Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Февраля 2015 в 00:47, отчет по практике
Аналіз фінансово – господарської діяльності є необхідним заходом на кожному підприємстві, адже саме це дозволяє правильно і своєчасно скорегувати діяльність підприємства і його тактичні та управлінські рішення. Проведення цього аналізу є важливішим завданням фінансиста. Саме проведення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства, виявлення позитивних і негативних тенденцій цієї діяльності, а також оцінка фінансових результатів та їх планування на майбутні періоди є метою фінансово – економічної практики.
У процесі практичного застосування цієї форми регулювання економіки, потрібно враховувати двоякість його впливу на розвиток економічної системи: з одного боку, фінансово-податкове регулювання є одним із найважливіших інструментів впливу на економічне зростання, а з іншого – є об'єктом, на який спрямовується регулююча функція держави. Цей двосторонній підхід характеризує необхідність зміни набору інструментів впливу держави за умови зміни поточних, короткотермінових цілей стабілізаційного періоду розвитку економіки країни.
Серед найважливіших заходів фінансово-податкового регулювання доцільно виділити [8]:
надання суб'єктам господарювання і населенню державних послуг (освіта, охорона здоров'я, громадська та державна безпека тощо) з метою задоволення першочергових потреб суспільства з мінімальними витратами на їх створення та отримання;
справедливий перерозподіл доходів суспільства для забезпечення ефективного захисту найвразливіших верств населення, за одночасного стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності;
досягнення бюджетної збалансованості, або мінімізація впливу бюджетної розбалансованості на економічний розвиток країни;
мінімізація поточних цілей державного регулювання економіки;
прозорість та зрозумілість бюджетного процесу і результатів фінансово-податкового регулювання.
Механізм стимулювального фінансово-податкового впливу держави
на динаміку економічного зростання передбачає застосування таких заходів:
збільшення частки державних видатків на розвиток соціальної сфери, інвестиційно-інноваційної діяльності та фінансування розвитку пріоритетних галузей економіки;
зменшення податкового навантаження на діяльність економічних агентів;
розвиток системи трансферних платежів [9].
Кожний з названих напрямів може бути окремим інструментом фінансово-податкової форми регулювання економіки, проте їхнє комбінування ефективніше впливає на динаміку економічного зростання.
Стабілізація економічної та соціальної ситуацій в країні, забезпечення
необхідного фінансування пріоритетних напрямів її розвитку є можливими лише за умови побудови такого механізму податкового регулювання, який дав би змогу забезпечувати можливість з боку виконавців заходів державного регулювання економіки комплексно підходити до застосування усіх функцій податків – контролюючої, фіскальної, розподільчої та стимулювально-регулятивної [10].
За умов недостатніх темпів економічного зростання основною функцією податків є фіскальна. Для забезпечення фінансування заходів державного регулювання економіки необхідним є значний обсяг фінансових ресурсів, акумулювання яких є можливим шляхом збільшення податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів. Після виходу економіки країни з кризи функціональна спрямованість податкового регулювання повинна змінюватися. Практика податкового регулювання розвинених країн свідчить не про фіскальний, а про стимуляційно-регулятивний характер його застосування.
Регулююча функція податків свідчить про те, що вони безпосередньо впливають на виробничо-господарську діяльність країни. Зміни в структурі та ставках податків спроможні змінювати і темпи економічного розвитку в окремих галузях або сферах діяльності: сповільнювати або посилювати нагромадження капіталу шляхом впливу на інвестиційну діяльність; розширювати або звужувати платоспроможний попит населення країни; впливати на результати зовнішньоекономічної діяльності шляхом лібералізації або, навпаки, протекціоністським заходам стосовно руху товарних потоків, що забезпечує вибір між експорторозширюючим або імпортозамінюючим типами економічного зростання.
Стимулююча функція податків полягає у можливості застосовування інструментів податкового регулювання для стимулювання виробничо-господарської або інших форм діяльності, залежно від пріоритетів економічного розвитку. Її призначення полягає у створенні відповідних стимулів для пожвавлення підприємницької діяльності. Вилучаючи у вигляді податків значну частку доходів суб'єктів господарювання, держава впливає на їхні стимули до діяльності. З одного боку, вона забезпечує надходження фінансових ресурсів для вирішення проблем соціального та загальнонаціонального характерів, а з іншого – розхитує реальний сектор економіки країни [11].
