Особливості розвитку секторального економічного співробітництва України та ЄС

Українська сторона наразі проводить аналіз напрямків діяльності Агентства, які відповідають пріоритетам України.

Налагодження співробітництва з ЄАД є одним з інструментів, що сприятиме подальшій інтеграції України до ЄС у сфері охорони довкілля. Доступ України до Європейської мережі інформації та спостереження за довкіллям надасть змогу своєчасно реагувати на оцінку екологічної ситуації як в Україні так і в країнах-партнерах ЄАД. [13]

Співробітництво України та ЄС у галузі транспорту здійснюється за напрямками:

• розвиток транспортної інфраструктури України та її інтеграції до загальноєвропейської транспортної системи;
• підвищення рівня безпеки на транспорті та адаптація відповідного національного законодавства із залученням проекту ЄК TWINNING;
• модернізація та оновлення основних фондів і рухомого складу транспорту;
• створення Спільного авіаційного простору між Україною та ЄС.

Відповідно до Програми розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на 2006—2010 роки, яку прийнято Урядом України у квітні 2006 року, відбулась:

• розбудова національної мережі міжнародних транспортних коридорів, поліпшення її стану та збільшення пропускної спроможності;
• вдосконалення технології міжнародних перевезень за принципами логістичних товаропровідних систем.

Відповідно до цієї Програми реалізується й надалі політика Уряду щодо:

• інтеграції транспортної системи України до транс'європейської шляхом приведення стану вітчизняної транспортної мережі у відповідність до норм і стандартів ЄС;
• ефективного транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків;
• залучення транзитних потоків країн Європи та Азії через територію України;
• збільшення надходжень до державного бюджету від експорту транспортних послуг. [7, c.95]

У травні 2007 р. наказом Мінтрансзв'язку затверджено Концепцію сталої національної транспортної політики розвитку всіх видів. Розробка транспортної стратегії у 2009 р, початок реалізацію якої  з   2010 р., здійснюється на підставі цієї Концепції, в рамках проектів технічної допомоги ЄС:

• Twinning «Підтримка розробки та імплементації транспортної політики в Україні»;
• «Підтримка інтеграції України у транс'європейську транспортну мережу ТЄМ-Т».[16]

З метою розвитку співробітництва з ЄС у сфері залізничного транспорту налагоджується співробітництво з Європейським агентством залізниць (ERA), яке відбувається в рамках Організації співробітництва залізниць (ОСЗ). На підставі Меморандуму про взаєморозуміння спільна контактна група ERA/ОСЗ проводить узагальнений аналіз взаємодії між залізничними системами колій шириною 1435 мм і 1520 мм.

З метою підвищення безпеки на дорогах внесено зміни до деяких нормативно-правових актів України, зокрема щодо забезпечення створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, відповідності міжнародним екологічним нормам, реформування системи державного технічного огляду колісних транспортних засобів тощо.

На даний час реалізується проект Twinning «Сприяння забезпеченню безпеки пасажирських та вантажних перевезень автомобільним транспортом в Україні». [14]

У грудні 2007 року розпочався переговорний процес щодо укладення Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір.

Укладання широкомасштабної Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір передбачає об'єднання авіатранспортних ринків України та ЄС, що сприятиме ефективнішому використанню ринку авіаперевезень та покращенню якості послуг, розвитку транзитного потенціалу України, інтегруванню України до Європейських авіаційних структур та зміцненню авторитету нашої країни як авіаційної європейської держави.

На даний час відбулося 3 раунди переговорів щодо укладення Угоди між Україною та ЄС про створення Спільного авіаційного простору.

На цей час співробітництво між ЄС та державами-членами ЄС здійснюється відповідно до системи міжнародних договорів, укладених упродовж 1992—2005 років, яка складається з 27 двосторонніх міжурядових угод про повітряне сполучення між Україною та всіма державами-членами ЄС, а також Угоди між Україною та ЄС про певні аспекти повітряного сполучення від 1 грудня 2005 р. («горизонтальної угоди»).  [14]

Співробітництво у сфері сільського господарства. У жовтні 2006 р. Україна та ЄС підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо Діалогу з аграрних питань між Міністерством аграрної політики України та Генеральним Директоратом Європейської Комісії «Сільське господарство та розвиток сільської місцевості». Положеннями Меморандуму визначаються напрямки розвитку двостороннього співробітництва між сторонами в сфері сільського господарства та розвитку сільської місцевості та започаткування відповідних механізмів консультацій.

