Фінансове забезпечення розвитку сільської місцевості

 

Окремим напрямком аграрної політики сільської  зайнятості є сприяння розвитку альтернативної зайнятості сільського населення. Як показує  світовий досвід, сільськогосподарська зайнятість буде скорочуватися і  далі, і тільки зростання несільськогосподарського сектора дозволить знизити безробіття, диверсифікувати джерела доходу в сільській місцевості, сприяючи зростанню добробуту сільських  жителів та збереженню сільських  населених пунктів [1, С. 5–6]. Прискорений  розвиток несільськогосподарської  зайнятості, яка б абсорбувала  робочу силу, що вивільняється з  сільськогосподарських підприємств  і домогосподарств, дозволить істотно  розширити сферу залучення робочої  сили на селі; згладити міжсезонний  характер праці сільських жителів; сформувати багатогалузеву структуру  зайнятості сільського населення; уповільнити  темпи і мінімізувати негативні  наслідки сільської міграції; створити умови для закріплення молоді на селі за рахунок розвитку виробництв, які вимагають високої кваліфікації; підвищити доходи сільських жителів  і, таким чином, знизити рівень бідності, підвищити мобільність робочої  сили через поширення інформації про ситуацію на локальних ринках праці; формувати занятість, орієнтовану  на ціннісні орієнтації різних соціальних верств сільського населення [11, С. 154].

У науковій літературі оперують двома термінами  – «альтернативна зайнятість у сільській  місцевості» [1] і «несільськогосподарська  зайнятість» [6]. У цьому дослідженні  використовується термін «альтернативна зайнятість», під якою пропонується розглядати зайнятість сільського населення  несільськогосподарською діяльністю з виробництва товарів і послуг, а також окремими спеціалізованими видами сільськогосподарської діяльності, які не є типовими і масовими на даній конкретній території (рис. 1).

Процес  стимулювання та підтримки розвитку альтернативних видів зайнятості в  сільській місцевості потребує організації  адекватного інформаційно-консультативного забезпечення, метою якого є надання  інформаційних послуг щодо можливостей  розвитку різних видів альтернативного  підприємництва в сільській місцевості; методів, форм і сучасних технологій ведення господарства, формування практичних навичок прибуткового господарювання; забезпечення безпечності та якості продукції; регулювання відносин власності на майно, землю, їх ефективного використання у господарській діяльності; порядку отримання державної допомоги, інвестиційних, кредитних та інших видів ресурсів; можливостей застосування ресурсо - і енергозберігаючих технологій, альтернативних видів палива, поновлюваних джерел енергії. З цією ж метою забезпечується проведення на регулярній основі навчальних семінарів щодо підвищення рівня знань стосовно функціонування інженерно-технічних комунікацій, охорони навколишнього середовища і т. ін.

Ефективне стимулювання розвитку альтернативних видів зайнятості на селі потребує відповідних фінансових ресурсів. Реалізацію цього завдання можуть забезпечити  територіальні фонди розвитку малого бізнесу, що формуються з ресурсів державного, обласного та місцевих бюджетів і  використовуються для надання пільгових  кредитів малим підприємницьким  проектам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис 3.1 Класифікація видів альтернативної зайнятості сільського населення

 

Окрім безпосередньої фінансової підтримки суб'єктів  підприємництва за рахунок бюджетних  і власних коштів може здійснюватися  стимулювання фінансових установ до співпраці з ними, впровадження механізмів ресурсної підтримки малого бізнесу шляхом надання пільг з податків і зборів. Суб'єкти малого підприємництва можуть залучатися до реалізації територіальних інвестиційних проектів, їх інвестиційні пропозиції включатися в каталоги і поширюватися серед інвесторів.

Доцільно  кардинально вдосконалити стратегію  і механізми комплексного розвитку, модернізацію та реконструкцію сільської  сфери. Адже сільське господарство є, безумовно, однією з найперспективніших галузей економіки України. Для свого успішного функціонування дана галузь потребує створення повноцінного ринку сільськогосподарської землі, радикального реформування державної політики підтримки сільського господарства, модернізації системи наукових досліджень та освіти, реконструкції матеріально - технічної бази, які б відповідали сучасним ринковим умовам.

