Расчет оптимального обьема производства

у= -3,6956х + 402,23

 

Далі ми робимо такі розрахунки,які приведені у таблиці 3.1:

 

Таблиця 3.1 – Розрахунки

Q, тис. грн	Ціна,грн.	ПоВС, тис.грн.	ЗмВсер,грн./од.	ЗмВ, тис.грн.	С, грн./од.	ВВ,тис.грн.	ВД, тис.грн.	ГВ, грн./од.	ГД, грн./од.
0	402,23	991,37	35,5	0		991,37	0
5	383,8	991,37	44,4	222	242,674	1213,37	1919	44,4	346,8
10	365,3	991,37	55,6	556	154,737	1547,37	3653	66,8	309,8
15	346,8	991,37	69,7	1045,5	135,7913333	2036,87	5202	97,9	272,8
20	328,3	991,37	87,3	1746	136,8685	2737,37	6566	140,2	236
25	309,84	991,37	109,4	2735	149,0548	3726,37	7746	197,8	200
30	291,4	991,37	137	4110	170,0456667	5101,37	8742	275	161,9
35	272,9	991,37	171,7	6009,5	200,0248571	7000,87	9551,5	379,9	124,3

 

 

Далі будуємо графіки  залежностей при визначенні крапки беззбитковості та оптимального обсягу виробництва.

 

Рисунок 3.2 - Визначення крапки беззбитковості

 

Рисунок 3.3 - Оптимальний обсяг виробництва

Тобто оптимальний обсяг  виробництва у нашого підприємства = 22 грн.од./міс. Підприємство максимізує свій прибуток, тому що крива ЗмВсер знаходиться нижче крапки перетини кривої граничного доходу ГР з кривою граничних витрат ГВ.

 

3.3 Обгрунтування плану  роботи підприємства у плановому  періоді

Оптимальний обсяг виробництва  не може служити підставою для  визначення плану обягу випуску  продукції тому, що він не ураховує вплив випадкових факторів, що мають  місце у житті. Тому необхідно  проаналізувати можливий вплив факторів, розглянути методи їх обліку та після  цього намітити конкретний план виробництва  продукції з урахуванням надійності його досягнення.

 

3.3.1 Аналіз факторів ризику 

Зараз ми розглянемо вид  ризику, який можливий при реалізації плану виробництва иа їх негативний вплив на прибуток підприємства (таблиця 3.2)

Таблиця 3.2 – Фактори ризику та їх вплив на прибуток підприємства:

Види ризиків	Негативний вплив на прибуток
Нестійкість попиту	Падіння попиту із зростанням цін
Поява альтернативного продукту	Зниження попиту
Зниження цін конкурентів	Зниження цін
Збільшення виробництва  в конкурентів	Падіння продажів або зниження цін
Збільшення податків	Зменшення чистого прибутку
Зниження платоспроможності  споживачів	Падіння продажів
Зростання цін на сировину, матеріали, перевезення	Зниження прибутку через  зростання цін на сировину, матеріали, перевезення
Залежність від постачальників, відсутність альтернативи	Зниження прибутку через  зростання цін
Нестача оборотних коштів	Збільшення кредитів або  зниження обсягу виробництва

Зовнішні причини  ризиків:

• недотримання договірних зобов'язань (затримка постачань, розрив договорів, підвищення цін постачальниками, банкрутство партнерів або клієнтів, низька якість матеріалів, що поставляються);
• протидія конкурентів;
• форс-мажорні обставини (природні явища, катастрофи, війни, тероризм);
• державна політика в сфері оподаткування, ціноутворення, охорони навколишнього середовища;
• вплив ринкових змін (втрата позиції на ринку, інфляція, зміна вимог споживачів, зміна ринкових цін);
• виникнення додаткових умов у клієнтів;
• претензії від партнерів, клієнтів.

Внутрішні причини  ризиків:

• помилковість поставленої мети;
• вимушені відхилення від плану в процесі його реалізації;
• обмеженість ресурсів;
• зниження якості продукції;
• поломки техніки та неможливість підтримки її в робочому стані;
• неритмічність виконання робіт через непрацездатність персоналк або техніки, помилки при складанні короткострокових планів;
• помилки при проектуванні продукції;
• перевитрата коштів через підвищення інфляції, зриву плану робіт, непередбачену зміну системи збуту, помилки при складанні кошторису;
• зміна технології виготовлення продукції;
• ушкодження майна;
• недостатня захищеність інформації.

Врахування можливих ризиків в діяльності підприємства - складне та важливе завдання, тому що з ним можуть бути пов'язані значні витрати.

Втрати, що пов'язані з ризиком, поділяються на:

1. Матеріальні  - додаткові витрати матеріалів, сировини, палива та іншого майна,  які не були передбачені планом  та виникли внаслідок змін в зовнішніх або внутрішніх умовах діяльності підприємства.

2. Трудові - непередбачені  втрати робочого часу (кількість людино-годин невідпрацьованого часу, сума оплати часу простоїв працівників).

3. Фінансові-  суми збитків підприємства внаслідок виникнення непередбачених обставин (штрафи, понадпланові збільшення дебіторської заборгованості, зниження цін на продукцію, зміна курсу валют).

4. Втрати часу - понадпланові витрати часу на  монтаж обладнання, освоєння нової  технології, проведення досліджень та розробок.

5. Втрати, що стосуються  престижу підприємства, його торгової марки (реалізація підробної продукції під торговою маркою підприємства).

