Методичні засади управління державним боргом

Таким чином, однозначного способу розв'язання боргової проблеми не існує. Використання різноманітних методів реструктуризації зовнішньої заборгованості, які застосовуються у світовій практиці, дає можливість країнам-боржникам, з одного боку, значно полегшити свій борговий тягар перед міжнародними фінансовими організаціями, а з другого, у них з'являються можливості отримати нові кредити. Необхідною передумовою забезпечення максимально сприятливих умов врегулювання зовнішнього боргу, при цьому, є створення переконливої програми дій, спрямованої на продовження і прискорення ринкових реформ у державі, поліпшення інвестиційного клімату, зміцнення демократичних інститутів.

 

 

 

 

 

                                     ВИСНОВКИ

Отже, серед проблем управління державним боргом в Україні слід вказати швидке зростання обсягів державного боргу як за абсолютною величиною, так і відносно ВВП.

Для забезпечення керованості боргових процесів в Україні слід дотримуватися економічно безпечного дефіциту бюджету та обмежити зростання умовних зобов'язань держави. З метою забезпечення стабільності державних фінансів України у середньостроковій перспективі та запобігання різкому зростанню боргових зобов'язань уряду в період економічного спаду необхідно запровадити моніторинг і оперативний облік усіх видів фінансових зобов'язань держави, які потенційно можуть впливати на розмір державного боргу України, а також систему заходів, спрямованих на зменшення обсягу позикового фінансування ризикових і потенційно небезпечних форм.

Державний борг має економічно обґрунтовані межі. Величина боргу характеризує стан економіки й фінансів держави, ефективність функціонування її урядових структур. Оскільки джерелом покриття державного боргу є доходи бюджету, то можна стверджувати, що величина боргу — це взяті авансом податки, тобто антиципація податків, їхнє випередження. Функціонування державних позик було б неможливим без податків. Податки забезпечують державі можливість розплатитися з кредиторами за первісною сумою боргу й виплатити відсотки за користування позичкою.

Існування боргу створює реальні й потенційні проблеми, хоча різні економісти ставляться до них по-своєму. Наявність державного боргу потребує здійснення щорічних відсоткових платежів, які повинні фінансуватися за рахунок податкових надходжень. За стрімкого зростання таких видатків держава повинна або зменшувати видатки на фінансування соціально-економічних програм, або збільшувати свої доходи. Збільшення доходів бюджету досягається за рахунок встановлення нових податків та інших обов'язкових платежів або додаткових державних позик. Додаткове запозичення потребує додаткових видатків для обслуговування державного боргу. Введення нових податків може підірвати зацікавленість підприємців до бізнесу. Таким чином, існування великого державного боргу може підірвати економічне зростання країни.

Фінансово-правові і бюджетно-процедурні засади управління державним боргом регламентуються чинним законодавством України. Правовою основою управління державним боргом є Конституція. Проте слід зазначити, що і нині в Україні належним чином не відпрацьовані законодавчі акти з питань правового регламентування процедури державних запозичень і державного боргу. Зокрема основні параметри та граничні розміри державного боргу визначено у проекті Закону України "Про державний борг".

Для ефективного управління державним боргом, розв'язання проблеми зниження боргового навантаження та ризику невиконання боргових зобов'язань держави використовують різноманітні методи. Одним із найпоширеніших є рефінансування державного боргу, тобто погашення основної заборгованості і процентів за рахунок засобів, отриманих від розміщення нових позик. Для успішного застосування механізму рефінансування необхідно, щоб держава мала високу репутацію держави-позичальника, її досягнення та підтримка являється важливим фактором для успішного управління державним боргом. На сьогодні репутація позичальників на світовому фінансовому ринку виражається в рейтингах, які присвоюються певній державі спеціальними агентствами відповідно до міжнародних правил рейтингування.

Правовою основою управління державним боргом є Конституція України, в якій передбачено, що виключно законами України встановлюються порядок утворення і погашення державного боргу, порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види та типи. Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60 % фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України. У разі перевищення граничної величини, визначеної Бюджетним кодексом України, Кабінет Міністрів України зобов’язаний вжити заходи для приведення цієї величини до норм.

 Причинами негативних показників боргової безпеки є: щорічний дефіцит бюджету та платіжного балансу, значне перевищення експорту над імпортом, криза функціонування пенсійної системи, непривабливий для інвесторів інвестиційний клімат в країні, високий ступінь залежності України від імпортованих енергоносіїв, невиражена політика держави щодо управління боргом, малоефективний контроль за використанням запозичень.

