Пенсионная система Украины

Зміст

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Україна вступила в ХХІ  століття маючи багато проблем соціального  характеру. Одна з найгостріших –  це пенсійне забезпечення. Успадкована  від командно-адміністративної економіки  нинішня пенсійна система України  не здатна захистити людей похилого віку від бідності. Вона не забезпечує відповідні розміри пенсії для більшості громадян і створює умови для пільгового пенсійного забезпечення значній кількості пенсіонерів. Відсутність пенсійної культури, соціальної справедливості, надійних фінансових механізмів, що дають змогу забезпечити кошти на старість, – характерні ознаки вітчизняної пенсійної системи. Тому проведення пенсійної реформи стає необхідним явищем для вирішення як сьогоднішніх проблем, так і для запобігання погіршенню ситуації у майбутньому.

У зв'язку з цим потребують подальшого поглиблення і доповнення теоретичні та методичні положення, пов'язані з реформуванням пенсійного забезпечення та вдосконаленням системи управління Пенсійним фондом України. Українськими вченими, законодавцями і практиками розробляються заходи, спрямовані на створення нової системи пенсійного забезпечення, на пом'якшення негативних наслідків зниження рівня життя пенсіонерів, компенсацію втрат найменш забезпечених верств населення. Значний внесок в дослідження цих проблем внесли Б. Зайчук, Б. Є. Надточій, О. Ф. Новикова, С. В. Тютюнникова, П. П. Овчаренко, В. Яценко. Особливий інтерес становлять роботи, в яких аналізуються перспективи розвитку пенсійної системи в Україні.

Важливість та необхідність поглиблення теоретичних та методичних основ управління процесами реформування старої та послідовного формування нової системи пенсійного забезпечення, а також управління процесами функціонування Пенсійного фонду України зумовили актуальність теми, обраної для написання даної роботи.

Метою дослідження даної роботи є розробка теоретичних підходів і практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління процесом формування й функціонування Пенсійного фонду України в умовах ринкових перетворень.

Об'єктом  дослідження є процеси організації управління пенсійною системою України. Предметом дослідження є економічні процеси, що обумовлюють удосконалення функцій державних та недержавних пенсійних фондів в умовах ринкових перетворень.

При написанні даної  роботи було поставлено наступні завдання:

1. розкрити теоретичні основи пенсійного забезпечення, а саме:
• визначити роль та призначення Пенсійного фонду в системі соціального страхування;
• дослідити порядок формування та напрямки використання коштів Пенсійного фонду;
• вивчити досвід зарубіжних країн пенсійного забезпечення громадян;
2. охарактеризувати систему пенсійного забезпечення України, зокрема:
• проаналізувати особливості становлення та розвитку системи пенсійного забезпечення, визначити сутність пенсійної реформи;
• здійснити аналіз джерел надходження коштів до бюджету Пенсійного фонду на напрямків використання;
• вивчити основні проблеми та недоліки солідарної системи пенсійного страхування;
3. визначити перспективи розвитку пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до поставлених  завдань побудовано і структуру даної курсової роботи, яка включає вступ, три розділи, висновки та список використаної літератури.

Інформаційну базу роботи складають законодавчі та нормативні акти України, вітчизняні та закордонні навчальні та методичні видання з даної теми, матеріали періодичної літератури, статистичні дані, матеріали всесвітньої мережі Internet.

 

Розділ 1. Теоретичні основи пенсійного забезпечення

1.1. Роль та призначення Пенсійного  фонду в системі соціального  страхування

 

Ще п’ятнадцять років  тому словосполучення „пенсійний фонд” практично нічого не говорило більшості громадян нашої країни. Між тим протягом багатьох десятиріч це поняття добре відоме громадянам практично всіх держав, де існує пенсійне забезпечення. Це багатофункціональні соціально-економічні структури, що відіграють важливу роль в житті суспільства в цілому і кожного громадянина зокрема [9, с. 50].

Пенсійний фонд України є однією із найважливіших ланок фінансової системи. Соціально-економічну сутність його як позабюджетного фонду можна визначити як сукупність фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні центральних або місцевих органів влади і мають цільове призначення. Згідно зі статтею 1 Положення „Про Пенсійний фонд України”, Пенсійний фонд є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів. Пенсійний фонд здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення. Він є економічною гарантією реалізації конституційного права громадян на матеріальне забезпечення у випадку настання пенсійної непрацездатності.

