Задачі з макроекономіки

   Розв’язок

   а) Виходячи з даних, наведених в умовах задачі, можна розрахувати ВВП за витратами (для розрахунку іншим способом недостатньо інформації):

   ВВП = С + І + G + NX, тобто ВВП = 2342 + 637 + 748 + (364 – 430) = 3661.

   б) ЧВП = ВВП – Амортизація, ЧВП = 3661 – 403 = 3258.

   в) НД = ЧВП – Непрямі податки = 3258 – 304 = 2954.

   г) Особистий доход (ОД) можна отримати, коли від НД відняти внески на соціальне  страхування, нерозподілений прибуток корпорацій, податки на прибуток корпорацій і додати суму трансфертних платежів. Необхідно також відняти чистий процент і додати особисті доходи, отримані у вигляді процента.

   ОД = 2954 – 306 – 118 – 88 + 418 = 2860.

   Використовуваний  доход (ВД) розраховується шляхом зменшення  показника ОД на суму індивідуальних податків:

   ВД = 2860 – 435 = 2425.

   До  розділу 11

   Задача  № 24. Економіка країн А і Б описана такими даними:

   Розрахуйте:

   а) Які номінальні суми процентних платежів по обслуговуванню державного боргу в кожній із країн?

   б) Які офіційні оцінки бюджетних дефіцитів  у кожній із країн?

   в) Який номінальний і реальний розмір державного боргу в кожній із країн (на кінець року)?     

   Розв¢язок

   а) Використовуючи статистичні дані для  країни А, одержуємо номінальну суму процентних платежів по обслуговуванню державного боргу:

   0,03 ´ 2000 = 60 млн. дол.

   Аналогічно  для країни Б:

   0,13 ´ 2000 = 260 млн. дол.

   б) Офіційна (тобто номінальна) оцінка дефіциту держбюджету в кожній країні складається як різниця між номінальними державними витратами, включаючи номінальні процентні платежі по обслуговуванню боргу, і номінальними податковими надходженнями в бюджет. Для країни А маємо:

   200 + (0,03 ´ 2000) – 260 = 260 – 260 = 0 млн. дол.

   Для країни Б маємо:

   200 + (0,13 ´ 2000) – 260 = 460 – 260 = 200 млн. дол.

   в) Номінальний розмір державного боргу  на кінець року дорівнює сумі боргу  на початок року плюс номінальний  дефіцит держбюджету, що утворився  протягом року. Відповідно, у країні А номінальний державний борг на кінець року:

   2000 + 0 = 2000 млн. дол.

   Для країни Б аналогічно: 2000 + 200 = 2200 млн. дол.

   Для оцінки реальних розмірів державного боргу в обох країнах необхідно  розрахувати рівні цін у кожній із них на кінець року. Початкові рівні цін в обох країнах однакові і рівні 1,0, але річні темпи інфляції різні: 0,0 у країні А і 0,10 у країні Б.

   Отже, рівні цін на кінець року складуть 1,0 і 1,1 для країн А и Б (відповідно).

   Реальний  розмір державного боргу на кінець року дорівнює його номінальному розміру на кінець року, розділеному на рівень цін на кінець року. Відповідно, маємо для країни А: 2000 / 1,0 = 2000 млн. дол., для країни Б: 2200 / 1,1 = 2000 млн. дол., тобто реальна заборгованість однакова в обох країнах.

   Задача № 23.     

   Припустимо, що державний борг на початку поточного  року становив 12 млрд. грн., а номінальний  бюджетний дефіцит, створений протягом цього року – 2 млрд. грн. Рівень інфляції в країні склав 15%. Визначте операційний  дефіцит бюджету.

   Розв'язок

   Операційний бюджетний дефіцит можна підрахувати  за допомогою такої формули: OBD = ВD – D_G ×π, де: OBD – операційний бюджетний дефіцит; BD – фактичний бюджетний дефіцит; D_G – розмір державного боргу на початок року; π – темп приросту інфляції за рік, %.

   Підставляючи  дані умови задачі у формулу, отримаємо:

   OBD = 2 ´ 0,15 – 12 ´ 0,15 = – 1,5 млрд. грн.

   Задача  № 25.

   а) На підставі наступних даних розрахуйте інфляційний податок (ІТ): темп інфляції складає 40% у рік; готівка складає  величину в 5 млрд. грн.; депозити – 15 млрд. грн. Номінальна процентна ставка – 30% річних.

   б) При обсязі депозитів у 3 рази перевищуючих обсяг готівки при грошовій масі, рівній 4 млрд. грн., розрахуйте величину інфляційного податку, якщо темп інфляції дорівнює 20% у рік, а номінальна процентна ставка становить 18 % річних?

