Оцінки фінансового стану ПриватБанку

3) забезпечення  фінансової стійкості комерційних  банків, подальше функціо-нування банківського сектору, перехід від екстенсивної до інтенсивної фази його розвитку неможливе без активізації зв’язків банківського і виробничого секторів економіки [12, c.148].

Під час світової фінансової кризи та в посткризовий період основні принципи забезпечення фінансової стійкості комерційних банків в Україні були порушені, що пов’язано з кумулятивним ефектом дії ряду негативних чинників, які нагрома-джувалися впродовж тривалого часу і вплив яких посилився в період загострення кризових явищ на світових фінансових ринках. Серед цих чинників слід виділити такі:

а) порівняно  низький рівень капіталізації банків, що не забезпечує належним чином їхню фінансову стійкість;

б) високий рівень залежності ресурсної бази від зовнішніх  запозичень, що також є істотним фактором загрози фінансової стійкості банків з огляду на обме-ження зовнішнього фінансування їх діяльності та ускладнення умов доступу на міжнародні ринки позичкових капіталів;

в) низька якість банківських активів, що визначається зростанням обсягів проблемної заборгованості у структурі кредитного портфеля;

г) значна частка іноземного капіталу у структурі  капіталу банківської сис-теми України.

Крім того, недовіра до банківської системи, масове вилучення  коштів і спря-мування їх за відсутності реальних альтернатив для інвестування на внутрішній валютний ринок, у свою чергу, спричинили знецінення національної грошової одиниці стосовно іноземної валюти внаслідок ажіотажного підвищення попиту на останню та ще більше погіршили фінансовий стан вітчизняних комерційних банків [4, с.167].

За таких умов виникла необхідність реформування банківської системи України та покращення фінансової стійкості банків, що в найближчій перспективі буде пов’язано з виконанням низки завдань:

− зміцнення  стійкості банківської системи, що унеможливлює виникнення системних банківських криз;

− посилення  взаємодії комерційних банків з  реальним сектором економіки;

− підвищення рівня  капіталізації більшості комерційних  банків;

− підвищення якості реалізації банківським сектором функцій  по акумуляції заощаджень населення і підприємств і їх трансформації в кредити і інвестиції;

− відновлення  і зміцнення довіри до російської банківської системи з боку інвесторів, у тому числі іноземних, і вкладників, в першу чергу, населення;

− запобігання  використанню банківської системи для цілей недобросовісної комерційної політики [29, с 126].

Для забезпечення виконання вищезазначених завдань, на нашу думку, слід вжити низку заходів, що дозволять стабілізувати ситуацію у банківському секторі та підвищити  фінансову стійкість комерційних банків, а саме:

1) стабілізація  національну валюту шляхом: запровадження  на певний період дії валютного  коридору як такого режиму  курсоутворення, який би надавав  чіткий сигнал усім економічним  агентам про тверді наміри  центрального банку обмежити діапазон коливання обмінного курсу; вжиття певних обмежувальних заходів щодо збільшення пропозиції іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку і скорочення попиту на неї; зниження рівня доларизації вітчизняної економіки, адже підрив довіри до національної грошової одиниці зумовлений передусім виконанням грошових функцій на території нашої країни іноземною валютою – доларом США (частково – євро).

2) стабілізація  банківської системи, що забезпечується  шляхом: гарантування збереження  вкладів у банківських установах;  контролю за цільовим використанням  кредитів рефінансування; обмеження  боргового тиску на позичальників;  надання гарантій за міжбанківськими кредитами; формування системи моніторингу за появою ознак нестабільності; рекапіталізації банків; поліпшення управління ризиками тощо.

3) удосконалення  нормативно правового поля діяльності  банківських установ через внесення  змін до законодавчої бази  в частині систематизації обов’язкових економічних нормативів, що дасть змогу підвищити ефективність банківського регулювання та нагляду [12, c.10].

4) активізація  процесів реорганізації і реструктуризації  банків, як засобу зміцнення їх  фінансової стійкості, а також виходячи з критеріїв економічної ефективності банків-правонаступників, законодавче врегулювання стимулюючих заходів, зокрема зменшення капіталу проблемного банку, що приєднується до фінансово стійкого, на суму безнадійних та сумнівних до повернення боргів.