Впродовж усього періоду існування та розвитку державної пенсійної системи правовий статус Пенсійного фонду зазнавав істотних змін. Вони, як правило, стосувалися не цільового призначення фонду, а його організаційно-правової форми. За умов здійснення пенсійного страхування як невід'ємного елементу податкової політики держави Пенсійний фонд був структурною одиницею Державного бюджету (до 1992 року). Процес переходу України до ринкових відносин та поява нових форм власності призвели до його законодавчо закріпленого уособлення та відокремлення від державного бюджету. Проте невдовзі Положенням „Про Пенсійний фонд України” він був знову включений до Державного бюджету. Наявність об'єктивних (економічна криза в державі) та суб'єктивних (перерозподіл коштів Державного бюджету на фінансування різних потреб державного характеру не на користь пенсійного забезпечення громадян) факторів підтвердила необхідність фінансової автономності Пенсійного фонду. Тому Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” було закріплене положення про те, що Пенсійний фонд не включається до Державного бюджету України (ст. 3) [16, с. 149].

За Законам України „Про систему оподаткування” Пенсійний фонд України належить до державних цільових фондів, а встановлені до нього платежі — до загальнодержавних обов'язкових платежів (ст. 2.14). Зважаючи на це, збір на обов'язкове соціальне страхування класифікується як збір у державний позабюджетний цільовий фонд.

Пенсійний фонд України є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення [6, с. 132].

Основними завданнями Пенсійного фонду України є [7, с. 181]:

1. забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до законів України;
2. збір і акумуляція внесків, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомоги;
3. розширене відновлення засобів Пенсійного фонду України на основі принципів самофінансування;
4. участь у фінансуванні програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій населення й у страхуванні здоров'я пенсіонерів через страхові компанії;
5. організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення;
6. контроль за своєчасним надходженням страхових внесків у даний фонд;
7. контроль за правильним використанням засобів фонду;
8. участь у підготовці пропозицій до державних програм соціального розвитку;
9. участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на вдосконалення системи пенсійного забезпечення і порядку підвищення розміру пенсій у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін і ін.

Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього  завдань [6, с. 132-133]:

• організовує та контролює роботу органів Пенсійного фонду;
• розробляє проект бюджету Пенсійного фонду та складає звіт про його виконання;
• разом з Фондом соціального страхування розробляє і після його погодження з Міністерством фінансів України, Міністерством праці та соціальної політики України подає на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо запровадження тарифів обов'язкових внесків на державне соціальне страхування з урахуванням витрат на виплату пенсій, допомог та інших виплат, що провадяться за рахунок коштів соціального страхування;
• бере участь у підготовці пропозицій щодо удосконалення законодавства про соціальне страхування, в тому числі про пенсійне забезпечення, а також у розробленні проектів нормативних актів з цих питань;
• видає у межах своєї компетенції положення, інструкції, роз'яснення, методичні рекомендації з питань обліку платників зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, обчислення та сплати цих внесків, порядку використання й обліку коштів Пенсійного фонду;
• забезпечує діяльність органів Пенсійного фонду, проводить ревізії та перевірки їхньої роботи, за результатами якої вживає необхідних заходів;
• організовує професійну підготовку та підвищення кваліфікації працівників органів Пенсійного фонду, узагальнює та поширює прогресивні форми і методи роботи;
• забезпечує розроблення та впровадження автоматизованих робочих місць, автоматизовану обробку інформації в системі Пенсійного фонду;
• організовує роботу, спрямовану на створення єдиного державного банку даних про платників коштів на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду;
• взаємодіє у питаннях, що належать до його компетенції, з міністерствами, відомствами, іншими органами державної виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями;
• здійснює виплату пенсій громадянам України, які переїхали на постійне проживання за кордон, а також іноземним громадянам, які постійно проживають в Україні.

Пенсійний фонд України  є юридичною особою, має самостійний  баланс, рахунки (в тому числі валютний) в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України  та своїм найменуванням. Діяльність його спрямовується та координуються Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України, нагромадивши фінансові ресурси, може відігравати у фінансових системах, і особливо на ринку цінних паперів, досить значну роль. Маючи довгострокові  кредити, Пенсійний фонд здатний вкладати капітал у довгострокові активи. Зазвичай фонд не проводить експертизи прибутковості приватних проектів і проектів кредитування фірм, що потребують кредитних ресурсів, а покладається на комерційні банки як об'єкт вкладення капіталу, вміщуючи свої активи на депозитах банку, або знаходить рівень доходу, вищий, ніж доступний їм на депозитах банку, вкладаючи капітал безпосередньо у ринкові цінні папери – від урядових іпотечних (тобто забезпечених нерухомістю) облігацій до облігацій корпорацій і звичайних акцій.

Пенсійні фонди таким чином можуть забезпечити високу консолідацію інвестиційних джерел, здатних стимулювати розвиток ринку цінних паперів, і сприяти виникненню нових фінансових інструментів.

