Шпаргалка по "Экономике"

1. Заг огляд ек-ки кр Австралії

Австралія — високорозвинена індустріально-аграрна кр ринкової ек-ки. Кр багата на різні види корисних копалин. Розвинена чорна і кольорова металургія. Австралійська сира нафта покриває потреби країни на 70 %. Частково Австралія навіть експ-тує свою нафту. Існують підпр-ва нафтопереробної та нафтохім галузей пром-ті. Фахівці вважають, що в Австралії порівняно добре розвинене машинобуд-ня, вир-ють електротехнічні, радіоелектронні вироби. Прод обробної пром-ті Австралії викор-ся переважно на внутр ринку. Рівень її дещо нижчий від аналогічної продукції ін розвинених кр. Позиції обробної пром-і Австралії недостатньо сильні, щоб конкурувати з прод азіатських сусідів. Хім пром-ть вир-ляє сірчану кислоту, каучук і пластмаси. Прод харч пром-ті (м'ясо, борошно, мол консерви, масло, сир, цукор) іде переважно на експ. С/г-кі угіддя становлять приблизно 2/3 її площі. Абсолютна більшість с/г угідь викор-ся для потреб тваринництва. Близько 2/3 вартості прод с/г забезпечує тваринництво. У жодній з країн світу немає такої кіл-ті овець, як в Австралії. Настриг вовни щороку перевищує 1 млн тонн. Землі, що обробляються, займають приблизно 6 % тер-рії. Половину орної площі відводять під пшеницю, її збирають майже по тонні на душу насел-ня. Кр вважається вир-ком пшениці світов значення. Розвинене садівництво і виноградарство. Розвинене морське рибальство, основна риба — тунець. Довжина залізничної мережі перевищує 37 тис. км, а автошляхів ~ 800 тис. км. Австралія має досить великий морський торговельний флот. Основним з портів є Сідней. Авіаційний транспорт викор-ся для внутр і зовн сполучень. В Австралії через природні умови практично відсутній внутр водний транспорт. У зовн торгівлі є найб-им у світі експ-ром залізної руди й алюмінію. Жодна з кр не експ-тує такої великої кіл-ті яловичини. Вона також експ-тує вовни, пшениці, масла, сиру, руд, кольорових металів, вугілля. Осн статті імп-ту Австралії — машини й обладнання та ін готові вироби. Осн торг-ними партнерами є США та Японія. До них вона експ-тує переважно сировину. Серед провідних зовн-торг-них партнерів також Нова Зеландія та кр ЄС. Значні надходження Австралія має від туризму, тут популярні зимові види спорту.

2. Заг огляд ек-ки кр  Африки

Африка є другим за величиною  після Євразії материком планети; площа з островами становить понад 30 млн км², чисельність насел — понад 650 млн чол. Екватор розділяє континент на дві практично рівні частини. Вона водночас розташована у 4-х півкулях планети — Пн, Півд, Зах та Сх. У північній частині більшу частину території займає пустеля Сахара, а в південній — центральне плато. Передусім гірничодобувна пром-ть визначає місце Африки у міжнар поділі праці. Галузі обробної пром-ті перебувають па етапі зародження. Продукція тропічного і субтропічного землеробства здебільшого йде на експ. У багатьох кр землеробство спеціалізується на вирощуванні певної кул-ри. Наприклад, Сенегал - арахіс, Ефіопія — кофе, Гана — какао. Малі — бавовник. Тваринництво розвинене у тих кр, де немає можливості займатися землеробством. Африканське тваринництво малопродуктивне і низькотоварне. Його матер-но-технічна база слабка. Найкраще тваринництво розвинене у Пн Африці. Збитків госп-ву Африки завдають терміти, сарана, муха цеце. Слабо розвинена іригація. Досягнуто певних успіхів у розвитку авто- та авіатрансп-ту, але до створ-ня суч трансп-ної мережі Африці йти ще дуже довго. Зовн торгівля. Африка є постачальником на світов ринок прод гірничорудної пром-ті. Африканські кр експ-ють цитрусові, виноградні вина, тютюн, тропічну деревину. Імпортує - різноманітну пром-ву прод, прод-ство, нафту та нафтопрод.