Важливим  напрямом поліпшення фінансового забезпечення сільськогосподарського виробництва  та розвитку сільських територій, що потребує відповідного державного регулювання, є посилення антимонопольного захисту сільськогосподарських підприємств і особливо фермерських господарств.

Вони  є дуже вразливими для фінансового  та іншого тиску як постачальників матеріально-технічних засобів, так і покупців їхньої продукції. Розв’язанню цієї проблеми міг би сприяти законодавчий акт із встановленням жорсткіших критеріїв і форм підтвердження монопольних дій стосовно сільськогосподарських товаровиробників й адекватної економічної відповідальності.

 

ВИСНОВКИ

 

На  основі курсової роботи  фінансове забезпечення розвитку сільської місцевості на напрямів його удосконалення було зроблено такі висновки:

1. З доходної  частини місцевих бюджетів фінансується  більшість державних витрат, головним  чином соціальних. За її допомогою  впроваджуються у життя більшість  загальнодержавних програм, пов'язаних  з розвитком господарської і  соціальної інфраструктури регіону.  За рахунок коштів місцевих  бюджетів фінансуються різні  цільові програми, насамперед соціальні  ( доплати на житлово-комунальні  послуги, допомога ветеранам,  багатодітним сім'ям тощо).

2. Економічні  відносини є головною ознакою  доходної бази місцевого бюджету  і розкривають її природу та  значення у процесах відтворення.

3. Безумовним досягненням у частині формування доходних джерел бюджетів місцевого самоврядування є те, що Бюджетний кодекс України закріпив на стабільній основі  перелік доходів бюджетів місцевого самоврядування та постійні  їх розмежування між видами бюджетів.

В 2012 році обсяг загального фонду становить 700 тис. грн.., а спеціальний фонд – 75,6 тис. грн., податкові надходження збільшились на 47,6%, бюджетоутворюючим податком продовжує залишатись  податок на доходи фізичних осіб 75,73 (у % до загальної суми). структура міжбюджетних трансфертів у 2012 році склалася таким чином: найбільшу частку займають дотації 58,39% решту частку займають субвенції 41,61%.

4. Аналіз бюджету Розівської сільської ради Якимівського району показав, що найбільшу питому вагу серед всіх галузей фінансування місцевого бюджету Розівської сільської ради  на протязі 2010-20012 років має органи місцевого самоврядування, охорона здоров'я та освіта.

5. Видаткова  частина бюджету полягає в  тому, що кошти направляються  на чітко визначені цілі та  заходи.

Сучасний  стан ринку праці на селі вимагає  реалізації активної політики щодо його розвитку, складовими якої є формування механізму ефективної взаємодії  суб'єктів політики сільської зайнятості та реалізація цільових заходів щодо розширення зайнятості сільського населення.

2. Проблема  багатофункціональності ринку праці  на селі вирішується шляхом  його диверсифікації, в першу  чергу, за рахунок розвитку  альтернативних видів зайнятості  і забезпечення динамічного функціонування  особистих селянських господарств. 

3. Загальнодержавна  та регіональна аграрна політика, спрямована на підтримку особистих  селянських господарств, концентрується  на вирішенні питань налагодження  інтеграційних зв'язків між сільськогосподарськими, переробними та особистими селянськими  господарствами й створення відповідної  інфраструктури, яка забезпечувала  б їх усіма видами ресурсів.

4. Одним з напрямків аграрної політики регулювання сільської зайнятості є стимулювання розвитку альтернативної зайнятості на селі за допомогою системи інформаційно-консультативного забезпечення, що надає інформаційні послуг щодо можливостей розвитку різних видів альтернативного підприємництва в сільській місцевості; методів, форм і сучасних технологій ведення господарства; забезпечення якості та безпеки продукції і т. ін.

