Теорії та наслідки зовнішньоторговельної орієнтації для країн ( на прикладі окремої країни)

* тракторів у 3,3 рази (+84,41 млн. дол. США);

* автомобілів вантажних  у 2,34 рази (+18,19 млн. дол. США);

* частин та обладнання  автомобілів на 56,0% (+6,93 млн. дол.  США).

Імпорт продукції хімічної промисловості за 2011 рік збільшився у порівнянні з 2010 роком на 44,1% (+85,51 млн. дол. США), в тому числі:

* сульфатів, галунів на 45,6% (+0,73 млн. дол. США);

* лікарських засобів у  2,4 рази (+12,08 млн. дол. США);

* добрив мінеральних та  хімічних у 7,29 рази (+37,10 млн. дол.  США);

* добрів мінер. або  хімічн. із двох чи трьох поживних  елементів на 36,8% (+9,02 млн. дол.  США);

* поліацеталів у 2,46 рази (+6,9 млн. дол. США);

* інших плит, листів, плівки  на 34,2% (+2,54 млн. дол. США);

* шин пневматичних гумових  на 40,0% (+15,47 млн. дол. США).

Імпорт продукції агропромислового комплексу за 2010 рік зменшився  у порівнянні з 2009 роком на 4,4% (-4,84 млн. дол. США), в тому числі:

* риби сушеної, солоної  або в розсолі на 20,3% (-0,67 млн.  дол. США);

* молока та вершків  згущених на 70,5% (-9,56 млн. дол. США);

* масла вершкового та  інших жирів на 65,1% (-25,47 млн. дол.  США);

* готової або консервованої  риби на 12,5% (-1,45 млн. дол. США).

Обсяги імпорту цукру  з Республіки Білорусь в Україну  за 2010 рік становили 57,82 млн. дол. США (в 2009 році – 38,11 млн. дол. США).

Загальний експорт товарів і  послуг становив 2 030,87 млн. дол. США і  збільшився у порівнянні з 2010 роком  на 687,11 млн. дол. США або на 51,1%, в  тому числі товарами становив 1 899,2 млн. дол. США і збільшився у порівнянні з 2010 роком на 640,26 млн. дол. США або  на 50,9%.Загальний імпорт товарів  і послуг з Республіки Білорусь в  Україну становив 2 630,84 млн. дол. США  і збільшився у порівнянні з 2010 роком  на 894,71 млн. дол. США або на 51,5%, в  тому числі товарами становив 2 567,59 млн. дол. США і збільшився у порівнянні з 2010 рокомна 874,76 млн. дол. США або 51,7%. Негативне сальдо становить 599,97 млн. дол. США. Основними статтями експорту за цей період до Республіки Білорусь залишаються (від загального обсягу експорту товарів) продукція:

• металургійної промисловості – 26,7%;
• машинобудування – 19,8%;
• агропромислового комплексу – 21,5%;
• хімічної промисловості – 11,1%.

Експорт продукції металургійної  промисловості за 2010 рік збільшився у порівнянні з 2009 роком на 72,7% (+213,72 млн. дол. США), в тому числі:

• феросплавів на 51,4% (+11,74 млн. дол. США);
• прокату плоского з вуглецевої сталі гарячекатаного у 2,23 рази (+57,93 млн. дол. США);
• плоского прокату з вуглецевої сталі холоднокатаного на 54,1% (+8,39 млн. дол. США);
• прутків та брусків гарячекатаних на 95,6% (+5,64 млн. дол. США);
• кутків фасонних та спеціальних на 39,2% (+13,47 млн. дол. США);
• прокату плоского з легованих сталей 600 мм або більш у 3,11 рази (+20,85 млн. дол. США);
• труб і трубок, профілів пустотілих у 2,5 рази (+30,67 млн. дол. США);
• інших труб і трубок у 5,08 рази (+8,91 млн. дол. США);
• інших труб, трубок і профілів на 34,2% (+10,44 млн. дол. США);
• дроту крученого, тросів на 93,5% (+3,09 млн. дол. США);
• гвинтів, болтів, гайок на 67,9% (+1,99 млн. дол. .США);
• труб та трубок мідних у 2,79 рази (+2,47 млн. дол. США);
• прутків, брусків та профілів алюмінієвих у 4,6 рази (+2,68 млн. дол. США).

Одночасно за окремими видами товарів  експорт продукції металургійної  промисловості за 2011 рік зменшився  у порівнянні з 2010 роком, у тому числі:

• виробів з чорних металів на 63,3% (-4,72 млн. дол. США);
• металоконструкцій на 54,7% (-10,27 млн. дол. США).

