Фінансове забезпечення розвитку сільської місцевості

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ	4
Розділ  1  Теоретичні аспекти фінансового  забезпечення  розвитку сільської  місцевості	6
1.1. Місцеві бюджети - складова бюджетної  системи	6
1.2. Фінансове забезпечення органів  місцевого самоврядування	10
1.3. Видаткові повноваження органів місцевого самоврядування	16
Розділ   2   Аналіз фінансового  забезпечення розвитку сільської місцевості на прикладі Розівської сільської ради 18	19
2.1. Загальна характеристика економіко-ресурсного  потенціалу    Якимівського  району	19
2.2. Аналіз складу та структури  доходів бюджету Розівської сільської  ради	20
2.3. Динаміка та структура видатків Розівської сільської ради	30
Розділ   3   Напрями оптимізації  щодо покращення забезпечення розвитку сільської місцевості	33
3.1Особливості фінансового забезпечення  депресивних територій	33
3.2. Соціально-економічний розвиток  сільської місцевості та напрямки  його удосконалення	39
Висновки	44
Список використаних джерел	46
Додатки	48

 

 

ВСТУП

 

Бюджет  та бюджетна система загалом відноситься  до тієї сфери  суспільного життя,що безпосередньо стосується інтересів  всіх і кожного. В бюджеті будь-якої країни відбиваються важливі економічні, соціальні, політичні проблеми життя  суспільства і людини.

Нинішній  стан села, його соціально-економічна інфраструктура, культурно-побутові умови  населення, рівень оплати праці вимагають здійснення невідкладних і разом з тим радикальних організаційних, технологічних та фінансово-економічних заходів спрямованих на позитивні зміни у розвитку соціальної мережі села.

Великий внесок в дослідження проблем  функціонування місцевих бюджетів внесли Леоненко П.М.,[16] Юхименко П.І.,Ільєнко А.А., Сунцова О.О.,[23] Рева Т.М.,[21] Ковальчук К.Ф., Кучкова Н.В.,О. Василик [10] та ін.

Недостатня  розробка теоретичних  питань формування місцевих бюджетів в сучасних умовах, а також науково-теоретична значимість указаних проблем зумовили вибір теми наукової роботи та визначили основні її напрями.

Мета  курсової роботи полягає у вивченні теоретичних аспектів фінансового забезпечення розвитку сільської місцевості та виявлення напрямів оптимізації щодо покращення соціально - економічного розвитку  сільського бюджету. 

Цільова спрямованість зумовила постановку і вирішення наступних завдань:

• дослідження теоретичних аспектів фінансового забезпечення розвитку сільської місцевості;
• провести аналіз доходів та видатків бюджету Розівської сільської ради;
• виявити напрями оптимізації щодо покращення фінансового забезпечення розвитку сільської місцевості.

Об’єктом  дослідження є сільський бюджет, зокрема бюджет Розівської сільської ради.

Предметом курсової роботи є фінансове забезпечення місцевих бюджетів та напрями їх удосконалення.

Для вирішення  поставлених завдань в роботі застосовувались такі методи дослідження, як економічний (при вивченні структури  і динаміки доходів і видатків місцевих бюджетів), системний і  порівняння (при дослідженні фінансової забезпеченості місцевих бюджетів)

Інформаційну  базу дослідження склали законодавчі  та нормативно-правові акти, підручники, звітні дані Якимівського району.

Дослідження охоплює період з 2010 р. по 2012 р.

Курсова робота складається зі вступу, трьох  розділів, висновків, списку використаних джерел (19 найменувань) та додатків .

Матеріали дослідження викладені на 48 сторінках комп’ютерного тексту, містять 10 таблиць та 11 рисунків.

