Фінансове забезпечення розвитку сільської місцевості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.2 Джерела формування фінансових ресурсів місцевих органів влади

 

 

Нині  вирішальне значення для забезпечення фінансової основи місцевого самоврядування мають здебільшого доходи місцевих бюджетів. Вони виконують важливу  роль у соціально-економічному розвитку території, адже саме з місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров’я населення, засобів масової інформації, також фінансуються різноманітні молодіжні програми, видатки по упорядкуванню населених пунктів. Отже, саме місцеві бюджети – це запорука ефективної праці органів місцевого самоврядування.[7]

 Доходи  місцевих бюджетів формуються  з різних джерел, причому порядок  їхнього формування залежно від  джерела регулюється різними  законодавчими актами, але суть  формування цих різних джерел  одна-податкові чи неподаткові  надходження від підприємств  усіх форм власності та від  населення, які об'єднуються у  фінансові ресурси і зосереджуються  в місцевому бюджеті. Основним  джерелом формування фінансових  ресурсів місцевих бюджетів є  податки. Положення ст. 61 п. 4 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні "декларують, що  " самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами ".[3]

 

 

 

 

 

 

Рис.1.3 Доходи місцевих бюджетів

Власні  доходи - це доходи, що формуються на території, підвідомчій відповідному місцевому органу влади згідно з його рішеннями.

Власними  можна вважати лише такі доходи місцевих бюджетів, які відповідають таким вимогам:

• доходи територіально локалізовані;
• безпосередньо залежать від діяльності органів місцевої влади, повністю їх контролюють і використовують на свій розсуд.

Закріплені  доходи - це доходи, які на постійній основі закріплюються за певним місцевим бюджетом ( податок з доходів фізичних осіб. Державне мито, плата за ліцензії, за державну реєстрацію, торгові патенти та ін.). Закріплені доходи зміцнюють самостійність місцевих бюджетів.

Закріплення доходів за бюджетами місцевого  самоврядування здійснено на засадах:

• забезпечення стабільності і передбачуваності надходжень для довгострокового прогнозування доходів бюджетів;
• встановлення  взаємозв'язку між обсягами податків, що сплачуються на території, та рівнем бюджетних послуг, які отримує платник податку;
• закріплення переліку доходів за бюджетами місцевого самоврядування, які мають стимулювати органи місцевого самоврядування до нарощування податкової бази та мають стабільну базу оподаткування.

Доходна частина місцевих бюджетів складається  з доходів, що враховуються та не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. У Бюджетному кодексі  вводиться поняття " кошика доходів  місцевого самоврядування" для  бюджетів територіальних громад ( сіл, селищ, міст та їх об'єднань). Кошик доходів  визначається як сукупність доходних джерел, що закріплені на постійній  основі за бюджетами місцевого самоврядування і враховуються при визначенні трансфертів  цим бюджетам( ч. 2 ст. 64).

Доходами, що враховуються при визначенні обсягів  міжбюджетних трансфертів (кошик № 1), вважаються такі, які закріплені державою за місцевим бюджетом для  забезпечення фінансування видатків, що обраховуються за фінансовими  нормативами бюджетної забезпеченості. Якщо сума вказаних доходів менша за суму видатків, переданих державою, то на різницю даному місцевому бюджету надається трансферт (дотація вирівнювання).[4]

Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних  і культурних програм територіальних громад доходи районних бюджетів, які  враховуються при визначенні обсягів  міжбюджетних трансфертів, формуються за рахунок:

• 25% податку на доходи фізичних осіб, що справляється на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань;
• 15% плати за землю, що сплачується на території сіл, селищ, міст районного значення та їх  об'єднань;
• плати за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються районними державними адміністраціями;
• реєстраційний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що справляється районними державними адміністраціями;

Таке  розмежування найперспективнішого  джерела наповнення бюджетів місцевого  самоврядування покликане забезпечити  певну доходну незалежність бюджетам міст районного значення, сіл та селищ.

Доходами, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів (кошик № 2), вважаються такі, що повністю залишаються в розпорядженні  відповідного бюджету та не враховуються у розрахунках обсягів дотації  вирівнювання або обсягів вилучення. Ці доходи призначено для забезпечення видатків, які в межах чинного  законодавства повністю передані на розгляд місцевих органів влади. Склад власних доходів так  званого "другого кошика" визначено  у статті 69 Бюджетного кодексу.

Структура власних доходів бюджетів місцевого  самоврядування, що не враховується при  визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, така:

• 25% фіксованого податку на доходи від підприємницької діяльності;
• податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності.
• платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;
• плата за землю, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;
• плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (крім плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами);
• місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування, включаючи податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки;
• фіксований сільськогосподарський податок у частині, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;
• частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань;
• плата за розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів (крім коштів, отриманих вищими та професійно-технічними навчальними закладами від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право);
• штрафні санкції за порушення законодавства про патентування;
• адміністративні штрафи, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;
• надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності;
• плата за надані в оренду водні об'єкти місцевого значення;
• інші доходи загального фонду місцевих бюджетів, що визначаються законом про Державний бюджет України.

Малий бізнес, що розвивається на території місцевих громад, відіграє визначальну роль у наповненні цього кошика. Саме він є платником місцевих податків і зборів та інших власних надходжень місцевого бюджету.

 

1.3. Видаткові повноваження органів місцевого самоврядування

 

Видатки місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні  цілі, що пов'язані з реалізацією  програм.

До прийняття  Бюджетного Кодексу Рада вищого рівня могла щороку встановлювати, з якого бюджету утримувати той чи інший заклад, що не стимулювало місцеві органи влади розвивати такі заклади та аналізувати їх ефективність і корисність для території.[1]

Остаточне закріплення переліку бюджетних  послуг (закладів) за видами бюджетів визначає відповідальність конкретних органів  влади за надання цих послуг. Розподіл функціональних повноважень між  окремими рівнями влади й управління є основою розмежування видатків між бюджетами.

До видатків,які  здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на :

1) органи місцевого самоврядування  сіл, селищ, міст районного  значення;

2) освіту:

а) дошкільну освіту;

б) загальну середню освіту (навчально-виховні  комплекси "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" за умови, що загальноосвітній навчальний заклад - I ступеня);

3) сільські, селищні та міські  палаци і будинки культури, клуби,  центри дозвілля, інші клубні  заклади та бібліотеки.

До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на :

1. місцеву пожежну охорону;
2. позашкільну освіту;
3. соціальний захист та соціальне забезпечення:

• програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;

• місцеві програми соціального захисту окремих  категорій населення;
• програми  соціального захисту малозабезпеченої категорії учнів професійно-технічних навчальних закладів;

4. місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

5. культурно-мистецькі програми місцевого значення;
6. програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення;
7. місцеві програми  з розвитку фізичної культури і спорту;
8. типове проектування, реставрацію та охорону пам'яток архітектури місцевого значення;
9. транспорт, дорожнє господарство:

•   регулювання цін на послуги метрополітену за рішеннями  

    органів місцевого самоврядування;

• експлуатацію дорожньої системи місцевого значення ( в

   тому числі роботи, що проводяться  спеціалізованими  

   монтажно-експлуатаційними підрозділами);

•   будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг

    місцевого значення;

10. заходи з організації рятування на водах;
11. обслуговування боргу органів місцевого самоврядування;
12. програми природоохоронних заходів місцевого значення;
13. управління комунальним майном;
14. регулювання земельних відносин;
15. інші програми, затверджені відповідною радою.

Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах  кошти відповідних бюджетів для  виконання власних повноважень.

Сільські, селищні та міські (міст районного значення) ради можуть передавати видатки на виконання всіх або частини власних повноважень районній раді чи раді іншої територіальної громади з передачею коштів до відповідного бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Передача видатків здійснюється за спільним рішенням відповідних рад на договірних засадах. Всі угоди про передачу видатків укладаються до 1 серпня року, що передує плановому.[15]

Таким чином, з усього викладеного можна зробити  такі висновки:

1. Економічні відносини є головною ознакою доходної бази місцевого  бюджету і розкривають її природу та значення у процесах відтворення;
2. На формування доходної бази місцевих бюджетів впливають різні фактори: економічні, соціальні та політичні;
3. Для досягнення позитивного результату при проведенні економічних реформ, слід сформувати ефективну законодавчу базу та зменшити вплив таких негативних факторів, як бюрократизм, корумпованість державних чиновників, асиметричність розвитку регіонів;
4. Формування доходної бази місцевих бюджетів за аспектами децентралізації за певних умов є ефективнішим від централізації бюджетних коштів у державному бюджеті та сприяє економічному зростанню. Місцеві органи влади розташовані безпосередньо біля споживачів суспільних благ і, таким чином, здатні оптимально виробляти та розподіляти ці блага.