Експорт продукції агропромислового комплексу за 2011 рік збільшився у  порівнянні з 2010 роком на 54,5% (+143,8 млн. дол. США), в тому числі:

• молочної сироватки у 10,6 рази (+5,23 млн. дол. .США);
• насіння соняшнику у 3,56 рази (+8,9 млн. дол. США);
• олії соєвої у 2,69 рази (+3,02 млн. дол. США);
• олії соняшникової на 71,9% (+34,59 млн. дол. США);
• кондитерських виробів на 43,9% (+4,72 млн. дол. США);
• шоколаду на 75,6% (+12,59 млн. дол. США);
• хлібобулочних виробів на 86,1% (+5,86 млн. дол. США);
• пива солодового на 10,9% (+1,78 млн. дол. США);
• макухи та інших відходів у 2,6 рази (+60,92 млн. дол. США).

Одночасно за окремими видами товарів  експорт продукції агропромислового комплексу за 2011 рік зменшився  у порівнянні з 2010 роком, у тому числі:

• помідорів свіжих або охолоджених на 60,1% (-3,19 млн. дол. США);
• пшениці і суміші пшениці та жита на 37,4% (-0,84 млн. дол. США);
• кукурудзи на 15,2% (-3,36 млн. дол. США);
• жирів, олії на 99,5% (-1,49 млн. дол. США);
• вод мінеральних на 23,8% (-1,86 млн. дол. США);
• спирту етилового < 80% на 57,8% (-2,03 млн. дол. США).  

Експорт продукції машинобудування  за 2010 рік збільшився у порівнянні з 2009 роком на 27,6% (+81,17 млн. дол. США), у тому числі:

• дроту, прутків, трубок, пластин на 32,0% (+0,71 млн. дол. США);
• котлів для центрального опалення на 60,8% (+1,14 млн. дол. США);
• частин для двигунів на 7,0% (+0,37 млн. дол. США);
• двигунів та силових установок на 46,8% (+3,05 млн. дол. США);
• насосів для рідини на 35,7% (+2,14 млн. дол. США);
• насосів повітряних або вакуумних на 24,9% (+0,71 млн. дол. США);
• інші машини та пристрої для підіймання у 4,87 рази (+12,81 млн. дол. США);
• кранів, клапанів на 55,1% (+3,27 млн. дол. США);
• підшипників кулькових або роликових на 56,1% (+4,07 млн. дол. США);
• валів трансмісійних на 32,1% (+2,78 млн. дол. США);
• трансформаторів електричних у 2,66 рази (+8,32 млн. дол. США);
• електричної апаратури на 60,3% (+2,56 млн. дол. США);
• пультів, панелей, консолей у 3,27 рази (+6,46 млн. дол. США);
• проводів ізольованих на 76,2% (+3,43 млн. дол. США);
• стаціонарного обладнання залізничного на 79,5% (+4,43 млн. дол. США);
• частин та пристроїв моторних на 28,1% (+5,58 млн. дол. США).
• Одночасно за окремими видами товарів експорт продукції машинобудування за 2011 рік зменшився у порівнянні з 2010 роком, у тому числі:
• котлів парових на 82,4% (-2,73 млн. дол. США);
• двигунів турбореактивних на 35,3% (-2,78 млн. дол. США);
• машин, обладнання промислового на 41,9% (-7,94 млн. дол. США);
• верстатів токарних на 78,0% (-1,47 млн. дол. США);
• вагонів пасажирських на 31,2% (-5,7 млн. дол. США);
• вагонів залізничних або трамвайних на 51,6% (-13,16 млн. дол. США);
• кузовів для моторних засобів на 62,4% (-2,74 млн. дол. США);
• мотоциклів на 93,1% (-1,11 млн. дол. США).
• Експорт продукції хімічної промисловості за 2011 рік збільшився у порівнянні з 2010 роком на 37,7% (+57,68 млн. дол. США), в тому числі:
• корунду штучного у 2,1 рази (+3,3 млн. дол. США);
• лікарняних засобів на 14,4% (+3,09 млн. дол. США);
• косметичних препаратів на 15,7% (+1,15млн. дол. США);
• поверхнево-активних орган. речовин на 66,3% (+1,81 млн. дол. США);
• полімерів хлористого вінілу у 2,2 рази (+2,84 млн. дол. США);

Одночасно за окремими видами товарів  експорт продукції хімічної промисловості  за 2010 рік зменшився у порівнянні з 2009 роком, у тому числі: полімерів  стиролу на 22,2% (-1,03 млн. дол. США).