Нинішній  стан села, його соціально-економічна інфраструктура, культурно-побутові умови  населення, рівень оплати праці вимагають здійснення невідкладних і разом з тим радикальних організаційних, технологічних та фінансово-економічних заходів спрямованих на позитивні зміни у розвитку соціальної мережі села. Україні вкрай потрібна послідовна державна політика, спрямована на втілення в реальну практику господарювання на місцевому рівні принципів сталого соціально-економічного розвитку. Сталий розвиток територіальних громад передбачає у якості необхідної складової реалізацію концепції сталого землекористування, яка в свою чергу потребує розробки та вдосконалення методологічного інструментарію, що дозволяв би коректно визначати цілі й пріоритети аграрної політики на місцевому рівні, формалізувати критерії успішності досягнення поставлених цілей та ефективності аграрної політики в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Бюджетний кодекс України.- від 08.07.2010 № 2456-VI.
2. Науково-практичний коментар до Бюджетного кодексу України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.e-reading.org.ua/bookreader.php/1002290/By..
3. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» від 28.01.2002 р. №57
4. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів» від 23.08.2012 № 938.
5. Постанова Кабінету Міністрів від 19 вересня 2007 р. N 1158  «Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року»
6. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» від 28 лютого 2002 р. № 228
7. Артус М.М., Хижа Н.М. Бюджетна система України. — К.: Видавництвво Євро-пейського ун-ту, 2007. — 220с.
8. Бюджетна система України: Навч. посібник для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. / С.І. Юрій, Й.М. Бескид та ін. - К. НІОС, 2000.-234 с.
9. Бюджетна система: Навч.-методичний посібник для самост. вивч. дисп. / В.М. Опарін, В.І. Малько, С.Я. Кондратюк - К.: КНЗУ, 2000.-262 с.
10. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 2001.-284 с.
11. Воробйов Ю.М., Когут І.А. Формування фінансової стійкості місцевих бюджетів  в умовах підвищення самостійності регіонів: Монографія. – Мелітополь: Видавничий будинок ММД,2012.-249с.
12. Електронний ресурс. Режим доступу - http://www.zoda.gov.ua
13. Кириленко О.П. Фінанси: Навч. посібник для студентів екон. спец, вищих навч. закладів та слухачів ін-тів післядишюмної освіти. - 2-е вид., пере-роб. і доп.— Тернопіль: Економічна думка. - 2000.-241 с.
14. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика) / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К.: НІОС, 2000.-265 с.
15. Кравченко В.І. Фінанси місцевих органів влади в Україні: основи теорії і практики. - К.: НДФІ, 2000.-234 с.
16. Леоненко П.М., Юхименко П.І., Ільєнко А.А. та ін. Теорія  фінансів: Нав-    чальний   посібник / За загальною ред. О.Д. Василика. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005.-480 с.
17. Міста та райони Запорізької області за 2007 рік: стат. Щорічник/    Держкомстат України ; головне упр.стат. в Запорізькій обл.; За ред. В.П.Головешка.- Запоріжжя, 2008.-275с.
18. Мечинський О.Б. Формування та розподіл коштів бюджету місцевого самоврядування: Автореф.дис. канд. наук з державного управління: 25.00.06 / Українська академія державного управління при Президентові України. - К, 2001.-235 с.
19. Панасюк Л.В. До питання про формування джерел фінансового забезпечення виконання функцій органами місцевої влади /  Л.В.  Панасюк // Економіка та держава. – 2008. - №2. – С. 24 - 26.
20. Податковий кодекс України (станом на 19 листопада 2012 р.) // Верховна Рада України. – К. : Парламент. вид-во, 2011. – № 13–17. – 556 с.
21. Рева Т.М., Ковальчук К.Ф., Кучкова Н.В. Місцеві фінанси. Навчальний посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2007.- 208 с.
22. Старостенко Н.В.Розподіл бюджетних ресурсів між рівнями влади /Н.В.Старостенко//Фінанси України.-2004.-№6-С.38-46
23. Сунцова О.О. Місцеві фінанси : навч. Посіб. [для студ. вищ.  навч. закл.] / О.О. Сунцова.- [2-ге вид.].-К.: Центр учбової літератури, 2008.- 488 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