Теорії та наслідки зовнішньоторговельної орієнтації для країн ( на прикладі окремої країни)

У 2009 - 2012 роках передбачається вирішення наступних завдань:

1. Забезпечення динамічного зростання обсягів експорту товарів та послуг на основі підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва при випереджаючому темпі зростання експорту над імпортом;

2. орієнтація на пріоритетний розвиток експорту послуг;

3. розвиток системи фінансово-кредитного стимулювання експорту;

4. подальший розвиток інфраструктури зовнішньоекономічної діяльності, включаючи товаропровідну мережу організацій-експортерів;

5. забезпечення інформаційного супроводу зовнішньоекономічної діяльності;

6. підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, в тому

числі шляхом освоєння виробництва  нових експортних товарів,

7. впровадження у виробництво міжнародних стандартів, реалізації експортоорієнтованих інвестиційних проектів;

8. підвищення в обсязі експорту частки наукомісткої та високотехнологічної продукції;

9. підготовка та підвищення кваліфікації кадрів зовнішньоекономічних і маркетингових служб організацій-експортерів;

10. пошук додаткових ефективних джерел зовнішніх інвестиційних ресурсів;

11.розширення застосування сучасних форм міжнародного співробітництва (створення торгових компаній за кордоном, фінансово-промислових груп з іноземними партнерами, експорт технологій, відкриття складальних виробництв, центрів сервісного обслуговування, представництв білоруських підприємств у країнах - торговельних партнерах);

12. подальша раціоналізація структури імпорту, розвиток імпортозамінних виробництв, стабілізація і поліпшення зовнішньоторговельного і платіжного балансів;

13. зниження негативних наслідків від введення дискримінаційних заходів відносно вітчизняних товарів, вдосконалення методів захисту національного ринку.

Механізм вирішення цих  завдань включає:

- закріплення міжнародної спеціалізації білоруської економіки на основі оновлення та розширення асортименту традиційних товарів, а також освоєння нових сегментів світових ринків з продукцією, створеної на базі високих технологій;

-  вдосконалення управління і регулювання зовнішньоекономічної діяльності з використанням механізмів СОТ;

- створення комплексної системи стимулювання експорту шляхом формування ефективного механізму страхування та кредитування експортних операцій (створення спеціалізованого експортно-імпортного банку на базі ВАТ "Белпромстройбанк", розвиток системи страхування зовнішньоторговельних контрактів);

- проведення двосторонніх переговорів з узгодження з країнами - членами СОТ умов доступу на ринки товарів і послуг; приведення системи законодавчого та адміністративного регулювання зовнішньоторговельного режиму у відповідність до вимог цієї організації;

- продовження курсу на лібералізацію зовнішньої торгівлі при дотриманні економічних інтересів Республіки Білорусь; вдосконалення методів захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції при збереженні адекватної конкурентного середовища; застосування протекціоністських заходів в рамках загальноприйнятих у світовій практиці процедур;

- вдосконалення системи митно-тарифного регулювання шляхом скасування експортних мит; поступове зниження існуючого середнього значення імпортного митного тарифу при збереженні високих ставок ввізних митних зборів тільки по найбільш "чутливих" товарних позицій і зниженні ставок ввізних митних зборів на товари, які в країні не проводяться;

- оптимізація системи нетарифного регулювання на принципах максимального спрощення та прозорості, проведення тарифікації нетарифних обмежень, відмова від застосування заходів нетарифного регулювання, не відповідає нормам і правилам СОТ.

Формування стратегії  зовнішньої торгівлі обумовлюється  наступними пріоритетами:

• орієнтація в торгівлі на визнані світовою спільнотою центри та торговельні союзи;
• цілеспрямований рух по входженню в світовій господарській комплекс на основі інвестиційно-виробничого співробітництва;
• визначення пріоритетних напрямків у регіонально-страновой орієнтації зовнішньої торгівлі Республіки Білорусь;
• оновлення і зміцнення кооперативних виробничих зв'язків на базі внутрішньо-та міжгалузевої спеціалізації;
• розвиток інтеграційних процесів для активізації взаємних потоків товарів, послуг, капіталу, робочої сили;
• нарощування присутності і закріплення країни на закордонних ринках шляхом інвестування білоруського капіталу при створенні складальних і спільних виробництв.

Пріоритетним напрямком  залишається випереджаючий розвиток експорту послуг. У цих цілях належить:

  - створити нормативну правову та інформаційну базу, інтегрувавши їх в аналогічні міжнародні системи;

- продовжити роботу щодо поступової інтеграції білоруських виробників послуг в сформовану світову систему розподілу праці шляхом створення спільних підприємств і виробництв;

- впровадити сучасні форми зовнішньоекономічної діяльності в сфері послуг, у тому числі франчайзинг, продаж ліцензій, "ноу-хау" тощо;

- удосконалювати рекламну та виставково-ярмаркову діяльність організацій сфери послуг за кордоном;

- розміщувати інформацію про організації сфери послуг в довідниках експортерів.

Значний розвиток отримають  не тільки транспортні, туристичні, послуги  зв'язку, а також ряд нових видів  послуг, такі, як інформаційні, маркетингові, консалтингові, інжинірингові, юридичні, банківські, страхові, інтелектуальні, освітні, платіжно-ліцензійні, еколого-санітарні, медико- біологічні та ін

Розвитку експорту транспортних послуг буде сприяти Комплексна програма забезпечення ефективного використання транзитних можливостей Республіки Білорусь на 2006 - 2010 роки.

З метою її реалізації передбачається: удосконалення нормативно-правової бази, що регламентує умови транзиту через територію країни, її уніфікацію з суміжними державами; реконструкція  і модернізація інфраструктури транс'європейських транспортних коридорів, що проходять  по території країни; подальший розвиток мережі сервісних послуг уздовж основних магістралей і на пунктах пропуску через державний кордон; вдосконалення системи справляння податків, зборів та митного оформлення (контролю); вдосконалення структури та системи експлуатації, реконструкція та капітальний ремонт об'єктів магістральних трубопроводів, впровадження сучасних інформаційних технологій супроводу транспортних процесів та інших систем інформатизації; розвиток міжнародного співробітництва в галузі транспорту в частині укладення міжнародних договорів.

Розширенню експорту туристичних  послуг сприятиме реалізація Національної програми розвитку туризму в Республіці Білорусь на 2006 - 2010 роки, яка передбачає розвиток сучасного конкурентоспроможного  туристичного комплексу шляхом створення  інфраструктури туризму, підвищення ефективності використання наявних туристичних  ресурсів.

Зростання експорту послуг зв'язку передбачається здійснити за рахунок формування інформаційної  інфраструктури мереж зв'язку, переходу від аналого-цифровий до повністю цифрової мережі електрозв'язку.

Одним із пріоритетних напрямів активізації зовнішньоекономічної діяльності є розвиток вільних економічних  зон (ВЕЗ). Головною їх метою є збільшення обсягів виробництва продукції, товарів і послуг, розвиток кооперації з підприємствами, що знаходяться  поза СЕЗ, нарощування експортного  потенціалу, розвиток імпортозамінних  виробництв, організація нових робочих  місць з урахуванням пріоритетів  структурно-інвестиційної політики, створення полюсів прискореного зростання шляхом залучення білоруського та іноземного капіталу, а також  впровадження передових технологій.

Досягнення цієї мети вимагає  вирішення додаткового комплексу  задач, що включають:

- створення виробничої інфраструктури, прийнятною для залучення середніх і великих інвестиційних проектів, заснованих на сучасних наукоємних технологіях;

- створення ефективної системи залучення іноземних інвестицій; вдосконалення інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності; розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Пріоритетними напрямками інвестиційної  діяльності СЕЗ, заснованими на високотехнологічних  і імпортозамінних виробництвах, є: точне машинобудування, електроніка  та телекомунікації; хімічна і нафтохімічна промисловість, переробка сільськогосподарської  продукції, виробництво медичних препаратів та обладнання, сучасних будівельних  матеріалів; сучасні види послуг.