3. Загальний огляд економіки країн  Америки

США — високорозвинена  індустріально-аграрна кр Пн Амер. До провідних належать такі галузі пром-ті: машинобуд-ня, хім, нафтопереробна, харч, легка. Пром-ть США переважно розміщується у Сх частині кр, Каліфорнії та на Пн-Зах. У кр добувають великі обсяги нафти, кам'яного вугілля, прир-го газу. Значна частина потреб у мінеральній сировині та паливі покривається за рах-к імп. Осн обсяг електроенергії вир-ся на теплових станціях, на другому місці за вир-ною енергією — атомні електростанції. США належать до найбільших світов вир-ів авто, сталі, пластмас і синтетичних смол, розвинена й кольорова металургія. Канада тривалий час розвивалась як с/г кр. Серед галузей пром-і раніше заслуговувала на світ увагу лише гірничорудна. Нинішня Канада — індустріально-аграрна кр. Світове значення має целюлозно-паперова пром-ь. Досить різноманітним є машинобуд-я. Понад половину вир-а електроенергії забезпечують гідроелектростанції. С/г США — високомех-вана і автомат-на галузь. Тваринництво за варт-тю прод дещо переважає рослинництво. 30% тер-рії країни розорано. Осн кул-ри — кукурудза і соя.  Осн с/г кул-рою Канади є пшениця. Ця кр є другим за значенням її світовим експортером. Тваринництво переважає рослинництво. У тваринництві розвивається м'ясо-мол і м'ясо-шерстий напрямок. Канада відома і як світов постачальник мороженої риби. Високого розвитку у США та Канаді досягли всі види сучасного транспорту. США мають найдовші у світі мережі залізниць, автошляхів. Інтенсивно викор-ся внутр водні шляхи.

Зовн торгівля. США експ-ють промислове обладнання, авто, літаки, прод електронної пром-ті, хімікати, кам'яне вугілля, кукурудзу, сою, пшеницю, військ техніку, озброєння. Імп-ють США переважно вироби машинобуд-ня та обробної пром-ті, помітне місце в імп посідає пальне. Канада експ-тує авто, папір і целюлозу, нафтопрод, пром обладнання, прир газ, алюміній, мідь. В імп Канади переважають машини та ін пром-ві тов.

Індустріально-аграрною кр є й Мексика. Видобуваються нафта (за запасами нафти Мексика посідає 4 місце у світі), прир газ, кам'яне вугілля, залізна руда, свинець, цинк, срібло, мідь, сірка. Осн масу електроенергії забезпечують теплоелектростанції. Провідними галузями обробної пром-ті є чорна і кольорова металургія, нафтопереробна, нафтохімічна, машинобудівна. Найрозвиненішими кр Півд Амер є Бразилія та Аргентина. Вони мають порівняно розвинену обробну пром-ть, багатогалузеве с/г. У кр, на тер-рії яких пролягли Анди, добувають руди чорних і кольорових металів. Бразилія, Аргентина та Мексика забезпечують 2/3 пром-вого виробництва Латинської Америки. Основна галузь пром-ті регіону — гірничодобувна. В аграрному секторі ек-ки Мексики зайнято приблизно 30% ек-но активного населення. У с/гі переважає тваринництво. Осн товарними кул-рами вважаються бавовник, кофе, цукрова тростина. В твариннцтві переважає м'ясо-шерстий напрямок. С/г багатьох кр Лат Амер ще й нині хар-ся як монокультурне. 75 % вартості продукції рослинництва регіону припадає на десять основних її видів. Поширене птахівництво, зокрема для Бразилії воно є важливою експ-ною галуззю. У посушливих регіонах Мексики, Аргентини та Бразилії розводять кіз і овець, вирощують коней.

Провідними видами транспорту у Мексиці є авто, залізничний, морський. На Лат Амер припадає лише 10 частина залізниць світу. Частка автошляхів ще менша, але їх протяжність збільш-ся. На Лат Амер припадає 33 % внутр водних шляхів світу. Розвитку внутр водного транспорту сприяють прир умови — наявність розгалуженої сис-ми великих рік на континенті. Розвиток нафто-, газодобувної та переробної пром-ті сприяв виникн-ню і поширенню трубопровідного транспорту.

85 % варт-ті мексиканського експ-ту припадає на США і Канаду. Осн його статтями є готові вироби, напівфабрикати, нафта, нафтопрод, с/г тов та морепродукти. В імп переважають напівфабрикати, машини, обладнання, тов широкого вжитку.

