Отчет по практике на ТОВ «Український Рітейл»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Донецький державний університет управління

 

Кафедра “Фінанси”

 

 

 

 

ЗВІТ

ПРО СТАЖУВАННЯ

 

Студентки			Стасюк Юлії Ігорівни
курса	5	Групи	Ф-10м-1	Факультета	ОФФ
База практики			ТОВ «Український Рітейл»

 

Керівник практики від Вузу
д.е.н., професор
(вчений ступінь, посада)
			Оніщенко В.О.
(підпис)			(П. І. Б.)
Керівник практики від підприємства
( посада)
(підпис)			(П. І. Б.)
			Печатка підприємства

 

 

 

Донецьк - 2011

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

 

 

Аналіз фінансово – господарської діяльності є необхідним заходом на кожному підприємстві, адже саме це дозволяє правильно і своєчасно скорегувати діяльність підприємства і його тактичні та управлінські рішення. Проведення цього аналізу є важливішим завданням фінансиста. Саме проведення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства, виявлення позитивних і негативних тенденцій цієї діяльності, а також оцінка фінансових результатів та їх планування на майбутні періоди є метою фінансово – економічної практики.

Завданнями практики є оволодіння навичками економічних розрахунків і практичної роботи з документацією економічних служб; опанування методів розрахунків прибутку та витрат; ознайомлення з функціональними обов’язками головного бухгалтера, організаційною та управлінською структурою підприємства, порядком підзвітності фінансових служб, проведення аналізу форм звітності підприємства, оцінка ліквідності, платоспроможності, рентабельності та ділової активності ВАТ «ГМЗ «Універсал», а також діагностика банкрутства; вивчення засобів розвитку фінансового управління, погодження стратегічних і тактичних цілей, що використовуються на базі практики; вивчення техніко-економічних умов діяльності об’єкту дослідження, його фінансового стану; ознайомлення з організацією фінансової роботи на ньому; вивчення діючої практики формування та використання фінансових ресурсів в умовах ринкових відносин; розгляд інформаційних і комунікативних зв'язків в процесі прийняття фінансових рішень та досвід підготування таких рішень; визначення порядку підзвітності, відповідальності та контролю діяльності фінансово-кредитних організацій, методів оцінки її ефективності; вивчення організації правової діяльності господарства; вивчення змісту та техніки складання фінансово-розрахункових документів, форм фінансової звітності; практика роботи фінансово-кредитних служб у підготуванні економічної, фінансової, банківської, бухгалтерської інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень.

 Аналіз показників фінансового  стану, стійкості, ліквідності, рентабельності, капіталізації стає ще більш  необхідним в умовах відновлення економіки після світової економічної кризи та нестачі коштів для фінансування.

Необхідність проведення фінансового аналізу на ТОВ «Український Рітейл» зумовлена також тим, що це підприємство відноситься до галузі роздрібної торгівлі, яка, в свою чергу, є однією з галузей, які визначають рівень розвитку економіки України. Діяльність будь – якого підприємства неможлива без точного та своєчасного аналізу результатів цієї діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА РИНКУ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ І ОСОБЛИВОСТЕЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» НА РИНКУ

 

 

1.1. Характеристика ринку роздрібної торгівлі в Україні

 

Український ринок торгівлі представлений як продуктовими, так і не продуктовими торговими мережами. Найактивніше розвивається сегмент продуктового рітейлу, який представлений більш ніж 30 операторами, які займають близько 15% ринку роздрібної торгівлі. Характерною межею сегменту в 2010 році стало збільшення оборотів практично всіх рітейлорів в основному за рахунок екстенсивного зростання – розширення торгової мережі і присутності в регіонах.  

 До інших  найбільш характерних особливостей  ринку, експерти компанії MDN Group, відносять: 

Висока привабливість ринку рітейлу. Україна як і раніше знаходиться в п'ятірці найпривабливіших країн для розвитку ринку торгівлі (згідно даним Global Retail Development Index). В той же час для ринку характерне переважання вітчизняних операторів, що пояснюється складнощами з отриманням ділянки під будівництво і завищеними орендними ставками на торгову нерухомість, що знижують економічну ефективність виходу зарубіжних операторів. На даний момент на ринку працюють такі зарубіжні оператори: Metro Cash & Carry (Німеччина), Billa (Австрія), Spar (працює місцевий оператор, що купив франшизу у голландської компанії), «Патерсон», X-5 (обидві мережі з Росії), з недавнього часу мережа гіпермаркетів з російським і естонським капіталом «О’кеу».  

