Прямі іноземні інвестиції в Україні

Дослідивши перелік основних країн-інвесторів в українську економіку перейдемо до аналізу наступної характеристики іноземного інвестиційного акціонерного капіталу – його галузевої структури. Для цього підрахуємо обсяги прямих іноземних інвестицій відповідно до основних галузей національного господарства України, визначимо їхню частку та динаміку (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Прямі іноземні інвестиції (акціонерний капітал) в Україні за видами економічної діяльності за 2012 р.

Джерело: [16].

Беручи до уваги розміщення капіталів за галузями, бачимо що станом на 31.12.2012 року найбільша частка прямих іноземних інвестицій зосереджена у промисловості – 17166.7 млн.дол. (31,52%), фінансовій діяльності – 16105.6 млн.дол. (29,57%) та операціях з нерухомим майном, орендою, інжинірингу та надання послуг підприємцям – 9058.5 млн.дол. (16,63%). Найбільший приріст демонструє промисловість з показником росту у 2136.8 млн.дол. (+14.22%), а збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій для промисловості в основному забезпечили такі її підгалузі, як виробництво харчових продуктів напоїв та тютюнових виробів з показником приросту в 818.0 млн.дол., (+36,82%), а також виробництво та розподілення електроенергії газу та води з показником приросту в 766.7 млн.дол., при чому дана галузь демонструє подвоєння обсягів іноземних інвестицій протягом 2012 року (з 773.0 млн.дол. – станом на 01.01.2012, до 1539.7 млн.дол – станом на 31.12.2012), в результаті чого вона стала лідером за відносним приростом розміщення іноземних інвестицій, з показником у (+99,18%).

Для завершення аналізу характеристики прямих іноземних інвестицій в Україну, виявимо показники розміщення акціонерного капіталу в розрізі областей України, станом на початок та кінець 2012 року, а також розрахуємо динаміку їхніх абсолютних та відносних показників (додаток А).

Виходячи з розрахованих абсолютних та відносних показників обсягів прямих іноземних інвестицій, розміщених в регіонах нашої держави – бачимо, що беззаперечним лідером серед них є м.Київ, на господарчих суб’єктів якого припадає 26592.1 млн.дол., що в свою чергу становить майже половину - (48.83%) іноземного акціонерного капіталу, розміщеного в Україні за всю її суверенну історію.

Зрозуміло, що велика компанія для підвищення ділової активності реєструє власну організацію в столиці, та концентрація капіталів в такого роду господарчих суб’єктів зовсім лишили уваги з боку іноземних інвестицій такі перспективні області, як Вінницька – 245.4 млн.дол. (0,45%), Хмельницька – 208.6млн.дол. (0,38%); а Тернопільська та Чернівецька області з показниками 64.6 млн.дол. та 64.3 млн.дол. відповідно, взагалі продемонстрували рекордний мінімум від загального обсягу інвестицій розміщених в Україні по (0,12%).В такому диспропорційному вигляді інвестиції спотворюють основне своє декларативне призначення – досягнення економічного та соціального ефекту територіальних громад.

Лідером за приростом інвестицій за 2012 рік в абсолютному значенні залишається столиця, а відносному – Черкаська область (+209.45%). Найбільший як відносний так і абсолютний показник за скороченням інвестицій продемонструвала Харківська область (-643.9) млн.дол., що становило (-22.8%) від показника станом на початок року.

Найголовнішою проблемою залучення іноземних інвестицій в Україну залишається нерівномірність концентрації їх залучення по регіонам.

2.3.  Правовий режим іноземного інвестування в Україні

Правовий режим іноземного інвестування в Україні представлений нормативно – законодавчими актами, які регламентують взаємовідносини з представниками інших країн.

На сьогодні в Україні вже створено сприятливе правове поле для здійснення інвестиційної діяльності. Зокрема, ця сфера регулюється не лише Законом України «Про режим іноземного інвестування», а й Законами України «Про захист іноземних інвестицій в Україні», «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження».

Важливо зазначити, Закон України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» від 17.02.2000 р. ввів національний режим для валютного та податкового регулювання у відношенні іноземних інвесторів,  скасувавши всі існуючі пільги, закріплені попереднім законодавством про іноземні інвестиції. На сьогоднішній день надання пільг іноземним інвесторам можливе лише у дуже обмеженій кількості випадків:  якщо аналогічні пільги надані підприємствам без участі іноземного капіталу (тобто в рамках національного режиму) або в силу прийняття спеціального закону.

До цього слід додати,що діяльність іноземних інвесторів на території України регулюється Законами України «Про режим іноземного інвестування», «Про правовий статус іноземців», «Про захист іноземних інвестицій в Україні»,  які було удосконалено змінами і доповненнями.

Нагадаємо,  у Законі України « Про режим іноземного інвестування»  визначені особливості режиму іноземних інвестицій на території країни.

Отже, до окремої групи можна віднести законодавчі акти, які встановлюють спеціальний правовий режим господарської діяльності у спеціальних (вільних) економічних зонах, регулюють спеціальні правові режими інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та в межах технологічних парків України. Так, у 1992  році було прийнято Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», який визначив порядок створення і ліквідації, механізм функціонування спеціальних (вільних)  економічних зон на території України,  загальні правові і економічні основи їх статусу, а також загальні правила регулювання відносин суб'єктів економічної діяльності цих зон з місцевими радами народних депутатів,  органами виконавчої влади та іншими органами.

