Особливості розвитку секторального економічного співробітництва України та ЄС

Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Мая 2014 в 14:22, курсовая работа

Краткое описание

Європейський Союз стоїть на порозі нового етапу розширення – безпрецедентного як щодо кількості країн, які приєднаються до ЄС найближчими роками, так і щодо глибини пов'язаних з цим перетворень. Цей етап особливий і для України, оскільки наш курс на європейську інтеграцію здійснюватиметься в новій ситуації, коли наша держава матиме спільний кордон з розширеним ЄС.
Курс на європейську інтеграцію є природним наслідком здобуття Україною незалежності. Його витоки – в історії нашого народу та усвідомленні права жити в демократичній, економічно розвиненій, соціальне орієнтованій країні.

Оглавление

ВСТУП……………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи секторального економічного співробітництва України та ЄС…………………………………………… 7
РОЗДІЛ 2. Діагностика розвитку секторального економічного співробітництва України та ЄС…………………………………………… 24
РОЗДІЛ 3. Основні напрями національної економічної політики в умовах розширення ЄС та стратегія участі України у формуванні Єдиного економічного простору (ЄЕП)………………………………….. 40
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….... 52
Список використаних джерел……………………………………………... 54

Файлы: 1 файл

KURSOVA.docx

— 220.07 Кб (Скачать)

пакета ЄС,  про що  йтиметься  нижче. По–друге,  електроенергетичне  законодавство України потребує системних змін з метою його адаптації до

стандартів ЄС. По–третє, в Україні досі не прийнято рамкового закону у

газовій сфері, хоча така необхідність назріла вже давно. [17]

Співробітництво України з ЄС у сфері енергетики дійснюється відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, підписаного 1 грудня 2005 р. Меморандум охоплює такі сфери:

  • ядерна безпека;
  • інтеграція ринків електроенергії та газу;
  • підвищення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводнів;
  • структурна реформа, підвищення стандартів із техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі;
  • енергоефективність;
  • cпівробітництво в енергетичній сфері.[17]

За час виконання Меморандуму досягнуто таких результатів.

Ядерна безпека. За результатами реалізації проекту у рамках спільної групи Україна – ЄК – МАГАТЕ щодо оцінки стану ядерної безпеки на діючих АЕС України міжнародні експерти позитивно оцінили реалізацію проекту у цілому та, зокрема підтвердили відповідність українських АЕС основним чинним стандартам МАГАТЕ. Для підвищення безпеки на АЕС України за результатами проекту розпочато реалізацію Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України. На завершальній стадії перебуває розгляд питання щодо виділення ДП «Енергоатом» кредиту на реалізацію зазначеної програми.

У контексті подій на атомній електростанції «Фукусіма-1» в Японії Україна брала участь в експертних та міністерській зустрічах ЄК з країнами-сусідами Європейського союзу, присвячених питанням ядерної безпеки.

23 червня 2011 року Україна  приєдналася до Спільної декларації  ЄК та країн-сусідів ЄС щодо  здійснення цільової оцінки потенціалу  безпеки АЕС на своїй території. Національна доповідь України  про хід виконання стрес-тестів, передана наприкінці 2011 року до  Європейської комісії, пройшла колегіальний  перегляд у лютому 2012 року. Результати  стрест-тестів на АЕС в Європейському  союзі та країнах-сусідах оприлюднено  Європейскою комісією 4 жовтня 2012 року  у відповідній комунікації. Доповідь  містить також висновки та  рекомендації для України щодо  подальших дій удосконалення  безпеки на АЕС.

Інтеграція ринків електроенергії та газу. З метою наближення української правової системи до законодавства Європейського Союзу, у 2012 році Україною ухвалено такі документи:

  • Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), від 19.04.2012 № 420 «Про затвердження Порядку доступу до Єдиної газотранспортної системи України», якою встановлюються умови доступу до систем транспортування природного газу відповідно до Регламенту (EC) № 1775/2005;
  • Закон України від 24.05.2012 № 4838-VI «Про внесення зміни до статті 292 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за втручання в роботу об’єктів трубопровідного транспорту» та розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку створення страхового запасу природного газу», які мають на меті забезпечити безпеку постачання природного газу відповідно до Директиви 2004/67/ЕС.
  • Ключові заходи з реформи газового сектору включено до затвердженої Президентом Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна програма» з відповідними деталізованими річними планами дій, як основного документу, направленого на відновлення економічного зростання й модернізації економіки країни. 13 березня 2012 Президентом підписано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення управління об'єктамидержавної власності» (№4498- VI), метою якого є оптимізація управління об’єктами державної власності, а 28 квітня 2012 - Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про трубопровідній транспорт» (щодо реформування нафтогазового комплексу)» (№4658-VI), який знімає заборону на реорганізацію НАК «Нафтогаз України» та дозволяє розпочати реалізацію непрофільних активів компанії.[19]

