Фінансовий ринок України

     Характерною ознакою фінансових активів є  обов’язковість вимог до інших інституційних  одиниць, які, будучи позичальниками, несуть зобов’язання перед своїми кредиторами. Фінансові зобов’язання – це зобов’язання боржника перед своїм кредитором на оплату вимог, що йому виставляються.

     У цілому, фінансовий ринок (ринок фінансових послуг) – це узагальнена назва тих ринків, де проявляється попит і пропозиція на різні фінансові активи (фінансові послуги), це сукупність усіх фінансових активів країни, що є сферою реалізації фінансових активів і фінансових відносин між продавцями та покупцями цих активів. Тобто поняття «фінансовий ринок» – це саморегулююча система ринків, де концентрується попит і пропозиція на різні фінансові активи та послуги, що пов’язані з придбанням активів; це сфера економічних відносин між суб’єктами ринку в процесі формування та реалізації попиту і пропозиції фінансових активів. З організаційної точки зору, фінансовий ринок є системою самостійних окремих ринків (сегментів), у кожному з яких виділяються ринки конкретних видів фінансових активів (сегменти) [19].

     Відомо, що послуги створюються не тільки у виробництві, але й у сфері обміну. Обов’язковою умовою процесу обміну є еквівалентність, що передбачає безумовне отримання блага за певну грошову суму. Фінансовий актив, як і будь-який інший товар, має споживчу та мінову вартість. Згідно з дією законів ринку, ціна на товар формується під впливом попиту та пропозиції, порівняння показників конкуруючих виробників. За умов ринкової конкуренції ціна на фінансовому ринку утримується у певних межах. Мінова вартість проявляється через ціну, яка набуває форми страхового тарифу, відсотка за кредит, дивіденду за цінними паперами тощо. У певному розумінні віднесення фінансового ринку до сфери обміну є питанням досить проблемним. Це означає, що не на всіх сегментах фінансового ринку, наприклад, страховому, передбачається еквівалентність [17].  
 

1.3. Діяльність Агентства  з розвитку інфраструктури  фондового ринку  України 

      Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України (далі - Агентство) є державною установою, створеною в 1998 році при Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідно до рішення Комісії №94 від 29.07.98 з метою організаційного, технічного та ресурсного забезпечення реалізації повноважень Комісії в сфері регулювання ринку цінних паперів та розвитку інфраструктури фондового ринку України, зокрема, з метою організаційного, технічного та ресурсного забезпечення створення та функціонування Національної депозитарної системи та інших елементів інфраструктури фондового ринку України.

      Агентство здійснює діяльність у таких напрямах:

- створення  та ведення інформаційної бази  даних про ринок цінних паперів  для інформаційного забезпечення  діяльності центрального апарату  Комісії та її територіальних  управлінь, учасників фондового  ринку та інших осіб;

- розповсюдження  інформації, що підлягає оприлюдненню, в порядку, передбаченому чинним законодавством та нормативними документами Комісії;

- створення  та ведення єдиної бази даних  інформації, яка підлягає оприлюдненню  і публікується в офіційних  виданнях Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

- моніторинг  фондового ринку та аналіз діяльності підприємств;

- розробка  програмного забезпечення учасників  фондового ринку та участь  у його сертифікації;

- підтримка  ведення державного реєстру цінних паперів та професійних учасників фондового ринку в електронній формі;

-  видавнича  діяльність;

-  створення  інформаційного порталу в мережі  Інтернет;

-  здійснення  освітніх програм для населення та учасників фондового ринку;

-  підготовка керівників підприємств та фахівців з питань корпоративного управління, професійних учасників фондового ринку, в тому числі за допомогою методу дистанційного навчання, консультування з питань права, обліку, професійної діяльності тощо.

       На виконання рішення Комісії від 27.05.03 №233 "Про формування єдиного інформаційного масиву даних про емітентів цінних паперів" Агентством здійснюється формування відповідного масиву даних.

     За станом на 31.12.03 Агентством  з розвитку інфраструктури фондового  ринку України укладено договори на оприлюднення річних звітів емітентів цінних паперів з наступними інформаційними  агентствами:

-  ТОВ  Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна";

-  ТОВ  "Агенція фондового ринку";

-  ТОВ  "Українська інвестиційна газета";

- ТОВ "Агентство корпоративних новин";

-  ТОВ  "ПФТС Нові Технології";

-  ЗАТ  "Українське агентство фінансового  розвитку";

-  ТОВ  "Видавничий дім "Ділова  Україна";

-  ЗАТ  "Інфінсервіс";

-  ТОВ  ВКФ "Інсервізавто" (м. Дніпропетровськ);

-  ТОВ  "Агенція фондового ринку" (м. Черкаси);

-  ТОВ  "Український фінансовий сервер"

     Протягом 2003 року на сайті Агентства  www.smida.gov.ua оприлюднено таку кількість річних звітів акціонерних товариств за областями (див. додоток 3).

      На виконання договору між  Агентством та Комісією на сайті Агентства розміщуються постанови про накладення санкцій за правопорушення на РЦП уповноваженими особами Комісії. За станом на 31.12.03 було розміщено  4821 постанова. Крім того, на сайті Агентства розміщено інформацію про власників акцій емітентів (за даними зберігачів), про зареєстровані емісії цінних паперів, довідники учасників ринку цінних паперів [25 ].

