Загальні відомості про АГМ Мостиська

2. Стратегія «зняття вершків» є ціновою політикою, що формує високу ціну, якщо ринок нечутливий до рівня цін. Зазвичай це відбувається в умовах відсутності конкуренції. Наприклад, власник єдиного мотелю в маленькому місті може встановлювати високі ціни, якщо є великий попит на 5 номери. Але дотримання такої стратегії протягом тривалого часу може призвести до втрати частки ринку, а відповідно і потенційного прибутку.

3. Стратегія «проникнення на ринок». Такий підхід може практикуватися компаніями при виході на нові сегменти ринку або нові ринки. Сутність його полягає у встановленні цін нижчих від середньо ринкових, за умов забезпечення нормальної рентабельності за рахунок інших видів діяльності або послуг. Позитивною рисою є можливість встановлення контактів з новими клієнтами та формування стабільних потреб. Це, в свою чергу, дає можливість наступного підвищення цін і доведення рентабельності до цільового рівня. Цей метод активно використовують великі ресторанні ланцюги. Цей підхід забезпечує «економію на масштабі» як у процесі створення продукту, так і надалі від маркетингових заходів.

4. Стратегія визначення ціни на набір послуг.

Сутність цієї стратегії полягає в об'єднанні декількох послуг і наданні цього набору за нижчими цінами, ніж кожна послуга окремо. Така система ціноутворення комплексного характеру стимулює реалізацію послуг. Наприклад, готелям, які мають казино, доцільно використовувати цей метод встановлення ціни, оскільки це може сприяти залученню гравців, які витрачають багато грошей протягом гри.

 

1.4.3 Збутова політика «АГМ Мостиська».

Канал розподілу товару - сукупність фізичних і юридичних  осіб, які беруть на себе право власності  на товари або послуги на шляху  їх слідування від виробника до споживача.

 Для розподілу послуг  керівництво ресторану буде використовувати  прямий канал збуту, так як  він дозволяє підтримати контакт  зі споживачем і тим самим  дозволяє контролювати збут, що  надаються. Каналом розподілу  буде роздрібна торгівля, так  як ресторан - роздрібне підприємство  послуг.

Метою планування маркетингу є визначення позиції на даний  момент: куди фірма хоче рухатися і  як їй досягти наміченого. Результати розробки та реалізації плану маркетингу зумовлює отримання наміченого прибутку. Цей план є основою для всіх інших видів діяльності фірми.  Він є ефективним інструментом управління і представляється в цілому вигляді  або по частинах всім тим, хто безпосередньо  бере участь у процесі планування діяльності фірми.

В нашому випадку ми вибрали  Традиційну систему – це сукупність незалежних компаній, в яких кожен рівень збутового каналу діє незалежно від інших з метою максимізації власного прибутку, залишаючи поза увагою ефективність каналу в цілому.

 

1.4.4 Логістична система  «АГМ Мостиська».

Необхідність застосування логістики у ресторанному господарстві в сучасних умовах пояснюється багатьма причинами серед яких можна виділити дві основні. Перша – розвиток конкуренції, викликаний переходом  від ринку продавця до ринку покупця. Друга причина доцільності застосування логістики в ресторанному господарстві обумовлена сучасними досягненнями науково-технічного прогресу.

Логістика ресторанного господарства лягає в основу економічної стратегії  закладів, коли процес логістики використовується як знаряддя в конкурентній боротьбі і розглядається як управлінська логіка для реалізації планування, організації, управління та регулювання  рухом ресторанного продукту від  первинного джерела до споживача.

Виділяють кілька функціональних сфер логістики у  ресторанному господарстві.

1. Запаси. Дають змогу  економічно й ефективно функціонувати  всій системі ресторанного господарства. Запаси готової продукції дають  змогу системі швидко реагувати  на зміни попиту і забезпечують рівномірність роботи закладу.

2. Транспорт. При логістичному  підході транспортування полягає  не лише в перевезенні сировини  та продукції від виробника  чи постачальника рестораторові,  а й готової продукції для  реалізації у власній мережі та збуту іншим.

3. Складське господарство. До нього належить розміщення  сировини, продукції та предметів  матеріально-технічного призначення  в складських приміщеннях для  зберігання та управління складськими процесами.