Виходячи із динамічного розвитку відносин у цій сфері, вже відбулось 8 засідань Діалогу Україна – ЄС з аграрних питань. Останнє засідання відбулось 6 грудня 2011 р. у м. Брюссель. За його підсумками було досягнуто домовленості щодо створення спільного Фонду підтримки сільського господарства, основна мета діяльності Фонду полягає у сприянні Європейського Союзу в розробці стратегії розвитку сільського господарства та технічна допомога у впровадженні європейського досвіду в Україні.[12]

Серед питань, які постійно знаходяться в колі уваги експертів та розглядаються в ході Діалогу:

• розвиток сільської місцевості в Україні та в ЄС;
• реформування аграрного сектору України;
• програма реформ Спільної аграрної політики ЄС;
• оцінка розвитку ринків сільськогосподарської продукції;
• використання ГМО;
• органічне виробництво;
• безпека продуктів харчування.[19]

Здійснюється співробітництво між представниками аграрного бізнесу України та Європейського Союзу. 5 грудня 2011 р. відбулась зустріч Міністра аграрної політики та продовольства України М.В.Присяжнюка з членами Європейської Бізнес Асоціації, в ході якої були обговорені окремі питання розвитку сільського господарства, умови бізнес-клімату та можливості інвестицій в аграрний сектор України. [16 ]

Наука і технології, дослідження та розвиток. Правову базу співробітництва Україна – ЄС в сфері науки та досліджень складає Угода між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво від 4 липня 2002 року, дію якої відновлено 21 грудня 2011 року Законом України №4041-VI від 16 листопада 2011 року.

На виконання положень згаданої Угоди 23 листопада 2011 у Брюсселі було проведене Перше засідання Спільного Комітету з питань наукового та технологічного співробітництва між Україною та ЄС, які відтепер матимуть регулярний характер. За підсумками засідання домовлено про наступні кроки, спрямовані на активізацію співробітництва, зокрема, шляхом просування конкретних, актуальних для обох сторін проектів.

На теперішній час Україна є сьомим з найбільш активних іноземних країн-партнерів 7—Рамкової Програми ЄС з досліджень, поступаючись лише США та країнам БРІКС. 150 дослідницьких організацій з України беруть участь у 112 проектах 7РП із фінансуванням з боку ЄС понад 14 мільйонів євро. Серед найбільш активних напрямів участі можливо виділити програми обміну вченими «Марія Кюрі» (особливо IRSES), проекти спрямовані на захист навколишнього середовища, розвиток транспорту та дослідження космічного простору.

З метою розширення участі українських дослідницьких установ у проектах Сьомої рамкової програми з експертами ЄК підготовлено та започатковано конкурс «Новітні високотемпературні матеріали для енергетики», який вперше з використанням спеціального інструменту міжнародного співробітництва (SICA) зорієнтований на Україну та інші країни Східного Партнерства.

На виконання розділу «Наука і технології» Порядку денного асоціації Україна – ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію Представництво України при ЄС вживало заходів, спрямованих на пролонгацію та активізацію виконання Угоди між Україною та ЄС про наукове і технологічне співробітництво.

Питання науково-технічного співробітництва між Україною та ЄС також розглядаються на засіданнях відповідного Підкомітету №7 Комітету з питань співробітництва Україна – ЄС «Наука і технології, дослідження та розробки, освіта, культура, громадське здоров'я, інформаційне суспільство та медіа» та під час засідань Платформи №4 «Міжлюдські контакти» Східного партнерства. [18]

Освіта. В сфері освітньої політики ЄС триває процес розробки стратегічних пріоритетів в цій сфері до 2020 року. В травні 2009 року Рада ЄС затвердила Стратегію Європейського співробітництва в сфері освіти та навчання (Education & Training 2020), виділяючи його 4 стратегічні цілі: навчання впродовж життя та мобільність; якість та ефективність; рівність та соціальна єдність; інновації та творчість, включаючи розвиток підприємництва. Заходи в рамках досягнення згаданих цілей мають також сприяти процесу міжурядової взаємодії в рамках Болонського процесу в сфері вищої освіти. Документ визначає, що пріоритетами модернізації системи вищої освіти в ЄС до 2020 року стануть реформування навчальних планів, управлінська реформа та реформа фінансування галузі освіти та навчання.

