Перехiд до регульованого ринку

 

ЗМІСТ

Вступ
1.	Теоретичні основи кредитування банку
1.1.	Сутність кредитування, місто в економіці
1.2.	Функції кредиту
1.3.	Принципи кредитування
1.4	Форми (види) кредиту
2	Загальна характеристика видів кредитування Банком «Фінанси  та  Кредит»
2.1	Фізичні особи
2.3.	Кредитування юридичних осіб
3.	Питання вдосконалювання  організації й проведення кредитних операцій
3.1.	Особливості кредитування сучасної України
3.2.	Особливості кредитування Банком “Фінанси та Кредит”
Висновки
Список використаної літератури
Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

“Основою успішного проведення всіх економічних реформ є добрі функціонуючий устрій копійчаного обігу. Саме він дозволяє реалізувати взаємозв'язки між усіма учасниками й складовими частинами господарчого організму”

граф Честерфілд XVIII ст.

 

 

 

 

 

 

 У національній економіці зараз достатньо складний перехідний період. значне підвищення інфляції в порівнянні з передбаченою в бюджеті, що неминуче вплине на майбутній розвиток держави. У даний час багато підприємств на фоні негативних тенденцій в економіці зазнають значні труднощі у своєї операційній діяльності: зношені основні засоби, знизився об'єм оборотних коштів, відсутні можливості для розширення діяльності. Всі ці проблеми можуть вирішатися завдяки  кредиту, як правило, банківському. Безпосередньо, банки, - це центри де в основному починається й завершується ділове партнерство. Від чіткої, розумної діяльності банків залежить здоров'я економіки. Без розвинутої мережі банків, діючих саме на комерційній основі, прагнення до побудови реального й ефективного ринкового механізму затратитися лише побажанням.

Кредит відіграє важливу роль в економіці України, особливо в період становлення в ній ринкової інфраструктури та здійснення структурної перебудови народного господарства. Він сприяє прискоренню роздержавлення власності, допомагає швидкому перерозподілу грошових коштів, що дає можливість у стислі рядка здійснити переорієнтацію виробництва й оздоровити економіку. Враховуючи ті, що кредитування є однією з найголовніших функцій банків, ті річ піде саме про цей вид їх діяльності, а точніше - про види кредитів комерційних банків.

Позначка даної курсової роботи – характеристика видової структури кредитів комерційних банків, аналіз сучасного стану кредитування в Україні, пропозиції шляхів реформування системи надання кредитів комерційними банками фізичним i юридичним особам. Об`єкт дослідження – саме види кредитів, що надають комерцiйнi банки своїм клієнтам і які знаходять своє місце в кредитних портфелях банків України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              1.Теоретичні основи кредитування  банку

 

 

Банківські операції, які Банк має право здійснювати на підставі банківської ліцензії НБУ:

Залучення внесків (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

Відкриття і ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі перерахування грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів і зарахування засобів на них;

Розміщення привернутих засобів від свого імені, на своїх умовах і на свій риск;

Надання гарантій, поручительств і інших зобов'язань, що передбачають їх виконання в грошовій формі, від третіх осіб;

Придбання права вимоги виконання зобов'язань в грошовій формі за доставлені товари або одержані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів (факторинг);

Лізинг;

Послуги з відповідального зберігання і надання в оренду сейфів для зберігання цінностей і документів;

Випуск, покупка, продаж і обслуговування чеків, векселів і інших оборотних і платіжних інструментів;

Випуск банківських платіжних карток і виконання операцій з використанням цих карток;

Надання консультаційних і інформаційних послуг з банківських операцій;

Операції з валютними цінностями;

Ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті і клієнтів-нерезидентів в національній валюті України;

Ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів/нерезидентів) в іноземній валюті;

Ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) в національній валюті України;

Відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті і здійснення операцій по них;

Відкриття кореспондентських рахунків в банках (нерезидентах) в іноземній валюті і здійснення операцій по них;

Залучення і розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

Залучення і розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

Операції з банківськими металами на валютному ринку України;

Операції з банківськими металами на міжнародних ринках;

Емісія власних цінних паперів;

Операції покупки і продажі цінних паперів за дорученням клієнтів;

Здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

Здійснення інвестицій до статутних фондів і акцій інших юридичних осіб;

Перевезення валютних цінностей і інкасація грошових коштів;

Операції за дорученням клієнтів або від свого імені ;

Операції з інструментами грошового ринку;

Операції з інструментами, що базуються на обмінних курсах і відсотках;

Операції з фінансовими ф'ючерсами і опціонами;

Довірче управління засобами і цінними паперами за договорами з юридичними і фізичними лицями;

Депозитарна діяльність і діяльність по веденню реєстровласників іменних цінних паперів;

Депозитарна діяльність хранителя цінних паперів.