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ

 

1.1. Місцеві  бюджети -  складова бюджетної системи

 

Надання населенню суспільних благ стає однією з функцій органів місцевого  самоврядування в економіці вільної  конкуренції, фінансування яких здійснюється за рахунок місцевих бюджетів. Бюджет посідає провідне місце у фінансовій системі кожної держави незалежно  від політичної системи, адміністративного  і територіального устрою. На відміну  від інших ланок фінансової системи  він охоплює все суспільство, усіх юридичних і фізичних осіб. Економічна природа місцевого бюджету  якраз і проявляється у тому, що за його допомогою місцеві органи самоврядування намагаються надати суспільству унікальні блага  та послуги за принципом територіального  поділу, які істотно впливають  на рівень добробуту та якість життя.

Отже, поняття  місцевого бюджету можна сформулювати як фонд фінансових ресурсів, які перебувають  у розпорядженні органів виконавчої влади відповідного органу місцевого  самоврядування для виконання покладених на нього функцій, передбачених Конституцією.

За своєю  формою місцевий бюджет – це основний фінансовий план органів місцевого  самоврядування, за матеріальним змістом - централізований фонд їх фінансових ресурсів.[6]

Підхід  до змісту бюджету як фінансового  плану зберігався весь період існування  незалежності України в різних законодавчих актах. Зокрема, у ст. 1 Закону України " Про бюджетну систему України ", який діяв на території України  до прийняття Бюджетного Кодексу 27 липня 2001 року, було зазначено: " Бюджет - це план формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, здійснюваних органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим  (АРК) і місцевими Радами народних депутатів ".

Місцеві бюджети відображають обумовлену адміністративним поділом і бюджетним устроєм  держави сферу економічних відносин суспільства, пов'язаних із формуванням, розподілом і використанням централізованих  грошових коштів, що знаходяться у  розпорядженні місцевих органів  влади і призначених для соціально-економічного розвитку конкретних регіонів країни.

Розгляд різних поглядів щодо визначення поняття "місцевих бюджетів" дозволяє охарактеризувати їх як  сукупність економічних відносин, які сприяють територіальному перерозподілу  ВВП і національного доходу країни. [15]

Структурно  місцеві бюджети є складовою  бюджетної системи України і  поряд з державним бюджетом створюють  зведений (консолідований) бюджет України.

Місцевий  бюджет як економічна категорія має  певні, властиві лише йому особливості :

• зосередження частини національного доходу в руках органу місцевого самоврядування;
• її подальше використання на загальнодержавні потреби;
• перерозподіл національного доходу між галузями виробництва та адміністративно - територіальними одиницями.[7]

Місцеві бюджети є фінансовою базою органів  місцевого самоврядування та вирішальним  фактором регіонального розвитку. Наявність  місцевих бюджетів закріплює економічну самостійність місцевих органів  самоврядування, активізує господарську діяльність, дозволяє розвивати інфраструктуру на підвідомчій території, зміцнювати економічний потенціал регіону, виявляти і використовувати резерви  фінансових ресурсів. У кінцевому  підсумку все це розширює можливості місцевих органів влади у підвищенні рівня добробуту населення. [15]

Згідно  з прийнятим 2001 року Бюджетним Кодексом України та закріплених Конституцією України норм місцеві бюджети  - бюджет АР Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Аналогічне тлумачення поняття місцеві бюджети і у Бюджетному Кодексі України в редакції 2010 року. Бюджети місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань (рис.1.1).[1]

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1 Структура  місцевих бюджетів

 

 

Рівень  впливу стану бюджету на суспільство, характер і результати цього впливу залежать від таких основних факторів:

• ступеня регламентованості бюджетного процесу;
• бюджетного устрою;
• побудови бюджетної системи.

Включення у сферу бюджетних відносин органів  місцевого самоврядування як суб'єктів  державного управління означає наділення  їх правом розпоряджатися визначеною часткою бюджетного фонду.

Ст. 1 Закону "Про місцеве самоврядування в  Україні " тлумачить категорію "місцевий бюджет" так: "Бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) являє собою план формування і використання фінансових ресурсів, необхідних для виконання функцій і повноважень місцевого самоврядування".

