Местние финанси

4) Соціальний захист і соціальне забезпечення:

а) державні програми соціального  забезпечення: притулки для не повнолітніх (у разі, якщо не менше 70% кількості дітей, які перебувають у цих закладах, формується на території відповідного міста чи району), територіальні центри і відділення соціальної допомоги на дому;

б) державні програми соціального  захисту: пільги ветеранам війни і праці, допомога сім’ям із дітьми, додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян;

в) державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян;

г) районні та міські програми і заходи щодо реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї.

5) Державні культурно-освітні й театрально-видовищні програми (театри, бібліотеки, музеї, виставки, палаци і будинки культури, школи естетичного виховання дітей).

6) Державні програми розвитку фізичної культури і спорту: утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів (крім шкіл республіканського значення Автономної Республіки Крим і обласного значення), заходи щодо фізичної культури і спорту та фінансова підтримка організацій фізкультурно-спортивної спрямованості й спортивних споруд місцевого значення.

До видатків третьої групи, які здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів і враховуються при визна­ченні  обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) Державне управління:

а) представницьку і виконавчу владу Автономної Республіки Крим;

б) обласні ради.

2) Освіту:

а) загальну середню освіту для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, санаторні школи-інтернати; загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки (крім загальноосвітніх шкіл-інтернатів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків та дитячих будинків сімейного типу і прийомних сімей);

б) заклади професійно-технічної  освіти, що перебувають у власності  Автономної Республіки Крим і виконують  державне замовлення;

в) вищу освіту (вищі заклади  освіти І, II, III та IV рівнів акредитації, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим і спільній власності  територіальних громад);

г) післядипломну освіту (інститути післядипломної освіти вчителів і центри й заходи щодо підвищення кваліфікації державних службовців місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, постійно діючі курси (центри) підвищення кваліфікації працівників соціально-культурної сфери та агропромислового комплексу, що перебувають у комунальній власності);

д) інші державні освітні програми.

3) Охорону здоров’я:

а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну  допомогу (лікарні республіканського  значення Автономної Республіки Крим та обласного значення);

б) спеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (спеціалізовані лікарні, поліклініки, включаючи стоматологічні, Центри, диспансери, госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, будинки дитини, станції переливання крові);

в) санаторно-курортну допомогу (санаторії для хворих на туберкульоз, санаторії для дітей та підлітків, санаторії медичної реабілітації);

г) інші державні програми медичної та санітарної допомоги (медико-соціальні  експертні комісії, бюро судмедекспертизи, центри медичної статистики, бази спецмедпостачання, центри здоров’я і заходи санітарної освіти, інші програми і заходи).

4) Соціальний захист і соціальне забезпечення:

а) державні програми соціального  захисту та соціального забезпечення: допомога по догляду за інвалідами І чи II групи внаслідок психічного розладу; адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям; виплати компенсації реабілітованим; дитячі будинки-інтернати; навчання й трудове влаштування інвалідів; будинки-інтернати для старих та інвалідів; будинки-інтернати для дітей-інвалідів; центри з нарахування пенсій; притулки для неповнолітніх;

б) республіканські Автономної Республіки Крим і обласні програми й заходи щодо реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї;

в) інші державні соціальні програми.

5) Культуру і мистецтво:

а) державні культурно-освітні  програми (республіканські Автономної Республіки Крим та обласні бібліотеки, музеї та виставки);

б) державні театрально-видовищні  програми (філармонії, музичні колективи  та ансамблі, театри, палаци і будинки культури республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, інші заклади та заходи у галузі мистецтва);

в) інші державні культурно-мистецькі програми.

6) Фізичну культуру і спорт:

а) державні програми з розвитку фізичної культури і спорту (навчально-тренувальна  робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, заходи з фізичної культури і спорту республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення);

б) державні програми з інвалідного  спорту і реабілітації (республіканський Автономної Республіки Крим та обласні  центри з інвалідно­го спорту, дитячо-юнацькі  спортивні школи інвалідів і  спеціалізовані спортивні школи  параолімпійського резерву; проведення навчально-тренувальних зборів і змагань  з інвалідного спорту республіканського  Автономної Республіки Крим та обласного  значення).

До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) місцеву пожежну охорону;

2) позашкільну освіту;

3) соціальний захист і  соціальне забезпечення:

а) програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї;

б) місцеві програми соціального  захисту окремих категорій населення;

4) місцеві програми розвитку  житлово-комунального господарства  та благоустрою населених пунктів;

5) культурно-мистецькі програми  місцевого значення;

6) програми підтримки  кінематографії та засобів масової  інформації місцевого значення;

7) місцеві програми з  розвитку фізичної культури і  спорту;

8) типове проектування, реставрацію та охорону пам’яток архітектури місцевого значення;

9) транспорт, дорожнє господарство:

а) регулювання цін на послуги метрополітену за рішеннями  органів місцевого самоврядування;

б) експлуатацію дорожньої  системи місцевого значення (в  тому числі роботи, що проводяться  спеціалізованими монтажно-експлуатаційними підрозділами);

в) будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого  значення.