Власний девелопмент. З причини дефіциту торгових площ і згодом завищених орендних ставок на існуючі об'єкти (вище чим в Європі) багато рітейлорів значно збільшили число самостійно побудованих з нуля торгових центрів. Серед них «Амстор» (всі магазини будує «з нуля»), «Ненажера», «Еко-маркет», «Велика кишеня», «Фуршет».  

Поява перших масових продуктових франшиз — волинський «Наш Край» продав більше десятка франшиз по всій країні, «Пакко» (мережа супермаркетів «Вопак») і «Агроконтракт» («Колібріс») обмежилися по одній в своєму регіоні, але в майбутньому обіцяють значно збільшити таку експансію. 

Велика кількість виставлених на продаж регіональних мереж. З причини складнощів отримання земельних ділянок під будівництво магазинів, необхідності додаткових витрат на торгове устаткування, національні торгові мережі вважають за краще скуповувати дрібніших регіональних операторів, таким чином розширюючи власну мережу. Не дивлячись на це кількість подібних операцій невелика, що пов'язане із завищеною вартістю об'єктів, виставлених на продаж [1]. 

Найактивніше скуповували торгові мережі конкурентів компанія «Пакко» (мережа «Вопак»): магазини «АВС», «Далас», «Збутова мережа «П'ятий елемент» (мережа дискаунтерів «Пятёрочка»); Національна мережа супермаркетів «Ач»: супермаркети «Дастор», магазини біля будинку «Буржуй», Торговий центр «Бучанський»; Національна компанія «Фоззі груп» (мережа супермаркетів «Сiльпо», «Фора»): супермаркети «Планета», «Бумі-маркет», торгова мережа «КІТ» (включає магазини чотирьох форматів: преміум-класу (супермаркети «Кіт-Фаворит»), класичний «КИТ», мінімаркет «Хіт» і cash&carry «ЄвроКіт»).

До стримуючих розвиток ринку чинникам експерти відносять недосконале земельне законодавство, складні схеми передачі землі в оренду, а також дефіцит торгових площ в столиці і найбільш регіонах, що динамічно розвиваються.

У теж час, до сприятливих чинників можна віднести позитивну динаміку зростання доходів населення не тільки в столиці, але і в регіонах. В цілому показник зростання доходів населення склав 25%. Крім того, пониження ставок кредитування фізичних осіб за останні декілька років також підвищили купівельну здатність українців, що у поєднанні з підвищенням доходів дозволило збільшити середній чек на 30% [2].

За даними компанії GFK ринок цивілізованого роздріба в столиці насичений не більше ніж на 50%, а регіонах ще менше, що дозволяє зробити вивід про подальший розвиток ринку продуктового рітейлу і появі на нім нових операторів.

Загалом вітчизняний ринок роздрібної торгівлі протягом 2009-2010 рр. стає більш концентрованим, в результаті чого поступово збільшується питома вага найбільших роздрібних мереж. Організована торгівля (у т.ч. мережева торгівля) займає близько 55-60% ринку роздрібної торгівлі України, ринки – відповідно 40-45%. На сучасному етапі поступового виходу українського роздрібного ринку з кризового становища спостерігається перехід операторів на нові формати організації торгівлі, а також якісне зростання ринку (вдосконалення послуг, сервісів, орієнтованих на потреби споживачів).

У 2010 році більшість потенційних інвесторів зайняли вичікувальну позицію, щодо входження на роздрібний ринок України, що пов'язано зі збереженням високих внутрішніх і зовнішніх ризиків. Незважаючи на поліпшення споживчих настроїв, попит залишається на рівні нижчому, ніж у докризовому періоді, що, у свою чергу, впливає на зниження привабливості українського ринку. Так, у міжнародному рейтингу 2010 року, складеному компанією «A.T. Kearney», Україна не ввійшла в список найбільш перспективних у розвитку сектора роздрібної торгівлі. У сфері злиття і поглинання активність інвесторів залишається на низькому рівні, відзначаються одиничні угоди по придбанню активів [3].

Сьогодні в Україні налічується близько 45 найбільших мереж супермаркетів. Більшість з них є регіональними, їх діяльність сконцентрована в одному або кількох регіонах. Також в Україні функціонують мережі національного масштабу, які розвивають свій бізнес у більшості регіонів України.

На сьогодні на українському ринку організованої роздрібної торгівлі домінують мережі українських операторів, але також присутні зарубіжні мережі. Серед іноземних компаній на ринку працюють: Metro Cash&Carry (Німеччина), Billa (Австрія), Spar (працює місцевий оператор, який купив франшизу у голландської компанії), Auchan, Novus та інші. Непрозорі схеми, що діють під час придбання земельних ділянок, та складна процедура узгодження будівництва є також стримуючим фактором розвитку мереж на українському ринку [4].

