Параметри контракту відносин

       Міністерство  регіонального розвитку та будівництва

       Академія  муніципального управління

       Економічний факультет 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Реферат 

       на  тему: «Параметри контракту відносин» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Виконала  студентка

       Групи ФК-21

       Котлова Оксана 
 
 
 
 
 

       Київ 2011р.

       Зміст

       Вступ

1. Загальна характеристика контракту відносин........................................4

1. Поняття контракту відносин.......................................................4

2. Параметри контракту відносин................................................................5

1. Основні складові контракту відносин........................................5

2. Структура контракту....................................................................6

Висновок

Список використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Вступ 

       Інститути встановлюють загальні межі взаємодії індивідів. Конкретні межі взаємодії, що характеризують умови укладання угод, визначені положенням контракту, або договору міжбезпосередніми цого учасниками. Головними принципами контрактних забов’язань є: свобода контракту, тобто цого укладання, визначення змісту й форми; вільний вибір контрагентів; відповідальність за виконання контрактів, тобто у разі не виконання умов порушника притягують до відповідальності.

       Така  детальна специфікація контрактів є  предумовою інтенсивного обміну в межах нової соціально-економічної структури ринкової економіки. У ній контракти, що відображають і виражають діяльність інститутів власності, характеризуються низкою параметрів, тобто визначеною структурою.

       Положення контрактів, які формують цю структуру, розробляють з метою точного розподілу доходу між їх учасниками, вони закріплюють умови використання економічних ресурсів. Тобто, на відміну від обміну, індивіди завчасно визначають в контракті, яку користь і в якому обсязі вони відчужують та набувають. У його положенні зазначаються, які права і на яких умовах передаються. У разі передачі прав тимчасово (йдеться про оренду), обговорюють яким чином слід поводитися з таким ресуром. Якщо права передають назавжди (продаж) обговорюють деякі якісні властивості об’єкта, що пердається. Якщо оплату здійснюють протягом тривалого періоду, в контракті відображаються явно або неявно передбаченні заходи у випадку призначення платежів.

       Під час підписання контракту індивіди використовують формальні та неформальні норми, інтерпретують їх для потреб конкретної угоди. Тобто контракт відображає свідомий і вільний вибір індивідами умов та мети , що відбувається у встановлених інституціональних межах.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       I. Поняття контракту.

       Окрім конституційних і економічних правил існують правила, що структурують в часі і просторі відношення між двома економічними агентами. До цих правил відносяться контракти. Під контрактом розуміється двостороння законна трансакція, в якій дві сторони погодилися на певні взаємні зобов'язання.

       У більш загальному вигляді контракт – це сукупність правил, що структурують у просторі і в часі обмін між  двомаекономічними агентами за допомогою  визначення обмінюваних прав и взятих забов’язань та механізму їх дотримання. Розгляд контракту не тільки як акту обміну правочинностями, але й як сукупності правил, що включають механізм дотримання забов’язань, дає можливість говорити про контракт як про інституційну угоду. В основі контракту лежить функціонування економічних організацій, зокрема фірм, як особливих інститутів, що створюють планомірний порядок, заснований на ієрархії.

       Чим учасники контракту керуються в  процесі взаємодії? Всі вони мають  індивідуальні інтереси, які наполегливо  переслідують, тому їх взаємодія так  чи інакше зводиться до проблеми координації інтересів. Названа проблема є проблемою інституціональної теорії в рамках економічного підходу. Учасників контракту відрізняє  дві характеристики, істотні для сучасного економічного життя.

       1) Всі учасники економічного життя вважаються вільними. Це означає, що ніхто не примушує їх вступати в ті або інші операції, вони в ці операції вступають добровільно.

       2) Всі учасники економічного життя  переслідують свої власні інтереси.

       Внаслідок того, що учасники контракту добровільно  погоджуються взаємодіяти один з одним і переслідують свої інтереси, вони повинні прийти до згоди між собою. Адже ніхто не може примусити іншого зробити щось, що суперечить інтересам останнього. Тому контракт включає характеристику цієї згоди і процес його досягнення.

       Під час підписання контракту індивіди використовують формальні та неформальні  норми, інтерпретують їх для потреб конкретної угоди. Тобто контракт відображає свідомий і вільний вибір індивідами умов та мети , що відбувається у встановлених інституціональних межах.

       Окрім угоди сторін про їх відносини  до контрактів відносяться наявність  законніх санкцій (законного примушення). Основоположними принципами контрактних  забов’язань є опис забов’язань сторін, як частини угоди, і санкції у разі порушення прийнятих забов’язань.

       Контракти і процес їх виконання відіграють центральну роль в сучасній інституціональної  економіці. Пошук пояснень безлічі  контрактних угод, що здійснюються, створюють широке поле для досліджень.

       Нова  інституціональна економічна теорія особливу увагу приділяє відносницьким контрактам і приватному порядку вирішення конфліктів. Контрактні забов’язання повинні заслуговувати довіри, а це може бути досягнуто, зокрема, застосуванням різних гарантійнихзасобів. Гарантами виконання правил може бути держава. Приватна особа, а також норми, звичаї, вивчення механізмусанкціонування, або забезпечення дотримання правил являється важливою чатиною інституцінальної економіки.  

II. Параметри контрактів відносин

       2.1 Основні складові контракту.

       1) Предмет контракту.

       В якості предмету контракту визначається вид сумісної дії і способи, якими  партнери пов'язують дії між собою.

       2) Розмір відшкодування,  що отримується  учасниками за  свої дії.

       3) Правила і процедури,  які використовуються  сторонами в обумовлених  контрактом діях в майбутньому.

       Чим більш довготривалі та об'ємні контракти, тим більше необхідний в них пункт, пов'язаний з процедурами і правилами, якими керуються учасники контракту  надалі. Такий пункт означає, що учасники вступають у певні відносини  в майбутньому. Наприклад, продавець автомобіля винен не просто його продати, збути з рук. Він зобов'язаний ще і безкоштовно обслуговувати його протягом року, якщо за цей час параметри автомобіля, обумовлені в контракті, вийдуть за встановлені стандарти.

       Процедура залагоджування конфліктів. Конфлікти можливі навіть при зовсім не складних контрактах. Їх причиною може стати зіпсований автомобіль, некоректна поведінка найнятого вами менеджера і т. ін. Тому в контракті повинна бути зафіксована певна процедура врегулювання конфліктів, тобто в контракті повинно бути зазначено, яким чином ви впливатимете на свого партнера.

       4) Очікувана поведінка.

       Контракт  включає характеристику поведінки  сторін, якої вони чекають один від  одного. Дана складова контракту - найважливіша, бо в атмосфері невизначеності, невпевненості, в якій знаходяться економічні агенти, контракт вносить деякий елемент надійності і прогнозованості, тобто зона, що обкреслюється контрактом, стає прогнозованою для його учасників - вона вже представляється їм не чорним ящиком, а зоною визначеності. 

2.   Структура контракту.

       Структура контракту залежить від багатьох умов, наприклад правової системи; соціальних звичаїв; технічних характеристик активів, які обмінюють. При цьому однакова міра специфікації може бути наслідком абсолютно різних умов. Проте такі умови в межах інструментарію мікроекономічної теорії зводяться до таких основних понять, як гранична вигода і граничні витрати. Вибір контенгентом того чи іншого типу контракту залежить від властивостей здійснюваних трансакцій. Отже, визнається, що учасником трансакції завжди вибирають такі типи контрактів, а яких генерується позитивний прибуток.

       Укладається він у письмовій формі і підписується сторонами у двох примірниках, що мають рівну юридичну силу, по одному для кожної із них. За бажанням працівника копію контракту може бути передано профспілковому або іншому органу, що представляє інтереси працівника. Контракт набуває чинності з дати підписання його сторонами, якщо інша дата (подія) не передбачена в самому контракті. 

       Положення контрактів, які формують цю структуру, розробляють з  метою точного  розподілу доходу між їх учасниками, вони закріплюють умови використання економічних ресурсів. Тобто, на відміну від обміну, індивіди завчасно визначають в контракті, яку користь і в якому обсязі вони відчужують та набувають. У його положенні зазначаються, які права і на яких умовах передаються. У разі передачі прав тимчасово (йдеться про оренду), обговорюють яким чином слід поводитися з таким ресуром.

       Якщо  права передають назавжди (продаж) обговорюють деякі якісні властивості  об’єкта, що пердається. Якщо оплату здійснюють протягом тривалого періоду, в контракті відображаються явно або неявно передбаченні заходи у випадку призначення платежів. 

       Виділяють декілька важливих параметрів, за якими  можуть розрізняти контракти:

• періодичність взаємодії між економічними агентами;
• наявність невизначеності;
• ступінь специфічного ресурсу, використання якого обумовлюється у контракті;
• механізм захисту контрактів;
• терміновість;
• стандартність;
• механізм відновлення і адаптації.

       Оскільки  в неоінституціоналізмі загальна орієнтація аналізу спрямована на дослідженні  механізмів впливу правил на поведінку економічних агентів,у центрі уваги тут знаходяться різні структуриуправління контрактними відносинами, але з урахуванням походження контракту як координаційного механізму, що підтримує координацію в умовах невизначеності зовнішнього середовища й принципової неповноти інформації.

       З погляду теорії контрактного права, можна виділити ряд параметрів, по яких контракти відрізняються між собою. До них зазвичай відносять:

       1. Розмір.

       Він може бути об'єктивним і суб'єктивним:

       Об'єктивний розмір контракту - це розмір по відношенню до представлень судової інстанції. У кожній країні є поняття малого контракту і великої суми, яка підлягає новому порядку арбітражного розгляду.

       Суб'єктивний розмір контракту  пов'язаний з «ефектом багатства». Чим більше капітал економічного агента, тим меншу частку в ньому займає сума певного контракту, завдяки чому суб'єктивний розмір контракту різний для різних учасників. Він пов'язаний в економічному плані з реальною рівністю або нерівністю учасників.