Ті чи інші втрати спричиняють зниження планових обсягів виробництва та реалізації, зростання витрат та зниження цін відносно запланованих. Наслідком цього може бути зменшення доходів підприємства та зниження його рентабельності. Зменшення впливу ризику на діяльність підприємства можливе завдяки його плануванню.

Процес планування ризику - це оцінка можливих причин виникнення ризику, визначення суми пов'язаних з ним втрат та упущеної вигоди, розробка заходів зниження ризику та нейтралізації наслідків його впливу.

При розробці та прийняті стратегії та стратегічного  плану необхідно передбачити  дії, завдяки яким втрати не перевищать певного рівня. Забезпечення імовірності того, що втрати не перевищать певний рівень свідчить про надійність плану.

Розробка стратегічного  плану передбачає визначення граничних значень імовірностей виникнення припустимого (РП), критичного (РКР), катастрофічного ризику (РК). Учені-практики, наприклад, Б.Врублевський, пропонує наступні граничні значення: Рп = 0,1 (10%), Ркр = 0,01 (1%), Рк = 0,001 (0,1%). Інакше кажучи, допустимий ризик досягає своєї граничної межи, коли в 10 випадках зі 100 підприємство втратить свій прибуток. Необхідно переглянути свої плани та відмовитися, можливо, від якихось майбутніх угод, інвестицій, інших дій, коли в одному випадку зі ста можна втратити весь дохід або в одному випадку з тисячі - втратити все майно підприємства [19].

До прикладних способів побудови кривої ризику можна  віднести:

• статистичний: на основі даних про статистику втрат в аналогічних видах підприємницької діяльності за минулі періоди встановлюється можлива частота появи певних рівнів втрат, яка прирівнюється до імовірності їх виникнення. Частота деякого рівня втрат визначається діленням кількості відповідних випадків втрат на їх загальну кількість.
• експертний: на основі експертних оцінок імовірностей виникнення певного рівня втрат та імовірностей їх у чотирьох критичних (граничних) точках.

Проведення аналізу  ризику при плануванні дозволяє оцінити його кількісні параметри, імовірність настання та наслідки для підприємства при реалізації стратегії.

Для аналізу використовуються методи: аналіз чутливості, перевірка  стійкості, аналіз сценаріїв, дерево рішень.

Розглянемо послідовність використання методу аналіз сценаріїв:

1. Складаються  формалізовані описи (сценарії) можливих умов реалізації плану, що враховують його основні параметри.

2. Проводиться  аналіз сценаріїв та визначаються показники ризику.

Такий аналіз може здійснюватися за:

4. критерієм песимізму  (максимін або максимум з міні- мума). Планове рішення обирається на основі визначення для кожного варіанту (сценарію) найгіршої оцінки для всіх ситуацій з наступним вибором найкращого з них (найкраще рішення з найгірших). Цей підхід встановлює гарантований мінімум для тієї чи іншої ситуації (показника плану);

5. критерієм оптимізму  (максімакс або максимум з максимуму). Рішення приймається шляхом визначення для кожного варіанту максимального значення для всіх можливих ситуацій та виборі серед них найкращого (найкраще рішення з найкращого);

6. критерієм Лапласа,  згідно з яким для кожного  рішення для всіх ситуацій розраховується середнє значення, серед яких обирається найкраще.

Однією зі складових  планування ризику є виявлення причин проблем та несприятливих ситуацій, що його викликають.

Для прогнозування  таких причин при реалізації стратегічного плану можна використовувати моделі, що відтворюють процеси майбутньої діяльності підприємства.

Модель дозволяє з'ясувати, як зміниться хід запланованого процесу та його результат при зміні одного чи декількох вхідних параметрів. Це сприятиме зниженню ризику до мінімуму.

Крім моделювання, на підприємствах часто використовують статистичні дані за попередні періоди з метою екстраполяції минулого ходу розвитку процесів в діяльності підприємства на його майбутнє. Можливе також використання методу експертних оцінок фахівців.

Несприятливим наслідкам  подій при реалізації стратегічного плану можна запобігти ще на стадії його розробки. Для цього необхідно:

• передбачити в плані певні заходи, які можуть бути здійснені при настанні несприятливих подій, тобто спланувати такі події;
• скорегувати план з врахуванням можливості виникнення несприятливих подій, тобто вирішити проблему заздалегідь.

Серед заходів  зниження ризику в діяльності підприємства виділяють наступні:

1. страхування,  що дає можливість відшкодувати  збитки за допомогою страхових  компаній при настанні страхових  випадків.

2. Розподіл ризику. При розробці та реалізації  плану (проекту) кожен з його  учасників (інвестор, виробник, замовник) несе певну частку ризику в разі виникнення несприятливих ситуацій при виконанні плану.

3. Резервування  засобів. Підприємство створює резервні фонди ресурсів для покриття непередбачених втрат, що дозволяє знизити ризик при реалізації планів.

Найкращим засобом  зниження ризику та успішного досягнення цілей підприємства є якість розробки стратегії та стратегічного плану[20].

 

3.3.2 Визначення  планового обсягу виробництва

Розраховуємо  план роботи підприємства:

=-t*

Для цього спочатку визначимо залежність коефіцієнту t від величини р.

P=1-=0,90, тобто значення коефіцієнту t= 1,65.

Тепер розрахуємо середньоквадратичне відхилення обсягу виробництва:

Ϭ(Q)=, пдставляємо:

Ϭ(Q)=