Ринок цінних паперів

     Національна депозитарна система має два  рівні: нижній – це зберігачі, які  ведуть рахунки власників цінних паперів, та реєстратори власників  іменних цінних паперів, і верхній  – це Національний депозитарій України  і регіональні депозитарії. Обслуговування обігу державних цінних паперів  здійснює НБУ.

     Учасники  Національної депозитарної системи  здійснюють такі види діяльності:

• Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів;
• Кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів;
• Зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітентів щодо випущених ними цінних паперів.

     Учасниками  Національної депозитарної системи є депозитарій, фондова біржа, зберігачі цінних паперів, які виступають засновниками депозитарію, реєстратори, учасники організаційно оформленого позабіржового ринку. Порядок та умови здійснення депозитарної діяльності учасниками Національної депозитарної системи встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

     Контроль  за діяльність Національної депозитарної системи здійснює Національна комісія  з цінних паперів та фондового  ринку, а також у межах своїх  повноважень – НБУ, Міністерство фінансів України та інші державні органи.

     Під інститутами-регуляторами розуміють  організації, що самостійно регулюються  і впорядковують відносини, які  існують між учасниками ринку  цінних паперів з приводу операцій з цінними паперами з метою  встановлення правил, стандартів, критеріїв  поведінки на ринку.

     За  допомогою інститутів регуляторів  держава здійснює регулювання ринкової взаємодії, контролює поведінку  емітентів і посередників, маючи  на меті підвищення ефективності, стандартності  і моральності ринкових відносин з цінними паперами.

     Найбільш  важливими інститутами-регуляторами є фондові біржі та асоціації  дилерів і брокерів з цінних паперів.

     Фондова біржа – акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію на цінні папери, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до Закону України  «Про цінні папери та фондову біржу», інших законодавчих актів, статуту  і правил фондової біржі. Фондову  біржу можуть створити не менше як 20 засновників – торгівці цінними  паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної та комісійної діяльності з цінними паперами за умови внесення ними до статутного фонду не менше 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

     Саморегулююча організація в Україні – це добровільне об’єднання професійних  учасників ринку цінних паперів, яке не має на меті одержання прибутку, а створене для захисту інтересів  своїх членів, інтересів власників  цінних паперів та інших учасників  ринку цінних паперів та зареєстроване  Національною комісією з цінних паперів  та фондового ринку. Саморегулююча  організація є безприбутковою організацією з правами юридичної особи, що діє згідно із законодавством України  та відповідним Положенням, має самостійний  баланс, рахунки в банках, печатку, штампи та бланки із своїм найменуванням. Саморегулююча організація створюється  в організаційно-правових формах, передбачених законодавством, діє на основі статуту, установчого договору, а також  правил цієї організації.

     Національна комісія з цінних паперів та фондового  ринку України надає Статус саморегулюючої організації тим організаціям та об’єднанням, які мають необхідні ресурси для виконання статутних зобов’язань саморегулюючої організації щодо: розробки і впровадження правил, стандартів та вимог до здійснення операцій на фондовому ринку, сертифікації фахівців фондового ринку, надання дозволів особам, які здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку у випадку делегування таких повноважень; збирання, узагальнення та аналізування статистичної інформації про професійну діяльність на фондовому ринку; впровадження кодексів поведінки, регламентів та правил здійснення операцій з цінними паперами; забезпечення своєчасного інформування учасників ринку про зміни внутрішніх процедур, правил діяльності та законодавства про цінні папери та всі зміни, що вносяться до нього.

     Метою діяльності саморегулюючої організації  є:

• Впровадження заходів щодо захисту клієнтів, учасників саморегулюючої організації та інших інвесторів, а також дотримання етичних норм і правил поведінки учасників саморегулюючої організації у їх взаєминах з клієнтами;
• Розроблення та контроль за дотриманням норм і правил поведінки, регламентів, правил здійснення операцій з цінними паперами, вимог до професійної кваліфікації фахівців – учасників саморегулюючої організації, уповноважених здійснювати операції з цінними паперами, та інших документів;
• Професійна підготовка та підвищення кваліфікації фахівців – учасників саморегулюючої організації, уповноважених здійснювати операції з цінними паперами;
• Інформування своїх фахівців щодо законодавства про цінні папери та про всі зміни, що вносяться до нього;
• Забезпечення високого професійного рівня діяльності учасників ринку цінних паперів;
• Впровадження ефективних механізмів розв’язання суперечок між учасниками саморегулюючої організації та їх клієнтами.

     Учасники  саморегулюючої організації не отримують  прибутків від її діяльності, їхнє майно та кошти формуються за рахунок  внесків її засновників та учасників, їх діяльності, пов’язаної з виконанням організацією своїх функцій, та інших  надходжень, не заборонених законодавством України. Майно та кошти цих організацій  спрямовуються на забезпечення досягнення мети організації та покриття витрат, пов’язаних з їхньою діяльністю.

     У формуванні і діяльності фондового  ринку значну роль відіграють спеціальні державні органи, які здійснюють регулювання  ринку цінних паперів.

     До  спеціальних державних органів  регулювання ринків цінних паперів  належать органи виконавчої влади, які  забезпечують виконання відповідних  законодавчих актів, здійснюють регулювання  ринкових відносин з цінними паперами, контролюють поведінку індивідуальних та інституційних учасників на ринку, а також здійснюють заходи спрямовані на захист інтересів інвесторів і  суспільних інтересів. В Україні  – це Національна комісія з  цінних паперів та фондового ринку. 