У статті 1 Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних)  економічних зон»  законодавець надав тлумачення поняття спеціальна (вільна)  економічна зона та обґрунтував мету її створення.  Отож, спеціальна (вільна)  економічна зона являє собою частину території України,  на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. На території спеціальної (вільної)  економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб. При цьому, метою створення спеціальних (вільних)  економічних зон є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм,  активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг,  залучення і впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.

З метою активізації інвестиційної діяльності  у 2001 році було прийнято Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)». Цей Закон визначив правові та організаційні основи створення, діяльності та відповідальності суб’єктів спільного інвестування, особливості управління їх активами, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання активів, особливості розміщення та обігу цінних паперів інститутів спільного інвестування, порядок та обсяг розкриття інформації інститутами спільного інвестування з метою залучення й ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів.

Слід також додати, що для покращення інвестиційного іміджу країни та для створення сприятливих умов діяльності іноземним інвесторам у 2005 році було створено Український центр сприяння іноземному інвестуванню. З 2009 року почало діяти Національне агентство України з іноземних інвестицій та розвитку, яке було створено Постановою КМУ.

Крім того, в інвестиційній сфері діє велика кількість міжурядових угод про сприяння та взаємний захист інвестицій, які укладаються урядом України із урядами відповідних країн, та якими регулюються основні питання взаємин сторін такого договору в галузі інвестиційної діяльності [21].

Аналіз стану правового регулювання в інвестиційній сфері України свідчить про те, що інвестиційне законодавство потребує подальшого вдосконалення, адже, незважаючи на розгалужену систему правових актів, говорити про цілісну і взаємоузгоджену систему законодавства наразі передчасно.

Національне законодавство у сфері регулювання інвестиційної діяльності нестабільне, нормативно-правова база зазнає постійних змін, оскільки в процесі її формування одні нормативно-правові акти приймаються, інші відміняються, або їх положення знаходять своє відображення в інших нормативно-правових актах.

Правовий режим іноземного інвестування в Україні має певні недоліки: значне податкове навантаження, ускладненість їх адміністрування та податкових процедур, особливо процедури повернення податку на додану вартість, нестабільність податкового законодавства; відсутність чіткої урядової позиції щодо економіко-правового режиму діяльності іноземних інвесторів; відсутність чіткої регламентації відшкодування державою збитків, завданих інвестору в результаті інвестиційної діяльності.

Висновки до розділу 2

2.1. Як бачимо, за останні 5 років обсяг прямих іноземних інвестицій у світі не мав чіткої динаміки до збільшення або зменшення. Після кризи обсяг ПІІ збільшувався, але досить повільними темпами, а у 2012 році приплив світових іноземних інвестицій взагалі зменшився. У 2012 році приплив глобальних прямих іноземних інвестицій (ПІІ) знизився на 18 % до 1,35 трлн. дол. США порівняно з 2011 роком.. У 2013 році ПІІ залишаться, за прогнозами ЮНКТАД, близькими до рівня 2012 року, коли верхня межа інтервалу складе 1,45 трлн дол. За міру поліпшення макроекономічної кон'юнктури і відновлення впевненості інвесторів в середньостроковій перспективі транснаціональні корпорації (ТНК) , можливо, вкладуть свої рекордно високі грошові авуари в нові інвестиції. Після цього приплив ПІІ може вирости до 1,6 трлн. дол. в 2014 році і 1,8 трлн. дол. в 2015 році. У 2012 році виділяються також наступні основні тенденції глобальних ПІІ:

1. Інтернаціоналізація  державних підприємств і суверенних  інвестиційних фондів триває  колишніми темпами.

2. Інвестиції  через офшорні фінансові центри  і спеціалізовані структури викликають  заклопотаність.

3. Міжнародне  виробництво зростає високими  темпами.

4. Реінвестовані  прибутки можуть служити важливим джерелом фінансування довгострокових інвестицій.

2.2. Підсумовуючи проведений аналіз розміщення прямих іноземних інвестицій в Україні, варто відзначити наступне:

- до періоду фінансової кризи  Україна продемонструвала значні  успіхи в залученні іноземних  інвестицій, про що свідчить позитивна  динаміка обсягів інвестицій. Як  бачимо, з кожним роком приплив  прямих іноземних інвестицій  в Україну за останні 5 років  збільшувався в середньому майже  на 10%. Це свідчить про те, що  наша держава має привабливий  інвестиційний клімат для іноземних  інвесторів, які згодні вкладати  свій капітал у економіку України;

- акціонерний капітал Кіпру та Віргінських Островів (Брит.) продовжує витісняти з української економіки капітал розвинених країн світу та забезпечує загальні показники приросту надходження акціонерних капіталів до України;

- в структурі галузей національного господарства іноземні інвестиції себе найкраще почувають у промисловості, а саме в галузі виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, залишаються значними у фінансовій діяльності та операціях з нерухомим майном, орендою та інжинірингом. В той час, як величезний економічний потенціал галузей сільського господарства та будівництва залишається для іноземних інвесторів неконкурентоспроможним у порівнянні з іншими більш дохідними галузями;

- територіальна структура розміщення іноземних капіталів, яка тяжіє до столиці, не сприяє розгортанню нових виробничих потужностей на периферії.

2.3. Правовий режим іноземного інвестування в Україні представлений нормативно – законодавчими актами, які регламентують взаємовідносини з представниками інших країн. Так, стаття 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 р. визначає іноземних інвесторів як суб'єктів, які провадять інвестиційну діяльність на території України.

На сьогодні в Україні вже створено сприятливе правове поле для здійснення інвестиційної діяльності. Зокрема, ця сфера регулюється не лише Законом України «Про режим іноземного інвестування», а й Законами України «Про захист іноземних інвестицій в Україні», «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження».