Фінансове забезпечення розвитку сільської місцевості

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Февраля 2013 в 19:26, курсовая работа

Краткое описание

Бюджет та бюджетна система загалом відноситься до тієї сфери суспільного життя,що безпосередньо стосується інтересів всіх і кожного. В бюджеті будь-якої країни відбиваються важливі економічні, соціальні, політичні проблеми життя суспільства і людини. Нинішній стан села, його соціально-економічна інфраструктура, культурно-побутові умови населення, рівень оплати праці вимагають здійснення невідкладних і разом з тим радикальних організаційних, технологічних та фінансово-економічних заходів спрямованих на позитивні зміни у розвитку соціальної мережі села.

Оглавление

Вступ 4
Розділ 1 Теоретичні аспекти фінансового забезпечення розвитку сільської місцевості6
1.1. Місцеві бюджети - складова бюджетної системи6
1.2. Фінансове забезпечення органів місцевого самоврядування10
1.3. Видаткові повноваження органів місцевого самоврядування 16
Розділ 2 Аналіз фінансового забезпечення розвитку сільської місцевості на прикладі Розівської сільської ради 18
19
2.1. Загальна характеристика економіко-ресурсного потенціалу Якимівського району 19
2.2. Аналіз складу та структури доходів бюджету Розівської сільської ради 20
2.3. Динаміка та структура видатків Розівської сільської ради30
Розділ 3 Напрями оптимізації щодо покращення забезпечення розвитку сільської місцевості 33
3.1Особливості фінансового забезпечення депресивних територій 33
3.2. Соціально-економічний розвиток сільської місцевості та напрямки його удосконалення 39
Висновки 44
Список використаних джерел 46

Файлы: 1 файл

Курсовая.docx

— 325.50 Кб (Скачать)

 

Загалом, можна сказати, що фінансування місцевих бюджетів,  вчасності Розівської сільської ради здійснюється не досить ефективно. Про це свідчать розрахунки проведені  в даній роботі, а саме в 2012 році обсяг загального фонду становить 700 тис. грн.., а спеціальний фонд – 75,6 тис. грн., податкові надходження збільшились на 47,6%, бюджетоутворюючим податком продовжує залишатись  податок на доходи фізичних осіб 75,73 (у % до загальної суми). структура міжбюджетних трансфертів у 2012 році склалася таким чином: найбільшу частку займають дотації 58,39% решту частку займають субвенції 41,61%.

 

РОЗДІЛ   3.

НАПРЯМИ ОПТИМІЗАЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ

 

3.1. Особливості фінансового забезпечення депресивних територій

 

 

Депресивна територія — це регіон чи його частина (район, місто обласного значення або кілька районів, міст обласного значення), рівень розвитку якого (якої) за показниками, визначеними цим Законом, є найнижчим серед територій відповідного типу [15 С.20-23].

Стимулювання розвитку та фінансове  забезпечення регіонів здійснюється з  метою:

  • забезпечення їх сталого розвитку в інтересах усієї України, підвищення рівня життя населення, подолання бідності та безробіття, формування середнього класу;
  • ефективного використання економічного, наукового, трудового потенціалу, природних та інших ресурсів, а також особливостей регіонів для досягнення на цій основі підвищення рівня життя людей, оптимальної спеціалізації регіонів у виробництві товарів та послуг;
  • створення рівних умов для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів України;
  • забезпечення додержання визначених державою соціальних гарантій для кожного громадянина незалежно від місця його проживання;
  • подолання депресивного стану окремих територій, своєчасного і комплексного розв’язання проблем охорони довкілля.

Стимулювання розвитку регіонів здійснюється на засадах:

  • збалансування загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів розвитку, визначення державою з урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування науково обґрунтованих пріоритетних напрямів регіонального розвитку;
  • програмно-цільового підходу до розв’язання проблем соціально-економічного розвитку, створення сприятливого інвестиційного середовища в регіонах;
  • максимального наближення послуг, що надаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, до споживачів цих послуг;
  • концентрації на конкурсній основі коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також інших ресурсів з метою досягнення найбільш ефективного їх використання для цілей регіонального розвитку;
  • співробітництва та взаємної відповідальності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, наукових і громадських організацій та інших суб’єктів у виконанні завдань регіонального розвитку.

Державне стимулювання розвитку регіонів здійснюється відповідно до основ державної регіональної політики, державних програм економічного і соціального розвитку України, законів про Державний бюджет України, загальнодержавних програм, інших законів та актів законодавства  України, а також програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва  та Севастополя, місцевих бюджетів.

З метою забезпечення реалізації державної політики щодо стимулювання розвитку регіонів затверджуються:

Кабінетом Міністрів України — державна стратегія регіонального розвитку;

Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською  та Севастопольською міськими радами за поданням відповідно Ради міністрів  Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських  державних адміністрацій з урахуванням  норм, закладених у державній стратегії  регіонального розвитку, спільних інтересів  територіальних громад регіонів — регіональні стратегії розвитку.

Реалізацію державної  політики щодо стимулювання розвитку регіонів забезпечують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики, інші центральні, а також місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Узгодження діяльності центральних  та місцевих органів виконавчої влади  і органів місцевого самоврядування у сфері державного стимулювання розвитку регіонів, виконання регіональних стратегій розвитку здійснюється на основі угод щодо регіонального розвитку, які укладаються між Кабінетом  Міністрів України та Верховною  Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими радами і виконуються відповідно до законодавства.

Угода щодо регіонального  розвитку передбачає:

  • спільні заходи центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування з реалізації в регіоні державної стратегії регіонального розвитку;
  • спільні заходи центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування з реалізації регіональної стратегії розвитку;
  • порядок, обсяг, форми та строки фінансування спільних заходів, визначених сторонами, відповідно до Державного бюджету України та місцевих бюджетів;
  • порядок інформування про реалізацію сторонами угоди щодо регіонального розвитку;
  • відповідальність сторін угоди за невиконання або неналежне виконання передбачених нею заходів;
  • порядок внесення змін до угоди;
  • порядок набрання чинності та строк дії угоди.

Фінансування стимулювання розвитку регіонів та подолання депресивності  територій здійснюється за рахунок  коштів, передбачених на цю мету в законах  України про Державний бюджет України та рішеннях про місцеві  бюджети (Автономної Республіки Крим, обласні, міські міст обласного (республіканського — Автономної Республіки Крим) значення та районні бюджети) на відповідні роки, та інших джерел відповідно до законодавства.

Обсяги фінансування реалізації угод щодо регіонального розвитку та виконання  програм подолання стану депресивності  територій щорічно передбачаються у проектах Державного бюджету України  та рішеннях про місцеві бюджети  відповідними бюджетними програмами.

Фінансове забезпечення реалізації угод щодо регіонального розвитку та виконання  програм подолання стану депресивності  територій за необхідності щорічно  уточнюється після набрання чинності Законом України про Державний  бюджет України на відповідний рік  та затвердження відповідних місцевих бюджетів [17].

Головними розпорядниками коштів Державного бюджету України, що виділяються  для стимулювання розвитку регіонів та подолання депресивності територій, є центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики, інші центральні органи виконавчої влади.

Під час визначення обсягів коштів, призначених для стимулювання розвитку регіонів та подолання депресивності  територій, не враховуються суми дотацій  вирівнювання та субвенцій, що спрямовуються  на виконання органами місцевого  самоврядування власних та наданих  законом повноважень органів  виконавчої влади, а також кошти, що спрямовуються згідно із законодавством на ліквідацію наслідків надзвичайних екологічних ситуацій, техногенних  катастроф та стихійного лиха.

Центральний орган виконавчої влади  з питань економічної політики щорічно  у квітні року, що настає за звітним, подає на розгляд Кабінету Міністрів  України доповідь про виконання  угод щодо регіонального розвитку та програм подолання депресивності  територій, використання виділених  на ці потреби коштів Державного бюджету  України.

Депресивні території поділяються  на такі групи:

    • регіони;
    • промислові райони — райони, у яких частка зайнятих у промисловості перевищує частку зайнятих у сільському господарстві;
    • сільські райони — райони, у яких частка зайнятих у сільському господарстві перевищує частку зайнятих у промисловості;
    • міста обласного значення.

Території надається статус депресивної  з метою створення правових, економічних  та організаційних засад для вжиття органами державної влади та органами місцевого самоврядування особливих  заходів для стимулювання розвитку таких територій.

До основних принципів державного стимулювання розвитку депресивних  територій належать:

  • об’єктивність і відкритість при визначенні територій для державного стимулювання їх розвитку;
  • одночасна концентрація зусиль і коштів на відносно невеликій кількості територій з метою досягнення максимального соціально-економічного розвитку;
  • неприпустимість використання цільової державної підтримки для фінансування поточних потреб територій;
  • максимальне використання можливостей самих територій у розробці і реалізації системи заходів з подолання депресивності.

Депресивними визнаються промислові та сільські райони, а також міста  обласного значення, відповідні показники  розвитку яких відповідають одночасно  всім критеріям, визначеним частиною першою цієї статті.

Програма подолання стану депресивності  території — взаємопов’язаний за змістом, термінами виконання, можливостями і виконавцями комплекс заходів (робіт) правового, організаційного, економічного, фінансового, соціального спрямування, орієнтованих на подолання депресивності  конкретної території, у забезпеченні яких задіяні фінансові та інші ресурси  держави і регіону[12 С.28].

Для подолання депресивності території  центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за участю інших центральних органів  виконавчої влади, відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів  місцевого самоврядування розробляється  відповідна програма.