28-29 квітня 2009 р. в бельгійських  містах Лювен та Лювен-ля-Ньов  відбулася Конференція міністрів  освіти країн-учасників Болонського  процесу (Комюніке). Головним досягненням  зустрічі стало вперше за всю  історію існування Болонського  процесу визначення кількісних  критеріїв мобільності європейських  студентів. Беручи до уваги досвід  попередніх років функціонування  програм студентської мобільності  та сучасну економічну ситуацію, міністри також прийняли рішення  стосовно збільшення фінансування  вищої освіти до 10%, а також  щодо інтенсифікації інновацій  на базі інтеграції освіти  та науки на всіх рівнях.

В Україні триває реформування освітньої галузі України з метою підвищення якості освіти, у тому числі в рамках Болонського процесу. Головну увагу зосереджено на зміні структури та освітніх рівнів вищої освіти, удосконаленні системи кваліфікацій, зокрема щодо визнання раніше отриманих національних ступенів, які не співпадають з європейськими (бакалавр, магістр, доктор філософії) та приведення системи національних кваліфікацій у відповідність до системи кваліфікацій європейського простору вищої освіти.

19 січня 2010 року Верховна  Рада України ухвалила проект  Закону «Про внесення змін  до Закону України «Про вищу  освіту« у частині здійснення  студентського самоврядування, норми  якого приведено у відповідність  до стандартів та рекомендацій  Болонського процесу. Наказом МОН  України від 16 жовтня 2009 року запроваджено  Європейську кредитно-трансферну  систему у вищих навчальних  закладах України.

Триває співпраця України з ЄС в рамках освітніх програм. Продовжено розпочатий у 2008 р. четвертий етап програми «Темпус», в рамках якого виконується 12 проектів та рекомендовано 11 проектів за участю українських вищих навчальних закладів. Україна є одним з найбільш активних учасників програми ЄC «Еразмус Мундус». У 2011-2012 навчальному році за рахунок коштів програми «Еразмус Мундус» українськими заявниками для навчання у європейських університетах було отримано 28 стипендій за програмами магістерських курсів та чотири стипендії за програмою докторантури. 322 науковці отримали гранти в рамках проектів академічної мобільності. Крім цього, до квітня ц.р. триває конкурс заявок на отримання стипендій та грантів на наступний 2012-2013 навчальний рік.[17]

У рамках програми ЄС «Жан Моне» на базі вищих навчальних закладів України засновано кафедри з вивчення європейської інтеграції та європейського права. Розширенню участі України у зазначеній програмі значною мірою сприятиме робота Національного «Темпус» офісу в Україні.

Важливим інструментом двосторонньої співпраці стали спільне засідання Підкомітету № 7 «Наука та технології, дослідження та розробки, освіта, культура, громадське здоров’я, інформаційне суспільство та медіа« та засідання тематичної платформи № 4 «Міжлюдські контакти» Східного партнерства. Ухвалена Робоча програма тематичної платформи передбачає реалізацію низки ініціатив регіональної співпраці у галузі освіти на період 2012-2014 роки. [17]

РОЗДІЛ 2. Діагностика розвитку секторального економічного співробітництва України та ЄС

Повномасштабна інтеграція України в європейський економічний та соціальний простір можлива лише за умови виведення національної економіки на траєкторію стійкого зростання через кардинальні структурні зміни та поглиблення курсу ринкових реформ, а також проведення активної і послідовної соціальної політики.

Реалізація цих завдань ускладнюється значним розривом у рівнях економічного та соціального розвитку України та держав-членів ЄС, а також істотними структурними невідповідностями і деформаціями української економіки.

На сучасному етапі економічного розвитку торгівля товарами становить приблизно 80% світового зовнішньоторговельного обороту, а торгівля послугами – 20%, проте за 2008-2012 рр. простежується тенденція зростання частки сектору послуг в міжнародній торгівлі, тому досить важливим є дослідження даного сектору.