4. Загальний огляд економіки країн Азії

Азія — найбільша  частина світу (близько 43,4 млн км²). На її частку припадає 1/3 суші планети. Азія майже вся розташована у Півн півкулі. Зі Сх на захід вона простягається на 16 тис- км. Протяжність Азії з Півн на Півд — 8 тис. км. Найвища гора планети (Еверест, 8848 м) і найнижча западина (Мертве море), найбільші хвойні ліси (тайга Сибіру), найбільше замкнуте море (Каспійське), найглибше озеро (Байкал) — усі вони розміщ-ся саме в Азії. Насел Азії становить понад З млрд чол. Найвищ ек-го розвитку досягла Японія, у Півд-Сх Азії з'явилися молоді індустріальні "тигри". Суперечливо розвив-ся ринкова ек-ка. Деякі з країн Азії є соціалістичними, але ел-ти ринк ек-ки запроваджують і вони. В ек-ці більшості кр, за винятком Японії, КНР та деяких ін, переважають с/г та гірничодобувна пром-ть. Обробна пром-ть розвинена слабо. Підпр-ва переважно дрібні. Велику роль в ек-ці ще й тепер відіграє ремісник. Більшість насел Азії зайнята у с/гі. Спеціалізацію с/г визначають передусім прир умови. У Півд, Сх і Півд-Сх Азії переважає рослинництво, у Півд-Зах Азії — тваринництво, до того ж кочового напрямку. Серед зернових кул-р переважає вирощування рису. За винятком кількох країн транспорт Азії розвинений слабо. У багатьох кр переважають один—два види транспорту. Наприклад, на Близькому Сх розвинений трубопровідний транспорт, в Індокитаї — морський. Велике значення мають традиційні види транспорту — в'ючний, гужовий, велосипедний. Зовн торгівля понад 90 % світов обсягу рису, каучуку, льону, бавовнику, тютюну дає світові Азія, вона є також великим постачальником тропічної деревини і прод гірничодобувної пром-ті. Японія, країни Півд-Сх Азії та деякі ін є світов постачальниками високотехнологічної прод.

5. Заг огляд ек-ки кр Європи

Європа — частина світу, її площа становить 9,9 млн км², разом з Азією утворює материк Євразія. У Європі проживає понад 800 млн чол, тобто щільність насел досить висока. Європу омивають Атлантичний і Півн Льодовитий океани та їх моря.

4 представниці  Європи — ФРН, Італія, Франц  та Великобрит є членами "великої сімки". Це лідери не лише Європи, а й усього світу. 1/3 пром-вої прод Європи та 2/3 її експ-ту припадає на машинобудування. Високим розвитком хар-ся автомобілебудування. Європа - найбільший у світі виробник верстатів, оптики, металомістких машин і конструкцій. Хім пром-ть посідає у Європі 2-ге за значенням місце після машинобудування. У вир-ві електроенергії переважають теплові станції. Чорна металургія орієнтується на басейни вугілля і залізної руди та на імп-ну сировину і паливо. Алюмінієва пром-ть наближена до джерел електроенергії, а також запасів сировини. Лісова та легка пром-ть розвинена. У Європі чимало відносно відсталих районів. Насел в них займається переважно с/г. В Європі склалися 2 осн типи с/г —1) переважає інтенсивне молочне тваринництво; 2) вирощування великої рогатої худоби, свинарство, птахівництво і рослинництв. Європа — регіон високорозвиненого транспорту, залізничний транспорт залишається осн за обсягом перевезень, добре розвинений річковий транспорт.

Зовн торгівля. Європа відома передусім як експ-р капіталу, інфо техн-гій, пром-вої прод та як імп-р сировини і напівфабрикатів с/г прод, виробів легкої хім і металургійної пром-ті, виготовлення якої прибутковіше у кр, що розвив-ся, з огляду на дешеву роб силу та ліберальніші екологічні стандарти.