     Агентство виступило одним з  організаторів Третього Всеукраїнського  конкурсу на кращу регулярну  інформацію відкритих акціонерних товариств та підприємств-емітентів облігацій "Ваша акція - Ваш капітал", що проводився протягом 2003 року за рішенням Комісії від 02.08.02 №241 з метою  підвищення  рівня  якості  підготовки   та   подання регулярної  інформації  відкритими  акціонерними  товариствами  та підприємствами-емітентами  облігацій  та сприяння   розкриття   інформації   про  їх  фінансово-господарську діяльність  для залучення  інвестицій,   формування   позитивного інвестиційного  іміджу,  запобігання розповсюдження недостовірної інформації,  захисту прав інвесторів.

       
 
 
 
 

2.  Функції фінансового  ринку України 

2.1.    Суть і роль фінансового ринку в економіці 

     Існування в економіці тимчасово вільних капіталів породжує фінансові ринки. Фінансові ринки – це міст між заощаджувачем та позичальником. Їх основна функція – акумулювання та перерозподіл позичкових капіталів.

Пряме та непряме фінансування. Структура  фінансових ринків: ринки кредиту  та ринки акцій, первинні та вторинні ринки, біржовий та позабіржовий ринки  цінних паперів, ринки короткотермінового та довготермінового капіталу; ринок іноземних валют [23].

     Ринок, як самодостатній, автоматично діючий, саморегульований механізм – це абстракція, яка деякою мірою відбиває реалії ХІХ століття.

     Сучасний же ринок – це один з феноменів, який зумовлює складну систему господарювання, в якій тісно взаємодіють ринкові закономірності, численні регулюючі інститути і масова свідомість.

     Цивілізований характер ринку в промислово розвинутих країнах визначається широким арсеналом перевірених часом і господарською практикою законодавчих і моральних норм, багатоплановою і компетентною політикою держави щодо розвитку економіки та соціальної інфраструктури, інформованістю і самостійністю керівників господарських структур на всіх рівнях, правовою свободою економічної самодіяльності людини [20].

      Фінансовий ринок виступає сферою забезпечення нормального функціонування фінансових відносин у суспільстві. Він може успішно функціонувати лише в умовах ринкової економіки, коли переважна частина фінансових ресурсів мобілізується суб’єктами підприємницької діяльності на засадах їх купівлі-продажу. В умовах адміністративної економіки фінансового ринку практично не існувало, оскільки формування ресурсів та їх перерозподіл здійснювали на директивних засадах через бюджет та банківську систему. За умов централізованого формування, розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів у адміністративному порядку потреби у відповідній інфраструктури – фінансовому ринку – просто не було.

     Роль фінансового ринку в сучасній економіці полягає в акумулюванні заощаджень та тимчасово вільних фінансових ресурсів і використанні їх для забезпечення потреби у грошовому капіталі як фізичних осіб ,так і підприємницьких структур, організацій та держави.

     За економічною сутністю фінансовий ринок – сукупність економічних відносин, пов’язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів.

     В організаційному плані фінансовий ринок – це сукупність ринкових фінансових інституцій, що супроводжують потік коштів від власників фінансових ресурсів до позичальників [19].

      Фінансовий ринок – це сфера специфічних економічних відносин, у процесі яких формується попит і пропозиція на фінансовому ринку за допомогою фінансових посередників здійснюється акт їх купівлі-продажу [21].

      Фінансовий ринок – це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, пов’язаних з процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів, необхідних для здійснення виробничої і фінансової діяльності.

      Головне завдання фінансового ринку полягає у трансформації не задіяних фінансових коштів у позичковий капітал, тобто в грошовий капітал, власник якого надає його іншим особам на встановлений термін на умовах повернення з оплатою певного відсотку.

     Фінансовий ринок виконує такі функції:

• активної мобілізації тимчасово вільних фінансових ресурсів з різноманітних джерел;
• ефективного розподілу акумульованого капіталу між багато чисельними кінцевими споживачами;
• визначення найефективніших напрямів використання капіталу в інвестиційній сфері щодо забезпечення високого рівня його доходності;
• формування ринкових цін окремі фінансові інструменти і послуги, які найоб’єктивніше відображають співвідношення між попитом та пропозицією на фінансові ресурси;
• здійснення кваліфікованого посередництва між продавцем і покупцем фінансових інструментів;
• створення умов для мінімізації фінансових ризиків;
• прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів у державі [13].

     Він є забезпечуючою структурою, насамперед для фінансів суб’єктів господарювання, які є базовою сферою фінансової системи. Їх фінансова діяльність розпочинається з формування ресурсів. Призначення фінансового ринку полягає в забезпеченні підприємствам належних умов для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Таким чином, підприємства на фінансовому як і на інших ринках, практично рівнозначні, як у ролі покупця так і продавця ресурсів.

     Роль фінансового ринку щодо двох інших суб’єктів фінансових відносин – держави і фізичних осіб – дещо інша. Держава використовує фінансовий ринок переважно для формування своїх доходів на позиковій основі, хоча певною мірою бере участь і у формуванні його ресурсного потенціалу. Тобто її місце у ролі покупця значно вагоміше, ніж у ролі покупця. Фізичні особи, навпаки, більше

продають  тимчасові вільні кошти, ніж позичають  їх, хоча споживчий кредит у сучасних умовах також досить поширений [20].

     Насамперед, необхідно чітко розділити сферу грошового та фінансового ринків. Хоча вони і тісно взаємозв’язані, але значною мірою і відмінні, а тому їх не можна ототожнювати, так само як не можна вважати синонімами категорії „гроші” і „фінанси”. Будучи взаємозв’язаними, вони в певному сегменті мають спільну сферу функціонування. Водночас сфера грошового ринку ширша за фінансовий, так само як і загальна сфера фінансового ширша за грошовий. Це просто різні ринки, що перетинаються між собою. У зв’язку з цим слід чітко визначати сферу кожного ринку та його призначення.