Банк пропонує корпоративним клієнтам   класичне кредитування під заставу відновлювані і не відновлювані кредитні лінії в різних валютах, мультивалютне кредитування, овердрафтне кредитування, програмне кредитування, торгове фінансування під гарантії Ексімбанку (США), довгострокове кредитування під інвестиції в нерухомість, кредитування шляхом авалювання векселів, вексельне кредитування, фінансування документарних операцій, кредитування зовнішньоекономічної діяльності.

Банк пропонує корпоративним клієнтам ряд цільових програм кредитування – “Устаткування в кредит”, “Сільськогосподарська техніка в кредит”, “Авто в кредит”.  

 

 

                 1.1    Сутність кредитування, місце в економіці.  

 Наявність товарного виробництва  й грошів об'єктивно зумовлює  існування та функціонування  кредиту. З розвитком товарного виробництва кредит стає обов'язковим атрибутом господарювання. Кредит спів діє закріпленню господарсько-фінансовій діяльності підприємства, так як він є необхідною умовою кругообігу виробничих фондів та фондів обертання в умовах розширеного відтворення, дає можливість безперервно здійснювати про це обертання й, як наслідок, сприяє виробництву й реалізації продукції. Виробництво продуктів як товарів означає, що в процесі відтворення відбувається відрив моменту відчуження товару від одержання копійчаного еквівалента, відносно відокремлення рухові грошової форми вартості від товарної форми, виконання грішми функції засобу платежу й виникають кредитні відносини. Якщо рух товарних потоків випереджає грошові, тоді споживачі матеріальних цінностей на момент їх оплати не мають достатніх грошових коштів, що може зупинити нормальний рух процесу відтворення. Коли ж рух грошових потоків випереджає товарні, ті в учасників виробничого процесу нагромаджуються тимчасово вільні грошові кошти. Виникає суперечність між безперервним вивільненням грошів у кругообігу обігових коштів і потребою в постійному використанні матеріальних і грошових ресурсів в інтересах прискорення процесу відтворення. Ця суперечність може бути усунена за допомогою кредиту, котрий дає можливість отримувати кредитоодержувачам грошові кошти, потрібні для оплати матеріальних цінностей та послуг, або придбати їх з розстрочкою платежу.     

 Отже, кредит є об’єктивною  вартісною категорією, складовою  частиною товарно-грошових відносин, а його необхідність викликана існуванням товарно-грошових відносин.

До цього часу в економiчнiй лiтературi немає єдиної думки щодо визначення сутi кредиту. Це пояснюється складнiстю економiчних вiдносин, що виникають з приводу кредиту.

Кредит - це економічні відносини, виникаючі при передачі вартості в натуральній або грошовій формі фізичними та юридичними особами в тимчасове користування іншим на качану платності й зворотності [9, с.243].

А вчений М.І. Савлук цей термін трактує по іншому. А саме, кредит - це суспільні відносини, що виникають між економічними суб'єктами у зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості)       [8, с.344].

На мій погляд, кредит - це надання грошів або товарів у борг із сплатою відсотків.   

Суб'єкт кредитної догоди - це учасник конкретних економiчних вiдносин з приводу надання позики. До них вiдносяться кредитор, позичальник, чи гарант поручитель. Учасником (суб'єктом) кредитної догоди можуть виступати як фiзичнi, так i юридичнi особини; резиденти та нерезиденти. У кредитних вiдносинах завжди бере частка не менше нiж двi сторони: позичальник i кредитор. Кредитор та позичальник утворюють елементи структури кредиту в тому випадку, якщо смороду протистоять один один як учасники кредитної догоди, яка вже вiдбулась.

Кредитором слiд вважати суб'єкт, що добровiльно надав кредит позичальнику за певних розумів. Кредитор у своїх iнтересах може визначати умови користування позикою, дуже часто ризикуючи. У свою чергу позичальник є стороною кредитних вiдносин, яка отримала кредит та зобов'язана його повернути, сплативши кредиторові вiдповiдну винагороду за його надання. З цього виходить, що позичальник не є власником коштiв, що надаються в позику, а виступає їх тимчасовим користувачем.

Таким чином, економiчнi обов'язки позичальника розширюються: вiн винний не тiльки забезпечити завершення обiгу позикових коштiв, але й використати запозиченi ресурси з метою отримання доходу, достатнього для повного розрахунку з кредитором й виплати йому позичкового відсотку. З цього виходить, що по вiдношенню до кредитора позичальник знаходиться в перелоговому положеннi, тому що використовує не свiй капiтал, а капiтал кредитора.

Суб'єктами кредитних вiдносин у сферi банкiвського кредиту виступають господарюючi органи, населення, держава i банки. Комерцiйнi банки можуть надавати кредити усiм су'єктам господарської дiяльностi незалежно вiд їх галузевої належностi, форм власностi, алі тiльки в разi наявностi у них реальних можливостей та правових форм забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати вiдсоткiв (комiсiйних) за користування кредитом.

2005 рік для банків пройшов  під неофіційним гаслом: “Споживчому  кредитуванню - бути!” Об'єми споживчого  кредитування за 1 рік виросли  на 65%! У багатьох банках були  розвинені спеціалізовані програми, як ті: “Побутова техніка в розстрочку”, “Автомобіль у кредит”, “Житло в кредит”, “Відпочинок у кредит”. Алі, забігаючи наперед, відмічу, що банки не дуже люблять цей вид споживчого кредитування через надмірно високий ризик неповернення кредиту. Зараз структура споживчого кредитування в Україні в цілому така: кредитування на термінові споживи (наприклад, ремонт в оселі) - 50%, кредитування на придбання товарів довгострокового використання - 30%, автокредитування - 10%, кредитування на придбання житла - 5%, та інші види кредитів - 5%. 2005 рік характеризується значним збільшенням капіталу “великих” банків, оскільки в 2004 році були численні порушення, щодо перевищення кредитного портфелю банку у відношенні до статутного капіталу. Також дуже можлива тенденція злиття середніх та маленьких банків, оскільки на ринку зараз чітко виділяються 20 - 25 банків-лідерів, з якими маленькими чинностями конкурувати буде дуже важко, тому консолідація капіталу не тільки можлива, але й виявляється єдиною мірою, яка буде здібна протистояти атакам на ринок “великих” банків (“АВАЛЬ”, “ПРИВАТБАНК”, “Промінвестбанк”, “ПУМБ”, “Фінанси та Кредит” та інші). Зараз ця міра буде дуже своєчасна, у період “легені трансу” на банківську ринку, коли багато з їх припинили програми кредитування, або з недостатнього розміру статутного капіталу, або з заподій недостатньої забезпеченості пасивами. Виходити на міжбанківський ресурсний ринок після листопаду 2004 долі, коли ставки на ресурси в національній валюті по кредиту “овернайт” досягали 60-80% річних, банки не поспішають, бо віддають переваги більш “надійним” коштам - залученим від населення та юридичних осіб на депозитні рахунки. Ще одна цікава деталь: у зв'язку зі стабільністю долару Сполучених Штатів Америки (США), та навіть зниженню його курсу відносно гривні 2005 рік, скоріш за всі буде долею кредитування в іноземній валюті, зокрема в доларі США. Процентна ставка по кредиту в іноземній валюті значно нижча, нім у національній (у гривні в середньому 21 - 23% річних, а в доларі - 13 - 15% річних), тому для клієнта значно вигідніше використовувати долар, ніж національну валюту, при тому, що курсові коливання долару незначні та збитки від курсової різниці не трапляться. З євро ситуація трохи інша: непередбаченість цієї валюти примушує більшість потенційних кредиторів відноситися до неї з недовірою, що ще й підтверджується слабкою динамікою приросту депозитного портфелю банків у цій валюті.

Кредитні операції - це найбільш доходна стаття банківського бізнесу. За рахунок доходів від кредитування формуються питома ваги чистого прибутку, яка відраховується в резервні фонди та на виплату дивідендів акціонерам банку. Як вже було відмічено, кошти банку формуються за рахунок залишків на поточних, строкових та інших рахунках, за рахунок міжбанківського кредиту, коштів залучених банком від випуску боргових цінних паперів тощо.