Станом на 01.01.2011 Республіка Білорусь інвестувала 43,74 млн. дол. США. За 2010 рік  відбувся приріст білоруських інвестицій, осяг якого склав 5880,3 тис. дол. США. У  промисловість України залучено білоруських інвестицій обсягом 19,29 млн. дол. США (44,1% від загального обсягу білоруських інвестицій в економіку  України). Станом на 01.01.2011 резидентами  України інвестовано 4,09 млн. дол. США  в економіку Білорусі, що становить 0,1% від загального обсягу інвестицій з України. 
Протягом 2010 року відбувся відтік інвестицій з України до Білорусі обсягом 644,3 тис. дол. США. [8]

 

2.3 Порівняльний аналіз зовнішньоторговельної відкритості Республіки Білорусь  з країнами  СНД

 

 Головним торговельним регіоном Білоруссії є країни Співдружності незалежних держав (СНД). Насамперед, це Росія , на яку припадає найбільша доля білоруського експорту, та країни колеги.

За даними Міждержавного  статистичного комітету СНД, країни Співдружності мають 10% промислового і 3,5% експортного світового потенціалу, а також біля 25% існуючих у світі  запасів основних видів природних  ресурсів і науково-технічний потенціал  у формі інтелектуальної власності  більше 500 млрд. дол. США.

Протягом 2011 року обсяг взаємної торгівлі країн Співдружності в вартісному виразі суттєво скоротився. Скорочення обсягу зовнішньої торгівлі спостерігалося в усіх країнах СНД (від 21% в Таджикистані до 45% в Україні у Білорусі ж цей показник сягав 23%). Суттєвий вплив на це справили зміна середніх і фізичних обсягів товарів, що поставляються в країни Співдружності. В цих умовах постає питання про вибір форм зовнішньоекономічного співробітництва вітчизняних суб’єктів господарювання Білорусі з їх іноземними контрагентами з країн СНД.

Серед країн  СНД основними експортерами та споживачами  товарів у взаємній торгівлі є  Білорусь, Казахстан, Росія та Україна (частка, яких складає 94% загального обсягу торговельних операцій між країнами Співдружності). [6]

Взаємна торгівля зазначених чотирьох країн СНД у більшій  мірі зосереджена на Росії, попит  якої на продовольчі й хімічні  товари, метали, машини та обладнання практично  повністю покривається за рахунок Білорусі, України та Казахстану (табл. 2.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1 Питома вага окремих держав в загальному обсязі експорту в країни СНД у 2011 році, % [7]

 

 

 

В цілому в  торгівлі країн СНД домінують  сировинні товари, але велике значення відіграють машини та обладнання в якому Білорусь посідає досить вагому позицію . Тому майбутні перспективи білоруських підприємств на зовнішньому ринку СНД будуть залежати від їхньої здатності та можливості налагодження високотехнологічного та конкурентоспроможного виробництва, залежить від обсягу інвестицій та модернізації промислових потужностей при збереженні конкурентоспроможного обмінного курсу.

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.2 Індекс внутрішньогалузевої торгівлі Білорусі з країнами СНД в 2011 році, % [7]

Отже як бачимо, аналіз умов постачання білоруської  продукції машинобудування на зовнішній  ринок є актуальним, перспективним  для  економіки СНД і потребує додаткового вивчення.

Білоруським підприємствам  необхідно не втратити свої конкурентні  позиції на ринках Росії та України, оскільки в останні роки з’являються  ознаки того, що білоруська продукція  машинобудування зіштовхується  з постійно зростаючою конкуренцією, що проявляється в скороченні частки білоруського експорту в загальному споживанні даної продукції на цих  ринках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Розділ. Перспективи вдосконалення зовнішньоторговельної політики країни

 
Головною метою зовнішньоекономічної діяльності є розширення експорту та раціоналізація імпорту, досягнення і  збереження збалансованості зовнішньоторговельних  операцій на основі поглиблення взаємодії  країни з світовим ринком для прискорення  модернізації та підвищення конкурентоспроможності білоруської економіки.

Головним напрямком зовнішньоекономічної діяльності є здійснення ефективної зовнішньоторговельної політики, взаимоувязанной  з макроекономічної та промислової  політикою, що забезпечує динамічний розвиток зовнішньоекономічного комплексу  країни і захист інтересів національного  ринку від несприятливого впливу світової кон'юнктури.

Передбачається вихід  на новий рівень стратегічного планування - створення стрункої чотирирівневої системи стратегії зовнішньоекономічної діяльності Республіки Білорусь:

• Національна програма розвитку експорту на 2006 - 2010 роки;
• стратегії економічного співробітництва з основними регіонами та країнами;
• галузеві стратегії розвитку експорту;
• стратегії розвитку експорту провідних підприємств-експортерів.