Зниження рівня боргової безпеки держави спричиняє: зростання відсоткових ставок на ринку державних запозичень, підвищення рівня оподаткування суб'єктів господарювання, зменшення виробничого споживання внаслідок падіння інвестицій, відплив з країни сукупних валютних резервів, передачу частини державної власності у власність зарубіжних країн, зниження міжнародного престижу країни, посилення невпевненості населення у завтрашньому дні. Тобто рівень боргової безпеки безпосередньо позначається на рівні бюджетної, інфляційної, валютної та інвестиційної безпеки.

Наслідками збільшення державного боргу є: зростання інфляції високими темпами, випереджання цін над виплатами заробітних плат, залежність країни від кредиторів та збільшення зобов'язань України виконувати їх умови, девальвація національної валюти, а отже і погіршення рівня якості життя населення, зменшення їх реальних доходів, значне подорожчання енергоносіїв, та ін.

Соціально-економічні наслідки наявності державного боргу залежать від його розмірів і ефективності використання методів управління боргу.

Негативні наслідки для економіки країни має борг розміри якого неспіврозмірні з потенціалами економіки країни і стаття в бюджеті з обслуговування державного боргу, як правило зменшує можливості держави з фінансування соціальної сфери та соціального захисту населення.

Таким чином, Україні необхідно здійснювати такі заходи для вирішення проблем,  спричинених значним обсягом державний боргу та його постійним збільшенням: регулярний нагляд за основними макроекономічними показниками боргової безпеки  України, необхідно  сприяти збільшенню численності  населення та його рівня життя, заохочувати інвесторів вкладати кошти у реальний сектор економіки України, створити привабливі умови для ведення підприємницької діяльності (у тому числі виходу її з тіні) та збільшення рівня споживання, створити міцну правової базу для розвитку економіки, сприяти збільшенню національних золотовалютних резервів та привабливості державних боргових інструментів, оптимізувати фіскальну політику держави як джерело державних доходів, забезпечити збільшення розміру інвестицій у інноваційну діяльність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Конституція України від 26.06.1996 р.

2. Бюджетний кодекс України  ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 50-51 ст.572 ). Із змінами, внесеними згідно із Законом N 4318-VІ ( 4318-17 ) від 12.01.2012р.

3. Закон України “Про Державне казначейство України” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. rada.gov.ua

4. Закон України «Про основи національної безпеки України». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

5. Проект Закону України Про державний борг від 25.05.2006 р. №2930

6. Державні фінанси України: Підруч. для студ. екон. спец. ВНЗ / О. Д. Василик, К. В. Павлюк. — Вид. 2-ге, перероб. та доп. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 606 с.

7. Дудченко В. Зовнішній борг: особливості вимірювання та економічні наслідки // Економічний аналіз. – 2010. –Вип. 7. –С. 68-71

8. Лубкей Н. Аналіз стану боргової безпеки України на сучасному етапі // Економічний аналіз. – 2008. –№3(19). – С. 108-110

9. Макарюк О. В., Яценко Н. В. Оцінювання рівня боргової безпеки держави // Механізм регулювання економіки. – 2010. –№4. –С. 223-226 Мудрого. – 2011. – № 2(5). – С. 41-47

10. Наказ Міністерства  економіки України «Про затвердження  Методики розрахунку рівня економічної  безпеки України» від 02 березня 2007 р. № 60. [Електронний ресурс] .  — Режим доступу:  http://www.me.gov.ua

11. Національний банк України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. bank.gov.ua

12. Олійник О. В., Сідельнікова І. В. Боргова безпека України: стан, проблеми, перспективи // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава

13.  Сайт Державного агентства України з інвестицій та розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://in.ukrproject.gov.ua/

14. Сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.minfin.gov.ua/

15. Теорія фінансів: Підручник. Юхименко П. І., Федосов В. М., Лазебник Л. Л. та ін./ За ред. проф. В. М. Федосова, С. І. Юрія. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 576 с.

16.  Управління державним боргом: Навч. посіб. – Прутська О. О., Сьомченков О. А., Гарбар Ж. В., Губанова Л. І., Руденко В. В.,/ за заг. ред. Прутської О. О. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 216 с.

17. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник./ Опарін В. М. — 2-ге вид., доп. і перероб. — К.: КНЕУ, 2002. — 240 с.

18. Фінанси: Навч. посіб. / О.П. Близнюк, Л.І. Лачкова, Ф59 В.І. Оспіщев та ін.; За ред В.І. Оспіщева. — К.: Знання, 2006.— 415 с.

19.Фінанси: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. — 2-ге вид.,перероб. і доп. / О. Р. Романенко, С. Я. Огородник, М. С. Зязюн, А. А. Славкова. — К.: КНЕУ, 2003. — 387 с.