5) запровадження  податкового стимулювання банківської  діяльності шляхом: диференціації  ставки податку на прибуток, зокрема,  підвищити її на прибуток, одержаний  від посередницьких операцій  на фондовому та валютному  ринках і знизити ставку за  прибутком, одержаним від наданих у виробничу сферу довгострокових кредитів, що сприятиме активізації інвестиційного процесу і відродженню національного виробництва; розширення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок відновлення режиму оподаткування сум дооцінки іноземної валюти і упорядкування практики створення страхових резервів за активними операціями; удосконалення оподаткування ПДВ через запровадження оподаткування операцій з купівлі-продажу за ініціативою банку іноземних валют та цінних паперів, що дасть змогу стримувати зростання ризикованості цих операцій, а також встановлення пільгового оподаткування лізингових операцій, що сприятиме заохоченню інвестицій в реальний сектор економіки [12, c.11].

Таким чином, запропонована  система заходів по підтримці стійкого стану вітчизняних комерційних банків, своєчасної нейтралізації і запобігання розвитку дестабілізуючих тенденцій, направлена на створення передумов економічної стійкості і стабільного розвитку банківської системи України.

Важливим напрямом вдосконалення діяльності банківської системи країни, підвищення її стабільності, на наш погляд, є подальша розробка теорії і практики аналізу фінансового стану комерційних банків за такими напрямками:

— розробка НБУ єдиної методики рейтингової системи оцінки банків, узгодженої з представниками комерційних банків;

— створення «регіональних» методик аналізу фінансового стану комер-ційних банків установами БУ з метою повнішої і точної оцінки їх діяльності з врахуванням кон’юнктури і осбливостей місцевого ринку;

— повна і всеохоплююча автоматизація і комп’ютеризація аналізу фінан-сового стану комерційного банку, створення і вдосконалення існуючого програм-ного забезпечення для оцінки результатів роботи банку.

Отже, аналіз фінансового стану комерційних банків має для українських банкірів особливе значення в умовах загальної політичної, економічної і соціа-льної нестабільності. Аналіз фінансового стану комерційного банку проводиться двома шляхами: з позицій зовнішнього і внутрішнього аудиту. Тому слід дбати про високий професійний рівень і об’єктивність таких перевірок.

В світі не існує єдиного підходу до проведення такої роботи, але необхідність і доцільність аналізу фінансового стану комерціійного банку не викликає сумнівів навіть у скептиків. Саме тому необхідно консолідувати зусилля всіх зацікавлених сторін по створенню і широкому застосуванню на практиці методик НБУ по рейтинговій оцінці фінвнсового стану комерційних банків і вдосконалення вже існуючих підходів до аналізу їх діяльності.

ВИСНОВКИ

Розглядаючи таку цікаву і складну тему у банківській діяльності, як оцінка фінансового стану комерційного банку, у курсовій  роботі я намагалась вивчити і проаналізувати теоретичні аспекти і прослідкувати їх практичне застосування у діяльності «ПриватБанку» і було зроблено такі висновки:

1. Фінансовий стан банку - це комплексне поняття, яке відображає сис-тему показників, які характеризують наявність, розміщення і використання фінан-сових ресурсів. Фінансовий стан визначає місце комерційного банку в еконо-мічному середовищі та наскільки ефективними та без ризиковими можуть бути ділові відносини з ним інших комерційних банків, вкладників та ін. За допомогою аналізу фінансового стану можна виявити тенденції діяльності, звернути увагу на слабкі місця і посилити розвиток ефективних напрямів роботи. Тож оцінка фінансового стану є потрібною як для керівництва банку,щоб знати результати своєї роботи, так і для клієнта чи партнера, щоб знати свого контрагента.

2. За допомогою  методик розрахунку показників  фінансового стану комерційного банку, дається оцінка його економічного і фінансового стану (фіна-нсової стабільності, платоспроможності й ліквідності),наводяться суми виявлених резервів і рекомендації щодо мобілізації цих резервів для перспективного роз-витку комерційного стану.

3. Результати  проведеного аналізу дотримання  банком установлених економі-  них нормативів регулювання його  діяльності характеризують стан  фінансової ста-більності банку,  його платоспроможності й ліквідності,  але вони не розкривають причин, які впливають на зміни цих нормативів, отже і на фінансові стан банку. Через це і використовують розрахунок таких показників як рентабельність, ліквідність та платоспроможність.

4. Комерційний банк ПриватБанк є лідером банківського ринку країни і найбільшим банком з вітчизняним капіталом. Значення основних показників ПриватБанку за даними Асоціації українських банків станом на 01.11.2010 р.(див. Додаток А). Станом на 1 січня 2011 року розмір чистих активів ПриватБанку складає 86066131 грн. Статутний фонд банку складає 7810866 грн., Власний капітал - 10270719 грн. Чистий прибуток ПриватБанку за підсумками 2010 року склала 1050489 грн.