Реалізація інвестиційних  проектів дозволить в 2006 - 2010 роках  збільшити обсяг виробництва  в СЕЗ в 1,47 - 1,61 рази (8,10 відсотків  щорічно), експорт товарів і послуг - в 1,68 - 1,76 (11,12 відсотків) , імпорт товарів - в 1,45 - 1,55 (8,9), інвестиції в основний капітал - в 1,68 - 1,76 рази (11,12 відсотків  щорічно).[8]

Державна політика в галузі міжнародного співробітництва буде здійснюватися на принципах поєднання  багатовекторності міжнародних  зв'язків з вибором стратегічних партнерів, широти участі з визначенням  пріоритетних напрямків, загальної  координації міжнародного співробітництва  з автономністю прийняття рішень. Для реалізації принципу багатовекторності  у зовнішньоекономічній діяльності Республіка Білорусь буде здійснювати  торгово-економічні зв'язки з державами - учасниками СНД і поза СНД, регіональними  об'єднаннями, спілками та міжнародними організаціями.

Взаємовідносини з державами - учасниками СНД, і перш за все з  Російською Федерацією, залишаються  пріоритетними у зовнішньоекономічній діяльності. Подальший розвиток інтеграційних  процесів з Російською Федерацією буде здійснюватися в рамках Договору про створення Союзної держави. Продовжиться формування загального економічного простору на основі розвитку зони вільної  торгівлі, платіжного союзу, єдиного  науково-технологічного, інвестиційного та інформаційного просторів, об'єднаної  транспортної й енергетичної систем, загального аграрного ринку, а також ринку праці.

Для розвитку інтеграції з  державами - учасницями СНД передбачається виконання Плану реалізації найважливіших  заходів, спрямованих на розвиток і  підвищення ефективності взаємодії  держав, учасників СНД в економічній  сфері в 2003 - 2010 роках.

Одним із пріоритетів інтеграційного співробітництва Республіки Білорусь є участь у формуванні Єдиного  економічного простору (ЄЕП) Білорусі, Казахстану, Росії та Україні. Участь Білорусі в ЄЕП буде будуватися на наступних принципах:

• свобода переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили в рамках ЄЕП, що передбачає зняття обмежень у взаємній торгівлі, а також скасування митного оформлення та митного контролю на внутрішніх кордонах на завершальному етапі формування ЄЕП;
• рівні умови суб'єктам господарювання на території держав-учасниць ЄЕП, у тому числі у сфері природних монополій, податкової політики, конкурентної політики, а також в області надання субсидій;
• рівновигідним функціонування ЄЕП ​​для бюджетів держав-учасників при використанні єдиного принципу країни призначення при справлянні непрямих податків у взаємній торгівлі, а також із застосуванням механізмів компенсації в разі економічного збитку для однієї або декількох країн.

Ці ж принципи послідовно будуть реалізовуватися на двосторонній основі з Російською Федерацією.

Розвиток інтеграційних  зв'язків з країнами поза СНД буде спрямоване на:

забезпечення збалансованості  торговельних операцій і створення  умов для закріплення білоруських  виробників на освоєних ринках і розширення географії експортних ринків; завершення процесу приєднання Республіки Білорусь до СОТ;[9]

активізацію співробітництва  з міжнародними фінансово-кредитними організаціями (Міжнародний валютний фонд, Група Світового банку, Європейський банк реконструкції і розвитку тощо) з метою залучення кредитів, позик, технічної допомоги для вирішення актуальних проблем розвитку економіки; ефективну участь в міжнародних економічних структурах, поглиблення співпраці з Європейським союзом, розвиток міжрегіональних господарських зв'язків, участь у багатосторонньому політичному діалозі в рамках ООН та інших міжнародних і регіональних організацій; інтенсифікацію залучення інвестицій, забезпечення участі в міжнародних проектах; пріоритетний розвиток форм міжнародного співробітництва, що визначають техніко-економічний і технологічний рівень економіки (промислова кооперація, обмін технологіями, торгівля інжиніринговими послугами, спільні НДДКР, лізинг обладнання); розширення участі міжнародного співтовариства у вирішенні довгострокових соціально-економічних, науково-технічних і медичних проблем, пов'язаних з подоланням наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.