 

1.2. Порядок формування  та напрямки використання коштів Пенсійного фонду

 

Основним  джерелом наповнення солідарної пенсійної  системи є власні надходження  Пенсійного фонду України, які включають:

1. Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (крім частини внесків, що з часом буде спрямовуватися до Накопичувального фонду). Це, зокрема:
• надходження обов'язкових внесків підприємств, установ і організацій та обов'язкових внесків громадян, які визначаються із скорегованого фонду оплати праці (з урахуванням чинних норм щодо ненарахування страхового збору із заробітної плати, більшої за величину семи середніх заробітних плат, що склалася в попередньому календарному році) і тарифу відрахувань на рівні, встановленому чинним законодавством України;
• надходження коштів від платників, які працюють у галузі сільського господарства, що розраховуються, виходячи з фонду оплати праці працівників цієї галузі та з урахуванням тарифу, визначеного чинним законодавством, і надходження фіксованого сільськогосподарського податку;
• надходження обов'язкових внесків від платників, які обрали спрощену систему оподаткування, що розраховуються, виходячи з фонду оплати праці працівників цієї системи оподаткування і тарифу відрахувань, встановленого чинним законодавством;
• надходження обов'язкових внесків із сум допомоги по тимчасовій непрацездатності, які розраховують, виходячи з обсягу виплаченої суми цієї допомоги і тарифу, визначеного чинним законодавством України.
2. Суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до чинного законодавства України до юридичних і фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків і використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до законодавства на посадових осіб і громадян за ці порушення, та інші надходження відповідно до законодавства. Це, зокрема:
• надходження коштів з відшкодування пільгових пенсій, від сплати штрафних санкцій і пені;
• надходження коштів на погашення заборгованості Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України;
• кошти банків за користування тимчасово вільними коштами Пенсійного фонду, які визначаються з урахуванням обсягів залишків коштів на поточних рахунках і ставки рефінансування Національного банку України;
• надходження коштів на виплату різниці в пенсійному забезпеченні наукових працівників, що відшкодовується за рахунок небюджетних підприємств га установ, які розраховуються, виходячи з фактичних сум нарахування підприємствам відшкодування цих виплат, враховуючи їх платоспроможність;
• надходження коштів від підприємств на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій працівникам, зайнятим на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за списком № 1, які розраховуються у розмірі, встановленому чинним законодавством, від річної суми видатків на виплату пенсій цій категорії пенсіонерів;
• надходження коштів на виплату пенсій іноземним пенсіонерам, які проживають на території України, що визначаються з урахуванням видатків з цих виплат, передбачених у видатковій частині бюджету.
3. Благодійні внески юридичних і фізичних осіб.
4. Добровільні внески.
5. Інвестиційний дохід від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах після створення зазначеного резерву.

Дохідна частина бюджету  Пенсійного фонду враховує також  надходження коштів державного бюджету  та цільових фондів, що перераховуються  до Пенсійного фонду у випадках, передбачених Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та згідно із Законом України про державний бюджет на відповідний рік. Зокрема:

1. Асигнування зі спеціального фонду Державного бюджету України (додаткові ставки) на фінансування пенсійних програм. Це надходження від збору з операцій купівлі-продажу валюти, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), при відчуженні легкових автомобілів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна та послуг операторів стільникового рухомого зв'язку. Обсяги цих надходжень визначаються з урахуванням тенденції надходжень у минулому періоді.
2. Кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття, які враховуються на рівні видатків на ці виплати, передбачених у видатковій частині бюджету.

Кошти Пенсійного фонду  зараховуються на єдиний рахунок  Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку.

Видатки бюджету  Пенсійного фонду України розраховують, виходячи з чисельності одержувачів виплат, розміру виплати, яка склалася за попередній період, за кожною бюджетною програмою, а також з урахуванням індексації відповідно до чинного законодавства.

Видатки бюджету Пенсійного фонду  формуються відповідно до програм, які визначають цілі та спрямування коштів.

Пенсійний фонд виплачує не тільки пенсії, а й соціальну допомогу, перелік видів якої дуже широкий. За більшість платежів, здійснюваних ним, першочергову відповідальність несуть інші організації, такі як: держава, органи місцевої влади, інші соціальні фонди або підприємства. Пенсійний фонд лише виконує роль платіжного агента, і за ці платежі має отримувати в повному обсязі відшкодування з урахуванням витрат на доставку пенсій та допомог. Окрім цього, багато видів платежів відносяться до соціальних виплат, які не повинні виплачуватись за рахунок пенсійних внесків працедавців і працівників. Виплата цих соціальних платежів збільшує розмір недоїмки, в пенсійній системі [16, с. 165].

Відповідно до діючого законодавства кошти Пенсійного фонду України спрямовуються на [4, ст. 9]:

1. фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України;
2. оплату послуг з виплати та доставки пенсій;
3. формування резерву коштів Пенсійного фонду України;
4. погашення банківських кредитів та відсотків за їх використання;
5. створення та функціонування системи персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування;
6. утримання центрального апарату та органів Пенсійного фонду України, розвиток їх матеріально-технічної бази;
7. організацію роз'яснювальної роботи серед населення та здійснення інших заходів відповідно до завдань Пенсійного фонду України.