6. Транспорт світу

Транспорт —  це галузь матер-ного вир-ва, що забезп перевезення пасажирів і вантажів. Існують такі види транспорту: наземний (авто, залізничний, трубопровідний і гужовий), повітряний — авіаційний, водний (річковий і морський). За призначенням виокремлюють транспорт заг користування, що обслуговує сферу обігу і насел, транспорт незагального користування (внутр-вир-чі переміщення сировини, напівфабрикатів, гот виробів), а також транспорт особистого корист-ня. Шляхи сполучення, трансп-ні підпр-ва і транспортні засоби утвор-ть разом світов трансп сис-му. Заг довжина трансп мережі становить 35 млн км. За значенням у стр-рі вантажо-обороту види трансп-ту розподілилися: морський, залізничн, авто, нафтотрубопровідн, газопровідн, внутр водний, повітряний. Спостерігається спец-ція транспорту. Наприклад, авторансп перевозить більшість пасажирів і вантажів на короткі та середні відстані. Міжконтинентальні перевез-ня вантажів в осн викон-ся морським трансп-том. Трубопровідний транс-рт найефективніший у разі трансп-ня газу і нафти по суші. Автотранспорт Найгустіша мережа автодоріг у Зах Європі. Залізничний транспорт У світі налічується понад 1,2 млн км залізниць заг користування, з них 200 тис. км електрифіковані. Найдовша мережа залізниць у США. Довжина залізн мережі не дає повного уявлення про розвиток цього виду транспорту через неоднакові тер-рії кр. Тому для хар-ки мережі застос-ть такий показник, як щільність, тобто довжину мережі ділять на площу тер-рії кр. Трубопровідн транспорт Цей вид транспорту передає на відстань рідкі, газоподібні або тверді прод по трубопроводах. Призначений здебільшого для трансп-ня газу, нафти, твердих матеріалів. Магістральні газопроводи є підземні, надземні, підводні. Трубопровідний транспорт має досить високі шанси на розвиток у недалекому майб. Морськ транспорт здійсн перевез-ня вантажів і пасажирів океанами, морями і морськими каналами. Морський транспорт мало викор-ть для міжконтинентальних перевезень пасажирів у зв'язку з розвитком авіації. Частка морського транспорту у стр-рі вантажоперевезень світу наприкінці XX ст. становила понад 60 %. Для вантажоперевезень викор-ть наливні і суховантажні судна. Велике значення для розвитку морського транспорту мають Суецький і Панамський капали. Вони значно скорочують шлях. На земній кулі налічується майже три тисячі морських портів. Морські порти бувають універсальними  та спеціалізованими. Такі порти є у країнах, що розвиваються, і в розвинених кр. Повітрян транспорт. Протяжність повітряних шляхів світу становить близько 8 млн км. Нині у кр світу функціонує близько 600 міжнар аеропортів. Окремі аеропорти справді велетенські. Аеропорти е великими підпр-вами, на яких працюють тисячі людей. Навколо аеропортів розміщ-ся служби обслуговування, вантажні склади, пасажирські термінали.

7. Вторинний сектор ек-ки

До вторинного сектору відноситься обробні  галузі ек-ки. Обробними галузями пром-ті вваж такі, що повязані з обробкою одержаної  у природи сировини, а також  мат-ів, створених штучно з метою виготовлення необхідних товарів. Після II світової війни географія галузей обробної пром-ті світу значно розширилася. Швидкими темпами розвивалися вони у кр з низьким рівнем оплати роб сили, оск прод-ція цих галузей була конкурентоспроможною на світ ринках. У кр з розвиненою ринковою ек-кою почалась т. зв. деіндустріалізація, тобто пром-ть стала відігравати в їхній ек-ці значно меншу роль, ніж раніше. Ці країни і нині вир-ють левову частку прод-ції світ обробної пром-ті, але темпи її розвитку поступаються темпам, зафіксованим в ек-но відсталих країнах. Ек-ка кр Сх. Азії розвивалася такими бурхливими темпами, що світ заговорив про схазіатське "ек-не диво".

Вир-во 80 % світ пром-вої прод-ції нині зосереджено у 4 регіонах земної кулі — Пн Америці, Пн-Зах Європі, Зах Росії та Японії. Вир-во текстилю, одягу, побут електроприладів почало активно переміщатися з кр з розвиненою ринковою ек-кою до слаборозвинених кр.

8. Первинний сектор економіки

До первинного сектору ек-ки віднос-ся – природні надра, тобто ті багатства природи  які знах в земельних надрах. Сюди ми можемо віднести нафту, газ, вугілля. Чорну та кольрову руду.

Нафта відома людині з давніх часів. Близько 80 кр нині добувають  нафту. Найбільш видобувником нафти  є Росія, на II місці США, на III — Саудівська Аравія. Зх Європі – Великобрит. Більшість країн ~ членів ОПЕК (за винятком Саудівської Аравії) вичерпали свої можливості для збільш видобування й екс сирої нафти. Оск пропозиція нафти не збільш, а попит на неї підвищ, то це неминуче призведе до подальшого збільш цін на нафту. Загалом ця галузь добре розвинена у тих самих країнах, що мають розвинену нафтовидобувну пром-ть. Якщо обсяг видобутку вугілля, досягнутий наприк XX ст., збережеться, то його людству вистачить більш як на 3 тис. років. Тверде паливо добувають 60 країн, 10 найбільших кр видоб 75 % вугілля світу. Україна у 2000 р. за обсягами вуглевидобутку перебувала на 9 місці, Казахстан — на 10, на 1 місці був Китай. Залізної руди у світі достатньо, вона є практично на всіх континентах. Осн експ-ми вважаються Австралія, Росія та Бразилія. З рудами кольорових металів природа значно скупіша. Мідь зустрічається у природі у самородному вигляді значно частіше, ніж золото, срібло та платина. Оск вир-во кольорових металів екологічно шкідливе, то останні десятиліття воно щораз інтенсивніше почало переміщуватися у країни, що розвиваються, завдяки їх ліберальним стандартам у сфері охорони навкол середовища.

9.  Загальна характеристика процесу глобалізації світової економіки