання бюджетних фінансових ресурсів тема контролю процесу роботи бюджетної установи є актуальною та цікавою. Сам по собi процес контролю багатогранний - такий, що охоплює всю дiяльнiсть установи, i вiд його ефективностi залежать якiсть та повнота досягнення цiлей.

Оглавление

ВСТУП 3
1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВІТНОСТІ БЮДЖЕТНИХ
УСТАНОВ 4
1.1 Сутність звітності 4
1.2 Класифікація звітності 9
2 ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВІТНОСТІ БЮДЖЕТНОЇ УСТАНОВИ В УКРАЇНІ
НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ 12
2.1 Складання і подання звітності бюджетними установами 12
2.2 Сучасні підходи організації звітності бюджетних установ,
її особливості та склад 14
3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇЇ ЗВІТНОСТІ
БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ 20
ВИСНОВОК 26
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ 27

Файлы: 1 файл

Організація звітності бюджетної установи.doc

— 170.50 Кб (Скачать)

      Для цього передбачається: розробити  першочергові та вдосконалити чинні  положення (стандарти) бухгалтерського обліку з метою їх гармонізації з основними принципами і вимогами міжнародних стандартів; переглянути первинні облікові документи, регістри бухгалтерського обліку та інші носії обліково-економічної інформації, що належать до уніфікованої системи бухгалтерської облікової та звітної документації.

      Планується  також підвищити рівень та якість навчання фахівців з бухгалтерського  обліку у вищих навчальних закладах і закладах післядипломної освіти.

      Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття обґрунтованих рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

      Для того щоб фінансова звітність  була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

       Ø підприємство (назву, організаційно-правову форму, місцезнаходження, короткий опис діяльності; назва органу управління, якому підпорядковується підприємство, або назва його материнської (холдингової) компанії та ін.);

      Ø дату звітності або звітного періоду. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого Положенням (стандартом), то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності;

      Ø валюту звітності й одиницю виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкрити причини цього і методи, які були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу;

      Ø облікову політику підприємства і її зміни (тобто принципів оцінки статей звітності, методів обліку щодо окремих статей звітності);

      Ø іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

      Для того щоб звітність була дійовим засобом управління і контролю, вона повинна відповідати всім вимогам, що ставляться до обліку. Вона має достовірно відображати ресурси підприємства, їх використання і фінансові результати діяльності. Показники звітності повинні бути об'єктивними, обгрунтовані перевіреними даними поточного обліку і підтверджені відповідними документами. Своєчасність складання і подання звітності — невід'ємна умова її корисності. Сама достовірна інформація втрачає своє значення, якщо вона надана користувачам несвоєчасно. Тому звітність повинна складатися і подаватися відповідним органам в строки, встановлені нормативними актами, які забезпечують ефективне її використання для управління і контролю.

      Вимога  повноти звітності означає повне  висвітлення всіх напрямів діяльності підприємства. Проте звітність має містити тільки корисну інформацію, без зайвої деталізації. Зайва деталізація ускладнює складання звітності й аналіз її показників, використання в управлінні. Тому державним і громадським органам забороняється вимагати, а підпорядкованим господарствам подавати звітність за незатвердженими формами.

      Звітність має бути простою, зрозумілою і загальнодоступною  для всіх заінтересованих користувачів інформації.

      Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку "Вимоги до фінансової звітності" встановлені такі вимоги до її якості:

      — дохідливість. Інформація, яка надається  у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації;

      — достовірність. Інформація, наведена у  фінансовій звітності, повинна бути достовірною, не містити помилок  та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності;

      — порівнянність. Фінансова звітність  повинна надавати можливість користувачам порівнювати: фінансові звіти підприємства за різні періоди і фінансові звіти різних підприємств. Таке порівняння дає змогу оцінити динаміку розвитку підприємства і його місце на ринку. Для забезпечення порівнянності у кожному фінансовому звіті необхідно наводити всю числову інформацію за попередній період способом, який дозволяє зіставляти її з даними за звітний період;

      — доречність. Фінансова звітність  повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

      Основними принципами, на яких ґрунтується бухгалтерський облік і фінансова звітність, є:

      - обачність — застосування в  бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

      - повне висвітлення — фінансова  звітність повинна містити всю  інформацію про фактичні та  потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

      - автономність — кожне підприємство  розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

      - послідовність — послідовне (із  року в рік) застосування підприємством  вибраної облікової політики, тобто  сукупності принципів, методів  і процедур, які використовуються  підприємством для складання і подання фінансової звітності.

      Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у примітках до фінансової звітності;

      - безперервність — оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

      - нарахування та відповідність  доходів і витрат — для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівнювати доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

      - превалювання сутності над формою — операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної норми. Так, взяті у фінансову оренду основні засоби відображаються в балансі орендаря, тобто по суті як власне майно, хоч за юридичною, формою вони не перейшли у власність орендаря, але ним фактично прийняті на себе всі ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на об'єкт оренди (лізингу);

      - історична (фактична) собівартість  — пріоритетною є оцінка активів  підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

      - єдиний грошовий вимірник —  вимірювання та узагальнення  всіх господарських операцій  підприємства у фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці. Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України;

      - періодичність — можливість розподілу  діяльності підприємства на певні  періоди часу з метою складання  фінансової звітності.

      Міністерства  та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній формі власності, і органи, які здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів складають і подають зведену фінансову звітність по всіх підприємствах, які входять до сфери їх управління. 
 
 
 
 

      ВИСНОВОК 

      Складання звітності в бюджетних установах покладається на бухгалтерію, яка є, як правило, самостійною службою і має свою структуру. Існують дві організаційні форми обліку в бюджетних установах: бухгалтерії при окремих установах і централізовані бухгалтерії. Самостійні бухгалтерії мають великі установи: вищі навчальні заклади, науково-дослідні інститути, лікарні тощо.

      Звітність має бути простою, зрозумілою і загальнодоступною  для всіх заінтересованих користувачів інформації.

      Складання звітності в бюджетних установах  завершує повний цикл бухгалтерської обробки даних, які накопичуються  в облікових реєстрах. 

      Перехід України до ринкових умов господарювання вимагає такої організації обліку, яка б забезпечувала учасників  ринку необхідною бухгалтерською інформацією, дозволяла власнику мати достовірні дані про власний майновий і фінансовий стан, результати діяльності відповідно до міжнародних стандартів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ 
 

1. Конституція  України

2. Закон України  “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 №996-ХІV.

3. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затв. наказом ГУДКУ, МФУ від 10.12.99 № 114. 
4. Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затв. наказом ГУДКУ, МФУ від 10.12.99 № 114. 
5. Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затв. наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 № 61.

6. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та документів, розрахунків та інших статей балансу, затв. наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 № 90.

7. Бюджетний  кодекс України

8. Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 250 с. 
9. Конєва Т.В. Опорний конспект з курсу “Бухгалтерський облік у бюджетних установах”. – К.: КНТЕУ, 2000. 
10. Матвеева В. Бюджетные организации: бухгалтерский учет и налогообложение. – Х.: Фактор, 2001. – 566 с.  
11. Облік у бюджетних установах: Навч. посібник / За ред. О.А. Заїнчковського, Т.М. Сторожук. – Ірпінь, Академія ДПС України, 2002. – 535 с. 
12. Свірко С.В. Бухгалтерський облік та прийняття рішень в бюджетних організаціях. – К.: КНЕУ, 2000. – 185 с. 
13. Ткаченко І. Т. Звітність бюджетних установ: Навч. посібник. 2-ге вид., допов. і переробл. — К.: КНЕУ, 2005. — 548 с.

14. Свірко С. В. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 380 с.

  1. Паламарчук В.О.”Фінансові підвалини держави “.Журнал “Фінанси України”, №2 , 1999 , стор.97-104.
  2. Поль Марі Годме “ Фінансове право “. Москва , “Прогрес “,1978,стор.315 – 343.

Информация о работе Шляхи підвищення ефективності організації звітності бюджетної установи