Для забезпечення повноцінного та конкурентного внутрішнього ринку газу, а також для реалізації зобов'язань щодо громадського обслуговування, зокрема надійності його постачання, та відповідно до Регламенту (ЕС) № 1775/2005 постановою НКРЕ від 19.04.2012 № 420 «Про затвердження Порядку доступу до Єдиної газотранспортної системи України» забезпечуються доступ для видобувачів та імпортерів газу до підземних сховищ на основі прозорих та недискримінаційних ринкових механізмів.

У 2012 році розпочато практичне виконання проекту «Дослідження стосовно можливості синхронного об’єднання української і молдавської енергосистем з континентальною європейською енергосистемою ENTSO-E». Виконання проекту триватиме 29 місяців.

21 вересня 2012 року Україна  та Європейський інвестиційний  банк підписали угоду стосовно  отримання позики у розмірі 200 млн.євро на реалізацію проекту  «Реабілітація гідроелектростанцій». Проект реабілітації гідроелектростанцій  надасть можливість забезпечити  надійну експлуатацію 22-х гідротехнічних  споруд ПАТ «Укргідроенерго», розташованих  на р.Дніпро, підвищити потужність  гідроелектростанцій на 100 МВт із  одночасним покращенням їх екологічної  та технічної безпеки, а також  максимально ефективно використовувати  водні ресурси.

Підвищення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводнів. З метою реалізації домовленостей, зафіксованих у Спільній заяві щодо модернізації газотранзитної системи України (ГТС) від 23 березня 2009 року, триває робота з МФО та ЄК щодо підготовки до реалізації проектів модернізації газотранспортних коридорів та підземних сховищ газу України.

У лютому 2012р. звершено роботу проекту «Попереднє дослідження модернізації української газотранспортної системи і сховищ». Метою проекту, профінансованого ЄС в рамках Інвестиційного інструменту програми сусідства на суму в 2,5 млн.євро, було надання допомоги трьом МФО в проведенні експертної оцінки, забезпечуючи в такий спосіб підготовку засад для майбутніх інвестицій в українську газотранспортну систему. Попереднє дослідження, виконане компанією «Mott MacDonald Ltd.», підтвердило, що проект модернізації ГТС України є ефективним та життєздатним з економічної, екологічної та соціальної точок зору. Наступним кроком має стати забезпечення практичної реалізації домовленостей щодо модернізації ГТС України, зокрема отримання від Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського інвестиційного банку кредиту у розмірі 308 млн.дол. США на реконструкцію лінійних споруд газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород» (1-ша черга).

Започатковано також консультації з європейською стороною щодо організації постачання природного газу з Європи в Україну.

У сфері нафтопостачання триває робота стосовно інтеграції нафтотранспортних систем України та Польщі для постачання каспійської нафти нафтопроводом Одеса – Броди – Плоцьк на ринки європейських країн. У червні 2012 року у рамках засідання платформи №3 Східного партнерства, присвяченого питанням розбудови інфраструктури, відбулася розгорнута презентація проекту Одеса-Броди-Плоцьк. Представники консорціуму «Сарматіа» підкреслили, що проект створює альтернативу і надійний маршрут транспортування сирої нафти з Каспійського регіону в країни ЄС. Було наголошено, що, крім надання додаткового маршруту постачань і, отже, підвищення безпеки ЄС та диверсифікації поставок, трубопровід покращує інфраструктурні та економічні зв'язки між ЄС та країнами СхП, які беруть участь у проекті. [9]

У січні 2011 року ВАТ Укртранснафта започаткувала роботу трубопроводу Одеса-Броди в «європейському напрямку». Додаткове розширення інфраструктури планується здійснити завдяки будівництву гілки від Бродів до Aдамово. Планується, що новий нафтопровід спочатку транспортуватиме близько 10 млн. тонн нафти на рік з можливим збільшенням поставок до 40 мільйонів тонн. ТЕО і звіт маршруту підготовлені, процедури щодо отримання дозволів очікується завершити до листопада 2012 року. Введення трубопроводу в експлуатацію планується до 2015 року.