 

Таблиця 3.1

Програма подолання депресивності  території

Основні ознаки депресивних територій

Заходи стимулювання розвитку депресивних  територій

регіони, у яких протягом останніх п’яти років найнижчі середні  показники валової доданої вартості на одну особу;

цільове спрямування державних  капітальних вкладень у розвиток виробничої, комунікаційної та соціальної інфраструктури;

промислові райони, у яких протягом останніх трьох років є  найвищими середні показники  рівня безробіття, зайнятості у промисловості, найнижчий обсяг промислового виробництва  на одну особу та найнижчий рівень середньої заробітної плати;

надання державної підтримки, у тому числі фінансової, малим  підприємствам, сприяння формуванню об’єктів інфраструктури розвитку підприємництва, таких як бізнес-центри, бізнес-інкубатори, інноваційні та консалтингові центри, венчурні фонди тощо;

сільські райони, у яких протягом останніх трьох років є  найнижчими щільність сільського населення, природний приріст населення, найвищою — частка зайнятих у сільському господарстві, найнижчий обсяг виробництва  с/г продукції на одну особу ;

спрямування міжнародної  технічної допомоги на розв’язання  актуальних соціально-економічних  та екологічних проблем, а також  здійснення інших найважливіших  заходів;

міста обласного значення, у яких протягом останніх трьох років  є найвищими середні показники  рівня безробіття, зокрема довготривалого безробіття, та найнижчим рівень середньої  заробітної плати.

сприяння зайнятості населення, забезпечення цільового фінансування програм перекваліфікації та професійного розвитку трудових ресурсів, стимулювання трудової міграції, удосконалення соціальної сфери; охорони здоров’я .


 

Вивчаючи  сільські території слід зазначити, що комплексний сільський розвиток повинен передбачати розвиток усіх функцій сільських територій, зокрема  соціальної, економічної, демографічної, виробничої, історико-культурної, природоохоронної і рекреаційної, фінансової та управлінської.

 

3.2. Соціально  - економічний розвиток сільської  місцевості та напрямки його  удосконалення

 

Сучасна система економічного механізму  регулювання соціальним розвитком  села охоплює економічні, організаційні  та правові важелі. Крім того вона потребує детального вивчення кожного з важелів, визнаючи при цьому його роль і  місце в економічній стратегії, яка б забезпечила високу ефективність ринкової економіки, зокрема подоланню  кризових явищ у соціальній сфері  села.

У загальному механізмі взаємодії  виробничої та невиробничої сфер галузей  економіки держави суттєве значення має оптимальність розподілу  матеріальних і фінансових ресурсів, а також їх перерозподіл у розвиток та функціонування соціальної інфраструктури. Звідси результативність матеріального  виробництва залежить не тільки від  його організації, але й від удосконалення  системи управління соціально

економічним розвитком території. Оптимальний  варіант розвитку мережі соціальної інфраструктури через зворотний  зв’язок впливає на ступінь реалізації виробничого потенціалу регіону. Саме такий розгляд взаємодії систем дає підставу зосередити дослідження  на вдосконаленні механізму управління соціальними процесами  як чинника  матеріального виробництва.

Вирішення соціальних проблем села неможливе  без економічного підґрунтя і  розвитку виробництва. Але кінцевою ціллю є підвищення доходів людей і покращення рівня їх життя через розбудову наших сіл, створення нових робочих місць, зростання рівня заробітної плати селян.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 19 вересня 2007 р. N 1158 «Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року» забезпечити виконання таких заходів:

Соціально-економічний  розвиток сільських територій повинен  відбуватися в таких основних напрямах:

 

 

Таблиця 3.2

Створення інфраструктури аграрного  ринку та зниження рівня безробіття на селі:

 

У галузі благоустрою населених пунктів:

Будівництво та реконструкція дошкільних навчальних закладів:

- облаштування санкціонованих сміттєзвалищ  в кожному населеному пункті; забезпечення контролю за станом  навколишнього природного середовища  в сільських населених пунктах  та в місцях накопичення відходів;

- відновлення роботи мережі дошкільних  освітніх закладів; проведення необхідних  ремонтних робіт для забезпечення  комфортних умов дітям;

- забезпечення проведення робіт  з озеленення та благоустрою  шляхом організації та проведення  масових заходів (зокрема суботників);

- поліпшення умов виховання та  вдосконалення форм забезпечення  сільськими дітьми належної дошкільної  підготовки;

- організація та проведення „  днів чистоти " для підтримки  належного естетичного вигляду  населених пунктів.

- регулярного підвезення дітей  до місць знаходження дошкільних  навчальних закладів.

Поліпшення рівня медичного та соціального забезпечення:

Розвиток культурної сфери в сільській  місцевості:

- розбудову мережі амбулаторій загальної практики;забезпечення розширення видів соціальних послуг.

- забезпечити подальший розвиток  закладів культури, запровадити  нові форми їх діяльності;

- покращення матеріально-технічного  оснащення амбулаторій сімейної  медицини;

- сприяти збереженню та активному  пропагуванню історико-культурної  спадщини;

- запровадження методів заохочення  медпрацівників з метою підвищення  якості і ефективності роботи;

- поліпшення кадрового забезпечення  закладів культури.

Информация о работе Фінансове забезпечення розвитку сільської місцевості