Фінансовий контроль

• фінансовий моніторинг (у рамках боротьби з відмиванням брудних грошей);
• аудит попереднього продажу стратегічно значущих великих об'єктів державної власності;
• висновок на право Уряду України виділяти кошти з державного бюджету недержавним комерційним організаціям у рахунок передачі у власність держави їхніх пакетів акцій;
• з перевірки ефективності внутрішнього фінансового контролю, контроль за усією управлінською діяльністю, контроль за витрачанням коштів держави в міжнародних організаціях;
• методичне керівництво, в тому числі участі у впровадженні міжнародних стандартів у практику державного фінансового контролю;
• запровадження методик проведення контрольних заходів і критеріїв узагальнення їх результатів на підставі стандартів INTOSAI;
• забезпечення міжнародного обміну ідеями і досвідом у рамках професійної спільноти державних аудиторів, контроль за заходами, що можуть мати фінансові наслідки.

Важливе значення має надання Рахунковій палаті функцій: оцінки ризиків і  загроз фінансовій та економічній безпеці  України; попереднього аналізу й  подальшого контролю за державними програмами із забезпечення фінансової та економічної  безпеки України. Перспективним  напрямом у діяльності Рахункової палати може стати аналіз ефективності підходів до інтелектуальної власності (оскільки внаслідок недооцінки цих питань втрачаються значні державні кошти). Украй велику роль у роботі Рахункової палати відіграє аудит управлінської  діяльності в державному секторі. Його здійснення спрямоване насамперед на виявлення результативності, ефективності використання державних фінансових ресурсів і державної власності, а також підтвердження їх використання відповідно до чинних правових норм та інших регулятивних рішень.Таким чином, з метою вдосконалення контрольної діяльності рахунковій палаті слід:

• відпрацьовувати нові форми й методи контрольно-перевірочної, контрольно-аналітичної та експертної діяльності;
• ширше застосовувати (практикувати) системні тематичні контрольні перевірки;
• здійснювати поступовий перехід від повних ревізій фінансово-господарської діяльності до аудиту виконання основних показників (ефективності діяльності) бюджетних установ, управління державним майном завдяки відбору до перевірки цільових бюджетних програм або тематичних перевірок, а не об'єктів; розроблення програм перевірки з акцентом на аналізі досягнень поставленої мети, тобто здійснення оцінки ефективності запровадження і виконання бюджетної програми (аудит ефективності); вибір і запровадження переліків показників досягнутих результатів діяльності тих чи тих секторів; обґрунтоване, в кількісних межах, уведення посад спеціалістів-технологів (будівельників, експертів тощо) або залучення їх на договірних засадах для виконання робіт;
• опрацювати питання поступового впровадження в практику роботи Рахункової палати податкового аудиту як методу реалізації податкової політики держави;
• здійснювати систематичну підготовку оглядів бюджетних видатків в усіх галузях бюджетного сектору, які мають стати органічним вихідним елементом кожного бюджетного циклу;
• запровадити бюджетний контроль за ціноутворенням, яке є ключовим моментом процедури державних закупівель;
• підвищити рівень обґрунтованості складання програм зі здійснення контрольних заходів, поліпшити якість підготовки результуючих документів завдяки запровадженню в практику діяльності досконалих методичних документів із цих питань;
• запровадити комплексний підхід до вивчення та розв'язання різноманітних проблем державного фінансового контролю;
• широко застосовувати попередній фінансовий контроль;
• змістити акцент у фінансовому контролі з виявлення порушень і покарання винних на запобігання порушень у бюджетній сфері;
• забезпечити фінансову незалежність функціонування Рахункової палати;
• вдосконалювати форми й методи співпраці Рахункової палати з аналогічними структурами країн близького та далекого зарубіжжя.

Розв'язання кожної з цих проблем є виключно важливою справою для забезпечення ефективної діяльності незалежного  органу державного фінансового контролю - Рахункової палати. Воднораз слід враховувати, що поліпшення державного фінансового  контролю можна буде досягти лише за умови комплексної реалізації наведених вище заходів.

Висновки

Виходячи з визначеної мети, та завдань, поставлених відповідно до даної мети, у курсовій роботі було проведено дослідження системи державного фінансового контролю в Україні, зроблено аналіз діяльності його органів, зокрема, на нашу думку На основі аналітичних даних та показників інших органів держаного фінансового контролю було зроблено висновок про недосконалість у сфері діяльності органів Державного фінансового контролю, та у 3-му розділі надані пропозиції щодо її поліпшення      

У першому розділі було визначено, що Державний фінансовий контроль – різновид фінансового контролю, що здійснюється відповідними органами державного фінансового контролю. Він полягає у встановленні фактичного стану справ щодо дотримання вимог чинного законодавства на підконтрольному об’єкті, спрямований на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності в ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів, що належать державі, а також використання коштів, що залишаються у суб’єкта фінансових правовідносин у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів, державних позабюджетних фондів та кредитів, отриманих під гарантії Кабінету Міністрів України.Також розглянуто організаційно-правові засади та принципи діяльності головних органів державного фінансового контролю, і зазначено про відсутність базового закону (Закону «Про систему державного фінансового контролю в Україні»), який би встановив основні поняття у цій сфері, чітко розподіляв завдання, функції й повноваження між відповідними органами, регламентував відносини між суб’єктами та об’єктами контролю, визначав відповідальність і незалежність відповідних уповноважених посадових осіб. На сьогоднішній день в Україні кожен із органів державного фінансового контролю діє на основі власного нормативного документа, а як говорилося вище – спільний закон відсутній. А це є причиною відсутності чіткого переліку органів фінансового контролю, нечітке визначення їх функцій і повноважень та дублювання в їх діяльності, невизначена процедура здійснення фінансового контролю, яка вимагається для побудови гармонійних відносин між контролюючими органами та суб’єктами господарювання.Було визначено як пріоритетним та основним місце серед органів, які провадять державний фінансовий контроль в Україні, Державну контрольно-ревізійну службу України, на яку покладено завдання забезпечення цілісності державних матеріальних цінностей, зміцнення бухгалтерського обліку, а також проведення контролю правильності та обґрунтованості витрачання бюджетних коштів.            

 В другому розділі ми провели аналіз здійснення фінансового контролю. Визначили як проводиться державне регулювання фінансового контролю України. Дослідили сучасний стан фінансового контролю України.

 В третьому розділі було розглянуто основні недоліки та методи їх подолання у фінансовому контролі. В кінці було запропоновано шляхи вдосконалення фінансового контролю в Україні. Доведено, що оскільки метою фінансового контролю і органів, що його здійснюють, є забезпечення законності у фінансовій і господарській діяльності, недопущення правопорушень у фінансовій сфері, їх попередження, виявлення та припинення, особливо якщо вони призводять чи можуть призвести до значних втрат публічних фінансових ресурсів, то важливого значення набуває об’єднання їх зусиль – це сприятиме дієвості і ефективності фінансового контролю та забезпечить тотальний контроль. З іншого сторони, фінансовий контроль вважатиметься дієвим лише тоді, коли він позитивно впливатиме на зміст діяльності підконтрольного суб’єкта. Ефективності фінансового контролю можна досягти лише при координації фінансового контролю, яка в свою чергу сприятиме зменшенню витрат на його проведення.