4. Виробництво. Підрозділи  логістики, які обслуговують цей  процес, повинні не тільки визначити  його потреби, а й бути здатними  регулювати коливання попиту й пропозиції.

5. Збут. Ресторанний бізнес  є особливою сферою бізнесу  де поєднуються виробництво продукції,  її реалізація споживачам і  надання послуг. Саме тому вибір  стратегії збуту в цій системі  потребує спеціального підходу.

6. Сервіс. Логістика обслуговування  споживача зобов’язує задовольнити  його потреби за допомогою сервісу найвищої якості.

7. Кадри. Важливий складовий  елемент системи логістики. Їхньому  підбору і підготовці надається велике значення.

8. Інформація. Управління  будь-якою логістичною системою  здійснюється за допомогою інформаційної  та контролюючої систем, які передають  замовлення на виробництво й  постачальникам, підтримують рівень  запасів тощо.

 

 

1.4.5 Комунікаційна політика  «АГМ Мостиська».

Комунікаційна політика підприємств  ресторанного господарства «АГМ Мостиська». відзначається як ефективний важіль комунікації виробника (ресторану) та споживача.

Комунікативна політика, як і інші складові маркетингової політики має свої цілі, а саме: інформаційна (знання про продукт, бренд, фірму; знання про канали збуту; знання про пільги та цінові знижки; знання про нові пропозиції); переконання  (зручність, вигода, економічність; переваги до бренду, продукту; подолання  сезонного попиту; створення відчуття задоволеності; унікальність обслуговування, розкриття проблем, що вирішує запропонований продукт); бажаний результат (стабілізація збуту; підтримка лояльності до бренду, продукту; підтримка впізнавання).

Аналіз комунікаційної політики варто розпочати з найбільш ефективного  засобу комунікації – реклами. Слід звернути увагу, що структура рекламного ринку ресторанного господарства, через свою низьку рентабельність, вузький сегмент споживачів має дещо видозмінену  схему – низька частка телевізійної та радіо-реклами,  значна частка рекламного бюджету «АГМ Мостиська» належить друкованим засобам масової інформації та всезростаюча роль Інтернет-реклами у всіх її проявах.

Підводячи підсумок, потрібно зауважити, що комунікаційна політика відіграє дуже важливу  роль в маркетинговій  політиці підприємств ресторанного господарства. Трансформуючи відомий вислів «Хто володіє інформацією – той володіє світом» та «Хто донесе інформацію до клієнта, той отримає прибуток» варто відзначити необхідність та важливість вироблення системного, комплексного, економічно-обґрунтованого та інноваційного підходу до формування маркетингової політики.

 

1.4.6 Маркетингові дослідження  в «АГМ Мостиська».

Роль маркетингових досліджень полягає в оцінці маркетингових  ситуацій, забезпеченні інформацією, яка  уможливлює створення ефективної маркетингової програми підприємства.

Мета маркетингових досліджень полягає в ідентифікації як проблем, так і можливостей підприємства посісти конкурентну позицію  на конкретному

ринку в конкретний час, знизити  міру ризику і невизначеності, збільшити  ймовірність успіху маркетингової  діяльності.

Основними принципами маркетингових досліджень є:

• системність: логічність, послідовність, періодичність проведення;
• комплексність: урахування та аналіз усіх елементів і чинників у їхньому взаємозв’язку та динаміці;
• цілеспрямованість: орієнтація на розв’язання актуальних, чітко визначених, суто маркетингових проблем
• об’єктивність: незалежність від суб’єктивних оцінок та впливів;
• надійність: інформаційне та методичне забезпечення, точність отриманих даних;
• економічність: перевищення вигід від реалізації отриманих висновків та рекомендацій над витрати, пов’язані з проведенням маркетингових досліджень;
• результативність: наявність проміжних та кінцевих результатів, що допомагатимуть у розв’язанні маркетингових проблем;
• відповідність засадам добросовісної конкуренції.

Основними завданнями маркетингових досліджень є:

• аналіз та прогнозні дослідження кон’юнктури ринку;
• визначення величини і динаміки попиту та пропонування товарів, співвідношення їх величин;
• розрахунок місткості ринку в цілому та його окремих сегментів;
• прогнозні дослідження обсягів збуту;
• визначення конкурентних позицій, іміджу підприємства та його продукції;
• дослідження поведінки споживачів, конкурентів, посередників, постачальників та інших суб’єктів ринку;
• аналіз результатів маркетингової діяльності підприємства;
• оцінка ефективності маркетингових заходів;
• розробка рекомендацій стосовно поліпшення товарної, цінової, комунікаційної та розподільної маркетингової політики підприємства;
• розробка докладної програми маркетингу.

 

 

1.5 Управління соціально-психологічною підсистемою «АГМ Мостиська».

          Система управління персоналом на «АГМ Мостиська» склалась на провідних вітчизняних підприємствах під впливом запровадження прогресивних зарубіжних технологій управління персоналом та викристалізації власного досвіду, включає сьогодні такі підсистеми:

 Аналіз та планування персоналу: до цієї підсистеми належать розробка кадрової політики, розробка стратегії управління персоналом, аналіз кадрового потенціалу та ринку праці, кадрове планування, прогнозування потреб у персоналі, організація реклами та встановлення взаємодії із зовнішніми організаціями, що забезпечують підприємство кадрами.

 Підбір та наймання персоналу: проведення співбесід, тестів, анкетування для вияву інтелектуального рівня, професіоналізму, комуніка-тивності та інших необхідних якостей.

 Оцінювання персоналу: персональна оцінка - рівень знань, умінь, майстерності та особистісної відповідальності; оцінка виконуваної роботи та її результатів.

 Організація навчання та підвищення кваліфікації персоналу: навчання персоналу, перепідготовка та підвищення кваліфікації, введення в посаду, організація кадрового зростання, реалізація службово-професійного просування та кар'єри співробітників, робота з кадровим резервом.

          Так в ході взаємодії працівника і організації відбувається їхнє взаємне пристосування, протікає процес трудової адаптації. Цей процес буде успішніше, чим більшою мірою норми і цінності колективу і стають нормами і цінностями окремої людини, чим краще й швидше він приймає, засвоює свої соціальні ролі. чим більше підприємство відповідає запитам і вимогам працівника, тим вище його задоволеність працею. Таким чином, адаптація - це складний, двосторонній процес між особистістю і середовищем, в яку він входить.

         Виділяють первинну і вторинну адаптацію. Первинна адаптація відбувається при початковому входження молодої людини в постійну трудову діяльність. Вторинна адаптація відбувається у двох випадках: при переході працівника на нове робоче місце зі зміною або без зміни професії, а також при істотних змінах виробничого середовища, її технічних, економічних чи соціальних елементів.

Психофізіологічна адаптація - це процес освоєння сукупності всіх умов, необхідних для працівника під час праці. У сучасному виробництві морально старіють не тільки техніка і технологія, а й санітарно-гігієнічні норми виробничої обстановки.

Соціально-психологічна адаптація - це включення працівника в системи взаємовідносин колективу з його традиціями, нормами життя, ціннісними орієнтаціями. У ході такої адаптації працівник поступово отримує різнобічну інформацію про свій колектив, його нормах, цінностях, про систему ділових і особистих взаємин у групі, про соціально-психологічної позиції окремих членів групи в структурі взаємин, про групові лідерах.

Професійна  адаптація виявляється у певному рівні оволодіння професійними навичками й уміннями, у формуванні деяких професійно необхідних якостей особистості, у розвитку стійкого позитивного ставлення працівника до своєї професії. Професійна адаптація багато в чому визначається тим, освоїв чи працівник при отриманні спеціальності необхідний мінімум знань і навичок, в якій мірі він має почуття відповідальності, почуттям нового, практичністю, діловитістю, умінням розподіляти дії за часом.

           Фонд оплати праці являє собою частину коштів, спрямованих на споживання, і охоплює всі витрати «АГМ Мостиська», на оплату праці незалежно від джерела фінансування їх виплат,, включаючи грошові суми, нараховані працівникам відповідно до діючого законодавства за невідпрацьований час, а також стимулюючі та компенсуючи виплати. Фонд оплати праці «АГМ Мостиська» складається з основної заробітної праці та додаткової заробітної праці.

До фонду  основної заробітної плати входять:

• Заробітна  плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування та ін.) за відрядними розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами працівників незалежно від форм систем оплати праці, прийнятих на підприємстві;
• Суми процентних або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є основною заробітною платою;