5. У 2010 році, в порівнянні з попередніми роками, внаслідок вжитих заходів із збільшення операційних доходів та мінімізації операційних витрат, банк значно підвищив свою ефективність. Разом із цим він досить динамічно розви-вався і нарощував об’єм активних операцій, задовольняючи потреби клієнтів в якісному банківському та фінансовому обслуговуванні. Фінансовий результат банку збільшувався на протязі чотирьох звітних років.

6.Темп приросту  загальних активів 2010 року до 2006 року склав 235,84%, темп приросту  загальних зобов'язань — 233,10% , а темп приросту власного  капіталу — 261,28%. Як бачимо, темпи  приросту власного капіталу перевищує  темпи приросту активів та зобов’язань банку, що відповідно є характерною ознакою банківської системи в цілому.

Аналіз структури  активів дозволив зробити висновок про  низьку диверсифікацію напрямків  розміщення коштів, концентрацію кредитних  ризиків: в активах банку: у активах найбільшу питому вагу займає кредитний портфель.

Як бачимо, кредитування є провідним напрямком розміщення коштів, що в принциці притаманне всій банківській системі України, частка  кредитного портфеля у сукупних активах  якої складає 212,59%, тобто частка кредитів в активах «ПриватБанку» є середньоринковою.

7. Аналізуючи  ресурси «ПриватБанку», ми бачимо, що в  пасивах збільшення  валюти балансу відбулося за  рахунок збільшення розміру зобов’язань,  величина яких у загальній  структурі пасивів на кінець грудня  2010 року складала 71 068 297  тис. грн.. Найбільшою мірою ця зміна відбулася за рахунок зростання  коштів клієнтів, а саме на 39 900 703 тис. грн. Це  було зумовлене відповідними змінами величини депозитів: строкових депозитів суб’єктів господарювання і вклади населення.

8. Як показують розрахунки, ліквідність установи банку, що аналізується, протягом періоду підвищилась. Усі нормативи ліквідності банком дотримуються і значно перевищують установлені значення.

Однак таку ситуацію не можна вважати цілком позитивною. Значне переви-щення банком нормативних значень коефіцієнтів ліквідності свідчить про те, що банк працює дуже обережно, а тому занадто багато своїх коштів вкладає у високоліквідні активи, які зазвичай є менш дохідними, ніж активи з більшим строком вкладення коштів. Отже, банк з погляду отримання доходу неефективно використовує запозичені на ринку фінансові ресурси. Це було характерно для нього в першому періоді і ще помітніше в другому періоді, що, зазвичай, повинно турбувати керівництво і власників банку.

9. За аналізом  нормативів платоспроможності, фінансове  становище банку стабільне,через  те що значення нормативів  знаходяться вище зазначених  меж це є позитивним, адже платоспроможність  банку – це здатність виконувати  зовнішні зобов’язання, використовуючи свої активи, і чим більше загальні активи перевищують їх, тим вище ступень платоспроможності.

10. Проведений аналіз рентабельності показує загалом високу ефективність управління банком,всі показники знаходяться вище встановлених меж, особливо це характерно для 2008-2010рр.

11.Фінансове становище банку є стабільним. Поступово збільшується його надійність та фінансова стійкість. До речі, не може не втішати і той факт, що останнім часом до банку проявляють значний інтерес потенційні інвестори, зокрема міцні західні банківські структури, що хотіли б придбати акції ПриватБанку. Такий інтерес є яскравим доказом стабільного фінансового стану банку. Адже, жодному інвестору навіть на думку не спаде вкладати кошти у структуру або бізнес, які мають проблеми та недостатній рівень надійності.

12.Аналіз фінансового стану комерційних банків має для українських банкірів особливе значення в умовах загальної політичної, економічної і соціа-льної нестабільності. Аналіз фінансового стану комерційного банку проводиться двома шляхами: з позицій зовнішнього і внутрішнього аудиту. Тому слід дбати про високий професійний рівень і об’єктивність таких перевірок.

В світі не існує  єдиного підходу до проведення такої  роботи, але необхідність і доцільність  аналізу фінансового стану комерційного банку не викликає сумнівів навіть у скептиків. Саме тому необхідно консолідувати зусилля всіх зацікавлених сторін по створенню і широкому застосуванню на практиці методик НБУ по рейтинговій оцінці фінансового стану комерційних банків і вдосконалення вже існуючих підходів до аналізу їх діяльності.