3. Правове регулювання  ринку цінних паперів

 

     Правове регулювання фондового ринку  України полягає у впорядкуванні  взаємодії та захисті інтересів  його учасників шляхом встановлення певних правил, критеріїв і стандартів стосовно відносин з приводу цінних паперів. Під цінними паперами тут  розуміються як грошові документи, визначені в Законі України "Про цінні папери і фондовий ринок", так і похідні від них - опціонні та інші термінові контракти.

     Згадані правила, критерії та стандарти є  обов'язковими для всіх без винятку  учасників фондового ринку. Порушення  правил, критеріїв або стандартів з боку окремих учасників створює  загрозу для існуючого порядку  на ринку, а відтак зачіпає інтереси інших учасників. У зв'язку з цим  до порушників можуть застосовуватися  заходи впливу та примусу.  

     Для того щоб мати характер правового, регулювання  фондового ринку повинно здійснюватися  на законних підставах. Це означає, що, по-перше, таке регулювання можуть здійснювати  лише ті державні органи та інститути, регулятивні повноваження яких закріплені в законі або підзаконних актах, по-друге, при здійсненні регулювання  державні органи та інститути-регулятори повинні діяти в межах своєї  компетенції і в рамках встановлених процедур.

     Основні законодавчо-правові акти наведені у таблиці 1.1. 

     Табл. 1.1 Законодавчі акти, що регулюють  ринок цінних паперів

Рік	Законодавчий  акт	Характеристика
2003 р.	Цивільний кодекс України	Містить главу 14 «Цінні папери», яка регулює лише загальні для всіх цінних паперів  питання
2011 р.	Господарський кодекс України	Містить норми, які визначають господарсько-правові  особливості цінних паперів
2008 р.	Закон України  «Про цінні папери та фондовий ринок»	Регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження  професійної діяльності на фондовому  ринку, з метою забезпечення відкритості  та ефективності функціонування фондового  ринку
1998 р.	Закон України  «Про Національну депозитарну систему  та особливості електронного обігу  цінних паперів в Україні»	Визначає правові  основи обігу цінних паперів у  Національній депозитарній системі  та особливості електронного обігу  цінних паперів в Україні
2001 р.	Закон України  «Про обіг векселів в Україні»	Визначає особливості  обігу векселів в Україні, який полягає  у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями  та виконанні вексельних зобов’язань  у господарській діяльності
1991 р.	Закон України  «Про господарські товариства»	Визначає поняття  і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а  також права і обов’язки їх учасників і засновників
2001 р.	Закон України  «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»	Визначає правові  та організаційні основи створення, діяльності та відповідальності суб’єктів  спільного інвестування, особливості  управління їх активами, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання активів, особливості розміщення та обігу цінних паперів інститутів спільного інвестування, порядок  та обсяг розкриття інформації інститутами  спільного інвестування з метою  залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів
1996 р.	Закон України  «Про Державне регулювання ринку  цінних паперів в Україні»	Визначає правові  засади державного регулювання ринку  цінних паперів та їх похідних в  Україні
1993 р.	Декрет Кабінету Міністрів «Про систему валютного  регулювання і валютного контролю»	Установлює  режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції  банків та інших фінансових установ  України в регулюванні валютних операцій, права й обов’язки суб’єктів  валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ 

2.1 Посередництво, пов’язане з випуском та обігом цінних паперів

     Посередницькою діяльністю у сфері випуску та обігу цінних паперів є підприємницька діяльність суб'єктів господарювання (торговці цінними паперами), для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності або яким така діяльність дозволена законом.

     Законом можуть передбачатися також інші види посередницької діяльності з цінними паперами.

     Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" зазначає, що професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому  ринку провадиться торговцями цінними  паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.

     Професійна  діяльність з торгівлі цінними паперами включає: брокерську діяльність; дилерську  діяльність; андерайтинг; діяльність з  управління цінними паперами.

     Торговець цінними паперами може провадити  дилерську діяльність, якщо має сплачений  грошима статутний капітал у розмірі не менше як 120 тис. гривень, брокерську діяльність та діяльність з управління цінними паперами - не менше як 300 тис. гривень, андерайтинг - не менше як 600 тис. гривень.

     У статутному капіталі торговця цінними  паперами частка іншого торговця не може перевищувати 10%. Торговцю цінними паперами забороняється перепродавати цінні папери власного випуску.

     Брокерська  діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи. Торговець цінними паперами може виступати поручителем або гарантом виконання зобов'язань перед третіми особами за договорами, що укладаються від імені клієнта такого торговця, отримуючи за це винагороду, що визначається договором торговця цінними паперами з клієнтом.

     Дилерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.

     Андерайтинг - розміщенн цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням від імені та за рахунок емітента. У разі публічного розміщення цінних паперів андерайтер може брати на себе зобов'язання за домовленістю з емітентом щодо гарантування продажу всіх цінних паперів емітента, що підлягають розміщенню, або їх частини. Якщо випуск цінних паперів публічно розміщується не в повному обсязі, андерайтер може здійснити повний або частковий викуп нереалізованих цінних паперів за визначеною в договорі фіксованою ціною на засадах комерційного представництва відповідно до взятих на себе зобов'язань. З метою організації публічного розміщення цінних паперів андерайтери можуть укладати між собою договір про спільну діяльність.