Скорочення доходів бюджету через зменшення податкових надходжень можна компенсувати шляхом збільшення бази оподаткування, створення відповідної системи податкових пільг, що в підсумку призведе до поступового зростання податкових надходжень до бюджету країни [12].
Отже, визначення основної функції податків, як інструменту фінансово-податкового регулювання економіки, повинно мати не короткотерміновий, а стратегічний характер. У короткотерміновому періоді держава може відмовитися від фінансування окремих не обґрунтованих витрат і шляхом стимулювання розвитку елементів господарської системи, забезпечити розширення бази оподаткування [13].
Податкове регулювання економіки держава здійснює шляхом використання правових, адміністративних та економічних методів. Правові методи передбачають прийняття нормативно-правових актів, а також вироблення механізму їх реалізації та контролю. Застосування цих методів передбачає встановлення загальних, обов'язкових для виконання правил поведінки усіх економічних суб'єктів. До методів цієї групи належать закони, законодавчі та нормативні акти, що захищають права власності, визначають форми підприємництва, умови функціонування підприємств та їхні взаємовідносини. Вони повинні створювати єдині для всіх економічних агентів умови правової поведінки щодо нарахування та сплати податків або надання обґрунтованих податкових пільг з метою стимулювання розвитку окремої галузі, сфери діяльності, розвитку окремого регіону, територіальної одиниці.
Адміністративні методи податкового регулювання базуються на принципах державного контролю за дотриманням принципів податкової поведінки. Вони охоплюють санкції за порушення податкового законодавства та нецільове використання бюджетних коштів.
Застосування економічних методів податкового регулювання передбачає опосередковане втручання з боку суб'єктів регулювання через створення певного економічного середовища. Використання економічних методів регулювання та податкових стимулів, таких як пільги, відтермінування платежів, податкові кредити створюють можливість для зниження податкового тиску та зміцнення фінансів одиниць господарювання [14].
Одним з найважливіших податкових інструментів державного регулювання є зміна відсоткових ставок. Аналіз впливу цього інструменту є дуже актуальним в сучасних умовах, коли були внесені зміни до Податкового кодексу України і особливо, враховуючи зміни ставок податків. Оцінка впливу зміни податкових ставок на загальний розмір сплачених податків, а отже й на розмір прибутку, наведена в додатку А. Можна зробити висновок, що при зміні ставок податків та зборів при незмінних інших факторах та показниках, загальна сума сплачуваних податків зменшиться, що для підприємства дуже добре, адже сума, на яку зменшиться сума податків, залишиться в розпорядженні підприємства і може бути використана для інвестування, розширеного відтворення чи рефінансування [15].
Товариство з обмеженою відподальністю «Український Рітейл» (скорочена назва TOB «Український Рітейл», юридична адреса 83003 м.Донецьк, пр. Ілліча, 19ж.) створене та діє відповідно до Статуту та Засновницького договору, який розроблено на підставі Закону України «Про власність», «Про підприємствах на Україні», Цивільного і Господарського кодексів України.
Підприємство є юридичною особою, може здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не суперечить законодавству України. Підприємство веде самостійний баланс, має фірмовий бланк, поточні рахунки в установках банках, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи та інші печатки. Товариство може придбавати майно і нести зобов'язання, бути позивачем і відповідачем в суді. TOB «Український Рітейл» набуло права юридичної особи з моменту державної реєстрації 13.09.2006р [16].
ТОВ "Український Ритейл" здійснює розвиток роздрібного бізнесу СКМ під торговельною маркою "Брусниця" на території східного регіону України. Компанія була заснована 13 вересня 2006 року.
Основна мета Компанії - створити одну з найбільших роздрібних мереж в Україні.
Мережа працює у форматі "зручний магазин" площею 300-400 м2 з асортиментами 3500 позицій. За станом на 17 грудня 2010 року кількість магазинів мережі "Брусниця" становить 78 магазинів у Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Луганськійї і Запорізькій областях.
Головний офіс Компанії "Український Ритейл" розташований у Донецьку, загальна чисельність співробітників - більше 2,2 тис. чоловік, весь персонал проходить попереднє навчання у власному навчальному центрі Компанії.
До активів Компанії ставляться також розподільний центр площею 3500 м.кв., товарообіг якого становить 30% від товарообігу торговельної мережі й виробничий цех, що забезпечує магазини м'ясною продукцією, свіжою випічкою й кулінарією [17].
Основні конкурентні переваги магазинів торговельної мережі "Брусниця" - зручне планування торговельного залу, грамотно складений асортименти, оптимальна кількість персоналу, високий рівень обслуговування, індивідуальне й оперативне реагування на переваги покупців у кожному конкретному районі.
У плани "Українського Ритейла" входить продовження розвитку Компанії на Сході України, підвищення фінансової ефективності, впровадження сучасних ІT - технологій, оптимізація асортиментів, ціноутворення й маркетингової політики. В 2011 році Компанія буде дотримуватися раніше вибраної стратегії відкриття магазинів на орендованих площах з мінімальними витратами на запуск.
Власниками товариства є його засновники з долею частки кожного. Засновники мають права приймати участь в управлінні Товариством згідно Статуту, отримувати данні, які відносяться до діяльності товариства та його фінансового становища. Статутний капітал TOB «Український Рітейл» складає 150,0 тис. грн..
Види діяльності, згідно довідки з ЄДРПОУ:
51.34.0 оптова торгівля напоями
51.36.2 оптова торгівля шоколадними та кондитерськими виробами
51.70.0 інші види оптової торгівлі
52.11.0
роздрібна торгівля в
60.24.1 діяльність автомобільного вантажного транспорту
51.19.0 посередництво в торгівлі різними товарами
Вищим органом управління товариством є Рада засновників. Виконавчим органом товариства є директор, який був назначений на зібранні Ради засновників згідно протоколу. Директор вирішує всі питання діяльності підприємства, надає його інтереси в усіх організаціях, розпоряджається майном підприємства, укладає договори, включаючи і трудові, відкриває рахунки в банках, підтверджує штати і положення про оплату, видає накази, дає вказівки, обов'язкові для всіх робітників підприємства. Директор разом з головним бухгалтером має право фінансового підпису. Трудовий колектив підприємства складають громадяни, що беруть участь своєю працею в його діяльності на основі трудового договору.
Підприємство здійснює бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, складає статистичну інформацію та адміністративні дані. Всі документи підприємства зберігаються у терміни, визначені законодавством.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації. Питання організації бухгалтерського обліку па підприємстві належать до компетенції директора і головного бухгалтера зі штатом бухгалтерів, які ведуть бухгалтерський облік та складають звітність відповідно до законодавства та установчих документів.
Система бухгалтерського обліку на підприємстві базується на законодавчих нормах та нормативах.
Конституція України. Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.
Закон України „Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 року № 887-ХІІ.
Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 966-XIV.
Закон України „Про державну статистику" від 13 липня 2000 року №
1922-ІІІ.
Положення (стандарти) бухгалтерського обліку затверджені наказами Міністерства фінансів України.
Порядок представлення фінансової звітності, затверджений Кабінетом Міністрів України від 28.02.2000р № 419.
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р № 291.
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р№291 [18].
Аналіз фінансово – господарської діяльності підприємства проводять методами порівняльного аналізу, аналізу ліквідності балансу та методом коефіцієнтів. Необхідність фінансового аналізу об’єктивно зумовлена вимогами ринку, адже за допомогою аналізу можна оцінювати правильність і раціональність використання коштів підприємства, оптимальність фінансової тактики та стратегії та фінансовий стан підприємства в цілому. Дані такого аналізу потім використовують для економічного планування діяльності і прибутку, розробки стратегії і тактики підприємства, більш ефективного використання коштів.
Спочатку проводиться порівняльний аналіз, який дозволяє визначити динаміку і структуру статей балансу підприємства та систематизувати розрахунки. За допомогою цього типу аналізу стає можливим аналіз відносної величини структури статей балансу, темпів зростання, відносної зміни структури та абсолютного приросту по кожній статті [19].
Информация о работе Отчет по практике на ТОВ «Український Рітейл»