Кризова ситуація на фінансовому ринку України значно вплинула на розвиток роздрібної торгівлі. У 2009-І півріччі 2010 рр. комерційні банки були змушені скорочувати обсяги активних операцій з метою акумулювання коштів, що призвело до значного зростання відсоткових ставок за кредитами та скорочення строків кредитування. Подорожчання позикових коштів, а також складнощі з рефінансуванням раніше залучених ресурсів негативно вплинули на діяльність роздрібних мереж. При цьому, основні зусилля гравців ринку роздрібної торгівлі були спрямовані на збереження ринкових позицій, пошук джерел рефінансування зобов’язань, а також оптимізацію формату власних торговельних мереж.

Проблеми з фінансуванням змусили багатьох рітейлерів переглянути планові показники діяльності, наразі багато мереж відмовились від нових проектів, закривають відділи розвитку і будівництва. Найчутливішими до фінансової кризи є національні мережі, а також оператори, які здійснюють діяльність у непродовольчому сегменті.

Необхідність погашення банківських кредитів у короткі терміни в умовах дефіциту оборотних ресурсів, існуючі орендні ставки, низькі темпи відновлення купівельної спроможності, - все це призвело до затримок у поточних взаєморозрахунках з постачальниками. Ця ситуація змушує операторів, постачальників, а також орендодавців переглядати умови співробітництва, у тому числі за рахунок зменшення термінів розстрочки оплати поставленої товарної продукції, зниження орендних ставок, часткового переходу від фіксованих до плаваючих орендних ставок.

Ускладнення взаємовідносин між рітейлерами та постачальниками продукції у розрахунках за поставлені товари сприяло у 2009 - І півріччі 2010 рр. часткової переорієнтації виробників та постачальників на інші канали збуту своєї продукції (дискаунтери, «магазини біля дому», лінійна роздрібна торгівля, ринки, електронна комерція тощо). Крім того, ряд підприємств-виробників розпочали створення мереж власних (фірмових) магазинів або розширення існуючих. Одними з основних переваг фірмової мережі є: зменшення витрат, пов’язаних зі сплатою оренди, можливість зниження відпускних цін кінцевого споживання, додаткова реклама продукції тощо [5].

Протягом І півріччя 2010 року в цілому у асортименті продукції мереж спостерігалась тенденція до збільшення продажів товарів низького й середнього цінових сегментів та продукції українського виробництва, а також до скорочення у товарних портфелях частки низькорентабельної продукції. Крім того, слід зазначити, що великі оператори ринку почали активізацію зі збільшення обсягів продажу продукції «private label». Більшість операторів у виробництві продукції під власною торговою маркою використовують послуги з аутсорсингу. При цьому деякі оператори мають власні цеха та потужності для виробництва продукції, але це не завжди економічно доцільно, тому що великі виробники за рахунок наявності виробничих потужностей та належних технічних умов мають можливість виробляти більш якісну та конкурентоспроможну продукцію. Ціни на товари власного виробництва у середньому на 15-20% нижче аналогів, при цьому частка продукції «private label» у загальному асортименті національних мереж залишається значно нижче, ніж у європейських операторів.

Учасники ринку, що працюють в різних торговельних форматах, у 2010 році зосередяться на утриманні наявних позицій, на оптимізації товарних портфелів. Крім того, агентство «Кредит-Рейтинг» очікує, що у 2010 році оператори українських мереж роздрібної торгівлі зіштовхнуться з проблемами, які були характерні для 2009 року, а саме: проведення подальшої роботи з реструктуризації існуючих зобов’язань. При цьому, основними факторами, які стримують відновлення ринку роздрібної торгівлі України є: існуюче боргове навантаження підприємств; незначні обсяги кредитування галузі комерційними банками; поступове зростання орендних ставок торговельних площ; низькі темпи зростання споживчого попиту [6].

 

1.2. Інструменти  державного регулювання, їх функції  та механізм

 

Вирішальним  елементом  стратегії  розвитку національної економіки, загальним орієнтиром економічної політики є досягнення сталого економічного зростання, яке забезпечило б не лише компенсацію втрат національного багатства за роки глибокої трансформаційної кризи, але й створення сучасної конкурентоспроможної соціально орієнтованої ринкової економіки. Досягнення поставленої мети є неможливим без визначення механізму  державного  регулювання  економічного  зростання,  як  сукупності форм, які мають стимуляційний характер. Однією  із найефективніших форм державного регулювання економічного зростання є фінансово-податкове регулювання [7].

Фінансово-податкове регулювання динаміки  економічного  зростання  визначається  як  система  заходів  регуляторного, нормативного, законодавчого і соціального характерів, яка може адаптуватися до зміни економічної та соціальної ситуації в країні, постійно вдосконалюватися й контролювати досягнення основних цілей державного регулювання економіки.