Підвищення стандартів техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі. Завершено виконання проекту «Програма підтримки вугільної галузі України», фінансування якого здійснювалося за кошти ЄС. У рамках реалізації Проекту здійснювалася робота за п’ятьма компонентами:

  • Інституційне посилення української вугільної галузі;
  • Генеральний план розвитку української вугільної галузі;
  • Соціальна політика: створення фонду соціального розквіту;
  • Покращення безпеки праці;
  • Каталог забруднених територій. [10]

Заключним документом реалізації «Програми підтримки вугільного сектору» в Україні став Генеральний план розвитку української вугледобувної галузі на 2012-2017 роки. Реалізацію основних положень Генерального плану вже розпочато. Міністерством енергетики та вугільної промисловості України з урахуванням рекомендацій проекту «Програма підтримки вугільної галузі України» підготовлено перший пакет документів, спрямований на проведення структурних реформ у вугільній галузі. Подальше виконання рекомендацій Генерального плану здійснюється впродовж 2012 року.

Енергоефективність та використання відновлюваних джерел енергії. Підготовлена та поступово впроваджується програма інвестиційної підтримки впровадження енергоефективних технологій та використання альтернативних джерел енергії в Україні. Досягнуто домовленості про залучення європейських експертів до розробки українських стандартів енергомаркування побутового та промислового обладнання, що мають відповідати директивам ЄС та загальноєвропейській практиці впровадження рівнів енергоефективності обладнання.

Основним стратегічним документом у цій сфері є Державна цільова економічна програма з енергоефективності на період 2010-2015 роки та план дій щодо її реалізації. Зазначена Програма визначає пріоритети у сфері енергоефективності на період 2010-2015 роки, а також заходи щодо приведення національного законодавства у галузі енергоефективності та відновлювальних джерел енергії відповідно до законодавства ЄС, у тому числі при підготовці нового закону щодо енергоефективності.

Активно працюють в Україні міжнародні донори, надаючи технічну та фінансову допомогу. Вона включає підтримку з боку Європейського Союз у вигляді реалізації спільного проекту технічної допомоги для розвитку національної політики в галузі енергоефективності та законодавства у будівельній галузі; кредитну лінію Світового банку «Енергоефективність України»; проект Міжнародної фінансової корпорації «Енергоефективність житлового сектору України».

У травні 2012 року ЄС виділив на реалізацію енергоефективних проектів в Україні 31 млн. євро. Кошти, що надійшли у рамках бюджетної допомоги Європейського Союзу, будуть спрямовані на реалізацію енергоефективних проектів у бюджетній сфері та комунальній теплоенергетиці, серед яких проекти зі зменшення обсягу технологічних витрат і втрат енергоресурсів, модернізація обладнання та впровадження новітніх енергоефективних технологій у зазначених сферах.  [14]

Співробітництво України та Європейського Союзу у сфері охорони навколишнього природного середовища є важливим чинником у двосторонніх відносинах України і ЄС. Здійснюється за кількома актуальними для обох сторін напрямками.

У 2008 році між Мінприроди України та Єврокомісією розпочато переговори щодо створення Регіонального екологічного центру в Україні (РЕЦ-Україна).

Метою створення РЕЦ-Україна є: [9]

  • надання допомоги у вирішенні екологічних проблем в Україні та сусідніх державах, забезпечуючи екологічні права людини та створюючи умови для існування безпечного довкілля;
  • розвиток вільного обміну інформацією щодо навколишнього природного середовища та розповсюдження такої інформації між усіма зацікавленими сторонами;
  • сприяння участі громадськості в процесі прийняття рішень щодо захисту навколишнього природного середовища, а отже і розвиток громадянського суспільства в Україні та інших країнах.

ЄК було прийнято рішення про розширення співробітництва з Україною, яке виходить за рамки технічної допомоги, а саме здійснення співробітництва через програму бюджетної підтримки екологічного сектору (орієнтовно у розмірі 45 млн євро та 5 млн євро в якості міжнародної технічної допомоги).

Необхідною умовою для забезпечення можливості вживати заходів з метою реалізації бюджетної підтримки є схвалення та реалізація Україною:

  • Національної стратегії з питань навколишнього природного середовища на період до 2020 року;
  • Національного плану дій з питань навколишнього природного середовища на 2009-2012 роки.

ЄС відстоює позиції щодо зміцнення міжнародного співробітництва, зокрема в контексті стратегії послідовного просування своєї нової екологічно-енергетичної політики в частині її зовнішнього виміру, спрямованої на залучення до її реалізації третіх країн.

Єврокомісія підтверджує розширення співробітництва у сфері охорони навколишнього природного середовища, про що було проголошено ЄС у лютому 2005, пропонуючи Україні нові засади участі, зокрема в Європейській агенції довкілля. [11]

Информация о работе Особливості розвитку секторального економічного співробітництва України та ЄС