10) заходи щодо організації  рятування на воді;

11) обслуговування боргу  органів місцевого самоврядування;

12) програми природоохоронних  заходів місцевого значення;

13) управління комунальним  майном;

14) регулювання земельних  відносин;

15) інші програми, затверджені  відповідною радою згідно із  законом.

Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об’єднувати на договірних засадах кошти відповідних бюджетів для виконання власних повноважень.

Міські (міст республіканського  Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) й районні  ради можуть передати видатки на виконання  всіх або частини власних повноважень  Верховній Раді Автономної Республіки Крим чи обласній раді з передачею  відповідних коштів до бюджету Автономної Республіки Крим чи до обласного бюджету  у вигляді міжбюджетного трансферту.

Сільські, селищні та міські (міст районного значення) ради можуть передавати видатки на виконання  всіх або частини власних по­вноважень районній раді чи раді іншої територіальної громади з передачею коштів до відповідного бюджету у вигляді  міжбюджетного трансферту.

Передача видатків здійснюється за спільним рішенням відповідних рад  на договірних засадах. Усі угоди про передачу видатків укладаються до 1 серпня року, що передує плановому.

Передача прав на здійснення видатків на виконання делегованих  державних повноважень до бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань може здійснюватися за рішеннями районної або міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим чи міст обласного значення) ради з відповідними коштами у вигляді міжбюджетного трансферту.

Міські (міст республіканського  Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) ради можуть передати частину видатків на виконання делегованих  державних повноважень районній раді з відповідними коштами районному  бюджету у вигляді міжбюджетного  трансферту. Районні ради можуть передавати частину видатків на виконання делегованих  державних повноважень міській раді (міста республіканського Автономної Республіки Крим та міста обласного значення) з відповідними коштами міському бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Ця передача здійснюється на підставі спільних рішень відповідних рад і укладення договору.

Передання видатків на здійснення повноважень передбачено ст. 93 Бюджетного кодексу.

Бюджет розвитку за видатками  включає:

1) погашення основної  суми боргу;

2) капітальні вкладення;

3) внески органів влади у статутні фонди суб'єктів підприємницької діяльності.

Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою спеціального фонду місцевих бюджетів.

Для непередбачуваних видатків може бути сформований резервний  фонд, який не може перевищувати 1 % обсягу видатків загального фонду відповідного місцевого бюджету. У разі його створення і використання Рада міністрів АРК та виконавчі комітети місцевого самоврядування щомісячно звітують перед відповідними радами про витрачання коштів відповідного бюджету.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Ситуація, яка склалася нині в економічному розвитку нашої держави, свідчить про те, що централізація  в управлінні країною та її економікою безперспективна. Без децентралізації  функцій у розвитку економіки  регіон не може забезпечити налагодження взаємозв'язків територіальних інтересів  із загальнодержавними. Кожний регіон, враховуючи власні економічні та соціальні  потреби, визначає свою участь у спільному  з іншими регіонами розв'язанні міжрегіональних  проблем.

Для реального забезпечення принципів самостійності щодо складання  і використання бюджетів усіх рівнів управління необхідно, щоб кожна  ланка бюджетної системи мала чітку, визначену законом доходну базу, а взаємовідносини між державним і регіональним бюджетом будувались з урахуванням специфіки і перспектив соціально-економічного розвитку регіонів.

Невирішеною проблемою щодо розвитку місцевого самоврядування в Україні на сьогоднішній день є обмежений фінансовий ресурс, який не повною мірою забезпечує виконання повноважень, делегованих державою місцевим органам влади.

Одним із головних завдань  по вдосконаленню фінансування видатків місцевих бюджетів в Україні є  перерозподіл функцій між місцевими  і державним бюджетом, поступовий перехід до децентралізації державних  фінансів, який заключається в тому, що на державному рівні повинні фінансуватись лише ті видатки, які пов'язані із виконанням загальнодержавних потреб.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Конституція України //Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30.
2. Бюджетний кодекс України.
3. Маярковський А. І. Бюджетний кодекс України в контексті бюджетної реформи // Фінанси України. - 2009. - № 8.
4. Місцеві фінанси: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / М. А. Гапонюк, В. П. Яцюта, А. Є. Буряченко, А. А. Славкова. — К.: КНЕУ, 2002. — 184 с.