Вплив глобалізації на циклічність економічного розвитку

Використання  паливно-енергетичних і сировинних ресурсів на сьогодні зростає значними темпами. На кожного жителя планети  виробляється 2 кВт енергії, а для  забезпечення загальновизнаних норм якості життя необхідно 10 кВт. Такий показник досягнутий лише у розвинених країнах  світу. У зв’язку з цим нераціональне  використання енергії у поєднанні  зі зростанням народонаселення та нерівномірним  розподілом паливно-енергетичних ресурсів різних країн та регіонів призводить до необхідності нарощення їх виробництва.

Багато країн світу, що страждають від фінансової кризи (в  першу чергу країни ОЕСР), серед  альтернативних напрямів мінімізації  її негативних наслідків розглядають зниження податкового навантаження з метою стимулювання внутрішнього попиту й інвестицій або збільшення державного фінансування заходів із підтримки національної економіки.

У Великобританії з 1 грудня 2008 року знижену стандартну ставку ПДВ із 17,5 % до 15 % (таб.3.2), що за оцінками уряду, дасть змогу залишити в  розпорядженні домогосподарств  близько 12,5 млрд. фунтів стерлінгів, які  вони зможуть витратити на споживання. Цей захід є частиною трирічної  широкомасштабної фіскальної програми, яка також передбачає відстрочення податкових зобов’язань для малих і середніх підприємств і податкові пільги для населення з низьким рівнем доходів. Водночас уряд Німеччини офіційно заявив, що не наслідуватиме Великобританію, оскільки німецькі громадяни мають схильність до заощаджень, аніж до витрачання грошей на споживання.

Уряд Франції передбачає застосування методу прискореної амортизації  для нових інвестицій, що вплине на скорочення зобов’язань підприємств  за податком на прибуток. Уряд Нової  Зеландії планує знизити податки (розроблено відповідний трирічний план).

Уряд Великобританії передбачає в рамках трирічної програми витратити близько 20 млрд. фунтів стерлінгів (23,6 млрд. євро) на стимулювання розвитку економіки й виведення її із кризи.

Фінансування цих аналогічних  заходів призведе до збільшення бюджетного дефіциту в різних країнах ЄС, тому Єврокомісія тимчасового (терміном на 1рік) дозволила перевищення показника Маастрихтського критерію бюджетного дефіциту, який становить 3% ВВП країни. Єврокомісія також внесла пропозицію щодо тимчасового (на 2 роки) скорочення ставки ПДВ. Уряду 15 країн членів – ЄС відхилили цю пропозицію, оскільки, на їхню думку, такий захід не приведе до бажаного пожвавлення споживчого попиту.

 

Таб.3 Номінальні ставки основних податків у окремих розвинутих країнах світу станом на листопад 2010 року, %

Країна	Податок на прибуток підприємств	ПДВ	Максимальна ставка податку з доходів фізичних осіб
Австрія	25,0	20,0	50,0
Бельгія	33,9	21,0	50,0
Великобританія	30,0	15,0	40,0
Данія	24,0	25,0	59,0
Естонія	22,0	18,0	22,0
Ірландія	12,5	21,0	30,4
Литва	20,0	20,0	20,0
Нідерланди	20,0 – 25,5	19,0	52,0
Німеччина	30,0 – 33,0	19,0	45,0
Нова Зеландія	33,0	12,5	39,0
Норвегія	28,0	25,0	51,3
Польща	19,0	22,0	40,0
Португалія	25,0	20,0	42,0
Угорщина	16,0	20,0	36,0
Фінляндія	26,0	22,0	31,5
Франція	33,3	19,6	48,1
Швеція	28,0	25,0	56,0
Україна	25,0	20,0	15,0

 

У листопаді 2008 року уряд Литви  прийняв рішення з 1 січня 2009 року збільшити ставки двох головних податків – ПДВ (з 18% до 20% при одночасному скасуванні всіх пільг) і податку на прибуток підприємств (з 15% до 20%) – таб.3.2. У наслідок таких змін із 2009 в Литві номінальна ставка по всіх трьох податках становитиме 20%.

У Естонії вирішено на 1 рік  відстрочити заплановане скорочення ставки податку на прибуток з 21% до 20%. А уряд Угорщини, який вважає скорочення податків одним із найважливіших заходів для виведення країни із кризи, відклав обговорення конкретних шляхів скорочення податків до наступного року, зважаючи на високі ризики збільшення бюджетного дефіциту.

Для України заходи щодо зменшення ставок основних податків та істотного збільшення бюджетних видатків є неприйнятними з таких міркувань :

• навіть за стабільних економічних умов в нашій державі її соціальні зобов’язання істотно перевищують фінансові можливості ;
• зниження податкових ставок як інструмент стимулювання інвестицій в умовах політичної нестабільності України не забезпечить бажаних результатів, а лише призведе до зменшення й без того обмежених фінансових можливостей бюджетів України ;
• відсутність джерел фінансування бюджетного дефіциту (зокрема реальних можливостей здійснення запозичень та приватизації державного майна на вигідних умовах) навряд чи дасть змогу збільшувати видатки Держбюджету понад отриманим ним доходи.

Істотне зниження економічної  активності підприємств в умовах кризи створює загрози для  мобілізації бюджетних надходжень. Тому для мінімізації впливу фінансової кризи на дохідну частину бюджету  України першочергову увагу необхідно  приділити таким питанням :

• зменшенню ризиків ухилення від оподаткування ;
• удосконаленню механізмів зниженню податкового навантаження на фінансові ресурси підприємств ;
• формуванню надійної інформаційної бази прогнозування податкових надходжень на основі створення системи моніторингу показників фінансової стійкості і платоспроможності підприємств.

Номінальні доходи населення  на 1 грудня 2008 р. склали 140,1% до торішнього рівня. Проте внаслідок високого рівня інфляції їх реальний рівень значно нижчий.

 

 

Реальне зростання доходів  протягом 2008 року теж з місяця в  місяць знижувалося. Якщо в першому  кварталі 2008 р. зростання доходів  з урахуванням цінового чинника складало 19,2%, то за січень – листопад 2008-лише 11,4 %. Вперше з 2001 року (якщо не враховувати сезонні січневі зниження) в листопаді 2008 р. зафіксовано рекордне зниження розміру реальної середньомісячної заробітної плати - на 6,2 % до жовтня 2008 року.

 

Номінальна заробітна  плата в Україні в листопаді 2008 року склала 1823 грн., що на 94 гривні менше, ніж в жовтні того ж року - 1917 грн. Якщо в 2007 році зростання зарплати було поступальним протягом всього року, то за чотири останніх місяці 2008 року зростання  зарплати зупинилося.

 

В грудні 2008 року ріст середньої  заробітної плати відновився виключно за рахунок традиційної виплати річних премій і бонусів; в кінці року її середній розмір виріс на 178 гривень (+9,7 %) і досяг 2001 грн. Така надбавка в доходах українців виявилася найбільшою за минулий рік, але найменшою з 2005 року. Адже в грудні 2007 року заробітна плата виросла на 190 гривень, або на 12,8 %, а в кінці 2006 року - на 15,7 %. В цілому за минулий рік середня зарплата виросла на 18,6 %, що набагато нижче рівня інфляції - 22,3 %. Тому реальна зарплата громадян за рік знизилась на 3%, чого не було з 1998 року, коли вона впала на 12,9%. З 2001 року щорічні темпи росту реальних доходів українців значно перевищували 10%. В доларовому еквіваленті (за офіційним курсом Нацбанку) середня зарплата в Україні впала за 2008 рік на 21,66% - з $331,7 до $259,8.

За оцінками економістів, в 2011 році українців очікує подальше зниження рівня реальних зарплат як мінімум на 12%. Серед очікуваних на ринку праці тенденцій аналітики акцентують увагу на тонізацію зарплат. І одним із способів такої тонізації є формальне переведення працівників на неповну зайнятість. Тільки в грудні кількість працюючих в умовах неповної зайнятості збільшилася на 27,7%, до 0,829 млн. А частка працівників, які знаходяться в умовах вимушеної неповної зайнятості зросла з 5,8% до 7,5%.

Лише завдяки поверненню протягом листопада біля 600 млн. грн. заборгованості по зарплаті вдалося зменшити її загальний розмір на 1 січня 2011 року до 1,1 млрд. грн.

Отже, ключовим аспектом у  дослідженні передумов виникнення криз та обґрунтування ефективних засобів  управління ними є індифікація та оцінка ризикових ситуацій, що передують кризам, а також сфері їх походження.

Найвідоміші в зарубіжній практиці тлумачення банківських та валютних криз, сформульовані Франкелем, Роузом, Детрагичем, Деміргюч-Кунтом, такі :

• валютна криза виникає при номінальному знеціненні нацвалюти на 25%, яке супроводжується зростання темпів знецінення валюти на 10% у порівнянні середнім рівнем за останні 5 років ;
• банківська криза розгортається при виникненні хоча б однієї з таких умов :
• частка непрацюючих актів у загальному обсязі активів банківської системи перевищує 10% ;
• витрати на відновлення функціонування банківської системи перевищує 2% ВВП країни ; наслідками проблем у банківському секторі є націоналізація значної його частини ( понад 10%) ;
• у країні відбувається масове вилучення депозитів або вводять обмеження й заборони щодо розірвання депозитних угод та вилучення коштів вкладниками, оголошують "банківські канікули".[14]

          Власне індифікація факторів, які відіграють ключову роль у формуванні кризових ситуацій на фінансових ринках, та пошук і застосування найбільш ефективних моделей їх прогнозування здійснюється дотепер.

 

                                           ВИСНОВКИ

         Отже, циклічний характер розвитку економіки зумовлений конфліктом між умовами виробництва й умовами реалізації, протиріччям між виробництвом, яке прагне до розширення, та зростанням платоспроможного попиту, який не встигає за ним. Економічна криза не тільки порушує пропорції суспільного відтворення, але й дає поштовх до рівноваги і збалансованості економіки. Механізмом циклічного руху виступає падіння цін (відповідно, знецінення основного капіталу і зниження заробітної плати).

Сучасна ринкова економіка (змішана) знаходиться під значним  впливом держави, що здатна суттєво змінювати хід економічного циклу, характер економічної динаміки: глибину і частоту криз, тривалість фаз циклу і співвідношення між ними. За активного впливу держави видозмінюється самий механізм циклічного руху. Завдяки державному регулюванню пом’якшуються циклічні коливання.

Важливішими важелями, за допомогою  яких держава впливає на економічний цикл, є кредитно-грошові і бюджетно-податкові інструменти. Під час кризи державою використовуються заходи, які спрямовані на стимулювання виробництва, і, навпаки, в час піднесення – на його стримання. Так, з метою послаблення “перегріву” економіки у фазі піднесення держава стимулює подорожчання кредиту, запроваджує нові податки і підвищує ставки існуючих, відміняє прискорену амортизацію і податкові пільги на нові інвестиції. В умовах же кризи, навпаки, державні заходи спрямовані на здешевлення кредиту, скорочення податків, на прискорену амортизацію і податкові знижки на нові інвестиції.

Вивчення фаз циклу, зміни  кон'юнктури має важливе значення як для народного господарства в  цілому, так і для окремих підприємств. Уся підприємницька діяльність, економічна та соціальна політика держави істотно залежать від наявної кон'юнктури. Без своєчасного врахування особливостей високої кон'юнктури і депресії (стагнації), повороту до спаду важко забезпечити ефективне функціонування суспільного виробництва. Ознаки (симптоми) зміни кон'юнктури, її фаз можна виявити у сфері товарного і грошового ринків, ринків капіталу і праці, в системі ціноутворення, у самому процесі виробництва, у галузі зовнішньої торгівлі. Приміром, у міру розвитку високої кон'юнктури спостерігається зростання інтенсивності праці, завантаженості підприємств, попиту на товари і послуги, впевненості у подальшому сприятливому розвиткові господарства. Про зниження кон'юнктури свідчать ознаки депресії, повернення піднесення до спаду і кризи. Будь-яке знецінення валюти діє як експортна премія, що стимулює процес вивозу значної частини вироблених у країні продуктів до того моменту, коли ціни на внутрішньому ринку зрівняються з рівнем цін на світовому ринку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Ринкова економіка: основні поняття і категорії:навч. посіб.2-ге вид., стер.-К.:Знання,2008 -263с .-(Вища освіта ХХI століття).

2. Башнянин Г.І., Томашик Л.С., Середа А.Р., Аніловська Г.Я. Макроекономічна теорія:навч. посіб./за ред.: Г.І. Башнянина, Л.С. Томашик .-2-ге вид., стер.-Львів:Новий світ-2000,2006 -552с. 3.Бобылев С. Н. Экономика устойчивого развития. [Текст] / С.Н. Бобылев, Э.В.Гирусов, Р.А. Перелет; учебное пособие - Москва: Ступени, 2007, 303 с.

3. Бобров Є.А. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал. Фінанси України. – Київ. – 2008. - №12 – 33 – 43с

4. Бровиков В.И. Основы мировой экономики: Конспект лекций. – М.: Центр, 2002. – 160 с.

5. Бролл У., Фъорстер А. Макроекономіка України: оцінка тенденцій // Журн. європ. економіки. – 2008. – Т. 6. – №1.

6. Владимирский ЕЛ. Мировая экономика на рубеже веков // Экон. возрождение России. – 2008. – №2.

7. Владимирский ЕЛ. Мировая экономика на рубеже веков // Экон. возрождение России. – 2006. – №2.

8. Гладій І.Й. Регіоналізація світового ринку: евроінтеграційний аспект: Монографія. – Т.: Екон. думка, 2006. – 544 с.

9. Горбач Л.М. Міжнародні економічні відносини: Підручник. – К.: Кондор, 2005. – 263 с.

10. Динаміка зростання та ризики нестабільності економіки України в 2008р. / Я.А. Жаліло; за заг. ред. В.Є. Воротіна. – К.: НІСД, 2009.- 108с.

11. Дзюбик С. Д., Ривак О. С.  Основи економічної теорії: Навч. посіб. — К.: Знання, 2006.— 225-226 с.

12. Економіка XXI століття: Світовий та український досвід / За ред. С. Юрія, С. Савельева. – К.: Знання, 2007.

13. Кабаці Б.І. Еволюція теоретичних поглядів на джерела та можливості державного регулювання динаміки економічного зростання [Текст] / Богдан Іванович Кабаці // Науковий вісник: Зб. наук.-техн. пр. - Л.: НЛТУУ. - 2007. - Вип.17.3. - С.189-202.

14. Макроэкономика. Теория и российская практика: учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. А.Г. Грязновой и Н.Н. Думной. – М.: КНОРУС, 2006. – 688 с.

15. Мартин Г.-П., Шуман Х. Западня глобализации: атака на процветание и демократию / Пер. с нем. – М.: Изд.дом “АЛЬПИНА”, 2001.

16. Розанова Н. Развивающиеся рынки капитала: чему учит мировой опыт // Мировая экономика и международные отношения. – 2007. – №2.

17. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації / За ред. Д.Г. Лук’яненка. – К.: КНЕУ, 2007. – 538 с.