Доходна база місцевих бюджетів відіграє особливу роль у бюджетній системі держави, зокрема:

• Доходна база місцевих бюджетів є важливим інструментом фінансового регулювання. За її допомогою виконується фіскальна функція бюджету та відбувається перерозподіл частини ВВП України.
• Доходна база місцевих бюджетів найбільш швидко реагує на зміни, що відбуваються в економічному житті даної території.
• Стабільна дохідна база місцевих бюджетів сприяє пропорційному розвитку територій. У взаємодії з доходною базою державного бюджету вона є інструментом фінансового вирівнювання. Який застосовується за допомогою різних методів бюджетного регулювання.
• З доходної частини місцевих бюджетів фінансується більшість державних витрат, головним чином соціальних. За її допомогою впроваджуються у життя більшість загальнодержавних програм, пов'язаних з розвитком господарської і соціальної інфраструктури регіону. За рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються різні цільові програми, насамперед соціальні (доплати на житлово-комунальні послуги, допомога ветеранам, багатодітним сім'ям тощо).
• Доходна база місцевих бюджетів має регулюючі, закріплені і власні доходні джерела її формування. Місцевим органам влади також надано право самостійно визначати напрями використання власних коштів.
• Стан доходної частини місцевих бюджетів повністю відображає політику органів місцевого самоврядування і є основним інструментом у її реалізації. Завдяки можливості самостійно визначати напрями використання власних бюджетних коштів місцева влада має можливість визначати пріоритети в розвитку даної територіальної одиниці.
• Місцевий бюджет можна розглядати також як основний фінансовий план розвитку територіальних громад.

Місцеві органи влади під час формування доходної частини своїх бюджетів, подібно до держави, у сфері своєї  компетенції здійснюють також і нормативне (правове регулювання соціально-економічної діяльності. Тобто вони встановлюють певні правила поведінки господарюючих суб'єктів. Але лише в межах своєї компетенції.[15]

Доходна частина у фінансах місцевих органів  влади є також і фіскальним інструментом. Вона дозволяє забезпечувати  ці органи ресурсами для розв'язання завдань, що на них покладаються. Таким  чином можна засвідчити, що існує  як державний тиск так і тиск місцевих органів влади на суб'єкти господарювання та населення певної території. Але  разом з тиском на них відбувається надання соціальних благ та пільг  за рахунок делегування повноважень  місцевим органам влади. Різниця  між тиском першої і другої форми  у тому, що межі фіскальної діяльності місцевих органів регулюються державою, хоча місцеві органи влади формально, згідно до Конституції України, повинні  мати певну самостійність. Місцеві  органи влади можуть застосовувати  досить вагомі важелі економічного і  соціального регулювання.

У сучасних умовах місцеві органи влади повинні  забезпечувати комплексний підхід розвитку територій, пропорційний розвиток виробничої і невиробничої сфери  на підвідомчій території. Це призводить до подальшого розширення і зміцнення  фінансової бази регіональних органів  влади.

 

1.2. Фінансове  забезпечення органів місцевого   самоврядування

 

Фінансові ресурси місцевих органів влади  виступають як централізовані та децентралізовані грошові фонди цільового призначення. Вони формуються і використовуються в процесі розподілу і перерозподілу  національного багатства країни. Саме фінансові ресурси місцевих органів влади забезпечують реалізацію функцій господарської та соціальної спрямованості територій. Практика здійснення місцевого самоврядування доводить, що самоврядування є реальним тільки у разі володіння необхідними  фінансовими та матеріальними ресурсами  для ухвалення самостійних рішень, задоволення потреб мешканців, виконання  поставлених завдань. [7]

Джерела фінансування потреб органів місцевого  самоврядування різноманітні, та за фіскальним і соціально-економічним значенням з-поміж них виділяються доходи місцевого бюджету, позики, фінансові ресурси комунальних підприємств, фінансові ресурси населення, інвестиції, цільове фінансування регіональних програм з Державного бюджету, позабюджетні фонди і міжбюджетні трансферти (рис.1.2.)