Вплив глобалізації на циклічність економічного розвитку

        Міністерство освіти і науки,молоді  та спорту України.

            Тернопільський Національний Економічний Університет

                                                                Факультет Фінансів

 

                                                                                                                        Кафедра економічної теорії

 

 

                                     Міждисциплінарна Курсова Робота

                                              З “Економічної теорії”

                                                                   На тему:

                 “Вплив глобалізації на циклічність економічного розвитку”

 

 

 

 

                                                                                                                   

 

                                                                                                                                Виконала:

                                                                                                                   студентка групи ФМО-21

                                                                                                                   Роксолана

                                                                                                                                 Керівник:

                                                                                                                   Білик о.М

 

 

 

 

                                                     Тернопіль 2012 р

                 

                  Зміст

Вступ                                                                                            1

1.Теоретичні засади циклічності розвитку ринкової економіки.    3

2.Значення глобалізацій для циклічності економічного розвитку в Україні.                                                                                                 18

3.Аналіз впливу глобалізацій на циклічність економічного розвитку.                                                                                               22                              

4.Глобальні проблеми: причини виникнення та шляхи вирішення.29

Висновки                                                                                               39

Список використаних джерел                                                          41

 

                                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                    ВСТУП

Як відомо, сучасне суспільство  прагне до постійного поліпшення рівня  й умов життя, які може забезпечити  тільки стійкий економічний ріст. Однак спостереження показують, що довгостроковий економічний ріст не є рівномірним, а постійно переривається періодами економічної нестабільності.

Підйоми і спади рівнів економічної активності, що ідуть  один за одним прийнято називати діловим  чи економічним циклом. Термін "цикл" вживається в біології й інших науках для позначення таких подій, що постійно повторюються, але не обов'язково в однаковому ступені. Тому є всі підстави думати, що рух ділового життя суспільства протікає у формі циклів, сутність яких полягає в наявності повторюваної послідовності змін. Діловий цикл припускає рух трьох величин: обсягу зайнятості, обсягу продукції і рівня цін.

          Напередодні кризи глобальна економіка продемонструвала рекордно високі темпи економічного зростання яку випадку розвинутих країн, так і у випадку решти світу. Спостерігалось суттєве зниження інфляції в країнах, що розвиваються, тим самим підсилюючи тенденцію поширення зони цінової стабільності з розвинутих країн на світ у цілому. Але необхідно зважити на те, що вже на рівні найбільш загальних макроекономічних показників глобальної економіки почало простежуватись чимало суперечливих моментів: стабілізація низьких рівнів інфляції споживчих цін супроводжувалась різким зростанням інфляції у секторі первинних ресурсів (спостерігався певний каскадоподібний тип зростання їх вартості). Відносно тривалим було підтримання рекордно низьких довгострокових процентних ставок. З одного боку, це заохочувало економічне зростання, покращуючи можливості у сфері споживання та інвестицій. З іншого – спостерігався феномен розкручування спіралі глобальних фінансових дисбалансів.

           Суперечливість, неоднозначність розгортання процесу глобалізації взагалі й міжнародних фінансових відносин зокрема підтверджуються нерівномірним розвитком окремих сегментів світового фінансового ринку, з одного боку, і далеко не однаковим впливом міжнародної фінансової складової на економічний розвиток окремих груп країн – з іншого. Саме тому актуальності набуває вивчення питання впливу глобалізації на циклічність економічного розвитку.

Метою нашого дослідження є вивчення впливу глобалізації на циклічність економічного розвитку.

У відповідності з метою роботи перед нами стоять такі завдання:

1. Дослідити теоретичні  засади циклічності розвитку  ринкової економіки.

2. Вивчити вплив глобалізації  на економічний розвиток.

3. Визначити глобальні  проблеми: причини виникнення та  шляхи вирішення.

Об’єктом нашого дослідження є процеси глобалізації.

Предметом – циклічність економічного розвитку.

При написанні роботи використовувалися  дані: праці вітчизняних і зарубіжних фахівців в галузі міграції робочої сили, законодавчі документи, статистичні дані, матеріали періодичних видань, Інтернет-ресурси.

Методична база дослідження. Історико-логічний та системний підходи під час вивчення економічної природи глобалізації. Дослідження проведено з використанням методів: статистичного якісно-кількісного порівняння; структурного та факторного аналізів.

 

 

 

 

 

 

І. Теоретичні засади циклічності розвитку ринкової економіки.

Макроекономічна рівновага – явище нестабільне. Її порушення пов’язані з трьома основними причинами: циклічним розвитком економіки, неповною зайнятістю й інфляцією [2].

Циклічність економічного розвитку – це регулярні коливання рівнів ділової активності, при яких зростання активності (виробництва) замінюється спадом, який, у свою чергу, потім замінюється зростанням. Її характеризують підйоми і спади в економіці, що періодично повторюються протягом ряду років. Такі коливання відбуваються відносно столітнього, або довгострокового тренда (умовної лінії, яка характеризує загальну спрямованість змін економічних показників) [6].

Періоди підвищення економічної  активності супроводжуються в основному  екстенсивним розвитком, а періоди  пониження – початком переважно  інтенсивного розвитку. Внаслідок цього  цикл є постійною динамічною характеристикою  ринкової економіки, без нього не відбувається економічного розвитку.

Економічний цикл – це форма руху і розвитку ринкової економіки, природний спосіб економічного саморегулювання, коли ринок стихійно відновлює пропорційність економіки і втрачену рівновагу. Враховуючи основний елемент економічного циклу – економічні кризи, можна дати й іншу назву економічному циклу – рух виробництва від однієї економічної кризи до початку іншої [9].

Представники різних напрямів і шкіл політичної економії наводять різні об’єктивні і суб’єктивні  причини циклічності економічного розвитку, які можна згрупувати як зовнішні і внутрішні, виходячи з їхнього впливу на характер циклу, його тривалість, специфіку проявів окремих фаз.

Серед зовнішніх причин можна виділити :

• війни, революції та інші політичні потрясіння;
• відкриття великих родовищ золота, урану, нафти та інших цінних ресурсів;
• освоєння нових територій і пов’язана з цим міграція населення, коливання чисельності населення земної кулі;
• потужні прориви в технології, винаходи й інновації, які дозволяють докорінно змінити структуру суспільного виробництва. [1]

Серед внутрішніх причин виділяють:

• особисті потреби, скорочення або зростання яких відбивається на обсягах виробництва і зайнятості;
• інвестування, тобто вкладення засобів в розширення виробництва, його модернізацію, створення нових робочих місць;
• економічну політику держави, яка прямо і непрямо впливає на виробництво, попит і споживання.

Розрізняють класичний  і сучасний економічні цикли.

1. Класичний економічний  цикл, зазвичай, включає чотири фази (періоди), які послідовно змінюються: криза (спад), депресія, пожвавлення,  піднесення (зростання).

2. Економічна криза  – це різке погіршення економічного  стану країни, що виявляється  в значному спаді виробництва,  порушенні усталених виробничих  зв’язків, банкрутстві підприємств,  зростанні безробіття і, внаслідок  цього, – зниженні життєвого  рівня, добробуту населення.

3. Криза (спад) є основною  фазою економічного циклу, вона  є його ключовою характеристикою.  Нею завершується попередній  періодичний цикл і починається  новий, наступний. Без кризи  не було б циклу; її періодичне  повторення надає ринковій економіці  характеру циклічності.

Спад в економіці  починається з труднощів у  збуті виробленої продукції, що згодом веде до скорочення виробництва і  зайнятості та попиту на інвестиції. Ціни різко знижуються, але зростає  попит на ліквідність (готівку), тому до максимально збільшується ставка позичкового відсотку. Курс акцій і інших цінних паперів на фондових біржах швидко падає; тимчасово закриваються або навіть банкрутують багато фірм, передусім дрібних (у випадку глибокої і тривалої кризи). Ринкова кон’юнктура стає вкрай несприятливою.

Внаслідок дії кризи  поступово ліквідуються порушення  макроекономічної стабільності і рівноваги  між сукупним попитом і сукупною пропозицією, інвестиціями і заощадженнями, виробництвом і споживанням, тобто  знову забезпечується певна пропорційність економічного розвитку, але за низького рівня сукупного попиту, неповної зайнятості виробничих ресурсів, високого безробіття.

Депресія (від лат. depressio – придушення) – застій в економіці, який характеризується відсутністю підйому виробництва і ділової активності, низьким попитом на товари і послуги, значним безробіттям. Депресія означає, що економічна криза перейшла у завершальну фазу. Національний продукт вже не зменшується, але й ще не зростає. На низькому рівні стабілізуються ціни; безробіття дуже високе, але більше не зростає; відсоткова ставка падає до свого мінімального значення. Товарні запаси (нереалізована продукція) поступово зникають, зростає сукупний попит і готуються умови для пожвавлення виробництва, ділової активності.

Пожвавлення – фаза економічного циклу, яка характеризує початок підйому в економіці після кризи, застою, депресії. В цей період, хоча і незначно, зростають рівень виробництва і платоспроможний попит людей, помітно скорочується рівень безробіття. Поступово підвищуються ціни і позичкові відсотки. На ринку економічних ресурсів зростає попит на нове промислове обладнання, нові капітали втягуються в господарський оборот. В кінці фази пожвавлення закінчується період інтенсивного розвитку. В наступній фазі циклу – піднесенні – знову починається екстенсивний розвиток. [7]

Піднесення – стан економіки країни, який характеризується зростанням виробництва, підвищенням його ефективності, пожвавленням ділової активності в різних сферах, підвищенням рівня життя. В цей період рівень виробництва набагато переважає досягнутий в попередньому періоді, суттєво зростають темпи його розвитку. Створюються нові підприємства, зростають зайнятість, попит на прогресивні капітальні ресурси і споживчі блага, збільшуються доходи (заробітна плата, прибуток, проценти, рента), швидко зростають ціни. На фазі піднесення посилюються диспропорції, які були закладені ще на фазі пожвавлення, готується ґрунт для наступного спаду. Економіка підходить до наступного витка, до нового економічного циклу.

Описана картина змін в  економіці на різних етапах циклу  носить класичний характер.

Сучасні економічні цикли  суттєво відрізняються від циклів ХІХ і першої половини ХХ століття. Загальні закономірності мають чимраз менше відомих проявів. Деякі фази економічного циклу зазнають значних метаморфоз, а то й зникають узагалі.

 Більшість сучасних  дослідників виокремлюють в економічному  циклі лише дві фази: висхідну і спадну .

 

Мал. 1 Економічний цикл

Змінюються також і  форми прояву сучасних циклів і криз. Це виражається в:

- синхронізації циклічного  руху в різних країнах, що  обмежує