Оцінки фінансового стану ПриватБанку

 

Джерело: На основі власних розрахунків.

Рис.2.4 Графік розрахункових значень нормативу достатності капіталу

банку протягом 2006-2010рр.

Джерело: Графік побудований на основі табл. 2.6. 

Аналізуючи норматив достатності капіталу можна зробити висновок, так як значення норматива знаходиться вище встановленої межі, що є позитивним і  означає, що спiввiдношення капіталу банку й активiв визначає достатнiсть капi-талу банку для здійснення активних операцiй, що характернi для різноманiтних видiв банкiвської діяльності. Тож у «ПриватБанку» помітна тенденція до акти-візації роботи щодо оптимального формування активів і пошуку різних способів поповнення власних коштів (капіталу) банку.

 

Таблиця 2.7

Норматив  платоспроможності банку

Період	2006	2007	2008	2009	2010
Капітал	3 288 255	5388907	8195683	10270719	11879968
Актив зважений з урахуванням ризику	33 776 430	54518410	80164662	86065531	113436546
Значення коеф.	9,74	9,88	10,22	11,93	10,47
Нормативне значення	8	8	8	8	8

 

Джерело: На основі власних розрахунків.

Рис.2.5 Графік розрахункових значень нормативу платоспроможності

банку протягом 2006-2010рр.

Джерело: Графік побудований на основі табл. 2.7. 

Аналізуючи  норматив платоспроможності Приватбанку,можна  зробити висновок,що ситуація є стабільною,тому що значення коефіцієнта знаходяться  вище встановлених меж,що є позитивним і означає, що банк має достатньо  капіталу для проведення активних операцій з урахуванням всіх можливих ризиків. Збільшення значення в 2009 році свідчить про високий рівень залучення коштів до банку.

Отже, за аналізом нормативів платоспроможності, фінансове становище банку стабільне,через те що значення нормативів знаходяться вище зазначених меж це є позитивним, адже платоспроможність банку – це здатність виконувати зовнішні зобов’язання, використовуючи свої активи, і чим більше загальні активи перевищують їх, тим вище ступень платоспроможності.

 

2.4. Оцінка  рентабельності банку

 

Зміст будь-якої підприємницької діяльності складається  в досягненні пози-тивного економічного ефекту у виді абсолютного показника прибутку чи відносного - рентабельності. Тим самим рентабельність виступає головним об'єктом і метою банківського фінансового менеджменту. Чим більше приділя-ється уваги рентабельності, тим успішніше функціонує банківська установа. У цьому зв'язку питання наукового управління рентабельністю являють собою актуальну проблему теорії і практики підприємницької діяльності.

Серед найважливіших  методів аналізу фінансових результатів головним можна вважати структурний аналіз, який здійснюється шляхом визначення кожної позиції у процентах від загального. Зміна питомої ваги позицій у часі свідчить про зміни у сферах діяльності банку. Проведемо аналіз прибутку „Приватбанк” (див. табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Аналіз прибутку „Приватбанк”

 

Продовження табл.2.8

Джерело: Таблиця побудована на основі власних розрахунків.

Аналізуючи  прибуток ПриватБанку можна спостерігати, що основних дохід банк отримує за рахунок процентного доходу і спостерігається збільшення надходжень від даних операцій. Динаміка прибутку в основному заслуговує на позитивну оцінку. Загальне збільшення прибутку звітного року до оподаткування порівняно з попередніми роками, супроводжувалось зростанням його складових за основними напрямами діяльності комерційного банку. Спостерігається зменшення доходів від основної діяльності,що є негативним. Величина прибутку могла б бути дещо більшою, якби керівництво банку скоротила витрати банку.

Аналіз структури  прибутку свідчить про те, що основним джерелом прибутку для банку є  чистий процентний дохід, тобто вкладення  в активи є ефективними, а приріст  прибутку досягнуто саме за рахунок  ефективного управління активами і пасивами.

Чистий прибуток банку збільшився на 270,68 %. Треба зауважити, що зростання прибутку є наслідком зростання капіталу.

Рентабельність  і прибутковість банку залежить насамперед від оптимальної структури  його балансу в частині активів  і пасивів та від цілеспрямованої роботи банківського персоналу. Важливими умовами забезпечення прибутковості банку є оптимізація структури доходів і витрат, визначення мінімально допустимої процентної маржі, виявлення тенденцій у дохідності кредитних операцій, планування мінімальної дохідної маржі для прогнозування орієнтовного рівня відсотків за активними і пасивними операціями. Прибутковість банківської діяльності залежить також від підтримки ліквідності, управління банківськими ризиками та їх мінімізації [мороз].

Найважливiшими показниками прибутковостi банку, якi рекомендуються розраховувати, є:

— дохід на активи( Табл. 2.9);

— дохід на капітал(Табл. 2.10).

 

 

Таблиця 2.9

Аналіз  рентабельності активів

Ошибка! Ошибка связи. 

Джерело: На основі власних розрахунків.

Рис.2.6 Графік розрахункових значень рентабельність активів

банку протягом 2006-2010рр.

Джерело: Графік побудований на основі табл. 2.9. 

 

Аналізуючи  даний показник можна зробити  висновок, що з 2006 по 2008 р. ситуація була не стабільною це пояснюється вищими темпами зростання при-бутку ніж активів. Але з 2008р по 2010р показник знаходиться в встановлених межах,це означає, що ефективно використовуються  всi ресурси, які банк отримав у своє розпорядження.

 

 

Таблиця 2.10

Аналіз  рентабельності капіталу

Ошибка! Ошибка связи.

Джерело: На основі власних розрахунків.

Рис.2.7 Графік розрахункових значень рентабельності капіталу

банку протягом 2006-2010рр.

Джерело: Графік побудований на основі табл. 2.10.

З 2006 по 2008 р. спостерігається  максимальне використання капіталу банку. Як бачимо йде поступове зменшення цього показника і з 2008 р. спостерігається його мінімальне значення, проте воно відповідає нормативному отже, капітал засновників банк використовує досить ефективно.

Вимiрювання  ефективностi дiяльностi банку визначається за допомогою таких показникiв:

— чистий спред (Табл.2.11);

— чиста процентна  маржа (Табл.2.12).

Таблиця 2.11

Аналіз  чистого спреду

Показник	2006	2007	2008	2009	2010
Проценти отримані	3 734 132	6 041 358	9 059 300	14325629	14232444
Проценти сплачені	-1856867	-2946414	-5 066 715	-6954305	-8429808
Позики	25 708 027	38703253	65825103	61615075	80361656
Підпроцентні депозити	24 882 090	33656017	52843389	49835285	64782793
Значення коеф.	2,19	2,53	2,33	3,72	3,07
Нормативне значення	1,25	1,25	1,25	1,25	1,25

 

Джерело: На основі власних розрахунків.

Рис.2.8 Графік розрахункових значень чистого спреду

банку протягом 2006-2010рр.

Джерело: Графік побудований на основі табл. 2.11.

 

Показник чистого  спреду показує, наскільки успішно банк виконує функцію посередника між вкладниками та позичальниками і наскільки гостра конкуренція на грошовому ринку, учасником якого є установи банків. Посилення конкуренції приводить до скорочення різниці між доходами за активами та витратами за пасивами. Таким чином, кредитна діяльність приносить банку прибуток, її ефективність висока, що ми і бачили в попередніх аналізах,особливо це спостерігається 2009р.

Таблиця 2.12

Аналіз  чистої процентної маржі

Показник	2006	2007	2008	2009	2010
Проценти отримані	3 734 132	6 041 358	9 059 300	14325629	14232444
Проценти сплачені	-1856867	-2946414	-5 066 715	-6954305	-8429808
Активи	33 777 212	54519128	80165465	86066131	113437222
Значення коеф.	3,73	6,04	9,05	14,32	14,23
Нормативне значення	4,5	4,5	4,5	4,5	4,5

 

Джерело: На основі власних розрахунків.

Рис.2.9 Графік розрахункових значень чистої процентної маржі

банку протягом 2006-2010рр.

Джерело: Графік побудований на основі табл. 2.12.

Чиста процентна  маржа допомагає з'ясувати, чи може банк давати прибуток у вигляді доходу від процентної різниці як відсоток до середніх загальних активів. У аналізі чиста процентна маржа становить більше встановленої межі, тобто ефективність основної діяльності банку, пов'язаної із наданням кредитів, висока. Основними причинами збільшення процентної маржі є підвищення процентних ставок за кредитними операціями, збільшення питомої ваги активів, що приносять дохід, у загальному їх обсязі.

Отже, проведений аналіз рентабельності показує загалом  високу ефективність управління банком,всі  показники знаходяться вище встановлених меж, особливо це характерно для 2008-2010рр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3.

НАПРЯМКИ  ПО ПІДВИЩЕННЮ  ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ БАНКУ

 

Банківська  система є важливою складовою економічної системи держави. Забезпечення стабільного прозорого функціонування банківських установ є однією з умов забезпечення конкурентоспроможності української економіки. У вітчизняній економічній літературі до останнього часу відсутні комплексні дослі-дження з питань формування та розподілу прибутку від діяльності комерційних банків. Відкритим залишається питання щодо узгодження таких понять як при-бутковість та ліквідність банківської установи, адже ці поняття є тісно коре--льованими і безпосередньо впливають на стабільність банківських установ, стабі-льність економіки та захист інтересів кредиторів, і насамперед, вкладників банку.

Банківська  система України на чолі з НБУ  є прогресивним надбанням суспі-льства періоду незалежності і реально  виконує свої суспільні функції, а саме: забезпечує стабільність національної валюти, здійснює розрахунки і платежі, аку-мулює вільні кошти і спрямовує їх у найбільш ефективні галузі економіки.

Нині життя  ставить перед банківською системою завдання здійснення якіс-них внутрішньо системних змін, їх треба вирішити, аби галузь була готова до еко-номічного зростання та інвестиційного процесу, аби завтра банки не стали галь-мом реформ замість того, щоб бути їхнім локомотивом. Адже без надійного і си-льного банківського сектора не може бути успішна економічна політика будь-якого уряду[13,с 183].

В сучасних умовах, забезпечення фінансової стійкості комерційних банків базується на наступних принципах:

1) фінансова  стійкість комерційного банку  означає зростання основних пози-тивних параметрів його діяльності (капіталу, активів, ліквідності, платоспро-можності, рентабельності і т.д.) та зниження негативних параметрів (ризиковості, неякісних та неробочих активів, незбалансованості кредитного та депозитного портфелів тощо), при чому, цей процес має бути безперервним і динамічним та передбачає постійне регулювання з боку керівництва банку з врахування реалій стану економіки;

2) фінансова  стійкість комерційного банку  залежить від внутрішніх й  зо-внішніх факторів і досягається лише за умов своєчасної та об’єктивної оцінки сту-пеня їх впливу на діяльність банківської установи з метою уникнення прийняття неправильних, неадекватних реальній ситуації управлінських рішень й запобігання погіршення фінансового стану банку;