   в) При яких умовах сеньйораж і інфляційний  податок збігаються?

   г) При яких обставинах уряд може фінансувати (хоча б на короткому тимчасовому  інтервалі) дефіцит держбюджету  за допомогою сеньйоражу, який перевищує інфляційний податок?

   Розв¢язок

   а) Інфляційний податок підраховуємо з використанням такої формули:

   ІТ = p ´ С + D(p – I), тобто ІТ = 0,4 ´ 5 + 15(0,4 – 0,3) = 3,5 млрд.грн.

   б) При обсязі депозитів у 3 рази перевищуючих обсяг готівки при грошовій масі 4 млрд. грн. визначаємо обсяг депозитів та готівки з формули

   M^S = C + D, тобто 4 = 1 + 3.

   Далі  розраховуємо інфляційний податок  за новими даними

   ІТ = 0,2 ´ 1 + 3(0,2 – 0,18) = 0,260 млрд.грн.

   в) Сеньйораж і інфляційний податок  збігаються якщо реальні грошові залишки М/Р є постійними.

   г) Уряд може фінансувати дефіцит держбюджету  за допомогою сеньйоражу, який може перевищувати інфляційний податок  в умовах прискореної інфляції?

   До  розділу 14

   Задача  № 26.

   Подається список зовнішньоекономічних операцій між країною А і іншими країнами:

   Купівля резидентами країни А цінних паперів  іноземних фірм – 50 млн.дол.;

   Імпорт  товарів і послуг в країну А  – 100млн. дол.

   Експорт товарів і послуг з країни А  – 120 млн. дол.

   Грошові перекази з інших країн в країну А – 30 млн. дол.

   Продаж  цінних паперів фірм краіни А іноземцям  – 60 млн. дол.

   Імпорт  золота в країну А – 60 млн. дол

   Скласти платіжний баланс країни А.

 

     Розв¢язок

   Платіжний баланс складається у формі бухгалтерських рахунків, що містять статистичну  інформацію із зовнішньоторговельних операцій господарських суб'єктів країни і закордону за певний період (як правило, за рік). Вартісне вираження платіжного балансу відбиває співвідношення між вартістю, отриманою країною, і вартістю, вивезеною за її межі.

   Отже, платіжний баланс країни А має такий вигляд (в млн..дол.):

   Задача  № 34.

   Уряд  країни приймає рішення про введення тарифу на імпорт цукру в розмірі 0,02 дол. за 1 кг цукру. Світова ціна на цукор дорівнює 0,1 дол. за 1 кг. Обсяг  внутрішнього виробництва цукру  при вільній торгівлі складає 6 млрд. кг у рік, а при наявності тарифу на імпорт – 8 млрд. кг у рік. Обсяг внутрішнього споживання цукру при вільній торгівлі складає 22 млрд. кг у рік, а при тарифі на імпорт – 20 млрд. кг у рік. Обсяг імпорту цукру в дану країну при вільній торгівлі складає 16 млрд. кг у рік, а при наявності тарифу на імпорт – 12 млрд. кг у рік.

   Розрахуйте:

   а) втрати споживачів даної країни від  введення тарифу на імпорт цукру;

   б) виграш вітчизняних виробників від  цього заходу;

   в) збільшення доходів державного бюджету  від введення тарифу на імпорт цукру;

   г) чисті втрати національного добробуту  країни від обмеження імпорту.     

   Розв¢язок

   а) Для здійснення необхідних розрахунків  корисно зробити графічну діаграму даної задачі, що полегшить її рішення.

   

   S₀ = 6 млрд. кг (внутрішнє виробництво цукру при вільній торгівлі)

   S₁ = 8 млрд. кг (внутрішнє виробництво цукру при наявності тарифу)

   D₀ = 22 млрд. кг (внутрішнє споживання цукру без тарифу)

   D₁ = 20 млрд. кг (внутрішнє споживання цукру з тарифом)

   P_w = 0,1 дол. за кг (світова ціна на цукор)

   P_t ⁼ P_w + тариф на імпорт = 0,1 дол. за 1 кг + 0,02 дол. за 1 кг = 0,12 дол. за 1 кг (внутрішня ціна на цукор з урахуванням тарифу)     

   D₀ – S₀ = М₀ = 16 млрд. кг (імпорт цукру в країну за умови вільної торгівлі)     

   D₀ – S₁ = М₁ = 12 млрд. кг (імпорт цукру в країну з урахуванням тарифу)

   Втрати  споживачів даної країни від введення тарифу на імпорт цукру визначаються площею трапеції (a+b+c+d): вони зв'язані з загальним підвищенням цін на вітчизняний і імпортний цукор, що супроводжується абсолютним скороченням його споживання.

   Площа зазначеної трапеції може бути розрахована  за формулою: